Гра з батьками "Граємо з дитиною всією родиною"

«Граємо з дитиною всією родиною»

Конспект заняття

Мета. Навчити батьків використовувати різноманітні мовні ігри та вправи; довести, що ці ігри допомагатимуть розвивати й коригувати моторику, мовлення, увагу та пам’ять малюків.

Хід заняття

1. Вступне слово.

            Вихідні дні, а також ранки і вечори буднів – час коли батьки мають можливість поспілкуватися зі своїми дітьми, зокрема приділити увагу ознайомленню їх з довкіллям. Щоб навчити дитину описувати предмети, явища природи, людей, ситуації, передавати словами власні почуття та емоції, використовується різноманітний та наочний матеріал: дидактичні картини і картинки, іграшки, натуральні предмети, загадки, вірші, художні твори.

         Батьки та педагоги мають бути особливо уважними до малят, бо саме на цьому етапі у дітей 3-4 років найчастіше виникає заїкання. До того ж варто пам’ятати, що кожний етап розвитку мовлення є підгрунтям для наступного.

      Комплекс мовних ігор, у які без додаткової підготовки можна пограти вдома з дітьми, допомагатимуть розвивати й коригувати моторику, мовлення, увагу та пам’ять малюків.

        Підготувати мовний апарат дитини до правильної вимови звуків можна використовуючи її природний потяг до наслідування, любов до гри та інсценізації. Працюючи з дитиною систематично (по 10-15 хв. кілька разів на тиждень), можна значно розвинути в неї дихання, зміцнити голосові зв’язки та м’язи язика, допомогти малюкові у вимові окремих звуків.

«Мавпочки»

Мета. Розвиток артикуляційної моторики.

Обладнання. Люстерко.

Опис гри. Дорослий читає дитині вірш. Після прослуховування називає вправу і пропонує виконати її. Кілька вправ вам пропонує виконати логопед разом з нею.

«Хоботок»

   Витягнути вперед губи, напружити, як під час вимови звука (у).

В зоопарку ми були,

Там великі є слони.

А маленький Раві,

Привітався з нами.

Хобот свій він витягав,

Ніби „Всім привіт!” казав.

Щоб йому відповісти,

Хоботок зроби і ти.

Краще губи витягай,

Раві швидше привітай!

«Чашечка».

   Відкрити широко рота. Плаский язик підняти вгору. Потягнутися ним до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик у такому положенні 10-15 сек.

Чашку чудову я можу зробити.

З глини її не потрібно ліпити.

Вгору широкий язик підіймаю,

Старанно крайчики я загинаю.

Соком наповнити, а чи водою –

Чашка чудова завжди зі мною.

«Дружні пальчики»

Мета. Розвиток дрібної моторики.

Обладнання. Аркуш паперу, ручка (олівець).

Опис гри. Дорослий читає дитині вірш і разом з нею грає її пальцями.

   А зараз, шановні батьки, ми з вами пограємось.

1. «Пальчикова сімейка».

Оцей пальчик – мій дідусь,

Оцей пальчик – мій татусь,

А ось цей – матуся.

Оцей пальчик – я.

Така наша сім’я!

(Розчепірити пальці. Почергово називаючи членів родини, загинати пальці. Потім стиснути долоню в кулак).

   Пропоную другий варіант. Дорослий читає вірш, а дитина виконує додаткові графічні завдання.

2. «Дощ і дощенята».

   Малюється хмаринка. Дитина від опорних крапок прямими лініями зображує дощик.

По літніх доріжках

На тоненьких ніжках

Бігли дощенята

Спеку проганяти.

А з-за Хмари – Дощ, дощ

Блискавками трощ, трощ!

Дощеняток доганяє,

Личка квітам умиває.

Стали всі чистесенькі,

Радісні, свіжесенькі.

Дощенята зникли в лузі

Ну а дощ спить у калюжі.

«Веселі гімнасти»

Мета.  Закріплення вимови ізольованих звуків; розвиток загальної моторики.

Обладнання. Магнітофонний запис ритмічної музики.

Опис гри. Дитина виконує під музику пропоновані рухи й вимовляє певний звук.

1. Звук (с). Підняти руки до рота й відразу ж опустити їх донизу плавними рухами, вимовляючи: с-с-с.
2. Звук (ш). Підняти руки вгору, помахати ними й, нахиляючи тулуб правору-ліворуч, вимовляти: ш-ш-ш.
3. Звук (л). Обертати руками перед грудьми, промовляючи: л-л-л.

«Хто це? Хто це?»

Мета. Збагачення словника; розрізнення висоти, сили й тембру голосу.

Обладнання. Предметні картинки (свійські тварини та їх дитинчата).

Опис гри.   

І варіант

Дорослий читає закличку:

Кожен по-своєму маму покличе

Знаєш ти, знаєш як?

„Му-му” – телята,

„Хрю” – поросята,

„Гав” – цуценята,

„Ме” – козенята,

А вже лошата ось так: „Ого-го”,

А кошенята ось так: „Няв!”

   Показує дві картинки (тварина мама та дитинча), називає їх, імітує голосом, хто як „говорить” (мама – грубіше, дитинча – ніжніше). Пропонує дитині відгадати, хто кого кличе: мама свого малюка чи дитинча маму. Звуконаслідує, а дитина показує відповідну картинку.

ІІ варіант

   Читається вірш і пропонується дитині закінчити його, дібравши відповідне звуконаслідування. Наприкдад:

В маленького песика тато

Вартує подвір’я і хату.

Всю ніч йому син помагав:

Як тато, вигукував... („Гав!”)

ІІІ варіант

   Дитина відповідає на запитання: „Хто є у кого?”

Наприклад:

„Хто є у собаки?” (Цуценята)

„Хто є у корови?” (Теля)

„Хто є у вівці?” (Ягня)

   А наприкінці нашої гри-заняття я  ознайомлю вас з „Мовленнєвою пам’яткою-порадницею”