Голодомор. Наслідки для рідного краю.

Історія України

Тема. Голодомор.

Мета:

• ознайомити учнів з передумовами виникнення голодомору,
• з політикою більшовиків проти українського народу;
• з’ясувати масштаби та наслідки голодомору 1932-1933 рр.;
• довести злочинний характер сталінізму;
• сприяти усвідомленню учнями трагедії як народу, так й окремої людини того часу;

• розвивати в учнів уміння аналізувати події, порівнювати, робити висновки;
• виховувати почуття гуманності, поваги й шанобливого ставлення до людей, до минулого свого народу.

Поняття: геноцид, голодомор.

Обладнання: підручник, карта, атласи, на столі ікона, розламана хлібина, сіль, вишитий рушник, свічка, виставка літератури, ілюстративний матеріал, портрети Т.Г.Шевченка і И.В.Сталіна.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

1.           Організаційний момент .........…………………………
2.         Мотивація навчання школярів....………………………..
3.      Актуалізація опорних знань учнів………………………..
4.    Вивчення нового матеріалу......……………………

1. Причини голодомору 1932-1933 рр.
2. Державна політика в селі за голодомору.
3. Наш край в роки голодомору.
4. Демографічні втрати.

5.         Закріплення нових знань учнів……………………………
6.    Підсумки уроку............………………………
7.     Домашнє завдання………………………………………

Хід уроку

І. Організаційний момент.

2. Мотивація навчання школярів.

Оголошення геми, мети та завдань уроку.

Епіграф

... а онде під тином

Опухла дитина голоднеє мре...

І не в однім отім селі,

А скрізь на славній Україні.

Т.Г.Шевченко.

Учитель. Напевно так. Ці слова дуже чітко характеризують період 1932 — 1933 років у житті українського народу.

Проблема (записана на дошці), яку ми досліджуємо на уроці, звучить так: Доведіть, що голод 1932—1933 рр. за масштабами і наслідками можна вважати справжнім голодомором.

Учитель. В останні роки ми говоримо про так звані «білі плями» в історії нашої країни. При ближчому розгляді, уважному вивченні багато з цих «плям» виявляються чорними і навіть кривавими.

Небагато знайдеться в історії світу країн, де б відбувались такі страшні трагедії, як голодомори на Україні, в країні з найкращими чорноземами, працьовитими, терплячими і талановитими людьми. Які були цьому причини? Наше завдання, користуючись пам'яткою, розкрити причини, масштаби голоду, політику держави щодо голодуючих районів, а також наслідки цих подій; довести, що це дійсно був голодомор.

III. Актуалізація опорних знань вмінь

1. Пригадайте причини голоду 1921— 1923 рр.

Учні називають причини голоду 1921 —1923 рр.

1.       Розорення селянських господарств внаслідок революції, громадянської війни та непродуманих соціалістичних реформ.
2.       Посуха, що охопила південні і степові райони в Україні в 1920 — 1921 рр. (а також Поволжя і Північний Кавказ). Навесні 1921 р. у цих районах в основному загинули всі посіви і трави.
3.    Злочинна бездіяльність керівництва України і РСФРР. Голоду можна було б уникнути, перерозподіливши надлишки продовольства з Лівобережної і Правобережної України на допомогу голодуючим, скасувавши продрозкладку (заборгованість селян). До того ж, райони, де почався голод, були оточені військами, які заважали родичам надавати допомогу голодуючим. Тяжке становище на Півдні України вже не можна було замовчувати, влада мала допомагати районам РСФРР, які потерпати від посухи, за рахунок залишків продовольства. Лише у травні 1922 р.

             Г. Петровський наважився звернутися у ВІДВК з проханням припинити вивезення сільськогосподарської продукції з України. Прохання задовольнили влітку. Проте до нового врожаю не дожило щонайменше 235 тис. селян.

4.    Злочинне приховування урядом України факту голоду. Уряд України лише в січні 1922 р. визнав факт масового голоду у південних районах країни. Лише після цього було вжито певних заходів:

•       для частини населення була надана державна продовольча допомога;

•            частина населення одержала допомогу від ААД (американська адміністрація допомоги — неурядова організація в США), з якою РСФРР у серпні 1921 р. підписала угоду;

•          було організовано по всій країні збір пожертвувань на допомогу голодуючим.

Але ці заходи виявилися недостатніми. Голод в Україні тривав.

5.      Попри все це влада у вересні 1922р. припинила діяльність Комісії допомоги голодуючим (допомгол) у той час, коли голод в Україні ще тривав (в Росії його на той час в основному подолали).

2. Якими були масштаби голоду 1921 —1923 рр.?

Можливі відповіді учнів

Голод 1921 —1923 рр. в Україні поширився на південні губернії. Про справжні масштаби голоду судити важко, правдива статистика в ті роки не велася. В історичній літературі називають цифри голодуючих в Україні від 4 до 7 млн. чоловік. Реальна кількість загиблих від голоду також недостименно відома.

Висновок. З осені 1920р. в УСРР ширився антибільшовицький пов­станський рух, який В. І. Ленін назвав «куркульським бандитизмом». Це послаблювало диктатуру партії, й керівництво РКП(б) небезпідставно вважало, що голод впорається з повстанцями краще, ніж каральні експедиції, тому й замовчували цей факт. Голод, що зумовив високу смертність, а також вплинув на зниження народжуваності, став причиною зменшення населення в Україні.

Учитель. У другій половині 1923р. врожай виявився добрим і голод вщух. Хліба вистачало як державі, з тому числі на експорт, так і селянам. Але недорід 1924р. знову поставив українських селян на межу голоду. Та роки йшли, радянська держава зміцнювала свої керівні позиції. Невдовзі був узятий курс на модернізацію економіки, яка передбачала проведення:

            а) індустріалізації (створення сучасної промисловості);

б) колективізації (здійснення соціалістичних перетворень на селі шляхом створення колгоспів і радгоспів);

            в) культурної революції (підвищення культурного рівня освіченості населення; затвердження в суспільстві соціалістичної ідеології).

Через 10 років на Україну знову почала насуватися нова хвиля страхіть, яка в першу чергу спрямувала свій удар на селян. Село з початком колективізації чинило опір створенню колгоспів. Зброя і сила не здатні були придушити опір, тоді влада застосувала проти селян голод.

IV Вивчення нового матеріалу.

1. Причини голодомору (Евристична бесіда з елементами роздуму).

        1) Головна причина голоду — аграрна політика, яку здійснювала ВКП(б):

а) суцільна колективізація, яка призвела до різкого падіння сільськогосподарського виробництва;

б) примусова, фактично безкоштовна праця призвела до різкого падіння продуктивності праці;

в) масовий виїзд селян до міст у пошуках кращої долі;

г) відновлення продрозкладки;

д)  в разі заборгованості селянин замість хліба, за постановою РИК УСРР від 20 листопада 1932 р., мав сплатити «натуральні штрафи».

2.    Несприятливі погодні умови:

а) посуха 1932 р.;

б) фізично знесилене селянство не здатне було вчасно і швидко провести весняну посівну кампанію 1932 р.

3.     Відсутність законодавчої бази, яка б захистила щойно утворені колгоспи від сваволі центральної і місцевої влади:

а) потрібен був статут колгоспів, який би гарантував:

•     права та обов'язки колгоспників;

•     питання організації та оплати праці;

•       захист колгоспної власності;

б) у сільському господарстві не вистачало кваліфікованих фахівців.

4.        Створення надзвичайної комісії з вивезення хліба з місцевостей, де голодували люди.

Щоб організувати вивезення хліба з районів, де вже починався голод, за особистим наказом Сталіна були створені надзвичайні комісії, їх направляли до Харкова, Ростова-на-Дону і Саратова із завданням узяти хліб будь-що. Надзвичайну комісію в Україні очолив В. Молотов — голова РНК СРСР. Надзвичайні комісії діяли від імені партійно-державного керівництва.

Аналіз статистичних даних.

Демонструється на дошці таблиця « Щорічне виробництво зерна в СРСР».

Розповідь учителя.

Сухі, здавалося б, цифри, якщо їх проаналізувати, дають багато підстав для роздумів і цілком однозначних висновків. Спробуємо це зробити.

—      У які роки було найменше зібрано зерна?

Як бачимо, підкреслює учитель, голодні 1932 — 1933 рр. не назвеш неврожайними.

—      У такому разі, може, СРСР експортував у ці роки надто багато хліба? Продаж і вивезення зерна за кордон протягом голодних років становив 3 млн.т. ( у 1930 — 1931рр. — 10 мнл. т.). Таким чином, це не могло принципово змінити продовольчий баланс країни.

Голод закінчився у 1934 р. Не було його й 1936 році, коли врожай, як видно з таблиці, був значно менший ніж у 1932—  1933рр. ( на 15— 20%).

Далі учитель наводить такі факти:

а) 7 серпня 1932 р. вийшла власноручно написана Генсеком постанова ВЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Згідно з нею передбачалася смертна кара за розкрадання соціалістичної власності, а за пом'якшуючих обставин — позбавленням волі на строк не менше 10 років;

б) рішенням уряду УСРР від 20 жовтня 1932 р. за невиконання плану хлібозаготівель накладалися натуральні штрафи;

в) на початку грудня того ж року влада запроваджує у містах систему внутрішніх паспортів, селянам вони не видавалися, що робило їх безвиїзними, закабаленими до землі. Так колгоспна система стала символом неволі, своєрідною копією кріпосного права;

г) тоді ж, у грудні 1932 р., починає широко практикуватися ганебний захід пропагандистського терору — занесення на «чорну дошку сіл, що саботували хлібозаготівлю (наслідком для них була повна ізоляція від контактів із зовнішнім світом).

—      Що єднає перелічені постанови і рішення партії та уряду? (Ставлення до села як до ворожої сили. Адже системою вилучення зерна всі вони послідовно обплутували його.)

Робота з термінами та поняттями

Учні працюють з словником і роблять запис у зошит терміна «Голодомор».                                                         Голодомор — штучно організований голод значної кількості населення.

2. Державна політика в селі за голодомору.

Учням пропонується ознайомитися з текстом відповідного пункту параграфа та відповісти на запитання до нього.

—  Яку позицію займала держава в селі за голодомору?

3. Наш край в роки голодомору.

Учитель. Зараз ми вислухаємо учнів, хто зібрав спогади своїх близьких про голодомор.

Учитель. ( Евристична бесіда з елементами роздуму).

На жаль, не можна навести достовірних даних кількості голодних смертей, оскільки метричні книги з нашого Любашівського району, як і з інших районів, були вилучені згідно з таємною директивою від 15 квітня 1934 року Одеського облвиконкому щодо обліку населення. Вилучені з сілких рад книги мали бути передані на зберігання «в таємному порядку при

виконкомах». Цей документ є на теперішній час єдиним свідченням про долю найбільш важливих джерел про жертви Голодомору.

     Сьогодні ми дізнаємося правду моторошні події 1932 — 1933 років, в першу чергу, з розповідей наших бабусь і дідусів, котрі не раз дивилися в очі смерті. У ті роки Любашівський район, як і інші регіони України, задихався в кільцях колючого дроту. Наших рідних, котрі так і не дочекалися бодай шматочка хліба, ховали у великих ямах. За свідченнями очевидців, разом з померлими у землю клали і живих: аби не копати могилу ще раз...

     Сьогодні для нас стали доступні архівні документи, що раніше були засекречені. Ось один із них( По одному примірнику роздається на парту).

Постанова

      Одеського обласного виконавчого комітету від 5.12.1932 року Про перебіг виконання плану хлібозаготівель ...8. За невиконання річного плану хлібозаготівель та брак належних темпів у проведенні хлібозаготівельної кампанії у листопаді місяці занести на ЧОРНУ ДОШКУ такі колгоспи:

СПИСОК колгоспів, занесених на чорну дошку постановою          Президії Одеського облвиконкому 5.12.1932 р.

...16. Запропонувати Прокуратурі виявити, хто винний по Любашівському й Троїцькому районах, що вилучення у твердоздатчиків до цього часу досягло лише в розмірі 20%...

18. доручити Прокуратурі розслідувати, чому в радгоспі ім. Ворошилова Семенівської с/р Троїцького району досі не зібрано 70 га ( в валках і копицях)...

Заступник голови Облвиконкому Тараненко.

Секретар Облвиконкому Цюпак.

—   Проаналізуйте дані таблиці.

Учитель. Таким чином, підсумовуючи розглянутий матеріал, можна зробити висновок, що Любашівський район, як і інші 180 районів України, винесених на Чорну дошку, постраждав від голодомору.

4.Демографічні втрати.

Розповідь учителя

Інформація про демографічні втрати населення в Україні надходила до іноземних дипломатів, що працювали в СРСР. Зокрема, у червні 1933 р. італійський консул С. Граденіго, який був у Харкові та інших містах України, писав до свого дипломатичного представництва у Москві про те, що від голоду загинуло від 10 до 15 млн. чол.

Якщо вдатися до цифр, то із загальної чисельності сільського населення України загинуло близько 5 млн. — при загальній кількості у 20-25 млн. селянського населення. Найвищого рівня смертність сягнула в областях, що спеціалізувались на вирощуванні хліба, — Полтавській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Житомирській, Одеській.

Серед дослідників немає єдності у визначенні фактичних втрат України від голодомору:

—      Р. Конквест називає цифру 5 млн.

—      Н. Верт — від 4 до 5 млн.

—      С.Кульчицький — 3,5 млн.

—      В.Семененко і Л.Радченко — від3,3 — 3,5млн. до5 — 6 млн.

Наслідки голодомору не обмежуються демографічними втратами населення. Дослідники намагаються з'ясувати економічні, морально-етичні та соціально-психологічні наслідки жахливої трагедії XX ст. Внаслідок масової колективізації, розкуркулення, голоду і відвертого терору утвердилися соціально-економічні підвалини тоталітарного режиму.

Малодослідженим залишається морально-етичний аспект голоду. Досі важко встановити мотиви свавілля, яке чинили над односельчанами так звані активісти. Що спонукало масовий бандитизм? Чому селяни не повстали, а чинили лише пасивний опір?

Голод як безкровна війна зламав їхній опір, спустошив українські села, виморив найбільш працездатних хліборобів.

Висновок. Події, про які йшлося, ми можемо назвати голодомором. І хоча мали місце об'єктивні причини, але вирішальну роль у них відіграв суб'єктивний фактор, тобто окремі особи, коли партія і уряд, які знали, що відбувається на селі, не лише не поспішали надати допомогу, а ще й намагалися посилити тиск на селянство.

Лише факт запровадження в 1932р. закону «Про п'ять колосків», на підставі якого бригадири дістати право віддавати під суд людей за жменю зерна, свідчить про те, що це був не просто голод, а справжній голодомор.

V. Закріплення нових знань учнів Фронтальне опитування

1. Доведіть, що голод 1932 — 1933 рр. за масштабами і наслідками можна вважати справжнім голодомором (проблемне завдання).
2. Що спричинило голодомор 1932 — 1933 рр. в Україні?
3.   Порівняйте голод 1921 — 1923 рр. і 1932 — 1933 рр. .Що в них спільне, а що відмінне?
4. У чому суть закону « Про п’ять колосків». Які наслідки він мав?
5. Чи можливо було уникнути голодомору?
6. Порівняйте слова Й.Сталіна ( XX ст.) та Т.Шевченка ( XIX ст.). (записані

на дошці)

Жить стало лучше,

Жить стало веселей! Й.В.Сталін

...а онде під тином Опухла дитина голоднеє мре...

Т.Г.Шевченко

—  Які слова краще відображають становище в Україні того часу?

VI. Підсумок уроку

Учитель.

Сьогодні ми маємо для себе чітко зрозуміти: головною, неперехідною цінністю для нас усіх є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрати, є надійною гарантією того, що це лихо ніколи не повториться.

Лягали у сиру землю непокірні нащадки козацькі, що не могли миритися зі сваволею влади. У цій безкровній війні тоталітарної системи з українським народом знищувалася людина не лише фізично — руйнувалася народна душа.

Та відродження України можливе лише тоді, коли народ поверне свою історичну пам'ять. Хай простять нам наше безпам'яцтво всі жертви голодомору, що лежать у сирій землі. З давніх часів люди очищувалися вогнем. Запалювали і свічку і мовчали, каялися, що пам'ятають і не забудуть.

Але вистояв, вижив і стерпів

Всі страждання, муки, перешкоди.

Недарма ж жагою до життя,

Україна славиться в народах.

Ось і зараз душу огортає

Туга, біль, скорбота і печаль.

Думка в 23-й, 32- й, 46-й повертає.

І стає людей загиблих жаль.

Біжать хвилини, дні, роки.

Вщухає біль, але він не згасає.

Сьогодні жертвам запаліть свічки.

Нехай вони життя добром осяють.

Запалюють свічки. Хвилина мовчання.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Написати твір «Голодомор в історії моєї родини».