Година спілкування на тему " Пісня – колиска українського народу."

Про матеріал

Даний матеріал допоможе поповнити знання учнів з обрядовими україськими піснями.

Тема: Пісня – колиска українського народу.

Мета: збагатити знання учнів про українську пісню – духовну основу життя народу; розвивати інтерес до культурної спадщини нашого народу; виховувати музичний смак, любов до рідної пісні.

Перегляд файлу

 

Тема: Пісня – колиска українського народу.

Мета: збагатити знання учнів про українську пісню – духовну основу життя народу; розвивати інтерес до культурної спадщини нашого народу; виховувати музичний смак, любов до рідної пісні.

Обладнання: Плакати: «Пісня – душа народу»; «Пісня і праця – великі дві сили»; «Народні пісні для України – все: і поезія, й історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу».

Лети, здіймайся народна пісня,

Велична і простора.

Така прадавня, споконвічна й нова,

Така врочиста і весела,

В рясних мережках музики і слова.

Хід години спілкування:

Звучить пісня «Зеленеє жито…»

Учитель. Яке диво дивне – народна пісня! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні лади, стрясають світ війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші -  у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої первісні чари, свою нев’янучу молодість.

Читець. З народного напившись джерела,

               Як із Дніпра бере веселка воду.

               О рідна пісня, знову ти прийшла

               До матері, до батька – до народу.

               О пісне! Від народу кров і плоть

               Ти узяла, щоб лиш йому служити.

               Тебе ніхто не може побороть,

               Бо вільний дух твій – правдою повитий.

Вчитель. Народна пісня – це душа народу, його історія! Зароджувалась вона в праці і забавах, у календарних обрядах наших предків.

Скажіть, діти, а чи знаєте ви звідки пісня взялася на Україні? Ось послухайте, я вам про це розповім.

… Якось Господь Бог вирішив наділити своїх дітей талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Польщі одержали здатність до торгівлі. Італійці дістали хист до музики …

Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог  зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

  • Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
  • Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
  • Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав.

Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

-   Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

З того часу український народ знаходить собі втіху і в горі, і в радощах у пісні.

Читець. Немов чарівний самоцвіт,

               Повний блиску і принади,

               Палає пісня з давніх літ –

               Надія і розрада.

               Хто цю пісню збереже,

               Її у серці плекать буде, -

               Скарби найбільші той знайде,

               Які лиш можуть мати люди.

Вчитель. Пісня! Вона – серце народу, його душа, слава, його крила. Витворена народом, пісня пахне травневими дощами, синіми льонами, материними руками.

У піснях постає велична природа України, якою зачаровані люди протягом багатьох віків. Просторі степи, широкі ріки, краса садків, гаїв, лісів. Співаєш пісні і згадуєш про рідну хату, калину на подвір’ї.

(Звучить пісня «Пісня про рушник»)

Вчитель. Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко, Іван Богун і кличуть до бою за Батьківщину, за її свободу.

Великою популярністю в народі ось уже більше трьох віків користується пісня «Ой на горі та женці жнуть», в якій згадуються імена двох гетьманів XVII ст. – Петра Конашевича Сагайдачного і Михайла Дорошенка.

Про що б не співалося в піснях, завжди відчуваєш велику силу почуттів: щастя чи горя, туги чи радості.

Читець. Пісня – наш паспорт,

               Пропуск у білий світ…

               Ми не ховали обличчя,

               Гордо йшли сотні літ.

               Завжди ми накривали

               Дружби ячні столи.

               Нас по піснях впізнавали,

               Де б ми таки не були.

               Райдуга в небі висне,

               Граючи в плесах вод.

               Доки живе наша пісня,

               Доти живе народ.

Вчитель. Пісня – це наша історія, наша гордість і слава. Вона супроводжує людину протягом життя. Вона допомагає хліборобу в полі, трудівнику за верстатом, господині в обійсті.

Народження людини пов’язане з піснею, перше кохання дівчини і юнака, щастя любові і гірка тривожна розлука – в пісні, думи батька і матері, що виглядають синів із походу, з далеких доріг війни – в пісні. Воїн, ідучи в похід, бере із собою три речі: зброю, хліб і пісню.

(Звучить пісня «Ïхав козак на вiйноньку»)

Вчитель. Національним пророком України для всіх нас був Тарас Шевченко. Одним із національних символів став Володимир Івасюк. Молодий композитор жив і творив у страшному часі духовних руйнацій, маючи з одного боку любов і визнання мільйонів шанувальників його таланту, а з іншого – неприйняття системи, яка агресивно нав׳язувала «шароварне мистецтво», намагаючись притиснути, придушити, розіп’яти все справжнє, самобутнє. Загинувши насильницькою смертю, Володя ніби приніс себе в жертву своєму народові. Але його пісні такі, як «Червона рута», «Водограй», «Два перстені», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж на» назавжди залишається з нами

Немає серед нас  Назарія Яремчика. Але живе його неповторний голос, звучать його пісні – «Родина», «Батько і мати», «Запорозькі козаки», «Чуєш, мамо», «Стожари» й багато інших.

В чому сила наших пісень? Чому український народ у найважчі часи ніколи не відмовлялися від своєї пісня, розповідається в легенді «Про сумні й веселі співанки».

… Жили колись чоловік і жінка, тяжко їм було, бо мали повну хату маленьких дітей, а землиці – на заячий скік. Гарували і вдень, і вночі аби не вмерти з голоду, але всі в родині любили співати. Одного дня померла бідна жінка. Крайня біда присіла чоловіка, і в хаті вже не чути було веселих співанок – лише сумні. А в  сусідстві жив великий пан. Якось прийшов до бідного, поклав торбу з грішми на лаву і питає: «Скільки в тебе дітей?» - «Десятеро». – «А чи не забагато, чоловіче, на твої маєтки? Відпусти мені одну дитину, і я дам тобі за неї торбу грошей». Бідний скликав дітей і каже: «Пан дає торбу грошей за одного з вас. Хто піде до нього? Там буде їсти калачі, а спати на перинах». Діти гірко заплакали.

«Жоден не хоче йти до вас, пане», - сказав бiдний чоловік. Пан  задумався. «Тоді я даю  торбу грошей, аби ви більше не співали. Я не можу спати через вашi співанки».  – «Нехай буде так», - i бiдний  забрав грошi. Багач пiшов до дому. Всi мовчали. I  раптом один хлопчик заспiвав так,  що у всiх закрутилися сльози на очах. Бiдний схопив торбу з грiшми i побiг до пана. Кинув торбу йому на стiл i сказав: «Я не продаю, пане, нi  спiванок, нi дiтей!» I в бiднiй хатi  далi  було чути пiснi  cумнi  та веселi.

Нiколи i нiкому не вдасться заглушити українську пiсню.  Вона як душа, вiчна.

Нехай завжди з нами буде рiдна пiсня, нехай збереже вона тепло наших сердець, наше життя, нехай робить усiх душевнiшими, красивiшими у своїх почуттях, пiдносить нашу нацiональну i людську гiднiсть.

Ну де ще є така чарівна пісня,

Серед яких на світі славних мов?

То серце від журби неначе стисне,

А то навіє радість і любов.

Пісня – це маленька криничка живої  води. Не поспішайте її переступити. Зупиніться і розважливо вдивіться в її глибочінь, може побачите благородний лицарський образ свого предка, красу свого сучасника й духовну вроду нащадків. І широка світова слава рідноϊ пісні, отой  її дорогий вогник, зігрівши всю землю, повертає ться до тебе – її спадкоємця.

 Вчитель. Сьогодні ми з вами пригадаємо календарно-обрядові пісні. Яка пора року для вас найкраща? Пісні якої пори року вам більше подобаються?

(Відповіді дітей)

I учень. Для мене найкраща пора року – це зима. Бо коли ще, як не взимку, ви можете відчути морозне та колюче повітря, побачити сніг, ялинку, Діда Мороза, отримати подарунки і почути веселі пісні, самим проспівати колядки та щедрівки. А ви чули про маленьких колядників? Колись давно на Україні їх було дуже багато. Коли наставали Різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяскравішу зірку і викувавши у чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку подорож. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони людям радісну вістку.

Коляда, коляда,

В вашу хату загляда.

Коляда, коляда,

Людей добрих звеселя.

Землю нашу зігріва.

(Учні виконують колядки, щедрівки)

Вчитель. Так, дійсно, зима – весела пора року!

II  учень.  А для мене найкраща пора року – це весна: квітуча й запашна, красива й чиста. З давніх-давен у нашого народу було одне з найулюбленіших свят – зустріч весни.

Співаючи пісень, люди прославляли прихід весни та Великого свята – Великодня. Ці пісні називають по різному: гаївки, наїлки, ягілки, маївки, веснянки. Навесні пробуджується земля, оживає природа. Веснянки складають один  з найцікавіших за змістом пісенних циклів, пов´язаних з календарем сільськогосподарських робіт, з родинним побутом трудівників. Це пісні молодості й краси: в них звучить оптимізм і світлі ліричні мотиви.

Благаслови, мати,

Весну закликати,

Весну закликати,

Зиму проводжати.

(Учні виконують веснянки)

Вчитель. Так, тепер ми переконалися, що і навесні красиві пісні.

III учень. Ні, я не згодна з вами, бо найкраща пора року – це літо. І літні пісні – найкращі. Ϊх  багато, але одні  з них купальські. Вони виконуються на святі Івана Купала. Це свято припадає на період літнього сонцестояння. Воно славить три природніх стихії – сонце, вогонь та воду.

Я пам´ятаю, як ми з дівчатами перестрибували через вогонь, пускали віночки  на воду і  дивилися: в який бік  він попливе – там і чекатиме суджений.

Вважалося, що саме в купальську ніч земля має найбільшу цілющу силу і навіть розквітає папороть.

(Звучить пісня «На Івана Купала»)

IV учень. А ось моя найулюбленіша пора року – осінь. Осінні пісні – це підсумок всіх зусиль хлібороба. Називались вони обжинкові. У всьому світі до початку жнив готувались як до великого  урочистого свята і водночас – тяжкої відповідальної роботи, коли доводилося працювати від зорі до зорі.

(Виконуються обжинкові пісні)

Вчитель.  Діти, чи переконалися ви, що кожна пора року по-своєму гарна, і в кожній є свої красиві пісні?

А тепер давайте  згадаємо ще однин з видів пісень – жартівливі. В цих піснях ми бачимо веселощі, іронію, жарт українців. Від добродушного гумору до в´їдливого глузування – такий широкий діапазон цих пісень.

А чи знає хто з вас жартівливу пісню?

(Виконується жартівлива пісня)

Вчитель. А зараз ми з вами проведемо конкурси.

І конкурс.

Я показую малюнок із зображенням на ньому певного предмета, а ви називаєте пісню. Наприклад, на малюнку зображені дубки, назва пісні «Ой на горі два дубки».

  • Калина, пісня «При долині кущ калини»;
  • Вареники, пісня «А мій милий вареничків хоче»;
  • Вишня, пісня «Ой під вишнею, під черешнею»;
  • Коні, пісня «Розпрягайте, хлопці, коні»;
  • Коромисло, пісня «Несе галя воду, коромисло гнеться»;
  • Козаки, пісня «Ϊхали козаки із Дону до дому …»;
  • Чоботи, пісня «Чоботи, чоботи ви мої».

II конкурс.

  1. Одним із атрибутів державності  нашої  країни є офіційна урочиста пісня. Назвіть яка?  («Ще не вмерла Україна»)
  2. Як називають  пісні, які є славою народу, викликають почуття гордості й поваги до тактих відомих національних героїв, як Самійло Кішка, Богдан Хмельницький, Іван Гонта? (Історичні)
  3. Пісні, які піднімають настрій, допомагають позбутися негативних рис вдачі та поведінки? (Жартівливі)
  4. Пісні, які вчать поважати обряди і традиції української родини, підносить почуття чистого кохання. (Весільні)
  5. Пісні, які примушують замислитися над проблемами духовної вищості, над буденщиною. (Ліричні)
  6. Лірична поезія, в якій відзеркалена щира відданість материнського серця, турбота за майбутнє сина та віра у його  щасливу долю. (Колискові)
  7. Пісні, які пов´язані з язичницькими  віруваннями та виконувалися під час свят. (Обрядові)
  8. З усіх куточків лився чарівний мотив цих пісень, що приносили на своїх крилах «жайворонки». (Весняні  пісні)
  9. Пісні, які пройняті оптимізмом, любов´ю до рідної землі. Як колоски пшениці в полі, котять вони свої мелодійні хвилі по українських просторах, прославляючи людину-трудівника. (Жниварські)

Вчитель. Кохання – одне з найкращих і найглибших людських почуттів. Сила кохання облагороджує, робить людину добрішою і кращою, спрямовує на величні діла і героїчні вчинки, а іноді змушує страждати. Кажуть, що про любов сказано все, але не всіма. Отже, кохана людина, зовсім не причетна до літератури, музики, у житті обов´яково  створює свою неповторну історію кохання, можливо, навіть таку, яку ви зараз почуєте.

(Виконується пісня «Хлопці кучеряві»)

 

Вчитель.  Народна пісня – голос невсипущий,

                   Душі людської вічне відкриття.

                   Вона ніколи, як і хліб насущний,

                   Не вийде з моди сущного життя.

Ось і добігає до кінця наша зустріч, але не закінчується зустріч з піснею. Вона залишається  з вами, як вірний друг, бо вона, як душа – вічна.

То ж нехай завжди з вами буде рідна пісня, нехай збереже вона тепло ваших сердець, ваше життя, нехай робить усіх душевнішими, красивішими у своїх почуттях, підносить вашу національну і людську гідність. Любіть свою Батьківщину, її чарівну мову та дзвінкоголосу українську  пісню, продовжуйте традиції та обряди нашого народу, зберігайте і поповнюйте творчу спадщину України.

(Звучить пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд»)

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
4.0
Загальна:
4.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Буката Тетяна
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
1 січня
Переглядів
324
Оцінка розробки
4.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку