Сценарій випускного вечора

СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО ВЕЧОРА

(танець зірочок) 

(голос за сценою:  Зорі сиплять сяйво своє,

Десь між ними дитинство зникло моє.

Побрело без прощання в далі нічні….

 

 

Ведучий:

 

Червнева спускається ніч. 
Зібралися зорі в танок. . 
Дівчата, такі чарівні, 
до школи востаннє прийшли. 
Сьогодні не джинси вони, 
а сукні святкові вдягли. 

 

Ведучий : Сьогодні справді незвичайний день. Сьогодні – останнє шкільне свято для наших випускників, день їхнього прощання зі школою.

 

Ведучий 1

Чи задумувався хтось над тим, що сниться в переддень свята юнакам і дівчатам, котрі сьогодні запросили нас на випускний вечір: може мрія, може щастя, а може…

Ведучий 2

Не будемо гадати, бо скільки випускників – стільки мрій і задумів, планів і бажань. А що сьогодні нам розкажуть зорі ? Чи привідкриють таємницю ?

Ведучий 1

Якщо зірки запалюються – значить, це комусь потрібно, значить, необхідно, щоб кожен вечір на небі запалювалась  хоча  б  одна зірка. Сьогодні наперекір  усім сумнівам, спокусам, перепонам запалюється не одна зірка,  а цілий зорепад випускників 20___ року.

Ведучий 2

Під теплим спалахом зір вони зустрінуться сьогодні, провівши своє ласкаве дитинство.

Ведучий 1

Замисліться, дійсно кожна людина несе в собі зоряне сяйво. Сяйво тієї зірки, під якою вона народилась

Ведучий 1

Нас сьогодні зігріватимуть  недосяжні небесні світила, а юні, променисті, грайливі зорі-випускники. Їх перші спалахи заясніли на шкільному небозводі 11 років тому.

 

Ведучий 2:

 

Шановні гості! Бурхливими оплесками  вітайте випускників 20___ навчального року! Ми запрошуємо на «Зоряну бригантину» наш клас.

 

1._Ірина. 

2.Назар. 

3.  Лілія.

4. Вікторія. 

5. Світлана.

6.Кирил. 

7.Олександр. 

8. Стас.

Ведучий 1:

Гляньте на них, молодих і завзятих,

Мрії над ними витають крилаті,

Зорі підморгують їм з високості.

Вони ще господарі? Чи, може, вже гості?

 

Ведучий 2:  Багатьом речам  притаманна дивна властивість – повертати людям пам’ять про минуле, дарувати радість прожитих миттєвостей. Сьогодні ми разом з вами хочемо погортати сторінки вашого шкільного альбому.

Ведучий 1: Урочистий вечір, присвячений випуску зі школи учнів 11 класів оголошуємо відкритим!

 

(Гімн України)

 

Ведучий 2: Ось і настав цей день - день прощання зі школою. Попереду - незвідана даль. Позаду - батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежина у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці. Знайти себе, своє місце в житті, вирости й вижити, бути завжди людиною - що є святішого і дорожчого? Де б не були ви, куди б не закинула вас доля, але отой "солодкий, коханий дим" рідного краю, рідної школи завжди буде поряд з вами.

1-й ведучий. Дорогі наші випускники! Школа і навчання в ній поволі відпливає у минуле. І, чим тривалішою буде відстань, тим чарівнішими й милішими серцю здаватимуться її обриси. І перша буква, схована у магії слова, і перша цифра, пробуджена у нескінченному ряді математичних знаків, і перше кохання, і перша невдача - все це творило із вас найдовершенішу суть самої природи, ім'я якій - Людина.

2-й ведучий. Людина... У це слово вкладено світлу гармонію життя і нерозгадану тайну душі. Віднайти, відкрити в собі людину, зуміти стати нею - прагнення багатьох поколінь. Щоб досягти цієї мети, потрібно відродити найкращі поривання та якості, зберегти собор власної душі як найдовершенішу цінність людського буття. Хай вічна Книга мудрості супроводжує вас як доленосна зірка!

1 -й ведучий

 

 Червневий вечір, синь безкрая.

 Цей день вам довго не забуть.

 Сьогодні, друзі, вам вручають

 Всім атестати. В добру путь!

 

2-й ведучий

 

 Ні, нема щасливіших на світі,

 Ніж оті, кому 17 літ.

 І слова, любов'ю обігріті,

 Вам директор промовляє вслід.

 

Ведучий 1.

 

 Разом з вами схвильований трішки,

 Як буває в хвилини розлук,

Проводжа він вас поглядом ніжним,

 Добрий, щирий порадник, і друг.

 

(Директор виступає з напутнім словом і вручає випускникам атестати.)

Ведучий 2

Закінчена казка. Останні слова,

Вручили вже всім атестати.

Це перші життєві дорослі права –

Спішили ж бо всі виростати.

 

 Ведучий . Ніхто не знає краще своїх дітей, ніж їхні рідні - мами, тата, бабусі, дідусі. Адже в них на очах проходить більша частина їхнього життя: щоденного, буденного, звичного. З ними, своїми найближчими і найріднішими людьми, ви такі, які є насправді: щирі, відкриті, без прикрас та гриму.  Тож просимо висловити слова подяки своїм рідним

 

Випускник 1 :

Від дня мого народження, поруч зі мною була найкраща, найрідніша, найпотрібніша - людина - МАМА. Це перше слово, яке ми вимовляли в своєму житті. M A M A - це вона тримала нашу тремтячу ручку, коли ми вперше переступили поріг нашої рідної школи. Немає слів, щоб виразити свою вдячність нашим мамам і тому сьогодні ми просто кладемо до їхніх ніг нашу любов

Випускник  2.

Уже зміцніли наші крила, щоб літати,

Та не забудемо про рідних маму й тата.

І встигнем добре слово їм сказати,

Допоки ми живемо в рідній хаті.

 

Випускник 3:

 Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла.

 

Випускник 4 :

 Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

 

 

Випускник 6.

Спасибі вам, мої батьки,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї.

За турботу щогодинну

За вашу відданість святу

Своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту, -

Ми вдячні вам за все на світі.

 

Випускник  7: Ось нарешті у мене в руках атестат. До нього дорога у цілих 11 років. І на цій дорозі поруч з нами були вчителі і, звичайно, наші батьки. Це їм ми завдячуємо своїм життям, успіхами і досягненнями.

 

Випускник  8: Провчилися з нами і мами, і тата,

 Разом переходячи з класу у клас.

 Їм правила всі довелося згадати

 І навіть уроки робити за нас.

 

 Випускник 1 На батьківські збори ходили матусі,

 Хоч, правда, і тато був раз, може два.

 А що було після – сказать не беруся,

 Не можу дібрати культурні слова.

 

 Випускник 2 Були в нас «проколи».Ну що ж тут робити?

 Щоденнику, друже, ми винні – прости!

 Не раз довелося тебе нам губити –

 Ми вас шкодували, шановні батьки!

Випускник 3 А якщо серйозно, то ми вам дуже вдячні ,наші дорогі мами і тата, за все те, що ми маємо і ще будемо мати, за кожен день, що був і  за кожен день, що  ще буде.

 

(Пісня для батьків)

Ведуча. Дорогі випускники, це їм, найріднішим, ви завдячуєте своїм життям, своїм сьогоденням. Їхня любов, безмірна і відкрита, надає сили в часи розчарувань, надихає під час негараздів, підіймає і бентежить в часи радості. Скільки щастя випромінюють їхні очі, але десь в глибині душі все ж таки затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань. А батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі, хоча й не показують цього. Тож запросимо до слова ваших найближчих людей, які мають  щось сказати.

 (поздоровлення БАТЬКІВ )

Мати.
Дорогі наші діти, найкращі для нас,
Ми бажаємо щастя і долі.
Вам сьогодні з дитинством прощатися час,
А життя — не стежинка у полі,
А життя — це дороги тернисті не раз,
А життя — це не сміх і не жарти…
Та не бійтесь нічого, у добрий вам час!
Світ чарівний, і жити в нім варто.
Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,
Горе й лихо хай всіх обминає.
Хай вам буде удача і щастя в житті,
І хай серденько ваше співає.

Батько.
Благословляєм вас, діти, в добрий час,
Хай щастя і достаток буде з вами,
Прийміть хліб-сіль на рушнику від нас,
Сміливо по землі ідіть шляхами

/музика/

(виходить мати з сином)

Мати

Неначе вчора народився на світ ти,

Таким маленьким крихітним дитям.

Ти посміхався і сонечку і квітам

 Й радів ніжним маминим рукам.

 

Син

Я виріс мамо, вищим став за небо,

Яке ти носиш в лагідних очах.

Журитися за мене ні не треба:

Я вже дорослий , зваж на це хоча б,

Я виріс мамо, ніжними піснями

Освячую найвищу доброту.

Лиш до сльози твоєї, рідна мамо,

Я не доріс й, мабуть не доросту.

(пісня сина і матері)

 

 

Ведучий 2: Сьогодні якось особливо співали пташки, сонце, спокійне та мирне, не поспішаючи, сідало за обрій, небо було чистим та безмежним. Цей пам’ятний літній вечір ніби пророкує вам, тим, хто вступає в доросле життя, ясну та спокійну долю, чистий та безмежний шлях.

Ведучий 1: Все починається в житті з малого: із зернинки - хліб, з промінчика - зоря. ...Перші кроки маленької людини у світ пізнання.

(на екрані свято першого дзвоника)

 Ведучий 2. Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося. Одного вересневого ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Маленькі, несміливі, але цікаві й спостережливі …. Так боязко було відірватися від теплих маминих рук, лякало незвідане, але підійшла усміхнена  і привітна перша вчителька, взяла наші малесенькі рученята до своїх долонь і повела першими сходинками спілкування й навчання. Тактовна і лагідна, вона завжди була поряд: мирила нас, заплітала кіски, витирала носики, втішала, терпляче сіяла зернятка людяності і доброти.

(Виходять 2  випускників з квітами)

 

 1.Запам’ятали назавжди ми перший клас,

 Перед очима – далеч неозора…

 Вже стільки років злинуло,  а вас

 Вітаємо, учителько, як вчора.

 

2.Ми в першім класі. Той малий буквар,

 Як таємницю, ви для нас відкрили.

 Ви, певно, мали незвичайний дар,

 Бо нам подарували дивні крила.

 

1.Як вам подякувать тепер за все,

 За двійку, навіть – усього бувало!

 Любов до вас  у серці пронесем

 Та вдячність у словах, хоч слів нам мало.

 

(випускник спускається до зали, дарить квіти і запрошує на сцену першого вчителя до привітання випускників)

(виступ першого вчителя)

 

Випускник:

 Перша вчителька – добра й терпляча

 Наче мама була нам малим.

 А любов її щира, гаряча

 Зігрівала сердечка усім.

 Немов фея, і добра, і мила,

 Усміхається лагідно нам.

 Як же щиро нас всіх любила,

 Як же завжди хвалила батькам!

 

Випускник:

 

Ірина Иванівно, чотири роки спливли за водою,

І виросли ми із тобою.

Так швидко пролинув час -

Вже п’ятий чекав на нас клас.

 

Випускник: А чи пам’ятаєте ви , як страшно було переходити в таку невідому середню школу, знайомитися з новими вчителями, опановувати нові навчальні предмети, з острахом дивитися на височезних старшокласників,які вчилися поруч? Але й це для нас уже в минулому.

 

Ведучий:

 І слів не підібрати

Епітетів, метафор, порівнянь,

 Щоб вдячності рядочки проказати

 За все, що вчитель так щиро віддавав.

 

Ведучий. Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись з нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає потужним знаряддям впливу на молоду людину, що формується. Саме таким учителем стала для випускників класний керівник______________, яка протягом ___років, починаючи з 5 класу, впевнено вела їх шляхами добра, любові, надії та віри, а потім цю естафету перейняла _______________.

Ведучий. Серед неповторного сузір’я педагогів середньої  школи найяскравішими зірками для вас завжди сяятимуть ваші класні керівники: Вікторія Іванівна, та Анастасія Вікторівна. Тож просимо їх до слова

(виступ класних керівників)

Випускник: Дорогий класні керівники! Сьогодні ми покидаємо вас назавжди. За ці роки було багато всього - і поганого, і хорошого, але ми щиро сподіваємося, що ви запам'ятаєте наш клас як дружний колектив, який під вашим керівництвом все подолав! Ми вас дуже любимо і не забудемо!

(дівчата співають пісню для класного керівника, хлопці запрошують на танець класних керівників та першу вчительку)

Ведучий: Так, наші діти виросли, і зовсім скоро у нашому шкільному домі і шкільному дворі будуть лише тільки гостями.

Ведучий: Давайте пригадаємо  ці, напевне, найважчі, але  найцікавіші роки.

 

(На екрані демонструються фотографії)

(Виходять випускники).

 

1. Ох, як ми тяжко працювали.

 Контрольні й заліки складали,

 Було «один», було і «два»,

 Боліла часто голова,

 Косило око через парту

 Кажу вам щиро і без жарту.

 

2. Наук багато ми вивчали:

 Про Піфагора пам’ятали,

 І по-англійськи говорили,

 І формули напам’ять вчили,

 Історію не забували,

 Ще й у футбол в спортзалі грали.

 

3. Не все судилося нам вчитись –

 Любили ще й повеселитись,

 Після уроків розважались,

 До свят всіляких готувались.

 

4. Отож  за п’ять років навчання у середній школі ми навчилися: у 5 класі  відрізняти вчителів від старшокласниць. а деяких навіть запам’ятали по іменах, вміли знаходити потрібні кабінети і, звичайно, їдальню

 

 5. У 6 класі ми вміли ховати крейду, щоденники, а деякі навіть своїх батьків.

 

6.  Будучи семикласниками, ми добре вже знали, що похід до медсестри  під час уроку можна зробити значно цікавішим і тривалішим, включивши до маршруту прогулянку коридорами, зупинку у спортзалі або  шоп – тур до магазину.

7. У 8 класі ми вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і вчити домашнє завдання, не відкриваючи підручника.

 

8.   За  9 років ми навчилися закохуватися і, навіть, не один раз на рік.

 

1.   Ну а підказувати, підглядати, списувати, робити шпаргалки, прогулювати уроки ми уміли завжди!

 

2. Ми справді будемо сумувати за цими неповторними роками.

 

3.  І щоб описати їх не вистачає ні серйозних, ні жартівливих слів.

 

4.  А коли не вистачає слів, на допомогу приходить пісня.

 

(співають пісню вчителям)

 

………….(вбегает 10-тиклассник)

10-тикласник: Знайшов?

Випускник: що знайшов?

10-тикласник Знайшов чарівну шляпу?

Випускник:Знов щось придумав. Навіщо вона тобі?

10-тикласник Розумні. Ви вже випускники, а мені ще рік навчатися. Розумієте, це чарівна шляпа, за допомогою якої можна дізнатися найпотаємніші думки людини

Випускник: Як?

10-тикласник Зовсім просто, одягаєш і запитуєш. Наприклад, що думає …..про 11 шкільних років?

 (одіває  шапку)

(Муз. «В голове моей опилки – не беда»)

Випускник: Здорово! А давай подивимось, що про нас, та про школу думають нашу вчителі

10-тикласник : (спускается в зал). З кого розпочнемо?

(10-тикласник підходить до різних вчитель і одягає шляпу)

 

(Виходять випускники)

1. Шановні вчителі, Вам шлем побажання сердечні:

 

2. Аби не боліла у вас голова,

 

3. Щоб тиск був у нормі, здоров’я ставало,

 

4. І школа в районі найкраща була.

 

4. Щоб вчасно збувались всі мрії й надії,

 

5. Щоб в школі життя вирувало весь час,

 

6. Щоб більше досягнень було, більше дії.

 

7. І гарних спонсорів для вас повсякчас.

 

8.  Багато для нас уже в минулому: і останній шкільний дзвінок, і найщасливіший білет на випускних іспитах. Скільки усього  згадується у ці хвилини.

1.  так, чимало наказів, пам’яток видали директор та його заступники за час нашого навчання в школі.

2. А сьогодні ми, випускники 20____року, склали пам’ятки директору, завучу та всім вчителям школи.

(дістають пам’ятки та зачитують)

 Випускник. Пам’ятка директору школи.

 1. Директор правий.

 2. Директор завжди правий.

  4. Директор не їсть – він набирається сил.

 5. Директор не запізнюється – він затримується на діловій зустрічі.

9. Директор ніколи не припускається помилок – їх роблять підлеглі.

 

 Випускник. Пам’ятка завучу школи.

 1. Кожному вчителю видати номер на бірочці.

 2. Прослідкувати, щоб після уроків бірочка з номером висіла на щітку.

7. Менше змінювати розклад. Бо після «вікон» і «дверей» може у декого вийти «шах» і «мат».

 8. Бути уважним до прохання вчителів і вимог учнів.

 

 Випускник. Пам’ятка вчителю.

3. Виробляти красивий голос, не «бубніти» собі «під носа».

 4. підтримувати свій фізичний стан на належному рівні, щоб до класу «влітати», а не заходити, човгаючи ногами.

8. Проводити контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за чашкою кави.

10. Не записувати постійно одних і тих же учнів, бо інші також чекають своєї черги.

 11. Із – за дрібниці не телефонувати батькам, щоб у вас не боліло серце.

Випускник: Звичайно, це все жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні вам, дорогі наші вчителі, за все, що ви зробили для нас.

 

Ведучий: Ось і залишилися позаду складні іспити, безсонні ночі в спробах вивчити все те, що не встигли за 10 років. Попереду вас дороле життя, але сьогоднішниій вечір надає можливість на короткий час забути про майбутні труднощі і просто веселитися від душі. Ви залишитеся назавжди в серцях ваших вчителів. Адже ми були разом всі ці роки, допомагали вам впоратися з труднощами і раділи вашим успіхам. З боязких першокласників ви стали молодими, сильними, перспективними юнаками і дівчатами, здатними втілити свої мрії в реальність. Ви наше майбутнє, так нехай ваш шлях у житті буде якомога світлішим і радіснішим!

(співають вчителі)

 

Ведучий:

Червневий вечір відлунює святково:

І сміх, і квіти, гомін голосний.

Зібрав нас всіх мій бал зірковий,

Але прощальний він і випускний.

 

(Вальс)

(На мультимедійній дошці « проходять» кадри шкільного життя  - з першого по 11 клас)

 

 

Випускник: Ну ось і засяяли нові зірки, ми з вами, і цікаво чи здійсняться наші мрії. Давайте помріємо

 

1. Я стану президентом і буду вчителям платити космічну зарплату
2. Я обіцяю стати бітьком-героєм
3. Я стану фермером і мої кури будуть нести круті яйця
4. А я в інститут не піду, я собі багатого жениха найду
5.      
6.    
7.    
8.   

 

Випусник: Школа! Скільки пов’язано з нею! Позаду дитинство, попереду багато шляхів, вибір улюбленої справи. Як хвилює почуття дорослості, самостійності. Залишилися позаду іспити, а з ними роки безтурботного дитинства. А попереду …Попереду велике життя, все те, про що мріялось, усе незвідане, хвилююче і прекрасне.

 

Випускник: Ми йшли до цього дня разом з вами, дорогі вчителі. Ви всі – і ті, хто кожного дня заходили до нас у клас, і ті, з ким ми кожного дня зустрічалися у школі, - навчали нас бути справжніми людьми. Протягом 11 років викладали нам один єдиний предмет, який називається „Підготовка до самостійного життя”

 

 

Фінальна пісня

 

 

Ведучий: Хоч нам і доводиться сьогодні прощатися з нашими випускниками, але вони назавжди залишаються учнями Кругляківської школи!

 

Ведучий: І який би життєвий шлях ви не обрали, куди б не закинула вас доля – пам’ятайте, що перші кроки до самостійного життя вам допомогли зробити саме тут