«Виховані люди,— писав у листі до брата російський письменник Антон Павлович Чехов,— поважають людську особистість, а тому завжди тактовні, лагідні, ввічливі, поступливі... Вони щирі і бояться неправди, як вогню. Не обдурюють навіть у дрібницях. Вони не хизуються, поводяться на вулиці так само, як вдома. Вони не балакучі і не лізуть з відвертими розмовами, коли їх не питають».
«Виховуємо людину»
(гра з вчителями початкової ланки)
2. Прийом „Незакінчені речення":
- За 20 сек. продовжте, будь ласка, речення, що написане на дошці: „Вихованою можна назвати людину, яка..."
Варіанти учнівських відповідей: „... завжди вітається", „... не обдурює інших", „... ділиться усім", „... не б'ється" тощо.
Читання розповіді.
- Прослухайте історію про хлопчика Юрчика та скажіть: чи можна назвати його у цій ситуації вихованим?
Апельсин
Вулицею йшла бабуся. Апельсини в сумці несла. Ішла - несла. Ішла - несла. 1 раптом... спіткнулася, і апельсини розсипалися... Добре, що саме восьмирічний хлопчик Юрчик нагодився: підтримав бабусю, допоміг зібрати апельсини. Звісно ж, гостинець за це одержав - жовтогарячий духмяний фрукт. А ж слинка в Юрчика потекла. Тільки зайшов за ріг, а тут товариш його Кеша біжить.
- Ого, - отакенський великий апельсин! Може, почастуєш?
- Почастую, - охоче відповів Юрчик, - але не тебе, а свою сестричку.
- Молодець, Юро! - похвалив його Кеша і побіг собі далі.
З'їв Юрчик апельсин...
Додому прийшов - похвалився, як бабусю підтримав, як апельсин за те одержав.
- А де ж той апельсин? - запитала шестирічна сестричка Юлечка.
- Апельсин? З другом Кешею поділився. Йому половина і мені половина. Як у пісні
співається, - відповів Юрчик.
- Молодець, Юро! - похвалила його сестричка і від радості навіть у долоньки
заплескала.
„Ще б пак не молодець, - подумав про себе Юрчик, - як ловко викрутився!"
Та весело йому не стало. Швидше нуднувато: і апельсин був завеликий, і ще щось „гризло"...
2. Репродуктивні запитання для первинного обговорення змісту розповіді (вибрати з переліку):
- Чи зрозуміла вам пригода, про яку я розповів? Що трапилося із бабусею? Як
допоміг їй Юрчик? Про що Кеша попросив Юрчика? Що відповів Юрчик другові? Про що хлопчик розповів сестричці Юлечці? Що найбільше зацікавило Юлечку? Що Юрчик відповів сестричці? Що відчув Юра після розмови із сестричкою?
Примітка: знаючи загальний рівень знань, умінь та навичок учнів свого класу, вчитель може не ставити за змістом розповіді запитань репродуктивного характеру.
V. Інтерактивні вправи за змістом виховного оповідання.
1. Завдання учням:
- За 2 хв. продумайте та індивідуально, не заглядаючи на аркуші паперу до сусіда, письмово дайте відповідь на запитання : „Хлопчик Юрчик не вихований, адже ..." та „Хлопчик Юрчик вихований, бо ...". Дописуєте лише один приклад до кожного речення.
„Громадські слухання"
Громадські слухання проводяться органами законодавчої влади (такими, як Верховна Рада, різні комісії державного рівня, міські ради) для того, щоб з'ясувати суспільну думку.
5. Роздати кожному учневі картки-мовленнєві опори:
Опорні картки для розвитку зв'язного мовлення
Депутат
Депутат ... від фракції (партії)...
Шановні (вельмишановні, поважні) панове (присутні)...
Сьогодні ми будемо розглядати дуже важливе питання...
Отож, щоб вирішити це питання (проблему) на державному рівні, нам вкрай
(терміново) потрібно (необхідно)... За браком часу закінчую свій виступ... (У мене все). Дякую за увагу.
Філософ, науковець, експерт
Доброго дня, шановні (вельмишановні, високоповажні)... присутні (гості, колеги)... Сьогодні ми з Вами будемо обговорювати питання (проблему)... Ми знаємо, що...
Головна проблема полягає у тому, що... Отже (отож)... Ви слухали...
Журналіст
Шановні глядачі! Сьогодні ми ведемо розмову з ... Скажіть (розкажіть; поділіться з нами; висловіть свою думку з приводу), будь ласка,...
Щиро дякуємо за розмову! До нових зустрічей. Інтерв'ю підготував журналіст... для телекомпанії...
Критик
Я - критик... Я критикую... тому, що... Вважаю, що так чинити не можна, адже.. Він повівся неправильно, бо... Я осуджую його за... Так робити соромно через те, що...
Адвокат
Я - адвокат... Я захищаю... тому, що... Вважаю, що він просто помилився, адже... Він повівся неправильно через те, що... Зрозумійте його, бо... Його можна пробачити, бо...
- Чи сподобалася вам ця вправа? Чим саме?
- Які висновки ви для себе зробили?
II частина. Метод „Займи позицію".
1. Завдання:
- Дайте відповідь на запитання, яке написане на дошці: „Ви особисто вважаєте хлопчика Юрчика вихованим?" Якщо так, станьте у класі біля плаката із написом „Так", далі, відповідно, біля плакатів „Ні", „Не знаю".
2. Підготовка учнів (самостійно або у групі) до обгрунтування своєї позиції, чому саме її вони обрали та пояснення (індивідуально чи представниками кожної групи), використовуючи мовленнєві опори для побудови аргументів.
3. Вислуховування позицій та аргументів інших.
Варіанти учнівських відповідей: „Хлопчик Юрчик вихований, адже бабусі допоміг, із сестричкою хотів поділитися, просто не втримався, маючи у руках апельсина. Це така спокуса для дитини! Потім його „гризла" совість"; „Хлопчик Юрчик не вихований, бо не поділився ні з другом, ні із сестричкою, набрехав"; „Не знаю, чи вихований хлопчик Юрчик, тому що він одночасно робив і виховані, і невиховані вчинки".
Варіанти учнівських відповідей: „... осудити легше, ніж захистити; ... кожна людина може помилитися; ... не можна людину вважати не вихованою лише за один вчинок".
VI. Рефлексія.
- Тож, що потрібно було зробити Юрчику, щоб ніхто не сумнівався у тому, що він - вихований?
Технологія „Мікрофон" та прийом „Незакінчені речення".
Продовжте речення, записані на дошці:
- „Сьогодні на занятті я зрозумів...", „Людину можна назвати вихованою, якщо вона..."
Рецепти доброти
- Продовжити наше засідання хочеться словами відомої людини.
«Виховані люди,— писав у листі до брата російський письменник Антон Павлович Чехов,— поважають людську особистість, а тому завжди тактовні, лагідні, ввічливі, поступливі... Вони щирі і бояться неправди, як вогню. Не обдурюють навіть у дрібницях. Вони не хизуються, поводяться на вулиці так само, як вдома. Вони не балакучі і не лізуть з відвертими розмовами, коли їх не питають».
- А зараз я пропоную цікаву гру «Рецепти доброти». У кожній групі є добрі лікарі, які повинні придумати рецепти ліків від «людських хвороб». Кожна група витягує картку з однією з назв «людських хвороб».)
( Наприклад: злість, грубість, егоїзм, нахабство, невдячність.)
- Перемогу отримує та група, яка придумає найцікавіший рецепт - засіб, який допоможе позбавитися людям від цієї негативної якості і зробить людей добрішими по відношенню один до одного та вихованими.
(Ліки: посмішка, лагідне слово, комплімент, гостинець, подарунок, ввічливе слово, дружня підтримка, приємний сюрприз)
- Чудові рецепти . Гадаю вони допоможуть не лише пацієнтам, а і кожному присутньому.