Година спілкування "Пам'яті героїв небесної сотні"

Година спілкування «Пам’яті героїв Небесної сотні»

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  формувати в учнів розуміння єдності та цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави;   сприяти формуванню історичної пам’яті; виховувати почуття патріотизму та усвідомлення національності, виховувати  шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України
Оформленя: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв  з фото), стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою, презентація.

 

 

     1.У всіх людей одна святиня

Куди не глянь, де не спитай

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний казковий рай

2. Їм красить все

Їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас людей – без Батьківщини!

Ведучий: Сьогодні 20 лютого -  день пам’яті Героїв Небесної Сотні, коли ми віддаємо шану найкращим, котрі, у найважчий момент нашої держави, віддали своє життя за майбутнє України. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки  нашої сучасності: герої формують дійсність, герої формують обличчя світу – вчора, сьогодні і взавтра, бо вони готові віддати все, і в тому числі своє життя, щоби осягнути свою мету, щоби здійснити свою мрію! Минає4 роки від трагічних подій на Майдані. Небесна сотня. Новітні герої України. Вони полягли за нас із вами. Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої невмирають!»

1.Народе мій, пишаюся тобою:                           Вальчевський Я.

Моя душа  – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

 

2.Нехай ніхто не половинить,                                  Віхтоденко О.

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

 

3.«Небесна Сотня»…Юнаки, батьки                 Карасовський В.

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали  Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю мого рідного народу.

Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаю віру  у свободу.

4.…і мовчки сотня непокорених героїв                        Горецька І.

відходила у чисті небеса,

 і погляди знесилених мільйонів

 дивились вслід братам, батькам, синам;

Вони загинули за нас весною

Віддали все що було в їхньому житті

І ринули у небо сотнею святою.

5.На небі спокій їх чекаєвже;                                     Кирилюк О.

І Вічна Пам`ять на землі настала.

За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!
 

Ведучий  Ми вшановуємо пам'ять героїв України, Героїв Небесної сотні, та наших героїв-бійців, які віддали своє життя за нашу рідну землю, за Україну, там на Сході.

Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «Герої Небесної Сотні»

 

Злетіли в вись безмовно білі дві пір’їнки -
Їх вітер вище й вище вгору підіймав,
Душа солдата й ангел-охоронець…
От так, напевно, і кінчається земне життя!

 

Ведучий:

 Серед героїв Небесної Сотні  наші земляки з Кіровоградщини:

Хурція Зураб - громадянин Грузії. Приїхав захищати Майдан, долучився до лав Кіровоградської сотні; Лицар Ордена Героїв Небесної Сотні (посмертно);

Чміленк о Віктор Іванович -мешканець с. Борисівка Бобринецького району Кіровоградської області; Герой України (посмертно);

(Показ фото)

Сьогодні ми згадуємо із сильним болем та великою гордістю усіх українців, які віддали найдорожче, що є у кожного з нас, своє життя, за нашу Батьківщину. Схилімо голови та помолімося за світлі душі усіх наших героїв, нехай їхнє самовіддане служіння в ім’я України, буде прикладом для тих, хто втратив надію, загубив силу.

Пом’янемо хвилиною мовчання мужніх патріотів, вірних синів і дочок українського народу.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ (метроном)

 

 

Учень1

Горить свіча і пам’яті сльоза                            Прядко О.

Додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв України пам’ятає.

Учень 2

Пам'ятайте  про наших героїв,

що за волю поклали безцінне життя,

що творили історію, наше минуле,

у яке вже нема вороття.

 

Ведучий:

Пам’ять про тих, хто під час Революції Гідності  стояв на барикадах до останнього, хто прикривав своїм тілом побратима, сміливо відстоював право на свободу та захищав гідність держави та народу, пам’ять про всіх військових , які загинули визволяючи нашу українську землю від окупантів на сході України, про всіх тих, хто поклав своє життя за свободу та незалежність нашої землі.

Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!»

Несподівано на нашу рідну землю прийшло нове лихо -  біль утрат в зоні АТО: гинуть найкращі українці, цвіт нації. Вони полягли навіки. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави.

 

            

Голота Іван Іванович       Громовий Денис  Володимирович

   

Безверхній Володимир Олексійович   Романюк Юрій Олексійович

 

                                                                                                                   

Крегул Михайло Васильович                  Коваленко Ігор Іванович

 

Серед них учень нашої школи, наш односельчанин Крегул Михайло Васильович (фото)

Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.Найвищою нагородою тих, хто уцілів, -  є життя, а для загиблих – пам'ять.

У нашій памя’ті Крегул Михайло залишиться не лише гарним сином, чудовим другом, товаришем, а й хорошим учнем.

 

Сонячного осіннього ранку 14 жовтня  1993 року в селянській родині Крегулів Василя та Надії народився маленький Михайлик. Міша зростав енергійним, життєрадісним хлопчиком, із нестримною цікавістю та жагою пізнання.

Свою шкільну дорогу  розпочав у Свірнівській Загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів. Хлопчина зростав вихованим та дисциплінованим учнем, фізично загартованим юнаком,  який успішно поєднував шкільне навчання, допомогу батькам по господарству та розваги з однолітками. Спокійним і доброзичливим  запам’ятали його вчителі та однокласники.

Міша закінчивши 9 класів рідної школи, продовжив навчання в Голованівському СПТУ №38 і здобув професію електрика.

 Почуття громадянського обов’язку та висока свідомість не дозволили залишатися осторонь  подій, що почали відбуватися в державі. І в листопаді 2013 року він за контрактом їде служити у військову частину.

Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка Михайла спалахнула і погасла. Відійшовши в неповні 22 роки  за межу вічності, він залишив по собі вагомий спадок, так і не доспівавши, не долюбивши…

Пам'ять про Крегула Михайла – свірневчанина, який поклав життя за мирне небо над нашою головою, завжди буде жити в наших серцях. Царство Небесне герою!

Вірш («Мамо, не плач», читається на фоні звучання сумної мелодії)

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна

Ученнь.      Овіяний теплом. Веселий і русявий

Він був між нас, як спів, як промінь весняний.

Пішов він на війну, на смертний бій

І молодим лицем упав в криваві трави.

Йому б співать та жить,

А він прожив так мало

І так багато він у битвах пережив

Погаснув синій зір і обірвався спів

Його душа у небо полетіла.

Що думав він в ту мить, останню і зловісну,

Коли лиха рука вела на смерть?

Він вірив, що закінчиться битва,

Що розцвіте весна життя і забуяє знов.

Твій образ назавжди із нами,

Прозорий голос лине з піднебесся

Ти будеш жить між нас, ми пам’ятати будем,

Народу вірний син, хвала тобі і слава.

 

Ведучий:

Сьогодні ми горді тим, що до нас завітали воїни – земляки, які захищали нашу країну.

Це:

Опалюк Анатолій Анатолійович

Дужих Олексій Анатолійович

Лісін Роман Олександрович

 Дорогі наші, рідні Герої! Немає слів, якими можна подякувати за Ваш подвиг! Але ви знайте, що щира дяка – у серці кожного з нас. Дякуємо вам за наше мирне життя! Дякуємо за те, що ми можемо прокидатися у теплих ліжках! Дякуємо, що ми не чуємо свисту куль, не знаємо «градів» і «ураганів»!

 Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про цих героїв писатимуть книги, зніматимуть кінофільми.

На прикладі беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечне виконання священого обов’язку - стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, виховуватиметься не одне покоління українців, бо ви справжні герої, які у нерівному двобої з терористами, російськими найманцями, протиставили їм свій патріотизм, безмежну любов до Батьківщини, яку ототожнюєте зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це Вам наша людська вдячність і низький уклін.

Слава Україні!

Героям слава!

(ВРУЧЕННЯ КВІТІВ)

ПІСНЯ «МОЯ Україна ЗІ МНОЮ»

 

 

Дорогі наші захисники! Ми розуміємо, що вам важко говорити про війну, тому що дуже свіжі рани від тих втрат, про які ви знаєте, болючими є спогади, бо ви бачили в лице криваве обличчя смерті. Але тількиви можете розказати молодому поколінню, як треба захищатиБатьківщину.

 

(БЕСІДА ІЗ ЗАХИСНИКАМИ  БАТЬКІВЩИНИ)

 

Учень 1 Живи, Україно, живи для краси,            Янковський М.

              Для сили, для правди, для волі!

              Шуми, Україно, як рідні ліси,

              Як вітер в широкому полі.

Учень 2.За нашу ріднуУкраїну,                    Віхтоденко О.
Що зберегли ви навіки - 
Низький уклін і тричі "СЛАВА!" 
герої наші - захисники! 
Ми вам бажаємо  добра,                                       Кирилюк О.

 ми  вам бажаємо тепла,
Любові завтра і сьогодні.

Щоб, наче сад, душа цвіла,
Щобзорі падали в долоні.

2.

 

Здоров’я бажаємо щиро                                      Скорікова О.

І стійкості в скрутну годину,

Наснаги, щастя, радості і миру,

Бажає Вам шкільна учнівська родина.

Не хочемо війни  страшної!

Всі просять люди, звідусіль

Не треба люті нам чужої –

Хай  в Україні буде мир!

1. Ми є. Були . Ми завжди будем.       Вальчевський Я.
Не малороси ми, а нація, народ
Наш гордий дух і волю не прогнути
Ніяким „ градам ” й арміїзаброд.

Ми є. Були. І будем вічножити,
І з нами Україна – рідний край – 
Розквітне в мирі й злагодівелично,
Немоввеснянийсонячнийрозмай

Ведучий:

Молюся за Тебе моя Україно, за кожного  батька, за кожного сина, за кожную матір, за кожну дитину я Бога прошу – збережиУкраїну! Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога полинуть!

Нехай Він злобу у серцях наших спинить! Молюсь, щоб людина почула людину, щоб син пожалів батька іншого сина, щоб мирною знову стала країна – я Бога прошу – збережи Україну.

Дай нам, Боже, жити вільним життям 
Дай кращу долю нашому народу
Дай нам єдність, мир і спокій
Господи! ЗбережиУкраїну
Боже, прийми мою молитву ( Всі разом: )
За Україну! За Мир! і Спокій!(Руки підносять до неба)
За Україну! За Мир! і Спокій! (Руки складають в долоні)

 За Україну! За Мир! і Спокій! ( Руки складають на грудях)

 

ПІСНЯ «ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ»

 

От і закінчується наш захід. Хочу побажати  нашій Україні, нам усім МИРУ, добра, щасливих сонячних світанків. І нехай  якнайшвидше  закінчиться війна!!! Слава Україні!

             Героям слава!