Година спілкування: «Посієш звичку – пожнеш характер»

Година  спілкування:

«Посієш звичку – пожнеш характер»

Підготувала Клиса Г. В.

Мета: Розкрити  зміст таких понять, як  «вчинок», «звичка», «характер»; вчити дітей аналізувати свої вчинки; спонукати робити добрі справи; бути вихованими, чесними, порядними.

Що посієш, те й пожнеш.

(Народне прислів’я)

    Розпочнемо наше спілкування із розбору народного прислів’я, яке взято за епіграф. Епіграф – це влучний вислів, цитата чи прислів’я, що розташовується перед текстом та допомагає розкрити тему. (читаємо, розбираємо)

   Всім  зрозуміло, що якщо ми посіємо жито, то не можна очікувати, що зійде  пшениця. Вродить жито, адже ми його посіяли. Ось тому: «Що посієш, те й пожнеш.» Цей принцип можна віднести і до людей.

З тим, що людина пожинає – зрозуміло. Це щастя, і горе,  успіх, і розчарування, радість і смуток.

 Давайте тепер розберемось з тим, що ж людина засіває? В цьому нам допоможе відома  приказка: "Посій вчинок - пожнеш звичку, посій звичку - пожнеш характер". Акцент у ній правильно поставлений на людських вчинках, які, повторюючись, стають звичними, закріплюються в рисах характеру, становлячи його сутність, впливаючи на становище людини в суспільному житті й на ставлення до неї інших людей.

Розглянемо більш детальніше. І розпочнемо із розкриття поняття «вчинок».

 Вчинок – це невід’ємна складова життя кожної людини. Він залежить від внутрішнього світу особи і формує його.  Це завжди усвідомлена активність, яка має свої мотиви і наслідки, і може бути оцінена суспільством позитивно чи негативно у відповідності з ними. 

- Хто з вас назве хоча б по одному хорошому вчинку за сьогоднішній день? (відповіді дітей)

- А тепер хто назве поганий вчинок, який здійснено сьогодні? (відповіді дітей)

- Дуже добре, що ви розумієте, що ці вчинки погані. Тобто є надія, що ви не будете їх робити, адже ви розумієте, що це може погано вплинути на оточуючих. Та і вас така поведінка не прикрашає. Адже люди не захочуть спілкуватися з поганою людиною.

 Давайте розберемо з вами деякі вислови:

1) «Працюй над очищенням своїх думок. Якщо в тебе не буде дурних думок, не буде й дурних вчинків.» (Конфуцій) (роздуми дітей)

2) «Багато з тих, хто здійснює найганебніші вчинки, говорить чудові речі.» (Бернард Шоу) (відповіді дітей)  

Трішки розібралися із вчинками, тож переходимо до звички.

Звичка – це  особлива форма поведінки людини, яка виявляється у схильності до повторення однотипних дій у подібних ситуаціях.

 В народі кажуть: «Звичка – не рукавичка, на кілочок не повісиш.»

Давайте розберемось, які ж бувають звички. Вони бувають хорошими, поганими і, навіть, шкідливими.

- Назвіть мені, будь ласка,  декілька звичок, які на вашу думку є хорошими. (виконання  ранкової зарядки; вітання; допомога батькам; складання речей на місце та ін.)

- Крім хороших, є й погані, а саме: гримати дверима, коли сердитий; гризти нігті, коли переживаєш; брати собі чужі речі без дозволу, якщо в тебе таких немає, а тобі дуже хочеться; лягати дуже пізно спати, якщо потрібно потім рано вставати; не слухати, або перебивати співрозмовника  і т.д.

 Хто із вас розповість про свою погану звичку, якої ви б хотіли позбутися, і яка вам заважає. (відповіді дітей); 

Крім вищеперерахованих  є ще шкідливі звички,  тобто такі, які несуть шкоду організму. Давайте пригадаємо їх. Для цього ви дасте відповідь на запитання анкети, що має назву « Що я знаю про шкідливі звички.»
1. Шкідливі звички — це:
а) мити руки з милом перед їдою;
б) палити, вживати алкоголь та наркотики;
в) вранці та ввечері чистити зуби;
г) човгати ногами; смоктати пальці, гризти нігті.
2. Що відбувається з дитиною, яка вживає алкоголь?
а) вона швидше росте;
б) у неї покращується пам'ять;
в) вона погано вчиться
г) вона завдає неабиякої шкоди власному здоров'ю.
3. Які наслідки може викликати паління?
а) захворювання на рак легенів;
б) піднесення настрою;
в) зниження гостроти зору, слуху;
г) прискорення процесів дорослішання.
4. До чого призводить вживання наркотиків?
а) з'являється унікальна можливість відвідати віртуальні світи;
б) виникає фізіологічна і психологічна залежність від отрути;
в) деградує мозок людини;
г) людина стає більш розкутою і товариською.

Я, сподіваюсь, що ви всі оберете здоровий спосіб життя, адже шкідливим звичкам не місце у нашому класному колективі.

Так із вами ми перейшли до розкриття поняття «характер»

  Характер – індивідуальне співвідношення найбільш стійких, суттєвих властивостей особистості, які проявляються в поведінці людини:

а) у певних її стосунках:

– з собою (критичність, вимогливість, самооцінка тощо);

– з іншими людьми (індивідуалізм, колективізм, альтруїзм, егоїзм, доброта, жорстокість, ввічливість, грубість тощо);

б) у ставленні її до:

– праці (працелюбство, лінь, акуратність, неакуратність, відповідальність, безвідповідальність, організованість тощо);

– об’єктів навколишнього світу (бережне відношення, егоїзм, бездушність, милування красою, тощо);

В характері відображаються вольові (дисциплінованість, рішу­чість, готовність долати перешкоди тощо), емоційні (стриманість, гру­бість тощо) та інші якості особистості.

Людина за своєю сутністю діяльна. В структуру людської діяльності входять як різні мимовільні, автоматизовані рухи (міміка, пантоміміка, хода тощо), так і довільні дії різного ступеня складності. Рухи і дії, виконання яких стає в певних умовах потребою для людини, як відомо, називають звичками. Найбільш вдалий портрет не дає стільки відомостей про характер людини, як її звичні дії та рухи.

І все ж таки об'єктивно свідчать про характер людини не мимовільні дії та рухи і не риси її зовнішності, а свідомі і довільні дії та вчинки. Саме за вчинками ми робимо висновки, якою є людина. Добрим і чесним можна стати, тільки роблячи добрі і чесні вчинки.

Віктор Гюго – відомий французький письменник говорив: «У кожної людини три характери: той, який йому приписують; той, який він сам собі приписує; і, нарешті, той, який є насправді.»

Тож я хочу, щоб у вас у всіх був один характер, а для цього ви маєте завжди бути хорошими людьми з правильною самооцінкою, - бути самі собою. Тоді всі будуть вас бачити саме такими, які ви є насправді – добрими і вихованими дітьми, які, сподіваюсь, виростуть, не втратять своїх хороших рис характеру і стануть гарними та порядними людьми.