Година спілкування "Писанковий дивосвіт"

Вступ

Традиції писанкарства на Волині

    По писанках можна простежити дуже складний, довгий і виключно цікавий шлях українського народного мистецтва. Навіть окремі періоди і події історії України накладали свої відбитки на писанку.

   На Волині Олена Пчілка, мати Лесі Українки, збирала зразки писанок і 1876 року видала книжку « Український народний орнамент».

    Взагалі українська писанка має багато особливостей. Якщо писанки інших регіонів України можна впізнати за характерним орнаментом та кольорами, то волинську не так легко ідентифікувати з першого погляду. До середини 20 століття на волинському Поліссі писали писанки, використовуючи рослино – сакральні елементи; сварги, качині лапки, безконечники, дубове листя, «берегині», квіти… Писанки з Луцького, Ковельського та Рожищенського районів Волинської області вирізняються білим малюнком на темному тлі. Характерною рисою для писанок Полісся є збереження архаїчних елементів орнаменту.

   Після 1945 року у зв’язку з переселенням етнічних українців з Польщі, волинська писанка доповнюється новими (переселенськими) елементами: грабельками, ружами, сосонками, тощо. З’являється  певний геометризм у символіці писанок.

   Знаючи таку особливість,  можна простіше розпізнати «переселенську» і традиційно поліську писанку Волині.

    Разом із учнями класу ми досліджували традиції писанкарства у їхніх сім’ях, збирали легенди, перекази. пов’язані з писанками. Родина Нікітюка Олександра поповнила нашу колекцію цікавим коломийським фольклорним колоритом; Козаченко Ольги – збагатила піснями про писанку; Колодзєй Моніки-Діани додали польських ноток, а галерею творчих робіт склали доробки Карпук Ольги, Мосійчук Інни, Семенової Айші.

   Результати нашого творчо-дослідницького проекту ми продемонстрували на родинному святі «Писанковий дивосвіт».

Розробка виховного заходу

 «Писанковий дивосвіт»

( зі «скриньки» родинних традицій )

Мета. Ознайомити учнів з писанкою - одним із видів декоративного

прикладного мистецтва, з видами та технікою виконання писанки, із символом

воскресіння Ісуса Христа; розвивати творчість дітей, уяву, пам'ять,  мислення, вокально-хорові та музично - ритмічні здібності,  вміння підбирати кольори,

символи: прищеплювати любов до всього живого. любов до українського

музичного фольклору; виховувати інтерес та повагу до народних і сімейних традицій розвивати і поглиблювати знання учнів про одне із найдавніших,

найбільших,  найурочистіших релігійних свят – Великдень.

Обладнання. Ілюстрації з обладнанням для написання писанок, зразки писанок

та крашанок, малюнки дітей з зображенням писанок, схема - таблиця «Що

означає колір у писанок та крашанок?». Оформлення на дошці записів: «Види

писанок», схеми - малюнки.

Епіграф.   

О, писанко! Ти символ України!

Любові й миру вірна берегиня!

Ти - воскресіння весняний цілунок!

Ти - мамин великодній подарунок.

Вчитель.  Навесні, коли все ожива, забруднюється, веселиться з синіми

небесами і водами, зеленіє оновлена земля, приходять до нас Великодні свята!

Ми христосуємося, зичимо один одному щастя, здоров'я і обмінюємося

великодніми яйцями. З великоднім яйцем йдемо в поле - аби на полі був добрий пожиток (урожай), до худоби – аби худоба множилася, кладемо в дитячу купіль – аби дітки росли здоровими й розумними, ставимо на святковий стіл

- аби в родині були спокій і добро,  аби в кожній світлиці панувала злагода! Їх даруємо коханим, друзям на знак уваги й приязні, кладемо на могилки - аби душі близьких нам людей нс почували себе самотньо.

1 учень. 

В Україні дзвони дзвонять -

Це ж у нас Великий день.

Народ будиться спросоння

У вінку гучних пісень!

2 учень.

Дзвони! Хай воскреснуть дзвони!

Й несуть радість на весь світ,

Радість й дяку України,

Що чекала стільки літ!

3 учень.

 Хай дзвенять вони й палають,

 Богу славу хай несуть

 У Вселенну цю безкраю,

 Що Христос воскрес нам тут!

4 учень.

Ось тому, співаймо, браття!

Це ж у нас Великий День.

Віри запалим багаття

З наших радісних пісень!

Вчитель. Чи є щось у світі прекрасніше і радісніше за Великодній світанок?

Кожне серце сповнюється любов`ю і вірою, коли на землю сходить цей

святковий ранок. Той, хто не проспить його, зможе насолодитися виглядом

різнокольорового, переливчастого сонця, яке сяє і радіє у день Воскресіння

Христового. А святковий стіл цього дня прикрасять маленькі різнокольорові

«сонечка», - писанки і крашанки-- обов`язковий атрибут головного християнського свята.

Учень.

Писанка - це дивосвіт!

Цю красу шанує світ.

З року в рік і крізь віки

Всіх чарують писанки!

(Українська світлиця прибрана рушниками. За столом батько, донька і син

дивляться, як мати пише писанки ).

Син.

 Звідки взявся звичай писати писанки?

Мати. Проповідуючи Євангеліє Христового Воскресіння, Марія Магдалина

прийшла до римського правителя Тиверія. Згідно з давнім римським законом. до імператора не можна було приходити без подарунка. Бідняки мали принести як дарунок куряче яйце. Простягаючи на долоні свій символічний дар, Марія

промовила: «Христос Воскрес!» На слова святої мироносиці Тиверій тільки

розсміявся, кажучи, що Христове Воскресіння неможливе. так само, як біле

яйце не може почервоніти. Але нс встиг він закінчити фразу, як яйце в руці

Марії Магдалини зробилося червоним. На згадку про цю подію, яка символізує:

віру у Воскреслого Господа, донині існує звичай фарбувати яйця.

Батько. В Україні люди споконвіку були переконані, що писанка приносить

щастя. захищає від зла. Людина, яка потримала в руках крашанку чи писанку не

зможе вчинити зле.

Мати. Батьки дарували писанки своїм дітям.

Батько. Господарі - дорогим гостям, а дівчата – хлопцям.

Мати. Дівчата ще й примовляли при цьому:

            Ой, легіню, вийди з хати, не бійся морозу.

            Най ти в твої білі ручки писанку положу.

            Дочекалась вже до свята, щоб тебе зустріти,

            Щоб у твої білі ручки писанку вложити.

Донька. Це ж дуже цікаво. .. А ще складно. Тут такі мережки з кривульок

вимальовані. Що вони означають?

Батько. Процес виготовлення писанки досить складний. Він потребує

особливого терпіння та вміння. Це своєрідний ритуал,  до якого готувались

заздалегідь. Усі в родині долучались до цього дива: чоловік робив писачки, діти допомагали готувати фарби, а потім гуртом брались до творіння цих диво-шедеврів. Це  заняття зближувало усю сім"ю.

Мати. Та все ж першу писанку писала господиня. У страсний четвер, коли у хаті вже всі влягались спати, писанкарка вмивалась джерельною водою, вбиралась у святковий одяг, проказувала молитву. Тільки тоді вона розпочинала створення писанки - символу самого життя, символу безсмертя роду.

    Яйце для писанки мало бути повне, живе. Ні в якому разі не пусте. То вже

сьогодні їх видувають, зберігаючи, як сувеніри, музейні експонати. Старі люди

казали, що у пустоті яйця може поселитися зло.

Батько. Особливу силу мас ця перша писанка, написана господинею до

Великодня. Для виготовлення писанок необхідні були спеціальні інструменти:

писачок, віск, свічка і фарби.

Мати. Фарби раніше виготовляли лише із природних матеріалів

1учень.

 Кожна фарба мала своє значення:

червона - радість, любов, як згадка про святу кров Христову, символ віри.

2 учень. Жовта, помаранчева - тепло, світло, надія на краще життя.

3 учень. Зелена - пробудження природи, надія на добрий урожай.

4 учень. Синя – небо, сила, здоров'я.

1 учень. Коричнева - символ землі - годувальниці.

2 учень. Чорна - нескінченність життя людини, продовження його у

потойбічні.

3 учень. Біла - чистота і прагнення людської душі до добра.

( Додаток №1)

4 учень.

 Виводить мама дивним писачком

 По білому яйцю казкові взори.

 Мандрує писанка по мисочках

 Із цибулинним золотим узваром,

 З настоями на травах і корі,

 На веснянім і на осіннім зіллі -

 І писанка оранжево горить

 У філіграннім сплеті ліній.

Донька. Отже, візерунки теж мають своє значення?

Мати. Авжеж. Кожна писанка несе в собі глибинний  зміст, що читається за

символами. Погляньте: пряма лінія – земля, хвиляста - вода. крапочки -

зернятка, що мають прорости, а ось ця ружа (алатир), сонце - носій світла і життя. Тепер пофарбуємо нашу писанку жовтим та зеленим кольорами.

Син. Ця писанка означає надію на хороший і багатий урожай. Правильно?

Батько. Молодець, синку. Ти уже сам «прочитав» писанку.

Донька. А можна і я спробую «прочитати» ось цю?

Мати. Давай спробуй. А ми тобі допоможемо.

Донька. Трикутник - символ Святої Трійці, хрест, чотириніг - символ Всесвіту,

святий знак, кривульки - безкінечність життя. І ця писанка означає, що людська

душа -- безсмертна, а віра у Господа - дає нам сили.

Батько. Молодець, доню.

1 учень.

Є й інші символи, якими оздоблюють писанки. Дубовий листочок - сила, чоловічий знак.

2 учень.

Ялинка - вічна молодість, довголіття, здоров'я.

3 учень.

Драбинки поєднують небо і землю.

4 учень.

 Квіти - це діти, члени великої родини. Вважають, що коли їх пише

мати, то вона вимальовує вроду і долю для своєї дитини.

(Додаток №2)

( Звучить пісня Павла  Дворського «Писала мати писанки»).

Мати.

 Є таке повір`я в українців, що взори на писанках мають бути закритими

(не мати ні початку, ні кінця). Зло починає бродити по писанкових лініях і

шукати, як вийти до людей. Та коли писанка закрита - воно ніколи не зможе

звідти вийти.

Батько.

А ще так казали старі люди. Посадив святий нечистого на ланцюги в

пеклі і так наказав: «Будеш отут сидіти доти, доки люди в Україні будуть

писанки писати!». Ото сидить чорт на ланцюгу і щороку перед Великоднем

посилає своїх слуг на землю, щоб перевірити чи пишуть люди писанки. І

щоразу повертаються бісенята з невтішною новиною: «Ой пишуть, ой пишуть!»  Нечистий реве, а ланцюги все міцнішають. Отак і наші традиції оберігають нас

від зла.

Вчитель.

 Ми з вами підготувались до свята заздалегідь. Кожен намалював

писанку. Давайте разом «прочитаємо» їх.

(На свято запрошені батьки. Вони розшифровують писанки своїх

дітей.)

(Додаток №3)

1 учень.

 По-різному прикрашають великодні яйця сьогодні. Одні дотримуються

традицій, а інші шукають нові способи.

(Учні демонструють експонати виставки «Писанкове розмаїття»)

(Додаток №4)

2 учень.

Крашанки - яйця пофарбовані в один колір

3 учень.

 Коли пофарбоване яйце оздобити видряпаним візерунком, то

отримаємо дряпанку.

4 учень.

 Крапанки - яйця прикрашені візерунками з крапочок,

5 учень.

Мальованки - яйця розмальовані фарбами за допомогою пензлика.

6 учень.

Писанки прикрашають бісером, кольоровими нитками, пір’їнками.

7 учень.

 Випилюють орнаменти на шкарлупі.

1 учень.

 Наліплюють готові наклейки.

2 учень .

Ну це вже зовсім для лінивих. Так мені здається. Писанку написати

зможе кожен, хто має бажання і добрі думки. `

3 учень.

Про писанку можна розповідати ще дуже й дуже багато.

4 учень.

 І про пам`ятники у Коломиї та в Канаді.

5 учень.

 І про колекції писанок, що зберігаються у музеях.

6 учень.

І про те як сучасні, всесвітньовідомі дизайнери одягу використовують

візерунки українських писанок для створення нових колекцій.

7 учень.

Але ця розмова може продовжуватись майже безкінечно.

1учень. Якщо вас зацікавила ця тема - пошукайте інформацію самі.

2 учень. А краще - навчіться писати писанки.

( Звучить пісня Марії Бурмаки «Размалюю писанку»)

3 учень.

 Вдягла весна мережану сорочку.

Умившись і звільнившись від турбот.

І піднімає волошкові очі

До вищих: до церковних позолот.

4 учень.

 Великдень всіх нас на гостини просить,

 Золотить сонце полотно небес.

 І писанку, як усмішку підносить

 Христос Воскрес!

 Воістину Воскрес!

5 учень.

 І дзвони засріблилися завзяті,

 І ніби покотились між людьми:

«Христос Воскрес!»

 Чи, може, на цім світі

 Із бездуховності воскресли ми.

(Звучить Великодній передзвін).

ВИСНОВКИ

У сучасному світі писанку все частіше сприймають, як предмет декоративно -

ужиткового мистецтва. На превеликий жаль, замість традиційних писанок із

сакральною символікою все частіше ми бачимо просто розмальовки: надто

яскраві. без змісту, із зображеннями досить недоречними.

На щастя, традиції писанкарства зберігаються . Писанка стає більш вишуканою,

з точнішими лініями, вигадливішими поєднаннями символів і кольорів. Якщо

вона написана рукою майстра що, знається на символіці, то читати таку писанку можна, як книгу, захопливу розповідь при життя, черпати у ній наснагу і життєдайну силу .

Навчитися писати писанку варто кожному українцеві. Виводячи давні узори на

білому яйці, ми на якийсь час повертаємось у давнє минуле нашого народу. А

спілкуючись з минулим, краще розуміємо сучасне. Не варто і забувати

відбитки наївного минулого. Його слід зберегти і передати далі як світлини

дитинства нашої душі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антків А. Гарна писанка у мене.// Порадник. №4. 2008.

2. Біняшевський Е. Українські писанки / Е. Біняшсвський. - Київ: Мистецтво,

1968.

34 Бондарук А. Як написати писанку /А.Бондарук,- Луцьк: Терен, 2008.- 200

4. Кара-Васильєва Т. Писанка й культурний символ України. //Міжнародний з'їзд

писанкарів. - Київ, 1992

5. Карпенко О. Дорогеє яєчко до Великодня /' Церковна православна газета №8

2008.

64 Манько В. Українська народна писанка /В. Манько. й Львів Свічадо, 20І0.. Сумцов Н.  Писанки / Н.Сумцов. - Київ, 1891.

8.Таранущенко С. Українські писанки, як пам`ятки народнього малярства.//

Праці науково- дослідницької кафедри історії європейської культури.- Харків,

1927.

9.'І`качова К.. Гудима В. Писанкарство / К. Ткачова, В. Гудима. - Харків: Ранок,

2009.

10. Українське народне мистецтво. - Київ: Мистецтво, 1967.

11. Федоришин О. Дивосвіт писанки.// Порадниця.№ 16, 2008.

12. Щербаківський В. Основні елементи орнаментації українських

писанок і їхнє походження. / В.Щербаківський. - Прага, 1925.

ЕЛЕК'І'РОННІ РЕСУРСИ

1. Гнатюк Андрій. Символ життям// Режим доступу: ttp://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=760

2 Символіка української писанки та традиції українського писанкарства//

Режим досгупу: ///http://www.vinec.org.ua/svyata/200-symvolika-ukrajinskoji-pysanky-ta-tradyciji-ukrajinskogo-pysankarstva/

3.Творчі роботи Олени Карпук та її вихованців.” Режим доступу: http://www.kivertsi.in.ua/culture/

ДОДАТКИ

№1

№2

№3

№4