Година спілкування «Професія зблизька: фармацевт» ( до Дня фармацевтичного працівника)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Година спілкування «Професія зблизька: фармацевт» ( до Дня фармацевтичного працівника)

 

                                                                       І знову осінь нам дарує літо,

                                                   Гріє теплом і ароматом квітів,

                                                   Наповнює всю душу, все єство…

                                                   І щось до неба, до зірок підносить…

                                                  Яка прекрасна ця чарівна осінь —

                                                  Дарує фармацевту торжество.

 

     У третю суботу вересня щорічно з 1999 року вся Україна святкує День фармацевтичного працівника. Для  вас це свято є  знаковим, адже фармацевт – це ваша майбутня професія

 

      Професія лікар відома всім, більше того, для більшості людей  поняття «хвороба» і «здоров'я» асоціюються тільки з нею. Але, яким би не був здібним і досвідченим лікар, він у багатьох випадках безсилий допомогти хворому, не маючи необхідних ліків. І тут на допомогу лікарю і хворому приходять провізор і фармацевт.

 

      У руках невігласа ліки — отрута …а в руках же людей знаючих вони уподібнюються напою безсмертя

 

       Фармацевт і провізор – це «рубіж» між пацієнтом і ліками. Від їх професіоналізму і компетентності у наданні фармацевтичної допомоги можуть залежати як результат лікування, так і самостійного застосування пацієнтом безрецептурних препаратів.

 

          Сьогодні я хочу розповісти вам, шановні студенти як відбувалося становлення вашої майбутньої професії, коли з’явилися перші аптеки, які ліки в них виготовляли, хто відзначився на цьому шляху.

Розповідь  із слайд-презентацією

 

І сторінка

  Перша згадка про аптеку зустрічається в Гіппократа (400 р. до н. е.). Слово apothek -грецьке і означає "сховище", "комора", бо спочатку це було приміщення в лікаря для зберігання лікарських засобів і готування ліків.

Гіппократ сформував основи зберігання лікарських засобів і класифікацію їх дії на організм. Він проголосив теорію "природа лікує, а лікар тільки допомагає".

 

ІІ сторінка Галенові засоби

     Видатним представником римської медицини і фармації був Клавдій Гален (131-211 рр. н. е.). Він розглядав аптеку (officina) як місце не тільки зберігання, а й виготовлення лікарського зілля.

Гален висунув твердження, що в органах рослин і тварин є корисні речовини, якими можна користуватися для лікування. Проте в живих організмах можуть бути наявні і шкідливі речовини, які треба відкидати.

Корисні речовини, можна вилучати з рослин вином, оцтом, водою і видавлювали у вигляді соків, олії тощо. Гален пропонував застосовувати лікарські речовини у вигляді лікарських форм - порошків, пілюль, таблеток, мил, мазей, пластирів, гірчичників, зборів.

У III ст. н. е. у Римі вже були фахівці, які займалися тільки приготуванням лікарських засобів. Називали їх фармаколеусами, а продавців сирих лікарських матеріалів - фармакополами.

 

ІІІ фармація в період Середньовіччя

        Період середньовіччя (V-XI ст.) характеризується значним впливом алхімії на лікознавство Європи. Лікарські приписи були дуже ускладнені, рецепти часто складалися з кількох десятків речовин. З'являються перші спроби збереження комерційної таємниці при виготовлені лікарських засобів. Як правило, аптекарі тримали в таємниці хімічний склад ліків. Наприклад, замість "окис заліза" писали "зміїна кров", замість "плоди черемхи" - "кістки ібіса", замість "насіння кропу" - "волосся павіана" і т. д. З такою ж метою створювали "ліки від усіх хвороб", "еліксири вічного життя і молодості".

Алхіміки впровадили в процес виготовлення ліків методи перегонки, фільтрування, кристалізації та інші способи очищення, виділення й поділу речовин. Отже, незважаючи на нереальну філософську основу, практична діяльність алхіміків сприяла подальшому розвитку фармації.

 

ІV сторінкаФармацевти у чернечих рясах.

       До кінця XI ст. в Європі не було аптек як торгових установ, де можна було б купити або замовити потрібний засіб. Лікарі або окремі особи створювали свої власні "препарати", збираючи і обробляючи рослини, мінерали та інші інгредієнти. Найпрогресивнішими з погляду методичного і системного підходів у той час були ченці, що працювали в лабораторіях і школах при монастирях.

 

V сторінкаАптеки у Європі ХІ-ХІІІ ст.

      Прообрази аптек у Європі з'явилися в 1100 роках н.е. в монастирях. Ченці готували лікарські засоби і безкоштовно відпускали тим, хто мав потребу. В той же час з'явилися перші рецепти, які починалися із слів "Cum Deo!" (З Богом!).

Тільки через 100 років у Венеції, стали відкриватися перші міські аптеки. Фахівців для них готували поширеним у той час практичним методом, за схемою учень - підмайстер - майстер.

 

VI сторінка

Аптеки в ХV ст. Парацельс та його діяльність

       У XV ст. н.е. вперше з'являється термін провізор - від латинського provisor - передбачливий. Сама назва вже говорить про важливу роль провізора в процесі лікування. Лікар ставить діагноз, а провізор передбачає напрям хвороби і за допомогою ліків коригує її протікання й подальший розвиток.

Великий вклад у розвиток фармацевтичної справи було зроблено Парацельсом (1493-1541), якого вважають батьком лікувальної хімії або, ятрохімії. Він впровадив у медичній практиці уявлення про дозування лікарських засобів, виділив основні ознаки чистоти препарату.

 

VII cторінка

Фармацевтична освіта в Європі ХVІ-ХVІІІ ст.

       У XVI ст. відкриваються перші навчальні заклади, які готують провізорів, - у Монпелье (південь Франції), Падуї, Барселоні.

У XVIII ст. положення аптек та соціальний статус аптекарів значно підвищилися. Принцип монополії аптек, який дотримувався практично повсюдно, забезпечував високі прибутки. Аптекарі займали почесні місця в органах міського самоврядування, особливо в країнах Центральної Європи.

 

VIII сторінка

"Золоте століття аптекарства".

          Період між першою половиною XVIII -го і першою половиною XIX століть називають "золотим століттям аптекарства". Ніколи - ні в епоху середньовіччя, ні після вказаного періоду - фармація не розвивалася такими швидкими темпами.

Аптеки того часу були центрами наукових досліджень, видатні фармацевти не тільки винайшли чимало нового зілля, а й зробили вагомі відкриття в галузі хімії.

 

 До середини XIX ст. медицина і виробництво лікарських засобів виділяються в окремі напрями. Для фармацевтів створюються спеціальні кафедри в університетах, у різних країнах і містах формуються спеціальні зведення законів і правил, які регулюють як їх професійну підготовку, так і практичну діяльність.

В останній третині XIX ст. створюється фармацевтична промисловість, і аптеки стали перетворюватися на торгові установи з продажу в основному патентованих засобів, які отримували від різних фірм.

 

ІХ сторінка

ХХ-ХХІ століття «Сучасна фармація»

      Незважаючи на багаті традиції й давню історію, фармація протягом минулого століття пережила другу молодість.

Впровадження в медичну практику високоактивних фармацевтичних субстанцій та широкого асортименту допоміжних речовин, використання високоточної й чутливої аналітичної апаратури, відкриття феномену терапевтичної нееквівалентності ліків сприяло формуванню нових наукових напрямків (біотехнологія, нанотехнологія, фармакогеноміка, хронофармакологія, фармакотерапія, фармакокінетика, промислова екологія), які докорінно змінили погляд на ліки та їх фармакотерапевтичну дію.

 

Перегляд відео « Моя професія фармацевт»

     Аптека була, є і повинна залишитися місцем чистоти, максимального порядку, санітарних стандартів, акуратності. Саме праця і старанність сотень тисяч працівників аптеки здобула ментальну оцінку «точно, як в аптеці».

Віртуальна екскурсія по Львівській аптеці « Під чорним крилом»              ( перегляд відео)

      Основне завдання аптеки — не лише реалізація лікарських засобів і товарів аптечного асортименту, а надання фармацевтичної допомоги

       Де ж може працювати фармацевт?

фармацевтичні компанії;

фармацевтичні фірми;

аптечні бази, склади;

 контрольно-аналітичні лабораторії;

фармацевтичні фабрики, заводи;

науково-дослідні інститути;

клініко-діагностичні лабораторії; хіміко-фармацевтичні підприємства та парфумерно-косметичної галузі;

 економіко-маркетингові структури підприємств.