Голонасінні. Конспект уроку

Тема уроку: Голонасінні. Лабораторна робота

Мета уроку: Сформувати знання про появу насінних рослин як один з етапів в еволюції органічного світу та показати перевагу насінного розмноження над спорвим, розкрити особливості будови голонасінних і дати їм загальну характеристику;

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Перевірка домашнього завданння.

2. Повторення минулої теми.

3. Повідомлення теми уроку та завдань

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Голонасінні.

1. Загальна характеристика голонасінних.

Голонасінні рослини — це наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани).
У голонасінних рослин є органи — стебло, корінь і листя. Розмножуються і поширюються ці рослини насінням. Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок.

Голонасінні — це дуже древня група вищих насінних рослин. Свого розквіту вони досягли близько 150 млн років тому. Тоді вони панували серед наземних рослин нашої планети.

З сучасних голонасінних найбільш відомі хвойні. Хвойні рослини широко поширені на території нашої країни. До них відносяться ялина, сосна, ялиця, модрина, ялівець, кипарис та ін.

Наявність насіння створює цим рослинам величезну перевагу перед споровими. На відміну від спор насіння мають запас поживних речовин, а зародок майбутньої рослини, що знаходиться всередині насіння, добре захищений від несприятливих умов.

Листки у більшості хвойних вузькі, голчасті — такі листки називають хвоя.
Хвоя має щільну шкірку, покриту воскоподібною речовиною, тому рослини випаровують мало води і добре пристосовані до несприятливих умов. У деяких видів, наприклад у кипариса, листя — лускаті.

2. Життєвий цикл голонасінних рослин.

Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної. Ця рослина живе до 400 років і може сягати заввишки до 50 м. Насіння сосна починє утворювати на 12–15-му роі життя. 

Голонасінні

       Клас            Клас             Клас                Клас

Саговникові     Гнетові       Гінкгові      Хвойні 

130 видів         70 видів       1 вид              560 видів

  (саговник)        (гнети,          (Гінкго         (сосна, ялина,

                      ефедра       дволапатьеве)   модрина,

                     вельвічія)                             тис, яловець,

                                                                     туя,      секвоя,   

                                                                 кипарис, кедр.   

3. Класифікація і коротка характеристика класів відділу Голонасінні

Характеристика окремих рослин

Ми розглянемо голонасінні як природну групу, яку поділяють на шість класів (за К.М. Ситником). Перерахуємо ці класи і деякі родини, що входять до них.

Відділ Голонасінні, або Пінофіти: клас Насінні папороті, клас Саговникові, клас Бенетитові, клас Гнетові, клас Гінкгові, клас Хвойні.

Клас Насінні папороті

Насінні папороті — викопні рослини, що жили в палеозої, починаючи з верхнього девону до кінця тріасу. Максимуму свого розвитку вони досягай в карбоні. Зовнішнім виглядом великих перистих листків і жилкуванням рослини нагадували справжні папороті.

Клас Саговникові

Представники родини Саговникові відомі як у сучасній флорі, так і у викопному стані. Всього на земній кулі відомо тепер близько 100 видів цієї родини.

Саговникові —деревоподібні рослини з колоноподібним нерозгалуженим або малорозгалуженим стовбуром, зрідка 20 м заввишки. (Демонстрування малюнка рослини). У деяких видів стовбур короткий, бульбо- або редькоподібний, заглиблений частково або повністю в грунт. На верхівці стовбура є крона з великих, здебільшого перистих, шкірястих до 2-4 м завдовжки листків. Цікаво, що молоді листки спочатку равликоподібно скручені, як у папоротей. Саговникові зовні схожі на деревоподібні папороті та пальми, але з папоротями вони близько споріднені, тоді як з пальмами тільки схожі зовні.

Клас Гнетові

Містить близько 70 видів. Рослини цього класу здавна привертали увагу ботаніків з огляду як на філогенез класу, так і на географічне поширення їх у минулі часи та тепер.

Вважали, що цей клас займає проміжне становище між голонасінними та покритонасінними і є сполучною ланкою між цими двома відділами рослинного світу.

Практичне значення гнетоподібних досить незначне.

У флорі України є один з представників цього класу, з виду ефедрових — ефедра двоколоскова. Це низький (до 5-15 см заввишки), дуже галузистий кущ з тонкоребристими зеленувато-жовтими пагонами. Насіння їстівне, має вигляд яскраво-червоної ягоди, яку також охоче поїдають птахи. Молоді пагони містять речовини, що використовуються в медицині. (Демонстрування малюнка ефедри двоколоскової).

Клас Гінкгові — здебільшого викопна група часів мезозою. У наш час ця колись велика група рослин представлена одним родом — гінкго з єдиним видом — г. дволопатевий. (Демонстрування малюнка рослини).

Гінкго — високе дерево (до 30-40 м заввишки) з пірамідальною, а в

старшому віці — розлогою кроною і гладенькою темно-сірою корою. Листки розміщені на видовжених пагонах розсіяно, а на кінцях укорочених пагонів — пучками. Насіння гінкго їстівне, але м’ясистий, багатий на олію та ароматичні речовини шар часто має неприємний запах згірклої олії.

З практичного боку гінкго є цікавою й оригінальною декоративною рослиною, яку розводять у садах і парках.

Клас Хвойні

Підклас Хвойні — найчисленніша, найбільш поширена і найважливіша група серед сучасних голонасінних. Вона налічує, за новітніми даними, близько 600 видів, що входять до складу 55 родів і 7 родин.

Хвойні відіграють значну роль в утворенні ландшафтів Землі; майже 95% лісів земної кулі складаються або лише з хвойних, або є мішаними.

Усі сучасні хвойні — це дерева, рідше кущі (деякі ялівці); трав’янистих рослин серед них немає. Деякі хвойні (секвойя вічнозелена, мамонтове дерево) — величезні дерева. Вони бувають 100-120 м заввишки і до 10-16 м завтовшки, можуть жити 2000-3000років і більше.

Практичне значення сучасних хвойних дуже велике. Вони дають цінну деревину, що має широке і різноманітне застосування. Деревину хвойних використовують у хімічній промисловості. З неї добувають скипидар, метиловий та етиловий спирти, оцтову кислоту, дубильні речовини, камфору, ацетон і багато інших продуктів, що йдуть на виготовлення різних предметів господарського, культурного і побутового призначення. (Демонстрування предметів побуту, виготовлених з хвойних рослин). Більшість хвойних є також високо-декоративними рослинами, що використовуються в парковому будівництві, для озеленення населених пунктів.

4. Значення голонасінних у природі та житті людини.

Голонасінні як і інші  рослини, збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних – цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів. З хвої та живиці отримують різноманітні речовини, які застосовують у парфумерії, кондитерській та медичній промисловості.

ІІІ. Узагальнення і систематизація вивченого.

    Лабораторна робота

Тема. Будова голонасінних.

Мета: Ознайомитись із зовнішньою будовою хвої, шишок, пилку та насіння хвойних.

Обладнання: мікроскоп, лупа, мікропрепарат “Мікростробіл сосни”, пінцет, гербарні зразки сосни, ялини (інші хвойні рослини), колекція шишок, підручник.

Хід роботи

1. Розгляньте хвою запропонованих вам рослин. Визначте її форму, розміщення на стеблі. Виміряйте довжину. Дані занесіть до таблиці.

2. Розгляньте мікростробіли та жіночі шишки сосни. Намалюйте їх.

3. Розгляньте мікропрепарат “Мікростробіл сосни” під мікроскопом за збільшення в 56 разів. Знайдіть у мікростробілі пилок.

4. Розгляньте пилок під мікроскопом за збільшення в 300 разів. Намалюйте побачене.

5. Розгляньте зрілу шишку сосни. Обережно відігніть пінцетом одну луску і вийміть насінину.

6. Розгляньте насінину сосни за допомогою лупи. Намалюйте її.

7. Зробіть висновок, в якому зазначте, які спільні риси має хвоя різних голонасінних, які пристосування до поширення мають пилок і насінина сосни звичайної та за якою ознакою сосну звичайну зараховують до відділу Голонасінні.

8. Висновок

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф у підручнику. Дати відповіді на поставлені після тексту запитання. (Письмово).

V. Підсумки уроку.

Аргументоване виставлення оцінок.