Доповідь на тему: «Використання особистісно-орієнтованих технологій на уроках української мови та літератури»

                                              Вступ

      Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття й розвиток потенційних можливостей і здібностей учнів. Розв’язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів особистості.

Аналіз сучасної педагогічної літератури і стану шкільної практики свідчить, що зміни в навчально-виховному процесі не можливі без застосування на уроках технологій. У нинішніх умовах розвитку середньої школи домінуючим має стати особистісно-орієнтований підхід до навчання. Саме тому на перший план у шкільній освіті сьогодні виступають завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їх інтересів і потреб, розвиток навчально-пізнавальної активності.

Рідна мова відіграє провідну роль в особистісному розвитку школярів, а тому зміст навчання та технологія його засвоєння має базуватися на особистісно зорієнтованому підході до навчально-виховного процесу, важливою складовою якого є особистісно-орієнтована взаємодія учителя й учня. Технологізація цього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального дидактичного матеріалу, системи уроків, методичних рекомендацій до їх проведення тощо. За цього підходу особлива роль відводиться впровадженню педагогічних технологій в системі особистісно-орієнтованого навчання, що є актуальним у розвитку освіти, її якості, змісту та форм організації  навчально-виховного процесу.

Мета доповіді – з’ясувати суть інтерактивного навчання, його переваги в навчально-виховному процесі, звернути увагу на сутність сучасного уроку, зокрема уроків української мови та літератури. Передусім варто з’ясувати переваги інтерактивного навчання, розглянути застосування педагогічних технологій на різних етапах уроку, порівняти застосування різних інноваційних методів навчання на уроках української мови та літератури.

Як відомо, розвиток підростаючої особистості не зводиться до накопичення нею знань, умінь і навичок, а й передбачає перебудову, систематизацію, узагальнення засвоєння індивідом. Досвід роботи вчителя переконує, що треба впроваджувати інтерактивні методи колективної навчальної діяльності.

1. Впровадження педагогічних технологій у системі особистісно-орієнтованого навчання

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну    стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття й розвиток потенційних можливостей і здібностей учнів. Розв’язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів особистості.

Педагогічна технологія – це модель успішного навчального процесу в конкретній педагогічній системі й проблемно-навчальній ситуації. Йдеться про сценарій пізнавально-виховної діяльності, головним у якому слід вбачати структуру змісту виучуваного матеріалу і процедуру його по елементного засвоєння учнями в ході реалізації дидактичної мети (І.Смолюк ). Ознаки педагогічних технологій описує В.А. Сластьонін, вказуючи, що «елементи педагогічних технологій повинні бути відтворюваними будь-яким учителем та гарантувати досягнення планованих результатів усіма учнями». Педагогічна технологія більше орієнтована на учнів, ніж на предмет вивчення, бо, як стверджує В.Ф. Паламарчук, треба «йти від учня, який свідомо ставиться до тих засобів пізнання, що йому пропонуються». У контексті особистісно-орієнтованого навчання такий підхід цілком виправданий, бо дає учням змогу самостійно і вдало знаходити у навчально-виховному процесі шляхи розв’язання конкретних дидактичних завдань, виявляючи при цьому нетрадиційне мислення і здатність до нестандартних рішень, що й забезпечує умови для самовдосконалення.

2. Переваги інтерактивного навчання

        Освіті ХХІ століття притаманний «діалого-культурологічний підхід»  (Г.О. Балл, А.Г. Волинець, С.О. Копилов), в основу якого покладено такі принципи:

1. пізнання світу школярем має виступати в поєднанні з іншими способами його розуміння в контексті культури (етичним, естетичним);
2. лише у вільному, культурному спілкуванні з іншими людьми й собою особистість може досягти діалогічного розуміння й повністю розкрити себе;
3. пріоритет особистості учня і вчителя, діалог особистостей становлять основу в організації навчально-виховного процесу;
4. діалогізація самого змісту освіти.

     Вдалий вибір методів і прийомів навчання в конкретних умовах, застосування оптимальних педагогічних технологій у кінцевому результаті повинні сформувати такі якості особистості учня:                                                 - когнітивні (пізнавальні) – уміння відчувати навколишній світ, ставити

запитання, обгрунтовувати розуміння запитання; вступати в змістовний  діалог чи дискусію, робити висновки;

• креативні (творчі) – виявляти гнучкість розуму, виявляти ініціативу; бути нестандартним, неординарним;
• організаційно діяльнісні – уміння ставити мету й забезпечувати її досягнення, програмувати дії; самоаналіз і самооцінка;
• комунікативні – здатність до неконфліктної взаємодії з іншими суб’єктами й навколишнім світом.

     Сьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність учителя й учнів, спрямовану на розв’язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку. У досягненні цієї мети дуже допомагає впровадження інтерактивних технологій навчання.

 Принцип особистісно-орієнтованого навчання, що активно запроваджується в сучасній школі, значно розширює можливості учнів у створенні власної освітньої траєкторії. Оскільки навчальний процес набуває особистісного спрямування, то всі зміни в системі освіти повинні розглядатися в контексті удосконалення змісту і структури уроку, методів і прийомів його проведення. Педагогічні технології, в яких домінують форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, максимально забезпечують не лише засвоєння матеріалу всіма школярами, але й сприяють інтелектуальному розвитку особистості, її самостійності, гуманності у ставленні до інших учнів, озброюють уміннями відповідально діяти в життєвих ситуаціях. Особистісно-орієнтований підхід передбачає допомогу вихованцю в усвідомленні себе особистістю, у виявленні та розкритті можливостей, у створенні умов для самовираження і реалізації.

Уміла організація групової роботи учнів максимально забезпечить реалізацію завдань.

 

 

 

 

Види  інтерактивних технологій.

1. «Робота в парах»

 (Один проти одного, один – вдвох –всі  разом, « Думати працювати в парі, обмінятися думками»                                       

          Технологія  особливого ефективна на початкових етапах навчання учнів  роботи у малих групах . Робота  в парах дає час  подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок  спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника.

Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:

 

• Обговорити короткий текст, завдання;
• узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;
• зробити  редагування письмової роботи  один одного;
• сформулювати підсумок уроку;
• протестувати та оцінити один одного;
• дати відповіді на запитання вчителя;
• порівняти записи, зроблені в класі.

 

2. « Карусель»

                                Цей варіант кооперативного навчання найбільш 

                                  ефективний  для одночасного включення всіх учасників в

                                 активну роботу з різними партнерами зі спілкування для 

                                 обговорення дискусійних питань.

                               Ця технологія застосовується:

 

 

 

• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій ;
• для збирання інформації з якої-небудь теми;
• для інтенсивної перевірки  обсягу й глибини наявних знань (напрямку, термінів);
• для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

 

3. «Ротаційні (змінювальні) трійки»

                Діяльність учнів  у цьому випадку є подібною до роботи в

                  парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному,

                  ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою

                  цього осмислення, закріплення та засвоєння.

4. « Акваріум»

Ще один варіант кооперативного навчання , що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички гру роботи.

 

 

 

5. « Ажурна пилка»

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння  великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися 

                                                                                                             навчаючи.

 

6. «Дерево рішень»

                           Як варіант   технології вирішення проблем  можна                                        

                           використовувати « Дерево рішень», яке допомагає дітям    

                           проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття

                           складних рішень.    

 

 

 

 

 

 

                           

                                                                        

 

 

 

 

 

 

7.  „ Мікрофон”

 Різновидом загально групового обговорення є технологія  „ Мікрофон” , яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

 

8. „ Незакінчене речення”

Цей прийом часто поєднується з „ Мікрофоном” і дає можливість працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

9. „ Обговорення проблеми в загальному колі”

Ця технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень , привертань уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань.

 

10. „ Мозковий штурм”

Інтерактивна  технологія  колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити  уяву та творчість , дає  можливість їм вільно висловлювати свої  думки.

   Мета  „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

 

 

11. „ Навчаючись – учусь”

    Метод  використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань  однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає  певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

 

 

 

 

 

3.Сучасний урок у системі особистісно-орієнтованого навчання

Концепція мовної освіти 12-річної школи рекомендує застосовувати різноманітні технології навчання: колективні, групові, індивідуальні. Формування демократичного мислення і діяння розширює можливості групового навчання, яке створює атмосферу співпраці, взаємодії, активізує й розвиває мовленнєві здібності, уміння толерантно спілкуватися, актуалізує потенційні можливості учнів, формує позитивне ставлення до навчання. Розробники концепції підкреслюють, що саме тому елементи групової форми занять мають бути складовими компонентами сучасного уроку.

Основною формою організації навчальної діяльності практично в усіх країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Критика цієї системи найчастіше пов’язана з пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до навчання, зниженням якості знань, перевантаженням дітей домашніми завданнями й уроками. Залишаючись у рамках класно-урочної системи, можна підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційний урок в інтерактивний.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в суспільстві і державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Уроки повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається із п’яти елементів:

1.  мотивація:
2. оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;
3. надання необхідної інформації;
4. інтерактивна вправа – центральна частина заняття;
5. підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мотивація. Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих внутрішніх підвалин: мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності – не може бути ефективного пізнання.

З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може бути і коротка розповідь учителя, і бесіда, і нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», «незакінчене речення» тощо). Мотивація чітко пов’язана з темою уроку,вона психологічно готу учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних проблем. Як правило, вербалізований учнями матеріал під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає місточком для представлення теми уроку. Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно долучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів.

Формулювання результатів інтерактивного уроку для сприяння успішності навчання учнів має відповідати таким вимогам:

• висвітлювати результати діяльності на уроці учнів,а не вчителя («Після цього уроку учні зможуть…»);
• чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку; результати мають бути сформульовані за допомогою дієслів: пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти, дискутувати, дати власну оцінку, проаналізувати, сформувати та висловлювати власне ставлення тощо;
• щоб було зрозуміло, як можна виміряти такі результати, коли вони будуть досягнуті.

В інтерактивній моделі навчання надзвичайно важливо формулювати результати (визначати дидактичну мету). Для того щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, в цій частині уроку потрібно:

• назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати її;
• якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;
• попросити когось із учнів оголосити очікувані результати за текстом посібника або за записом на дошці, зробленим заздалегідь, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття;
• нагадати учням, що наприкінці уроку буде перевірятися, наскільки вони досягли таких результатів.

Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Надання необхідної інформації. Мета цього етапу уроку – дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, демонстрування домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. На уроці вчитель може ще раз звернути на інформацію, особливо на практичні поради, прокоментувати терміни, організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько 10 – 15% часу.

Центральна частина заняття – інтерактивна вправа. Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Ця частина уроку має займати близько 50 – 60 % часу на уроці. Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

• інструктування – вчитель розповідає про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань, запитує, чи все зрозуміло (2 – 3 хв.).
• Об’єднання в групи і (або) розподіл ролей (1 – 2 хв.).
• Виконання завдання,при якому вчитель виступає як організатор, помічник (5 – 15 хв.).
• Презентація результатів виконання вправи (3 – 15 хв.)
• Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів (3 – 15 хв.)

Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, в письмовій та усній формі. Вона  завжди містить кілька елементів: фіксація того, що відбулося, визначення міркувань та почуттів щодо отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток.

Рефлексія застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання. Усне обговорення може проводитися за запитаннями:

• З якою метою ми робили цю вправу?
• Які думки вона у вас викликала?
• Які почуття?
• Чому ви особисто навчились?
• Чому б хотіли навчитись у подальшому?

Найважливішою частиною інтерактивного уроку є підсумки. Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми тощо. Для підсумків уроку та оцінювання його результатів у балах доцільно залишати до 20 % часу.

Особливості діяльності вчителя та проведення таких уроків полягають у конкретизації цілей для кожного етапу уроку, створенні умов для прийняття їх учнями, переведенні змісту навчальної інформації в систему проблемних навчальних завдань, управлінні діяльністю учнів з урахуванням індивідуальних особливостей психічного розвитку учнів, створенні умов для рефлексивної діяльності школярів.

 

4. Методична модель уроку в особистісно -  орієнтованому навчанні

Урок у системі особистісно орієнтованого навчання починається з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат  цілей, у визначенні яких учитель виходить не тільки зі змісту навчального матеріалу, загальних цілей якого ця ціль має бути особистісно значущою.

• На уроці мають бути створені позитивний настрой, відповідна мотивація, ситуація успіху, взаємопідтримка, переважання ДІАЛОГІЧНОЙ форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи.
• Забезпечується участь школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи, вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксації, варіантів завдань, оцінювання результатів.
• Обов`язково повідомляються й запитання та завдання, за якими перевірятиметься рівень знань, умінь і навичок.
• Обов`язковим елементом є рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей.

• Оцінювання школяра проводиться в порівнянні з його попередніми успіхами

й планованими цілями через поцінування успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.

                В умовах особистісно орієнтованого навчання на уроці оцінюються рівень навченості учнів (традиційне виставлення оцінки за знання ), рівень научуваності (навчальні можливості ), рівень особистісного зростання.

Процес оцінювання включає:

• визначення критеріїв оцінювання;
• ознайомлення школярів з видами самооцінки (адекватна\неадекватна, загальна  детальна тощо);
• вироблення вміння оцінювати й самооцінювати завдяки  вправлянню в цьому  видові діяльності.

         Для вироблення навичок оцінювання добре прислужиться взаємоперевірка домашніх завдань, рецензування усних відповідей, письмових робіт однокласників. Зрештою учень переходить до самооцінки власної відповіді, розказаного напам`ять вірша тощо.

         При організації особистісно зорієнтованого уроку професійна позиція вчителя повинна полягати в тому, щоб знати та шанобливо ставитися до будь-якого висловлювання учня за змістом обговорюваної теми. Треба подумати не тільки який матеріал він буде повідомляти, але й які змістовні характеристики із приводу цього матеріалу можливі в суб`єктивному досвіді учнів;що варто зробити, щоб обговорити дитячі «версії» не в оцінній ситуації (правильно - неправильно ), а в рівноправному діалозі.

Як узагальнити ці « версії» ,виділити і підтримати ті з них, які найбільш адекватні науковому змісту, відповідають темі уроку, завданням і цілям навчання.

За цих умов учні будуть прагнути бути «почутими», стануть висловлюватися, з порушеної теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої варіанти її  змістовного обговорення. Якщо на традиційному уроці основна увага вчителя приділяється колективним (фронтальним) методом роботи, то на особистісно орієнтованому він повинен перебрати на себе роль координатора, організатора самостійної роботи класу, гнучко розподіляючи дітей за групами з урахуванням їхніх особистісних особливостей, з метою створення максимально сприятливих умов для їхнього прояву. Усе це сприяє спеціальної підготовки.

На уроці доцільно використовувати різноманітні форми і методи організації роботи учнів, що дозволяють розкрити  зміст їх суб`єктивного досвіду  із запропонованої теми. Продумувати чергування видів робіт, типів завдань для зниження стомлюваності учнів. Заохочувати учнів до висловлювання  оригінальних ідей і гіпотез. Прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра.

Важливе місце в особистісно орієнтованому навчанні посідають інтерактивні („inter”- взаємний, „act”- діяти) технології. Відмінність  між ними і звичними нам організаційними формами полягає  у спрямованості  навчальної діяльності первинної групи ( пари) на досягнення спільної мети. Залежність загального успіху від внеску кожного усуває конкуренцію всередині групи, змушує  її учасників слухати один одного, доводити, сперечатися, враховувати різні думки  і пропозиції  щодо розв`язання проблеми, навчатись самому й навчати інших, логічно висловлюватися, опонувати тощо.

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших  («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон»)  до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засоби створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи  дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього треба:

• визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
• провести достатню попередню підготовку;
• забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
• дати учням інструктивні матеріали.

 

5. Інтерактивні форми роботи на уроках  української    мови

Сучасний урок української мови -  поліфункціональне, багатоаспектне явище; він активно впливає на розвиток пізнавальних і творчих здібностей особистості.  На уроці розкривається краса і багатство української мови та створюються умови для їх засвоєння учнями й користування у своїй комунікативній діяльності.

Розробляючи технологію навчання рідної мови, доцільно виходити з поєднання функціонального та комунікативного підходів, що стимулює діяльність учнів на уроці, сприяє формуванню  вмінь вільно здійснювати мовленнєве спілкування в усній і письмовій формах, доцільно використовувати ресурси рідної мови в різних життєвих ситуаціях, застосовувати вироблені суспільством правила мовленнєвої поведінки.

Навчаючи школярів мови, учитель повинен забезпечити раціональне змістове наповнення своїх занять. На думку вчених, педагогічна майстерність учителя розвивається через фундаментальні знання з фаху, високу загальну культуру й ґрунтовну дидактичну компетентність.  Організація уроку спирається на інтерактивну технологію, яка сприяє формуванню пізнавальної активності учнів, покращує якість навчально-виховного процесу.

Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови – це особисті асоціації, які допомагають розвинути творчі здібності, інтелект, нестандартність мислення, уяву, фантазію, орієнтують на пошук нових ідей ,фактів, образів тощо. При подачі нового матеріалу або узагальненні вивченого застосовується опорна схема – блок-схема. Метод «Прес» використовується при обговоренні дискусійних питань та проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати власну позицію. Використовується на етапі закріплення нового матеріалу, коли учень повинен аргументувати свій вибір, і на уроках розвитку зв’язного мовлення, сприяє розвитку логічного мислення. Мовна гра «Коректор» пропонує знайти помилку, виправити, скласти словосполучення, речення, що сприяє культурі мовлення. «Відшукай ключ» вносить елемент гри, творчості, стимулює роботу (у правильно записаних словах підкреслити певні букви, щоб прочитати зашифроване). Даний метод використовується для перевірки засвоєного матеріалу.

Наприклад, при вивченні фразеології у 6 класі на уроці закріплення знань використовуємо елемент «Латка». У цій вправі дано слова: ніс, язик, вухо, губа, зуб, – які треба вставити , щоб отримати фразеологізми.

• Тримати … за вітром;
• На … нічого покласти;
• І за … не свербить:
• Робити з …халяву;
• Хоч в … стрель.

Отже, використовуючи інтерактивні методи навчання на уроці української мови, досягається розвиток творчих здібностей особистості, її уява, нестандартне мислення тощо.

5 клас

Фрагмент №1

Тема:         Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення.

Мета :         Узагальнити й систематизувати знання про словотвір як розділ

науки ; вчити послідовно  викладати думки; збагачувати активний словниковий запас учнів; удосконалити навички роботи учнів  у групах.

 

                   Робота у групах з індивідуальними завданнями ( 6 груп)

1-ша група.    Гра „ П`яте зайве”

                        Знайти „ зайве” слово за способом словотвору

 

Картка №1 1. Соняx, трійка, ошийок, фронтовий , передовик. 2. Прадавній, співдоповідь, неправда, провесінь, поїзд.

 

Карта №2 1. Прикордонний, бездомний, праліс, помірний, проміжок. 2. Присвята, прикраса, оборона, підгрупа.

 

2-га група.  Лінгвістичне обґрунтування.

          У кожній мові є багато слів  на зразок : запорожець, „ Запорожець”; берізка, „Берізка”. Пояснити, чи однакові за значенням ці слова . Чи одним і тим же способом вони утворилися? Записати приклади подібних слів  і скласти речення.

 

3-тя група. Проблемне питання.

 

запал            Доведіть, що ці слова  утворені не префіксальним способом, хоч

завал            у них є префікс за-

зажин

 

4-та група.  Пошукова робота.

           Установити  родовід поданих слів, добираючи до них твірні аж до непохідного.

                       Перечитувати, по-учительському

Відповідь:  Перечитувати         перечитати       читати

                     Учительський         учитель              учити

 

 

5-та група. Гра „ Аукціон”

            Утворити від слова   писати як найбільше нових слів за допомогою різних префіксів. Чи змінюється при цьому лексичне значення слова? Як саме? Дайте визначення префікса.

 

6-та група.   Записати слово, виконати розбір  за будовою, утворити спільнокореневі слова, використовуючи різні способи словотвору.

 Зразок.           ­­­­­­­­­­­­­

                    Писати  - записати, писар, писання, прописка, запис, підпис, підписати.

Писати – записати – запис

Писати – писар – писання

Писати – прописати – прописка

Писати – підписати – підписка

Писати –підписати  - підписаний

 

6 клас

Фрагмент № 2

Тема:     Рід іменників (повторення) . Іменники спільного роду.    

Мета:     повторити засвоєне про категорію роду іменників, дати поняття про іменники спільного роду  та визначення роду незмінних іменників; удосконалювати вміння визначити рід іменників ; розвивати увагу, мислення, спостережливість, культуру мовлення.

                           „ Мозковий штурм”

    Виписати із  запропонованих рішень і розділити у три стовпчики  іменники жіночого, чоловічого  та середнього роду

1.Роззявивши рота, ми слухали розповідь  археологів про Запорізьку Січ.

2.Того ж дня експедиція почала розкопувати могилу, що була в степу за два кілометри від села.

3. “От знайдибіда, вилазь зараз же, бо такого втру маку – тиждень чухатимешся.”

4.Чудило, можна ж було щось вигадати!

5.Ми чомусь були певні, що Книш та Бурмило пішли в метро.

6.Вперше в житті наші прізвища назвали назвало по радіо.

7.Ви, звичайно, знаєте, що є такий острів Ява.

8.„ Хапайся за цямрини, помагай, бо я в небо злітаю”

9.Мить-і ночви вдарили ззаду по ногах „кіно – зірку”

10.Головних  героїв фільму режисер не лає.

                       „Мікрофон”

• Учні називають іменники , рід яких визначили.
• Учні називають іменники, рід яких була визначити складно чи неможливо, записують їх на дошці.
• З`ясовують, чого бракує  шестикласникам для визначення роду цих іменників.
• Робота з підручником ( стор. 79) : самостійне опрацювання відомостей про особливості визначення роду незмінних іменників.

Після опрацювання правил -  робота в парах.

1 пара.     Із  запропонованих слів виписує іменники чоловічого роду.

                 Листоноша, берізка, архітектор, нездара, суддя, професор,

                 педагог ,немовля.

2 пара.     Отримує ті ж слова, але визначає іменники спільного роду.

3пара.       Серед названих знаходить іменники середнього роду.

                   Журі, таксі, шимпанзе, бюро, поні, кенгуру, фламінго,

                кашне.

4пара.     Працює з тими ж словами, тільки виписує іменники

                  чоловічого роду .

5пара.     Знаходить слова, рід яких визначити неможливо.

                  Канікули, окуляри, весни, дороги, коні, штани, іменини.

6пара.     Виписує іменники, які мають дві числові форми.

Колективна робота: складання таблиці – опори „ Рід іменників”

 

                                  Рід іменників

 

 

 

 

 

 

Далі групи об`єднуються в четвірки.

 

                              „ Акваріум”

• Учні обговорюють результати  в групі
• Аргументують спільне рішення
• Доповідають результати.

    Вчитель ставить до класу такі запитання:

•  Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
• Чи була думка достатньо аргументованою, доведеною?

„ Мікрофон”

Учні висловлюють свої думки, „ передаючи” один одному уявний мікрофон.

Я –  знавець

За допомогою кругів Ейлера зобразити співвідношення понять:

1. Рід іменників
2. Іменники жіночого роду.
3. Іменники середнього роду.
4. Іменники чоловічого роду.
5. Іменники  спільного роду.
6. Незмінні іменники.

 

  Оскільки методисти не рекомендують використовувати на уроках більше двох видів інтерактивних навчальних технологій, то вчитель обирає ті з них, які будуть найбільш ефективними на певному етапі уроку або при вивченні певної теми.

 

 

6. Використання технологій групового навчання на особистісно-орієнтованому уроці української літератури

      Як відомо, розвиток підростаючої особистості не зводиться до накопичення нею знань, умінь і навичок, а й передбачає перебудову, систематизацію, узагальнення засвоєння індивідом.

      Досвід роботи вчителя переконує, що треба впроваджувати інтерактивні методи колективної навчальної діяльності. Треба зауважити, що на уроках літератури деякі методи мають незначну частоту використання ( «карусель», «акваріум», «броунівський рух», «ажурна пилка» тощо), а доволі часто використовуються такі прийоми, як робота в парах і малих групах, «мікрофон», «незакінчене речення», Прес, рольові ігри, дискусії. На сучасних уроках літератури повинні переважати колективні форми роботи. Ще Л.Виготський твердив, що в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно.

     Наприклад, методи «Мікрофон» і «Незакінчене речення» використовуємо у ході аналізу кіноповісті О.Довженка «Україна в огні». Після опрацювання теоретичного матеріалу пропонуємо закінчити речення: «Україна в огні – це…».

     Роботу в парах можна проводити на будь-якому етапі уроку. Отримавши завдання, учні активно співпрацюють упродовж наперед визначеного часу (до 3 – 5 хвилин). Учасники обмінюються думками, щоб потім озвучити перед аудиторією. По закінченні часу озвучуються результати роботи. Серед завдань є такі: обговорити питання, взяти інтерв’ю, розробити план, порівняти, заперечити одне одного тощо. На уроці, де розглядається творчість М.Хвильового, актуалізуємо опорні знання. Пропонуємо одному учаснику бути письменником, а іншим – кореспондентом. «Кореспонденти» ставлять запитання «письменнику» (по біографії М.Хвильового). зауважимо,що в даному випадку метод «робота в парах» органічно поєднується з методом «рольові ігри».

     При обговоренні дискусійних питань використовується метод «Прес», коли треба зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших. Свою думку учні починають словами: Я вважаю,що…

Потім пояснюється причина появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (…тому що…). Наводяться приклади, додаткові аргументи на підтримку власної позиції (…наприклад…). Узагальнюється думка (…отже…, …таким чином…).

      Підсумовуючи роботу за драматичною поемою «Бояриня», пропонуємо учням відповісти на запитання: «Хто у «Боярині» переживає трагедію?».

      Виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання допоможе дискусія. Школярі пригадують правила культури ведення дискусії. Учитель заздалегідь пропонує тему і план дискусії, учні самостійно готуються, опрацьовуючи додаткову літературу. Після закінчення дискусії роблять узагальнення, підбивають підсумки.

      Рольові ігри імітують реальність шляхом проживання ситуації у ролі, надають можливості діяти «як насправді». Учень повинен чітко дотримуватися своєї ролі, намагатися слухати партнерів, не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі; вийти з ролі по закінченні сцени; взяти участь в аналізі. Учитель розподіляє ролі, дає час на обдумування. Після закінчення гри проводиться ретельний і поглиблений аналіз побаченого і

почутого. Бажано, що кожен учасник відповів на питання:

• Як ви себе почували в тій чи іншій ролі?
• Що подобалось під час гри, а що – ні?
• Як вплине роль на ваше подальше життя?

      На уроці під час вивчення «Кайдашевої  сім’ї» І.Нечуя-Левицького постає перед дітьми завдання: відповісти на запитання, вжившися в образи  Кайдашів.

Кайдашу: Чому ви, такий богомільний, постійно заходите у шинок?

Кайдашисі: Чому ви так не любите своїх невісток?

Для того, щоб зібрати якомога більше ідей від усіх учнів упродовж обмеженого часу щодо розв’язання проблеми, варто використати «мозковий штурм», який спонукає учнів проявляє творчість, дає змогу вільно висловлювати свої думки. Назвавши проблему, учитель пропонує учням висловити ідеї, коментарі тощо. Усі пропозиції записуються на дошці без зауважень, запитань. Так, прочитавши роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», на обговорення виноситься питання: Чому Чіпка став пропащою силою? Хто в цьому винен?

Шкільна практика доводить, що використання різноманітних групових форм виробляє стійкий інтерес до предмета, усуває одноманітність, мобілізує вольові та інтелектуальні зусилля школярів. Групові технології можуть практикуватися на всіх етапах уроку літератури: на початку уроку замість опитування, одразу після викладу учителем нового матеріалу, під час повторення та узагальнення.

Так, на початку уроку , коли вивчається роман Ю.Яновського «Вершники», а новели уже прочитані, доречно використати «коло ідей», згідно з якою всі групи виконують одне й те саме завдання, що складається з кількох питань:

1. Чи дотримувались батьківської науки сини Половців?
2. Чи є моральне виправдання братовбивству?
3. Чи правий Оверко, коли говорить: «Рід переведеться, а держава стоятиме?»

Коли малі групи завершили виконувати завдання, учитель запитує всі групи по черзі, поки вичерпаються ідеї.

Сучасна система тематичного оцінювання знань спонукає учнів до чіткого усвідомлення навчальних цілей, потрібності певної теми, її значущості для розв’язання життєвих проблем. Тому так важливо, щоб завдання, які пропонуються для опрацювання в групах, були творчого, проблемно-пошукового, науково-дослідницького змісту.

Прикладом завдань творчого характеру можуть бути такі:

 Придумайте рекламу художньому твору, яка б зацікавила читачів.

1. Створіть словесний портрет головної героїні роману Ліни Костенко «Маруся Чурай»
2. Складіть лист-звернення від свого імені до братів Половців з роману Ю.Яновського «Вершники».

Завдання проблемно-пошукового характеру:

1. Поміркуйте над роллю пейзажу в повісті Уласа Самчука «Марія». Зачитайте відповідні уривки.

Приклади завдань науково-дослідницького змісту:

1. Ліна Костенко – великий майстер афористичних висловлювань.
2. Розкрийте зміст екологічного мотиву у поезії Ліни Костенко «Ще назва є, а річки вже нема».

Таким чином, групова навчальна діяльність школярів вирішує багато проблем:  поліпшує якість навчально-виховного процесу, підвищує рівень комунікативності учнів, виробляє уміння вести діалог, дискусію, спонукає до наукових досліджень.

 

 

 

 

Висновки

Сучасна педагогічна діяльність спрямована на формування в навчально-виховному процесі духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття й розвиток потенційних можливостей і здібностей учнів. Розв’язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів особистості.

Принцип особистісно-орієнтованого навчання, що активно запроваджується в сучасній школі, значно розширює можливості учнів у створенні власної освітньої траєкторії. Оскільки навчальний процес набуває особистісного спрямування, то всі зміни в системі освіти повинні розглядатися в контексті удосконалення змісту і структури уроку, методів і прийомів його проведення.

Педагогічні технології, в яких домінують форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, максимально забезпечують не лише засвоєння матеріалу всіма школярами, але й сприяють інтелектуальному розвитку особистості, її самостійності, гуманності у ставленні до інших учнів, озброюють уміннями відповідально діяти в життєвих ситуаціях. Особистісно-орієнтований підхід передбачає допомогу вихованцю в усвідомленні себе особистістю, у виявленні та розкритті можливостей, у створенні умов для самовираження і реалізації. На таких уроках учень і вчитель є рівноправними, створена атмосфера співробітництва, взаємодії, отже сприяє зацікавленості учня в здобуванні знань, формує пізнавальну активність вихованця, покращує якість навчально-виховного процесу.

Дійсно, використовуючи різноманітні групові форми роботи на уроках української мови та літератури, в учнів з’являється стійкий інтерес до

предмета. Вони активно працюють на початку уроку, під час вивчення нового навчального матеріалу або під час узагальнення.

Таким чином, групова навчальна діяльність школярів вирішує багато проблем:  поліпшує якість навчально-виховного процесу, підвищує рівень комунікативності учнів, виробляє уміння вести діалог, дискусію, спонукає до наукових досліджень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Богданова І.М. Педагогічна інноватика: Навчальний посібник. – Одеса: «ТЕС», 2000
2. Васьков Ю.В. Сучасні освітні інноваційні концепції / Педагогічні теорії, технології, досвід. – Харків, 2000
3. Голуб Н., Дяченко Н., Остапенко В., Шляхова В. Технологія сучасного уроку рідної мови. – Черкаси: Відлуння, 1999
4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К.: Академвидав, 2004
5. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для вчителя / В.В. Андрієвська, Г.О. Балл,                    А.Г. Волинець. – К., 1997
6. Фасоля А.  Особистісно-зорієнтований урок літератури – мета, зміст, технологія уроку // Дивослово. -2004 -  №8.
7. Фасоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання : шлях становлення // Українська мова і література в школі.-2006.№5
8. Пилипенко В., Коваленко О. Особистісно орієнтовані технології у школі. – Харків, „Основа”, 2007
9. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. – К., 2000
10. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: Видавництво А.С.К., 2004
11. Плиско К.М. Принципи, форми і методи навчання української мови. – Харків: Основа, 1995 
12. Токмань Г. Методи викладання літератури в їхній особистісній спрямованості на учня // Дивослово. – 2004. – №2
13.  Фасоля А. На порозі особистісно зорієнтованого навчання // Українська мова і література в школі. – 2004. – №1

 

 

Зміст

Вступ

1.Впровадження педагогічних технологій у системі особистісно-орієнтованого навчання

2.Переваги інтерактивного навчання

3. Сучасний урок у системі особистісно-орієнтованого навчання

4. Методична модель уроку в особистісно -  орієнтованому навчанні

5. Інтерактивні форми роботи на уроках  української    мови

6. Використання технологій групового навчання на особистісно-орієнтованому уроці української літератури

 Висновки

 Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь

на тему:

«Використання особистісно-орієнтованих технологій на уроках української мови та літератури»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Виконала

                                                    учитель української мови         

                                                    та літератури

                                                    Рахнівсько-Лісової

                                                    СЗШ І-ІІІ ступенів №2

                                                    Черних Юлія Василівна

 

 

2016 р