Години спілкування "Толерантність"

Мета: познайомити учнів з поняттям «толерантність», виявити основні риси толерантності, формувати правильне уявлення щодо толерантної поведінки. Виховувати почуття поваги один до одного, до звичаїв, традицій, культури різних народів, виховувати комунікативну культуру спілкування та взаєморозуміння. Продовжити формування толерантного ставлення однокласників між собою. Розвивати терпимість до відмінностей між людьми, на прикладі сучасного соціального становища в Україні показати нагальну потребу злагоди, поваги до інших людей, їхніх думок.

Обладнання і матеріали: презентація, вислови відомих людей на дошці, аркуші з ситуаціями, терези, аркуші з квіткою.

Хід години спілкування

Класний керівник: Доброго дня! Рада бачити вас у гарному настрої, сподіваюсь, сьогоднішня спільна робота не буде марною, а знання, які ви отримаєте, знадобляться вам.

              Правила нашого спілкування:

• щирість у спілкуванні;
• активна участь;
• повага до мови;
• довіра;
• дбайливе ставлення до інших;

Сьогодні ми почнемо нашу виховну годину із притчі, яка допоможе нам формулювати мету нашої зустрічі.

Притча

Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпець і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився себе опановувати, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися стримувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.
Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько наказав синові витягти з паркана по цвяху у ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.
Минали дні, і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів  сина до огорожі та сказав: « Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося… Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись…»

Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в іншій людині такі рани, як ці діри. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви просите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як фізичні. Діти, не забиваймо цвяхів ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо одне одного.

 

Класний керівник: Тема нашої години спілкування — «Толерантність». Це слово походить від латинського «терплячий», це — терпимість до інших думок і вірувань. 

Поняття «толерантність» у різних мовах має різні відтінки.

В англійській мові – це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.

У французькій - повага свободи іншого, його думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших.

В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.

У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Отже, толерантність – доброзичливість, визнання за кожною людиною права бути іншою і поважати цього права.

 — Як ви гадаєте, чи актуальна ця тема сьогодні?

 — Чому виникають суперечки між людьми?

 — Хто винний у їх розв'язанні?

 — Чи можна уникнути суперечок, які роблять людей злими одне до одного?

 У ході відповідей учні повинні назвати головною причиною небажання прислухатися до іншої людини.

На нашій планеті існує дуже велика кількість різних людей. Всі ми несхожі один на одного і щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям.

Класний керівник: Проведемо дослід, який показує, що ми дуже різні.

•  Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:

 1. Складіть аркуш навпіл.

 2. Відірвіть верхній правий кут.

 3. Знову складіть навпіл.

 4. Відірвіть правий верхній кут.

 5. Знову складіть.

 6. Знову відірвіть верхній правий кут.

 7. Складіть аркуш надвоє.

 8. Якщо можна, відірвіть правий кут.

 9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.

 - Чи можна сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані по різному?

 - Чи можемо ми сказати, що всі ви хто відірвав аркуші інакше, є гіршими за вас?

 - Чого навчає ця вправа?

       - А як же нам, таким різним, жити, навчатися й працювати разом, та  й не сперечатись одне з одним?

 — Чи можна перенести взаємовідносини між людьми в міждержавні стосунки? Чи є схожість у стосунках людей і держав?

 — Які можна назвати приклади з історії, що приводили до конфліктів між державами? Чи можна було їх уникнути?

 Учні наводять яскраві приклади з вивченої історії та сучасності про те, що багато воєн можна було уникнути завдяки переговорам, що багато конфліктів закінчувалось миром, коли люди почали домовлятися між собою, коли відкидали стереотипи й просто слухали одне одного. Головним висновком у ході бесіди повинно бути те, що багато міждержавних конфліктів, непорозумінь можна уникнути, що головним пріоритетом повинно стати людське життя.

 — Чи існують «гострі кути» в Україні?

 — Чи завжди люди розуміють одне одного?

 Учні. У сучасному суспільстві відбувається багато конфліктів — релігійних, міжнаціональних, воєнних. В даний час в нас в Україні йде АТО; у наш час багато людей агресивних, недобрих одне до одного; газети і телебачення розповідають про жахливі, події, коли батьки вбивають дітей, підлітки — один одного.

 Класний керівник: Міжнародний день толерантності, проголошений 16 листопада 1995 року на XXVIII сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, набуває особливого значення з початком третього тисячоліття, перше десятиріччя якого ООН проголосила Міжнародним десятиріччям культури, миру та ненасильства (2000-2010 роки).

 Ідеї толерантності стали актуальними не сьогодні. Стаття 1 Загальної декларації прав людини (1948 рік) проголошує: «Усі люди народжуються вільними і рівними у своїх гідності та правах». Тому агресивність, конфронтація, відчуженість мають поступитися місцем толерантному ставленню людей одне до одного, взаєморозумінню й довірі.

 Типи толерантності в сучасному суспільстві:

 • вікова толерантність — неупередженість до апріорних «недоліків» людини, пов'язаних з її віком. Вікова толерантність цілком може поєднуватися із прийнятою у багатьох культурах повагою до осіб похилого віку;

 • освітня толерантність. Очевидно, що даний тип толерантності має відношення до побутової сфери і не пов'язаний з обговорюваним питанням, де рівень освіти суб'єктів права є вирішальним чинником;

 • міжнаціональна толерантність — ставлення до представників різних націй, неприпустимість перенесення недоліків і негативних вчинків окремих представників національності на інших людей, ставитися до будь-якої людини з позиції «презумпції національної невинності»;

 • расова толерантність — відсутність упереджень до представників іншої раси;

 • релігійна толерантність — ставлення до догматів різних конфесій, до релігійності з боку представників різних конфесіональних груп;

 • географічна толерантність — неупередженість до жителів невеликих або провінційних міст, сіл та інших регіоні» з боку столичних жителів, і навпаки;

 • міжкласова толерантність — терпиме ставлення до представників різних майнових шарів — багатих до бідних, бідних до багатих;

 • фізіологічна толерантність — ставлення до хворих, людей з обмеженими можливостями, фізично неповноцінних, осіб із зовнішніми недоліками тощо;

 • політична толерантність — ставлення до діяльності різних партій і об'єднань, висловлювань їх членів.

 Ведучи мову про рівні існування толерантності, можна  виділити такі:

 — цивілізаційний;

 — міжнародний (міждержавний);

 — етнічний;

 — соціальний;

 — індивідуальний.

 Толерантність цивілізаційна передбачає ненасильство у контактах різних культурних світів (цивілізацій).

 Толерантність у міжнародних відносинах є прямою умовою співпраці й мирного співіснування держав незалежно від їхніх розмірів, економічного розвитку, етнічної чи ре-лігійної приналежності їхнього населення.

 Етнічна толерантність є основним засобом досягнення гармонії національних відносин у мультинаціональних суспільствах, тому що базується на визнанні того факту, що за відмінностями криється суттєва подібність.

 Соціальна толерантність, яку можна визначити як ненасильницьке, поважне ставлення до різних соціальних груп, є гармонізацією відносин у суспільстві.

 На індивідуальному рівні толерантність є доброчинністю, тобто нормою поведінки відповідальної особистості. Толерантність стосовно людей, які відрізняються від нас своїми поглядами і звичками, вимагає розуміння того, що істина не може бути простою, що вона багатогранна і що існують інші погляди. Саме цей рівень існування толерантної свідомості виступає фундаментом будь-якої терпимості в суспільстві.

  Класний керівник:   Давайте спробуємо на кожну літеру слова  толерантність назвати риси характеру, притаманну толерантній людині. (На дошці у стовпчик записане слово толерантність, учні по черзі називають риси характеру і виходять записувати їх).

  Т – товариський

  О – об’єктивний, особливий, оригінальний

  Л – лояльний, лагідний

  Е – енергійний, елегантний

  Р – розсудливий, рівний

  Н - надійний, найдорожчий

  Т – терплячий

  Н – незалежний, найдорожчий

   І – інтелігентний, ідейний

  С – співчутливий

  Т – тактовний

  Ь

 Цікаві думки визначних людей про толерантність:

 Щаслива людина та, яка дарує щастя багатьом людям. (Дені Дідро, французький математик)

 Той, хто хоче обвинувачувати, не повинен поспішати. (Мольєр, французький драматург)

 Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе. (Леонардо да Вінчі, італійський художник епохи Відродження)

 Людина, яка робить щасливими, не може бути сама не¬щасною. (Гельвецій, французький філософ)

 Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуго¬вуєш на звання людини. (Сааді, перський поет)

 Підняти слабкого — цього замало: треба ще його потім і підтримати. (Вільям Шекспір, англійський драматург)

 Легше вирішує і засуджує той, хто менше змилується. (Джордано Бруно, італійський мислитель)

 Дійсна ознака, за якою можна впізнати справжнього мудреця,— терпимість. (Генрік Ібсен, норвезький драматург)

 Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає. (Марк Аврелій, давньоримський імператор і філософ)

 Привчи свій розум до сумніву, а серце до терпимості! (Георг Ліхтенберг, німецький учений і публіцист)

 Байдужість — це параліч душі, її передчасна смерть. (Антон Чехов, російський письменник)

 Той, хто хоче обвинувачувати, не повинен поспішати. (Мольєр, французький драматург)

 Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш на званий людини. (Сааді, перський поет)

 Жодна зла людина не буває щасливою. (Ювенал, римський поет)

 Поведінка -— це дзеркало, у якому кожен показує свою подобу. (Гете, німецький поет)

 Трьох речей треба уникати: ненависті, заздрості, презирства. (Східна мудрість)

 Якщо чимось на тебе не схожий, я цим зовсім не ображаю тебе, а навпроти обдаровую. (Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник)

 Мовчіть, поки не відчуєте, що цілком володієте собою. (Лі-Цзи, китайський філософ)

 Ваша думка мені глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я готовий пожертвувати своїм життям. (Вольтер, французький філософ)

 За природою люди близькі одне до одного, а за звичками далекі одне від одного. (Конфуцій, китайський філософ)

Класний керівник:  Прояви нетерпимості:

 1) Образи, кепкування, вираження зневаги;

 2) ігнорування (відмова у бесіді, у визнанні);

 3) негативні стереотипи, упередження, забобони (складання узагальненої думки про людину, що належить до іншої культури, статі, раси, етнічної групи, як правило, на основі негативних характеристик);

 4) етноцентризм (розуміння й оцінка життєвих явищ крізь призму цінностей і традицій власної групи як еталонної і кращої порівняно з іншими групами);

 5) пошук ворога (перенесення провини за нещастя, неблагополуччя та соціальні проблеми на ту або іншу групу);

 6) переслідування, залякування, погрози;

 7) дискримінація за ознакою статі, сексуальної орієнтації й інших відмінностей (позбавлення соціальних благ, заперечення прав людини, ізоляція в суспільстві);

 8) расизм (дискримінація представників певної раси на основі переконання, що одні раси перевершують інші);

 9) ксенофобія у формі етнофобій (антисемітизм, кавказофобія), релігійних фобій, мігрантофобії (неприязнь до представників інших культур і груп, переконання в тому, що «чужаки» шкідливі для суспільства, переслідування «чужаків»);

 10) націоналізм (переконання в перевазі своєї нації над іншими і в тому, що своя нація має великий об'єм прав);

 11) фашизм (реакційний антидемократичний режим, для якого характерні крайні форми насильства і масовий терор);

 12) імперіалізм (підкорення одних народів іншими з метою контролю багатств і ресурсів підпорядкованих народів);

 13) експлуатація (використання чужого часу і праці без справедливої винагороди,);

 14) осквернення релігійних або культурних символів;

 15) релігійне переслідування (насадження конкретної віри, її цінностей і обрядів);

 16) вигнання (офіційне або насильницьке);

 18) репресії (насильницьке позбавлення можливості реалізації прав людини), знищення і геноцид (утримання за ґратами, фізичні розправи, напади, вбивства).

 Висновок, якого мають дійти учні: люди можуть мати однакові точки зору, але належати до протилежних груп, і навпаки, діаметрально протилежні точки зору можуть бути у споріднених людей. Учні наводять приклади з вивченої історії про те, що багато воєн можна було уникнути завдяки переговорам. Багато конфліктів закінчувались миром, якщо люди домовлялись між собою, коли відкидали стереотипи й просто слухали одне одного. Головним висновком у ході бесіди повинно бути те, що багато міждержавних конфліктів, непорозумінь можна уникнути, що головним пріоритетом повинно стати людське життя.

 Класний керівник: Толерантна особа — це людина, що добре знає себе і визнає інших.

 Прояв співчуття — найважливіша цінність толерантного суспільства і риса толерантної людини.

 Формули толерантного спілкування:

 — «Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе».

 — «Якщо тобі погано, знайди того, кому ще гірше, і допоможи йому».

 — «Постав себе на місце того, кого ти засуджуєш».

 Завдання: проаналізуйте в групах ситуацію, оберіть свій варіант відповіді й поясніть його. Дайте визначення поняття «межа терпимості».

 Ситуація 1.

 Дмитро має нетипову для хлопця зачіску — надто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?

 Варіанти:

 — постійно демонструвати своє негативне ставлення, у різкій формі рекомендувати змінити зачіску;

 — виходити з того, що людина має право на самовираження й може робити будь-що зі своїм волоссям;

 — вимагати дотримуватися загального стилю одягу та зачіски на заняттях у школі. Ситуація 2.

 Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитися до цього? Варіанти:

 — засуджувати її за ці вчинки;

 — вважати, що це — особиста справа Оксани й не втручатися;

 — із розумінням поставитися до проблем Оксани, поступово заохочувати її до навчання.

 Ситуація 3.

 Вадим постійно виявляє неповагу до інших, брутальність до своїх товаришів. Що робити?

 Варіанти:

 — прагнути уникати спілкування з Вадимом;

 — відповісти брутальністю на брутальність.

 — «ковтати» образи і проводити з учнем роз'яснювальну  роботу. (Відповідь учнів.)

 Завдання групі 1.

 Скласти перелік правил вікової толерантності по відношенню до людей похилого віку.

 Завдання групі 2.

 Скласти перелік правил по відношенню до толерантної поведінки в колективі, зазначивши принципи уникання конфліктів.

Бесіда «Діалог із майбутнім».

 Класний керівник: А тепер перенесімося на декілька років у майбутнє. Уявіть, що ви закінчили школу і стали висококваліфікованими фахівцями, маєте свою сім'ю. Як ви поясните своїм дітям — школярам, якою має бути толерантна людина?

 Варіанти відповідей:

 Бути готовими до того, що всі люди різні — не кращі й не гірші, а просто різні.

 Навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається.

 Цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з нашими.

 Зберігати своє обличчя, знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

 Іноді риси характеру товариша або подруги вас нервують, іноді, навпаки, вам допомагають прийняти певне рішення. І незважаючи на відмінності у характерах, ви є друзями, вам цікаво разом. Тому ж терпимість потрібно проявляти до всіх.

 Толерантність — це визнання поваги до інших людей, уміння жити разом з іншими людьми.

 Давайте перевіримо, чи терпимі ми, чи потрібно нам виховувати в собі цю якість.

 Тестування «Чи терпимі ми?».

 Вибери твердження, які відповідають твоїй поведінці.

 1. Ти не погоджуєшся з товаришем...

 а) Ти все ж таки слухаєш його.

 б) Ти не даєш йому говорити.

 2. У класі ти вже відповів...

 а) Ти даєш можливість відповісти іншим.

 б) Тобі хочеться відповісти ще.

 3. Товариш зрадив тебе...

 а) Ти намагаєшся з ним порозумітися.

 б) Ти помстишся йому.

 Якщо в усіх трьох випадках ти вибрав твердження «а»,  ти — терпима людина.

 Вправа «Мікрофон».

 У цивілізованому суспільстві люди повинні бути толерантними. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що кожний із вас має право на повагу та толерантне відношення з боку оточуючих?

 Творча робота «Формула терпимості».

 На столі терези, над однією шальці аркуш з тезою «Я маю право на повагу та терпимість з боку оточуючих» і просить учнів записати над іншою шалькою таку тезу, щоб була рівновага.

 (Над іншою шалькою треба записати тезу «Оточуючі мають право на повагу і терпимість з мого боку».)

 Творча робота «Квітка "Толерантність"» (асоціативний кущ).

 Учитель роздає роздруковані аркуші, на яких намальована квітка, і просить учнів написати на її пелюстка слова з якими в них асоціюється слово «толерантність». (Мудрість, чуйність, відповідальність, взаєморозуміння, терпимість, людяність, об'єктивність, повага, доброзичливість тощо.)

 «Як навчитися толерантності».

 Учитель пропонує учням скласти правила «Як навчитися толерантності».

 Зразок:

 Не забувати, що всі люди різні, але всі вони рівні.

 Не поспішати гніватись на людей або засуджувати їх: треба постаратися зрозуміти людину, розібратися в конкретному випадку.

 Поважати почуття людей, не ображати їх.

 Взаємодіяти з іншими людьми, не підганяючи їх до своїх уявлень.

 Класний керівник: Ми всі різні. Але потрібно бути  толерантними одне до одного.

 Але чи означає толерантність терпимість до всього? Хіба можна терпіти, якщо хтось затіває бійку, ображає інших?  Саме тут і існує межа. Ми маємо багато прав, але не маємо права порушувати права інших. Американський філософ Ф. Емерсон сказав: «Моя свобода розмахувати руками завершується там, де починається ніс мого сусіда».

 Підсумок години спілкування.

 Класний керівник. Чи згодні ви з тим, що толерантність людини — найважливіша умова миру і злагоди в сім'ї, колективі та суспільстві? Якщо так, то сьогоднішня наша розмова не була марною.

 І наостанок я хочу розповісти вам ще одну легенду.

 Колись давно на півдні Африки жив розумний, але дуже пихатий вождь. Увесь день його складався з примірянь вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з'явився мудрець. Дуже розлютився вождь: як можна називати якогось там старця найрозумнішою людиною у світі?! Але він нікому свого обурення не показав, а запросив мудреця до себе...

 І ось настав день зустрічі. Зібралось усе плем'я, щоб послухати найрозумніших людей у світі. Вождь сидів на високому троні й тримав у руках за спиною метелика. До нього підійшов невеличкий, худорлявий чоловік, привітався, сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, недобре посміхаючись, вождь сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках, живе чи мертве?».

 Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе у твоїх руках».

 Тож завжди пам'ятайте, усі ваші дії, вчинки тільки у ваших руках.