Вступ
Традиції писанкарства на Волині
По писанках можна простежити дуже складний, довгий і виключно цікавий шлях українського народного мистецтва. Навіть окремі періоди і події історії України накладали свої відбитки на писанку.
На Волині Олена Пчілка, мати Лесі Українки, збирала зразки писанок і 1876 року видала книжку « Український народний орнамент».
Взагалі українська писанка має багато особливостей. Якщо писанки інших регіонів України можна впізнати за характерним орнаментом та кольорами, то волинську не так легко ідентифікувати з першого погляду. До середини 20 століття на волинському Поліссі писали писанки, використовуючи рослино – сакральні елементи; сварги, качині лапки, безконечники, дубове листя, «берегині», квіти… Писанки з Луцького, Ковельського та Рожищенського районів Волинської області вирізняються білим малюнком на темному тлі. Характерною рисою для писанок Полісся є збереження архаїчних елементів орнаменту.
Після 1945 року у зв’язку з переселенням етнічних українців з Польщі, волинська писанка доповнюється новими (переселенськими) елементами: грабельками, ружами, сосонками, тощо. З’являється певний геометризм у символіці писанок.
Знаючи таку особливість, можна простіше розпізнати «переселенську» і традиційно поліську писанку Волині.
Разом із учнями класу ми досліджували традиції писанкарства у їхніх сім’ях, збирали легенди, перекази. пов’язані з писанками. Родина Нікітюка Олександра поповнила нашу колекцію цікавим коломийським фольклорним колоритом; Козаченко Ольги – збагатила піснями про писанку; Колодзєй Моніки-Діани додали польських ноток, а галерею творчих робіт склали доробки Карпук Ольги, Мосійчук Інни, Семенової Айші.
Результати нашого творчо-дослідницького проекту ми продемонстрували на родинному святі «Писанковий дивосвіт».
Розробка виховного заходу
«Писанковий дивосвіт»
( зі «скриньки» родинних традицій )
Мета. Ознайомити учнів з писанкою - одним із видів декоративного
прикладного мистецтва, з видами та технікою виконання писанки, із символом
воскресіння Ісуса Христа; розвивати творчість дітей, уяву, пам'ять, мислення, вокально-хорові та музично - ритмічні здібності, вміння підбирати кольори,
символи: прищеплювати любов до всього живого. любов до українського
музичного фольклору; виховувати інтерес та повагу до народних і сімейних традицій розвивати і поглиблювати знання учнів про одне із найдавніших,
найбільших, найурочистіших релігійних свят – Великдень.
Обладнання. Ілюстрації з обладнанням для написання писанок, зразки писанок
та крашанок, малюнки дітей з зображенням писанок, схема - таблиця «Що
означає колір у писанок та крашанок?». Оформлення на дошці записів: «Види
писанок», схеми - малюнки.
Епіграф.
О, писанко! Ти символ України!
Любові й миру вірна берегиня!
Ти - воскресіння весняний цілунок!
Ти - мамин великодній подарунок.
Вчитель. Навесні, коли все ожива, забруднюється, веселиться з синіми
небесами і водами, зеленіє оновлена земля, приходять до нас Великодні свята!
Ми христосуємося, зичимо один одному щастя, здоров'я і обмінюємося
великодніми яйцями. З великоднім яйцем йдемо в поле - аби на полі був добрий пожиток (урожай), до худоби – аби худоба множилася, кладемо в дитячу купіль – аби дітки росли здоровими й розумними, ставимо на святковий стіл
- аби в родині були спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода! Їх даруємо коханим, друзям на знак уваги й приязні, кладемо на могилки - аби душі близьких нам людей нс почували себе самотньо.
1 учень.
В Україні дзвони дзвонять -
Це ж у нас Великий день.
Народ будиться спросоння
У вінку гучних пісень!
2 учень.
Дзвони! Хай воскреснуть дзвони!
Й несуть радість на весь світ,
Радість й дяку України,
Що чекала стільки літ!
3 учень.
Хай дзвенять вони й палають,
Богу славу хай несуть
У Вселенну цю безкраю,
Що Христос воскрес нам тут!
4 учень.
Ось тому, співаймо, браття!
Це ж у нас Великий День.
Віри запалим багаття
З наших радісних пісень!
Вчитель. Чи є щось у світі прекрасніше і радісніше за Великодній світанок?
Кожне серце сповнюється любов`ю і вірою, коли на землю сходить цей
святковий ранок. Той, хто не проспить його, зможе насолодитися виглядом
різнокольорового, переливчастого сонця, яке сяє і радіє у день Воскресіння
Христового. А святковий стіл цього дня прикрасять маленькі різнокольорові
«сонечка», - писанки і крашанки-- обов`язковий атрибут головного християнського свята.
Учень.
Писанка - це дивосвіт!
Цю красу шанує світ.
З року в рік і крізь віки
Всіх чарують писанки!
(Українська світлиця прибрана рушниками. За столом батько, донька і син
дивляться, як мати пише писанки ).
Син.
Звідки взявся звичай писати писанки?
Мати. Проповідуючи Євангеліє Христового Воскресіння, Марія Магдалина
прийшла до римського правителя Тиверія. Згідно з давнім римським законом. до імператора не можна було приходити без подарунка. Бідняки мали принести як дарунок куряче яйце. Простягаючи на долоні свій символічний дар, Марія
промовила: «Христос Воскрес!» На слова святої мироносиці Тиверій тільки
розсміявся, кажучи, що Христове Воскресіння неможливе. так само, як біле
яйце не може почервоніти. Але нс встиг він закінчити фразу, як яйце в руці
Марії Магдалини зробилося червоним. На згадку про цю подію, яка символізує:
віру у Воскреслого Господа, донині існує звичай фарбувати яйця.
Батько. В Україні люди споконвіку були переконані, що писанка приносить
щастя. захищає від зла. Людина, яка потримала в руках крашанку чи писанку не
зможе вчинити зле.
Мати. Батьки дарували писанки своїм дітям.
Батько. Господарі - дорогим гостям, а дівчата – хлопцям.
Мати. Дівчата ще й примовляли при цьому:
Ой, легіню, вийди з хати, не бійся морозу.
Най ти в твої білі ручки писанку положу.
Дочекалась вже до свята, щоб тебе зустріти,
Щоб у твої білі ручки писанку вложити.
Донька. Це ж дуже цікаво. .. А ще складно. Тут такі мережки з кривульок
вимальовані. Що вони означають?
Батько. Процес виготовлення писанки досить складний. Він потребує
особливого терпіння та вміння. Це своєрідний ритуал, до якого готувались
заздалегідь. Усі в родині долучались до цього дива: чоловік робив писачки, діти допомагали готувати фарби, а потім гуртом брались до творіння цих диво-шедеврів. Це заняття зближувало усю сім"ю.
Мати. Та все ж першу писанку писала господиня. У страсний четвер, коли у хаті вже всі влягались спати, писанкарка вмивалась джерельною водою, вбиралась у святковий одяг, проказувала молитву. Тільки тоді вона розпочинала створення писанки - символу самого життя, символу безсмертя роду.
Яйце для писанки мало бути повне, живе. Ні в якому разі не пусте. То вже
сьогодні їх видувають, зберігаючи, як сувеніри, музейні експонати. Старі люди
казали, що у пустоті яйця може поселитися зло.
Батько. Особливу силу мас ця перша писанка, написана господинею до
Великодня. Для виготовлення писанок необхідні були спеціальні інструменти:
писачок, віск, свічка і фарби.
Мати. Фарби раніше виготовляли лише із природних матеріалів
1учень.
Кожна фарба мала своє значення:
червона - радість, любов, як згадка про святу кров Христову, символ віри.
2 учень. Жовта, помаранчева - тепло, світло, надія на краще життя.
3 учень. Зелена - пробудження природи, надія на добрий урожай.
4 учень. Синя – небо, сила, здоров'я.
1 учень. Коричнева - символ землі - годувальниці.
2 учень. Чорна - нескінченність життя людини, продовження його у
потойбічні.
3 учень. Біла - чистота і прагнення людської душі до добра.
( Додаток №1)
4 учень.
Виводить мама дивним писачком
По білому яйцю казкові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулинним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі -
І писанка оранжево горить
У філіграннім сплеті ліній.
Донька. Отже, візерунки теж мають своє значення?
Мати. Авжеж. Кожна писанка несе в собі глибинний зміст, що читається за
символами. Погляньте: пряма лінія – земля, хвиляста - вода. крапочки -
зернятка, що мають прорости, а ось ця ружа (алатир), сонце - носій світла і життя. Тепер пофарбуємо нашу писанку жовтим та зеленим кольорами.
Син. Ця писанка означає надію на хороший і багатий урожай. Правильно?
Батько. Молодець, синку. Ти уже сам «прочитав» писанку.
Донька. А можна і я спробую «прочитати» ось цю?
Мати. Давай спробуй. А ми тобі допоможемо.
Донька. Трикутник - символ Святої Трійці, хрест, чотириніг - символ Всесвіту,
святий знак, кривульки - безкінечність життя. І ця писанка означає, що людська
душа -- безсмертна, а віра у Господа - дає нам сили.
Батько. Молодець, доню.
1 учень.
Є й інші символи, якими оздоблюють писанки. Дубовий листочок - сила, чоловічий знак.
2 учень.
Ялинка - вічна молодість, довголіття, здоров'я.
3 учень.
Драбинки поєднують небо і землю.
4 учень.
Квіти - це діти, члени великої родини. Вважають, що коли їх пише
мати, то вона вимальовує вроду і долю для своєї дитини.
(Додаток №2)
( Звучить пісня Павла Дворського «Писала мати писанки»).
Мати.
Є таке повір`я в українців, що взори на писанках мають бути закритими
(не мати ні початку, ні кінця). Зло починає бродити по писанкових лініях і
шукати, як вийти до людей. Та коли писанка закрита - воно ніколи не зможе
звідти вийти.
Батько.
А ще так казали старі люди. Посадив святий нечистого на ланцюги в
пеклі і так наказав: «Будеш отут сидіти доти, доки люди в Україні будуть
писанки писати!». Ото сидить чорт на ланцюгу і щороку перед Великоднем
посилає своїх слуг на землю, щоб перевірити чи пишуть люди писанки. І
щоразу повертаються бісенята з невтішною новиною: «Ой пишуть, ой пишуть!» Нечистий реве, а ланцюги все міцнішають. Отак і наші традиції оберігають нас
від зла.
Вчитель.
Ми з вами підготувались до свята заздалегідь. Кожен намалював
писанку. Давайте разом «прочитаємо» їх.
(На свято запрошені батьки. Вони розшифровують писанки своїх
дітей.)
(Додаток №3)
1 учень.
По-різному прикрашають великодні яйця сьогодні. Одні дотримуються
традицій, а інші шукають нові способи.
(Учні демонструють експонати виставки «Писанкове розмаїття»)
(Додаток №4)
2 учень.
Крашанки - яйця пофарбовані в один колір
3 учень.
Коли пофарбоване яйце оздобити видряпаним візерунком, то
отримаємо дряпанку.
4 учень.
Крапанки - яйця прикрашені візерунками з крапочок,
5 учень.
Мальованки - яйця розмальовані фарбами за допомогою пензлика.
6 учень.
Писанки прикрашають бісером, кольоровими нитками, пір’їнками.
7 учень.
Випилюють орнаменти на шкарлупі.
1 учень.
Наліплюють готові наклейки.
2 учень .
Ну це вже зовсім для лінивих. Так мені здається. Писанку написати
зможе кожен, хто має бажання і добрі думки. `
3 учень.
Про писанку можна розповідати ще дуже й дуже багато.
4 учень.
І про пам`ятники у Коломиї та в Канаді.
5 учень.
І про колекції писанок, що зберігаються у музеях.
6 учень.
І про те як сучасні, всесвітньовідомі дизайнери одягу використовують
візерунки українських писанок для створення нових колекцій.
7 учень.
Але ця розмова може продовжуватись майже безкінечно.
1учень. Якщо вас зацікавила ця тема - пошукайте інформацію самі.
2 учень. А краще - навчіться писати писанки.
( Звучить пісня Марії Бурмаки «Размалюю писанку»)
3 учень.
Вдягла весна мережану сорочку.
Умившись і звільнившись від турбот.
І піднімає волошкові очі
До вищих: до церковних позолот.
4 учень.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Золотить сонце полотно небес.
І писанку, як усмішку підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
5 учень.
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми:
«Христос Воскрес!»
Чи, може, на цім світі
Із бездуховності воскресли ми.
(Звучить Великодній передзвін).
ВИСНОВКИ
У сучасному світі писанку все частіше сприймають, як предмет декоративно -
ужиткового мистецтва. На превеликий жаль, замість традиційних писанок із
сакральною символікою все частіше ми бачимо просто розмальовки: надто
яскраві. без змісту, із зображеннями досить недоречними.
На щастя, традиції писанкарства зберігаються . Писанка стає більш вишуканою,
з точнішими лініями, вигадливішими поєднаннями символів і кольорів. Якщо
вона написана рукою майстра що, знається на символіці, то читати таку писанку можна, як книгу, захопливу розповідь при життя, черпати у ній наснагу і життєдайну силу .
Навчитися писати писанку варто кожному українцеві. Виводячи давні узори на
білому яйці, ми на якийсь час повертаємось у давнє минуле нашого народу. А
спілкуючись з минулим, краще розуміємо сучасне. Не варто і забувати
відбитки наївного минулого. Його слід зберегти і передати далі як світлини
дитинства нашої душі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антків А. Гарна писанка у мене.// Порадник. №4. 2008.
2. Біняшевський Е. Українські писанки / Е. Біняшсвський. - Київ: Мистецтво,
1968.
34 Бондарук А. Як написати писанку /А.Бондарук,- Луцьк: Терен, 2008.- 200
4. Кара-Васильєва Т. Писанка й культурний символ України. //Міжнародний з'їзд
писанкарів. - Київ, 1992
5. Карпенко О. Дорогеє яєчко до Великодня /' Церковна православна газета №8
2008.
64 Манько В. Українська народна писанка /В. Манько. й Львів Свічадо, 20І0.. Сумцов Н. Писанки / Н.Сумцов. - Київ, 1891.
8.Таранущенко С. Українські писанки, як пам`ятки народнього малярства.//
Праці науково- дослідницької кафедри історії європейської культури.- Харків,
1927.
9.'І`качова К.. Гудима В. Писанкарство / К. Ткачова, В. Гудима. - Харків: Ранок,
2009.
10. Українське народне мистецтво. - Київ: Мистецтво, 1967.
11. Федоришин О. Дивосвіт писанки.// Порадниця.№ 16, 2008.
12. Щербаківський В. Основні елементи орнаментації українських
писанок і їхнє походження. / В.Щербаківський. - Прага, 1925.
ЕЛЕК'І'РОННІ РЕСУРСИ
1. Гнатюк Андрій. Символ життям// Режим доступу: ttp://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=760
2 Символіка української писанки та традиції українського писанкарства//
Режим досгупу: ///http://www.vinec.org.ua/svyata/200-symvolika-ukrajinskoji-pysanky-ta-tradyciji-ukrajinskogo-pysankarstva/
3.Творчі роботи Олени Карпук та її вихованців.” Режим доступу: http://www.kivertsi.in.ua/culture/
ДОДАТКИ
№1
№2
№3
№4