Година спілкування «У ЧИСТІЙ ВОДІ РИБИ БАГАТО, У ДОБРОЗИЧЛИВОЇ ЛЮДИНИ ДРУЗІВ БАГАТО»

 

 

Година спілкування «У чистій воді риби багато, у доброзичливої людини друзів багато»

 

 

Учитель. Скільки б іграшок, книжок, розваг у тебе не було, без справжнього друга сумно і нецікаво. Адже тільки з другом можна поділитися радістю і смутком, поговорити про все, що тебе цікавить, весело погратися.

Знайдіть на таблиці «заховані» слова:

а	к	д	и	у	с	к
м	и	р	н	а	о	л
д	п	у	ф	ь	і	ж
к	р	ж	3	н	я	щ
с	в	б	ш	т	є	х
з	л	а	г	о	д	а

 

— Ми сьогодні зібралися тут, щоб ще раз переконатися у тому, що у школі, в класі всі діти повинні жити мирно і дружно, зростати у мирі і злагоді, щоб бути щасливими у шкільному і класному колективі.

Діти співають «Пісенька про пісеньку».

З дружби починається

Наш веселий клас.

Пісня не кінчається,

А звучить весь час.

Приспів:

Це тому, що пісенька

Нам потрібна всім.

Це тому, що радістю

Повниться наш дім.

Ми веселу пісеньку

Знаємо таку.

Дружно ми співаємо

Пісеньку дзвінку.

Приспів.

1-й учень

На світі все буває:

і сніг, і дощ, і вітер.

Буває злива навіть

тоді, як сонце світить.

Буває, втратять колір

всі квіти у саду...

Лиш не бува ніколи,

щоб друг тебе забув.

А як забуде раптом

тебе твій друг —

то що ж:

ніякий він

не справжній,

а просто так —

ніщо!..

   (А. Костецький)

2-й учень

Хлопчик цей — великий злюка,

Він мене шарпнув за руку,

Обізвав: «Всезнайка, соня

І бабусина тихоня,

Млямля, чапля із поліна

І зануда, як Мальвіна».

Я сказала: «Ти на вроду —

Мов опудало в городі».

Він сказав...

І я сказала...

Він замовк. І я мовчала.

Ми мовчали, а на гіллі

Яблука гойдались спілі..

Хлопчик яблуко зірвав

І мені подарував.

   (М. Людкевич)

Учитель. Друг — це той, хто любить тебе. Це може бути хлопчик, а може бути дівчинка, або кицька, або песик, або навіть біла-біла мишка.

Твоїм другом може бути й дерево. Воно тобі — ані словечка, але ж ти добре знаєш, як воно любить тебе, бо дає тобі яблук або грушок, чи вишень, а часом і гілку для гойдалки.

І вітер може бути другом по-своєму. Це ж він бавить тебе вночі пісеньками, коли тобі так дрімотно й самотньо...

3-й учень

Я и солнце очень дружим,

Сами можете судить:

Как проснусь, так обнаружу —

Солнце рядышком сидит.

Вместе бегаем по лугу,

А когда спадет жара,

Подмигнем тогда друг другу:

Искупаться, мол, пора!

И ныряем — оба разом,

Брызги яркие — вразлет!

Я плыву по речке брассом,

Рыбкой солнышко плывет.

А падет туман над лугом,

Станет розовой гора,—

Мы с моим хорошим другом

Засыпаем до утра.

Мы всегда друзьями будем,

Позовет — и я примчусь.

Щедрым быть и добрым к людям

Я у солнышка учусь.

   (Н. Зидаров)

4-й учень

Чи вірте,

чи не вірте —

найкраще на санчатах

зимовим днем

із гірки

удвох із другом мчати.

Це — здорово!

Повірте!..

5-й учень

Свистить у вухах вітер,

і сонце вам сміється,

і всім навкруг

здається,

що ви удвох — всесильні,

єдині, цільні, спільні!

Та що там говорить,

візьміть —

і перевірте!..

6-й учень

От вчора ми удвох з Юрком,

моїм найкращим другом,

на санках їздили разом,

ще й так —

аж свист у вухах!

Мчимо — і весело обом:

йому й мені,

і нам разом!..

   (А. Костецький)

Учитель. Інколи ти не знаєш, хто твої друзі. Вони поруч з тобою, але ти проходиш повз них і не помічаєш, що вони люблять тебе кожен по-своєму. І тобі сумно, що в тебе немає друзів.

Зупинися тоді. Не бігай, не метушись, а йди поволі й пильнуй, щоб угледіти друга, який усміхається до тебе. Чи то песик, що крутить хвостиком так завзято, коли ти проходиш повз нього. Чи дерево, на яке можна швидко вилізти. Чи струмок, з яким можна тихенько посидіти, коли тобі хочеться тиші.

7-й учень

Мене ізмалку люблять всі дерева,

і розуміє бузиновий Пан,

чому верба від крапель кришталева,

мені сказала «Здрастуй!» крізь туман.

Чому ліси чекають мене знову,

на щит піднявши сонце і зорю.

Я їх люблю. Я знаю їхню мову.

Я з ними теж мовчанням говорю.

   (Л. Костенко)

Учитель. Іноді друга треба знайти. Дехто має багато друзів, а в декого їх зовсім мало. Але кожен, кожен у світі має бодай одненького друга. А чи ти знайшов свого?

8-й учень

Що зробити, щоб удвічі

видавався торт смачнішим?

Що зробити, щоб удвічі

кожен день для вас побільшав?

Щоб і радості і щастя

вам було — аж ніде діти?

А немає тут секрету:

треба з другом поділитись!

   (А. Костецький)

9-й учень

Навчала мама Колю:

— Ти щедрим бути вчись,

Цукеркою смачною

Із другом поділись,

Сестричці за обідом

Дай кращу половинку,

Вгости пташину хлібом

І нагодуй тваринку.

— Все, мамо, розумію,—

Їй Коля відповів.

І згодом кицю Мілю

Лимоном пригостив.

Сестричці Катеринці

Дав книжки половину,

А птахам в годівниці

Поклав халви торбину.

Друг Вітя хвилювався:

— Ой, що ж ти наробив!

А Коля дивувався:

— Ну чим я завинив?

Учитель. Діти, які ви знаєте оповідання, казки, вірші про хороших і поганих товаришів? («Олень і його товариші», «Лисичка і Журавель», «Сині листочки», «Товариші»)

— Пригадайте, про що говориться у вірші М. Пригари «Товариші»? Яким Володя був на словах, а яким виявився насправді? Як поводився Андрій? Хто з цих хлопчиків вам більше подобається? Чому? А у вас траплялися такі випадки?

(На дошці вивішується картинка, на якій зображено гілочку із синіми листочками.)

— Діти, хто впізнав, до якого оповідання ця ілюстрація? Чому Оленка намалювала сині листочки? Як повинні поводити себе справжні товариші?

Учитель

У ЛІСІ

Лиш сонечко літнє

Забарвило схід,

Загін школярів

Пішов у похід.

Сьогодні повинні

Юннати

Колекцію листя

Зібрати.

До лісу, до лісу

Їм стелиться путь.

В загоні два друга

Івасі ідуть.

В загоні два друга

Івасі,—

Обидва у п’ятому

Класі.

І в лісі удвох

Ті Івасі були.

Далеко-далеко

Вже хлопці зайшли.

Та раптом хрустіння

Почули —

Щось нібито сіре

Майнуло.

Івась, як побачив,

Із криком: «Вовки!» —

Він друга залишив,

А сам навтьоки.

Побіг і спіткнувся,

І впав у ярок,

І лоба набив

Об дубовий пеньок.

Лежить наш Івась

І зітхає.

Аж чує: товариш

Гукає.

За хвилю товариша

Ніжна рука

Уже доторкнулась

До лоба дружка.

Він рану Івасю

Бинтом пов’язав

І щиро отак

Боягуза спитав:

— Ти, певно, прийняв

З переляку

За сірого вовка

Собаку?

Як вовка боїшся,

То дома сиди.

Як вовка боїшся,

І в ліс не ходи.

Хто друга в біді

Залишає,

Той сам у біду

Потрапляє!

  (Г. Бойко)

Учитель ставить запитання за змістом вірша Г. Бойка «У лісі»:

— Що робив Івась? Кого з хлопчиків можна назвати товаришем? Як закінчується вірш?

— Запам’ятайте ці слова: «Хто друга в біді залишає, той сам у біду потрапляє».

Ніколи не залишайте друга в біді.

(Розгляд ілюстрації до казки «Лисичка і Журавель».)

— До якої казки ця ілюстрація? Що можна сказати про дружбу Лисички і Журавля? Як повинні ставитися товариші і друзі один до одного?

Моральні задачі

1. Це було ранньою весною. Маринка йшла до школи. Дорога погана, а вона в черевиках. І наскрізь промочила ноги. Прийшла в клас. Дів­чатка обступили її, занепокоїлися: «Скоріше знімай черевики і грій ноги!». А Оленка (вона жила близько від школи) збігала додому і принесла валянки. Хороше було Маринці в той день — ногам тепло і на душі радісно!

— Чому дівчинці було радісно?

2. Продзвенів дзвоник. Діти взяли свої сніданки і вийшли на перерву. Ось біля вікна стоять Олег та Іванко. У Олега — два печива. Іванко стоїть і дивиться у вікно, він сьогодні забув свій сніданок.

— Що повинен був зробити Олег?

— Як би ви діяли в такому випадку?

10-й учень

УТРЬОХ

Славкові, що з квартири сорок,

Велосипед купили вчора.

Він зразу в двір його потяг,

Прудкого та дзвінкого,

Все хизувався ним та нас

Не підпускав до нього.

Просила Іра: — Славчик, дай,

Проїду до паркану! —

А він Ірині: — Не займай,

Бо дам — так враз одстанеш!

Просив Юрко: — Ну дай хоч раз,

Проїду метрів двісті! —

А він Юркові: — Ач який!

Купи собі та й їзди.

І я просив. Та він: — Моє! —

І нам кататись не дає.

Ну й що? Нехай!

А ми зате утрьох в кіно ходили,

Утрьох у нашому дворі

Співали, скільки сили,

А потім грали у квача,

Аж поки

Вечір не почавсь.

А що Славко?

Він сам-один

Сидів з велосипедом

І вже кататись не хотів...

Отак йому і треба!

Хай трохи нам позаздрить —

Хай виправиться

Завтра!

   (А. Костецький)

11-й учень

ГАРНА ПАМ’ЯТЬ

Наш Микола Іванов

пам’ять має — будь здоров!

Але якось Колю Віра

захотіла перевірить.

І між іншим, слово в слово,

відбулась така розмова:

— Пам’ятаєш, як Світлані

Ти вужа сховав у ранець?

— Ну дивачка, ще й питаєш!

Зрозуміло, пам’ятаю.

— А згадай, як вчора Стьопка

Сів на кнопку, котру ти

Йому підклав?

— Я цього й не забував,

Бо вважаю, що не варто

Забувать дотепні жарти.

— Пам’ятаєш, як з Максимом

Ви удвох збирали сливи:

В нього вийшло два відра,

А у тебе — з кілограм?

— Ти могла б і не питати,

Як таке не пам’ятати

Адже в мене після слив

Цілу ніч живіт болів...

— А згадай-но, як у школі

Нас водили на уколи:

Налякався тільки ти,

Так сховався — не знайти!

— Це ж які такі уколи?!

Щось забув... — сказав Микола.

Видно, справді Іванов

Пам’ять має — будь здоров...

   (А. Костецький)

Учитель. Я зараз буду говорити різні твердження про дружбу. Якщо ви будете згодні, говорите «так», якщо ні — мовчите.

Дружба залежить від довіри. (Так)

Дружба залежить від одягу.

Дружба залежить від характеру.

Дружба залежить від вихованості. (Так)

Дружба залежить від уміння тримати слово. (Так)

Дружба залежить від зачіски.

12-й учень

ТОВАРИСЬКА ДОПОМОГА

У Данька до математики

Незаперечний хист.

Данько моргає:

— Братики,

Та я ж не егоїст.

Кому сказати? Прошу,

Ось мій домашній зошит!

Приємні в хлопця риси є:

Одверта він душа.

Три парти в нього списує,

І кожен поспіша.

Списали й кажуть:

— Класно!

Данько одвів біду!

І той радіє:

— Ясно,

Хіба я підведу?

По-товариськи, начебто,

Він друзям на письмовій

Шле в паперових м’ячиках

Розв’язання готові.

І клас шумить вдоволено

У радості одвертій:

Врятовано контрольну

Напередодні чверті!..

... А друзі — не обізнані

З рівняннями й кутами,

А друзі — прямо визнані

Незнайки і нетями!

Це так Данько їм —

скільки зміг —

«По-товариськи»

допоміг...

   (І. Кульська)

Учитель. Чи можна назвати Данька товаришем? А у чи є нас у класі такі «товариші»? (Відповіді учнів)

— Розгадайте кросворд.

1. В’ється вірьовка, на кінці головка. (Гадюка)

2. Маленький, сіренький на соняшник сів,

 надзьобався добре й далі полетів. (Горобчик)

3. Сидить у куточку і тче сорочку. (Павук)

4. По дорозі стрибає, у воді плаває. (Жаба)

5. Горбатий мішок на чотирьох стовпах стоїть. (Верблюд)

6. Росте білий, а подме вітер — відлітає. (Кульбаба)

			1
			2
		3
					4
		5
6

 

— Яке слово одержали по вертикалі? (Дружба)

— Послухайте зараз розповідь про двох дівчаток.

У холодний зимовий день Наталка й Оленка йшли зі школи додому. Наталка була тепло одягнена. На ній була тепла шубка і рукавички, її ранець зручно лежав на спині. А Оленка в школі забула рукавички, тому портфель вона несла в голій руці.

— Рука в мене замерзла страшенно! — поскаржилася Оленка подружці.

Наталка відповіла:

— А в мене ні.

Запитання. Що можна сказати про поведінку Наталки? Як вона повинна була вчинити? Пригадайте, в якому оповіданні хлопчики зробили інакше, ніж Наталка? (В. Комар «Загублені рукавички»). Що трапилося у друзів з рукавичками? Як вони виручали один одного?

— Діти, згадайте прислів’я й приказки про дружбу.

• Ненадійний друг гірше відвертого ворога.

• Дружбу дружбою шукають.

• Друг пізнається в біді.

• Коня пізнаєш в їзді, людину — у дружбі.

• Якщо друзі у злагоді, то й робота йде на лад.

• Найбільша з наук — дружба.

• У дружби немає меж.

• Сонце зігріває повітря, друг — душу.

• Друзі — дзеркало один для одного.

• Хороший друг міцніший від кам’яного муру.

— Пам’ятайте: з гарним товаришем легше у біді, веселіше в радощах. Будьте завжди ввічливими з товаришем, допомагайте йому, завжди діліться з ним всім необхідним, виручайте, коли це потрібно.