Година спілкування у 7 класі
МОЯ ЗЕМЛЯ – ЗЕМЛЯ МОЇХ БАТЬКІВ
Мета: виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю, до Батьківщини.
Година спілкування у 7 класі
МОЯ ЗЕМЛЯ – ЗЕМЛЯ МОЇХ БАТЬКІВ
Мета: виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю, до Батьківщини.
Місце проведення: бібліотека.
Хід заходу:
Учитель: Дорогі діти! У світі нема нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, бо вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати, у світі – одна.
Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народились, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку - це наша найдорожча у світі Батьківщина. Вона для кожного з нас одна, як і мама, бо –
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній громадянин. Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов’ю на все своє життя.
Учень: Мій край чудовий – Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль веде дорога в світ.
І найдорожча рідна мова
Джерельцем радісно дзвенить,
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить…
Усе найкраще і єдине,
І радощі всі, і жалі…
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на Землі!
Бібліотекар-1: Де б ти не жив: біля високих гір чи синього моря, серед безкрайнього степу чи в оточенні віковічних лісів, у місті чи в селі, у багатоповерховому будинку чи в маленькій хатинці, що потопає в зелені мальовничого саду, все це зветься одним словом – Україна. Україна – це твоя Батьківщина. Тут живуть твої батько, мати, дідусь, бабуся, сестри і брати. Усі вони – громадяни незалежної країни. Ти теж громадянин України, бо живеш на цій землі, знаєш співучу українську мову. Любиш і шануєш своїх батьків, свою землю, рідний край.
Пригадуєш, як погожого ранку до твого віконечка зазирає лагідний сонячний промінчик? Цей промінчик – маленька золота частинка великого щедрого сонця. Так і ти є невід’ємною частинкою славного народу України.
На квітучій українській землі живуть українці і росіяни, білоруси і татари, молдавани і греки, євреї і болгари, а також представники багатьох інших національностей. Усі вони – народ України.
Коли ти виростеш і мандруватимеш по світу, то зрозумієш, як кожний народ любить свою Батьківщину, пишається нею, дбає про її добробут. Ти на власному досвіді переконаєшся, що нема у світі нічого милішого за рідну землю. І ще зрозумієш: де б ти не був, рідна земля, ніби рідна ненька, завжди кликатиме тебе додому.
Бібліотекар-2: Для народу України є глибоко природними такі риси характеру, як доброзичливість, чутливе, дружнє ставлення до людей, прагнення завжди прийти на допомогу. Коли ж людині для цього бракує сил, вона звертається до Бога. Слова, які вона при цьому промовляє, називаються молитвою.
Понад сто років тому український письменник Олександр Кониський написав слова молитви, яку і сьогодні знають у всій Україні. У цій молитві втілені споконвічні прагнення українського народу бути вільним, щасливим, жити в любові, мирі й злагоді, а свій розум, знання і вміння направляти на благо неньки-України. Український композитор Микола Лисенко написав музику на ці слова, і тепер молитва за Україну звучить під час урочистих заходів і церковного богослужіння.
Учні виконують пісню «Молитва за Україну»:
Боже Великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас усіх просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас. Боже, зрости.
Молимось, Боже Єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.
Бібліотекар-1: Споконвічна мрія народу України – жити в самостійній незалежній державі – збулася. І тепер ми стоїмо на початку ще не звіданого шляху розбудови мирного, міцного, стабільного, економічно розвинутого суспільства.
Що має Україна сьогодні?
Досить велику і вигідно розташовану територію. Родючу землю і значні природні ресурси. Потужну економічну базу, основи якої були закладені в радянські часи. Багатовікову історію і самобутню культуру. Як суверенна і незалежна держава, Україна має органи влади, зовнішні атрибути державності – герб, прапор, гімн.
А головним багатством України є її працьовитий волелюбний народ. Його нинішнім поколінням випала особлива честь – закласти підвалини незалежної України. А вам, юні друзі, доведеться розвивати і примножувати все те, що буде створено руками і розумом ваших батьків.
Ми віримо, що ви зростаєте справжніми патріотами України, сповненими власної гідності та великої гордості за рідну Батьківщину. Що ви любите свою країну, рідну українську мову. А тому, коли станете дорослими, ви обов’язково будете дбати про добробут свого народу, берегти і примножувати багатства рідної землі, зміцнювати престиж і могутність України.
А для цього вам потрібно вже зараз зрозуміти, що таке держава, як вона функціонує, хто і як нею керує, за якими законами вона живе і як ці закони створюються.
Бібліотекар-2: Як у кожної сім’ї існують певні традиції, правила і норми поведінки, так і в кожній державі є багато правил, за якими живуть люди. Ці правила називаються законами. Всі існуючі в країні закони підпорядковуються Конституції, тому що Конституція – це Основний закон держави.
Держава – це велика сім’я. В сім’ї про все і про всіх піклуються батьки. А хто ж піклується про добробут держави? Той, хто нею керує. Ви вже знаєте, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Як же він керує державою? Народ обирає народних депутатів. Для цього в Україні відбуваються вибори до парламенту – Верховної Ради України. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Кожен народ любить свою батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.
Учень-1: Бо рідний край – це наша України,
Найкраща в світі, дорога земля.
Для нас вона, як матінка – єдина.
Її ліси, озера і поля,
Степи і гори, ріки і долини
Відчути прагнуть теплоту долонь…
Я все віддам для блага України –
Тепло душі і серденька вогонь!
Учень-2: Я буду вчитись, щоб знання здобути,
Нові зробити в світі відкриття.
Щоб корисним своїй державі бути,
І щоб прекрасним в нас було життя.
Учень-3: Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої поля, річки й джерельця,
Люблю Вітчизну дорогу мою!
Бібліотекар-1: Провідне місце в українській духовній спадщині належить святам, обрядам, звичаям, народній творчості, мистецтву. Яскрава самобутня культура народу України має багатовікову історію. Вона тісно пов’язана з природними умовами, історичним буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером і психологією. Кожен обряд приваблює своєю чарівністю і неповторністю.
Найпочесніше місце на всіх святах відводилося хлібу. З ним зустрічали і проводжали гостей, приходили на весілля, переступали поріг нової оселі. Хліб на вишитому рушнику – неповторний символ України.
Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм,
Хай буде в світі більше в нас братів!
Хай в кожній хаті будуть короваї,
Щоб люд ніколи хліба не просив.
Звичаї і обряди виникають разом з народом і передаються з покоління у покоління. І доки снується ця золота нитка пам’яті, доти існує і сам народ.
Бібліотекар-2: Ось і скінчилася наша подорож по рідній Україні. По країні, яка розташована у самісінькому центрі Європи, яка замиловує кожного своєю неповторною природою, зачаровує співучою мовою і мелодійними щемливими піснями, яка має багатовікову історію, а найголовніше – яка є твоєю Батьківщиною.
Поняття «Батьківщина» - святе. Це – як мати і батько, як хліб на столі, як вода і повітря, без яких людина просто не може жити. А якою бути Батьківщині – заможною чи бідною, квітучою чи знедоленою, залежить від людей, які у ній живуть, тобто від кожного з нас. Піклуватися про свою Батьківщину, берегти її, дбати про її добробут – священний обов’язок кожного громадянина, яким є і ти, юний друже.
Бібліотекар-1: Ти – творець майбутнього України, яке починається вже сьогодні. Тому думай про те, яку сторінку ти сам впишеш у велику історію рідної країни. Невпинно примножуй свої знання, сміливо кроку уперед, будь відкритим для всього нового.
І яки би не змінювався світ, куди б не закинула тебе доля, завжди зберігай у серці всі ті духовні скарби, які дісталися тобі у спадок від попередніх поколінь. Крізь час і простір, крізь терни і привади донеси їх до поколінь майбутніх.
У цьому – твоє велике покликання!
Учитель: Ось і пройшов Перший у цьому навчальному році урок. Дорослішають діти, сивіють батьки – такий закон життя, але не старішає наша квітуча українська земля. Вона є рідною для мільйонів українців і для нас з вами також. Це наша доля, яка випадає раз на віку, це наша мати, яку не обирають, це наша радість і пісня, які вічні на цій землі.
Любіть рідну землю, плекайте і примножуйте її багатства. Будьте гідними своєї Батьківщини!
Учень-1: Любити Вітчизну, любити завжди,
Поля її росні, зелені сади,
І їй не жаліти за дні молоді
Ні крові у битві, ні поту в труді.
Учень-2: Любити Вітчизну, любити завжди,
І села її, і городи,
І їй всі бажання, пориви й думки
На світлій дорозі у світлі віки.