виховний захід на тему "Журавлі"

                Заболотна Юлія Владиславівна

Червонокам’янська ЗШ І-ІІІ ступенів    

Журавлі…

(пам’ятаємо і виконуємо пісні обпалені війною)

«Журавлик, журавлик, японський журавлик,

Ты вечно живой сувенир»

Мета:

• виявити у дітей небайдужість до історії українського народу, повагу до героїчного подвигу учасників Великої вітчизняної війни, відстоювання мирного співіснування;
• виготовлення та встановлення музейної експозиції, що символізує прагнення миру й добра;
• музично-літературний поєдинок знавців пісень воєнних років підведе підсумок: «ПАМЯТАЄМО – ЗНАЧИТЬ ЖИВЕМО».

Обладнання: міну совки пісень воєнних років, презентація «ВІЙНА Й МИР», проектор, комп’ютер, експонати музею, японські журавлики (орігамі).

Форма проведення: літературно – музичне спілкування.

                                    Хід заходу

Учитель

81-літній   Євген Євтушенко нині проживає й викладає  у США.  Нещодавно він переніс операцію по ампутації ноги. Але він  уважно слідкує  за подіями  на Євромайдані та української весни. В одному із своїх звернень до українців він сказав: "Дорогие мои киевляне, украинцы! Я сейчас преподаю в американском городе Талса в Оклахоме. Недавно перенес тяжелую операцию.  Буквально вчера у меня было хорошее настроение, ведь впервые после операции сам пошел на новеньком протезе. Но когда вернулся домой, включил телевизор... Мы с женой, не отрываясь, следим за всем, что происходит в Киеве, Украине. Настроение, конечно, очень переменилось".
События последних двух дней дали ему почву для написания стихотворения.

ГОСУДАРСТВО, БУДЬ ЧЕЛОВЕКОМ!

 Ненька предков моих – Украина,

 во Днепре окрестившая Русь,

 неужели ты будешь руина?

 Я боюсь за тебя и молюсь.

Невидимками на Майдане

 Вместе – Пушкин, Брюллов, мы стоим.

 Здесь прижались к народу мы втайне

 как давно и навеки к своим.

 И трагическая эпопея,

 словно призрак гражданской войны

 эта киевская Помпея,

 где все стали друг другу "воны".

 Здесь идут, как на стенку стенка,

 брат на брата, а сын на отца.

 Вы, Шевченко и Лина Костенко,

помирите их всех до конца!

 Что за ненависть, что за ярость

и с одной, и с другой стороны!

 Разве мало вам Бабьего Яра,

и вам надо друг с другом войны?

Ты еще расцветешь, Украина,

 расцелуешь земли своей ком.

 Как родных, ты обнимешь раввина

с православным священником.

Государство, будь человеком!

Примири всех других, а не мсти.

Над амбициями, над веком,

встань, и всем, вместе с Юлей, прости.

 Всем Европой нам стать удастся.

Это на небесах решено.

Но задумайся, государство – 

а ты разве ни в чем не грешно?

Учні по черзі виконують пісні початку воєних часів

Учень

 Ігор Калиниченко

Моя Україно - Волинь і Поділля,
Донбас, Придніпров'я, Карпати і Крим.
Тебе не здолало фашистське свавілля,
Не з'їли поляки, не вбив "Третій Рим"!
Хай весни твої гомонять калиново,
Летить крізь туман до майбутнього шлях,
Хай з вітром бринить від Луганська до Львова,
Від Ялти до Луцька блакитний твій стяг.
Моя Україно, народ мій коханий,
Брати-українці, мої земляки!
Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,
Добробуту, миру на довгі роки!
Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина
Запалить любов'ю гарячі серця,
Й піснями наповниться вся Україна
Від щастя, якому не буде кінця!

 

І знову пісні воєнних літ

Учень

Дмитро Павличко
У дитячому серці жила Україна...
 

У дитячому серці жила Україна — 
Материнські веселі і журні пісні, 
Та за мову мужицьку не раз на коліна 
Довелося у школі ставати мені. 
Непокривлену душу хотіли зламати, 
Та ламалися тільки болючі киї, 
Наді мною ночами відплакала мати, 
Я ж не зрікся ні мови, ні пісні її. 
І померла з гризоти вона молодою, 
Залишився назавжди без матері я, 
Та не був ні хвилини в житті сиротою, 
Бо вела мене далі Вкраїна моя! 
 

1955
Презентація «ВІЙНА-МИР»

Учениця
Юрко Шкрумеляк
 

Ми є діти українські,
Хлопці та дівчата,
Рідний Край наш - Україна,
Красна та багата.
Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний нарід - українці
Всі до нас подібні.
Рідна віра: Свята Трійця
І Пречиста Мати.
Рідна мова: нею вчились
Бога прославляти
Присягаем наш Край Рідний
Над усе любити,
Рідний нарід шанувати
І для нього жити.
Присягаєм - рідну віру
Завжди визнавати,
По-вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.
Як ріка в гору не піде,
Як сонце не згасне,

Так ми того не забудем, 
Що рідне, що власне.
Що нам рідне, те нам буде
І красне і гоже!
Присягаєм, що так буде
Поможи нам, Боже! 

Учень

Баранович Лазар

ПРО МИР

Concordia res crescunt.
Згода справи множить (латин.).
Мир  справи  множить,  а  війна  руйнує,
Нехай  до  миру  все  живе  прямує.
Так  на  червоних  витіснено  злотих:
Щодень  до  згоди  не  губить  охоти.
Не  на  папері,  нанесли  на  злоті  —  
Живім  у  згоді,  підкоряймось  цноті.
Писать  про  війни  нам  залізом  треба:
При  них  заліза  виника  потреба.
Війна  плюндрує,  мир  добра  наплодить,
Фатальній  силі  ні  у  чім  не  шкодить.
Всьому  живому  з  миром  треба  стати,
Щоб  після  бою  ями  не  копати.
Марс-морс-смерть  слідом  вік  за  Марсом  ходить,
Людей  Марс  губить  і  могили  зводить.
Пошли  ж  нам,  Боже,  мир  на  усі  світи,
Щоби  невинні  не  губились  діти,
Пошли  нам  миру,  мир  хай  мають  люди,
Бо  як  без  тебе  ми  його  здобудем?
Благаєм  миру,  дехто-бо  зухвалить:
Той,  хто  сильніший,  слабшого  той  валить.
Тож  проти  слова  твого  йти  негоже,
Ти  нам  навічно  встанови  мир,  Боже!

Виготовляємо із різнокольорових папірців японських журавликів, слухаючи легенду про жертви дітей під час бомбардування Хіросими та Нагасакі.

Учениця

Наталіи Крісман

МЫ ЗА ЭТОТ МИР В ОТВЕТЕ !!!
 

Верьте, люди, сердцем верьте -
Мир стоит на грани смерти:
Снова танки, гул орудий
Нам мечты о жизни губит.

Чёрный ворон правит тризну -
Сын отрёкся от Отчизны,
Демон смерти кружит Крымом,
Делит то, что неделимо.

Не истлели предков кости -
Вновь летим в пучину злости,
Пядь земли - как плод раздора,
Кто-то кровью залил море.

Мать, как раненая птица,
Проклинает род убийцы,
Брат стреляет в спину брата...
Неужели нет возврата?!

Брат, пора остановиться,
Не бери греха убийцы,
Ну хотя бы ради деток...
Брат, дождёмся мы Рассвета!

Не останется империй,
Мир любви откроет двери
И кровавые тираны
В небытие навеки канут...

Верьте, люди, сердцем верьте,
Мы за этот мир в ответе!!!

Разом кріпимо журавликів в експозицію музею Періоду Великої Вітчизняної війни

Учениця

Боже,прошу захисти,

Україну від війни,

Захисти її від болю

захисти її від крові.

Щоби мир настав в країні,

щоби дружно люди жили,

щоби їздили у гості

і в серцях не було злості.

Миру, злогоди,любові

українському народу!

Учитель

Давайте вместе, дружно жить.

Друзей и родину любить.

Людей не будем обижать,

Будем надеяться и ждать.

Давайте верить в чудеса,

Смотреть на звёзды в небесах...

Давайте мир преобразим

И сделаем его прекрасней.

В душе не будет больше зим

И смысл жизни станет ясен.

Давай посочиняем сказки

И в жизнь добавим больше краски!

Давай Америку откроем,

Пофантазируем чуть-чуть.

Не будем равнодушны к горю,

Куда-нибудь проложим путь.

Ты будь добрей, не надо злобы,

Не надо жизнь свою ругать.

Давайте вместе: всей планетой

Любить, надеяться и ждать...!

Разом виконуємо пісня «Хай завжди буде МИР»