Григорій Квітка-Основ’яненко. Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали творів

Про матеріал

Матеріали до уроку допоможуть ознайомити школярів з життям і творчістю батька української прози, ідейно-тематичною спрямованістю твору «Маруся»

Перегляд файлу

Цикл уроків із української літератури за темою «Г. Квітка-Основ’яненко – батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко)»

(9 клас)

Урок № 1

Дата_________

Тема. Григорій Квітка-Основ’яненко. Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. ТЛ: літературний напрям та течія, сентименталізм.

Мета: ознайомити школярів з життям і творчістю батька української прози; визначити ідейно-тематичну спрямованість твору «Маруся», ознаки сентименталізму; стисло охарактеризувати головних героїв твору; розвивати вміння виразно читати художню літературу й осмислено сприймати її зміст, грамотно висловлювати власні думки, спостереження, робити висновки; виховувати повагу до творчості митця, високі почуття любові до людей, природи, бажання допомогти ближньому.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і розвиток на їх основі вмінь і навичок (за Є. А. Пасічником); нестандартний урок-подорож.

Методи й прийоми: метод творчого читання (зачитування окремих уривків повісті), евристичний метод (міні-опитування, аналіз твору, характеристика героїв), дослідницький метод (постановка проблемних запитань), репродуктивний (слово вчителя, заповнення таблиці, робота зі схемою, конспектування) (за М. І. Кудряшовим).

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, історія.

Список літературних джерел: 1. Пасічник Є. Л. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К., 2000.

2. Програма з української літератури 5 – 12 класи.// За заг. ред. Р. В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005.

3. Українська література: підруч. для загальноосв. навч. закл./ М. П. Ткачук та ін. – К.: Освіта, 2009. – С. 146 – 152, С. 159 – 163, – 416 с.

Обладнання та ТЗН: підручник з укр. літератури для 9 кл.; портрет Г. Квітки-Основ՚яненка; повість «Маруся»; табл. «Дати та цифри в житті Г. Квітку-Основ’яненка», схема «Тематична, жанрова та стильова різноманітність творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка», картина В. Тропініна «Дівчина з Поділля», презентація, епіграф.

Структура уроку

І. Організаційний момент (1 хв.)

ІІ. Психологічне налаштування (0,5 хв.)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку (1 хв.)

ІV. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя (0,5 хв. )

2. Зупинка «Біографічна». Заповнення таблиці «Дати та цифри в житті Г. Квітки-Основ’яненка» (5 хв.)

3. Міні-опитування (5 хв.)

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Зупинка «Літературознавча». Робота з опорною схемою «Тематична, жанрова та стильова різноманітність творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка». (3 хв.)

2. Зупинка «Термінологічна». Опрацювання понять з теорії літератури (6 хв.)

3. Зупинка «Аналізуюча». Групова робота над аналізом повісті «Маруся»

а) Слово вчителя (1 хв.)

б) Визначення тими, ідеї, жанру, проблематики та композиційних особливостей «Марії» (7 хв.)

4. Зупинка «Характеризуюча». Групове складання «ґроування» героїв повісті (6 хв.)

V. Підсумки уроку

Зупинка «Проблематична». Робота над проблемними запитання- ми (6 хв.)

VІ. Оцінювання з коментарем (2 хв.)

VІІ. Домашнє завдання з інструктажем (1 хв.)

Хід уроку

... Він дає нам в більшій частині
своїх прозаїчних оповідань такі чисті,
не попсовані типи з народу,
такі глибоко симпатичні характери
українського жіноцтва, які
не втратили ще й досі... поваги до себе,
загальнолюдської шани й почесті.

О. Потебня

І. Організаційний момент

Слайд 1. Доброго дня, діти! Перевірте чи в усіх вас на столах є підручники, зошити, ручки, олівці. Чергові, скажіть, хто сьогодні відсутній.

ІІ. Психологічне налаштування

Слайд 2. Ніколи не кажи: «Я – неук», завжди кажи: «Я – зірка»

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Слайд 3. Сьогоднішній урок ми побудуємо у вигляді подорожі. Наша уявна мандрівка відбудеться життєвим і творчим шляхом Г. Квітки-Основ’яненка. (Додаток А) Ми розглянемо основні дати біографії письменника, опрацюємо особливості творчої манери Григорія Квітки-Основ’яненка, проаналізуємо повість «Маруся» і будемо характеризувати героїв цього твору. Тож запишіть тему уроку. Ознайомтесь з маршрутами подорожі. Слайд 4. Щоб перейти із зупинки до зупинки, нам необхідно виконати певні завдання. Важливу інформацію прошу вас конспектувати.

Зупинки	Біографічна
	Літературна
	Термінологічна
	Аналізуюча
	Характеризуюча
	Проблематична

Уважно прочитайте епіграф уроку (записаний на дошці). Вислів О. Потебні пояснимо трохи пізніше.

ІV. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

Григорія Квітку-Основ՚яненка вважають засновником нової української прози.

На початку XIX ст. Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що саме епічні твори завжди мала найбільше шанувальників, адже широко охопити всю складність суспільного життя спроможні лише вони. Одним словом, новій українській літературі конче потрібний був повістяр, і він прийшов з прихарківського села Основи (звідти і походить псевдонім Основ’яненко) Слайд 5.

2. Зупинка «Біографічна». Заповнення таблиці «Дати та цифри в житті Г. Квітки-Основ’яненка» Слайд 6.

Проаналізуйте кожну дату й визначте, що вона значила для письменника. Заповніть таблицю. Слайд 7. Порівняйте власну відповідь із таблицею на слайді.

Цифри	Події
18. 11. 1778	в слободі Основа (тепер вона злилася з Харковом) у сім’ї знатного поміщика-дворянина, відставного прапорщика Федора Івановича Квітки народився Григорій
2	другий син у сім’ї
4	через чотири роки після хвороби з’явився зір. Чотири рази обирався повітовим предводителем дворянства (1815–1828)
15	у стільки років батько записав Григорія в лейбгвардію вахмістром
10	кількість місяців перебування у монастирі
1812	з ініціативи Квітки був відкритий Інститут шляхетних дівчат
80	приблизна кількість прозових і драматичних творів українською та російською мовами написаних Григорієм Федоровичем
1843	хвороба та смерть письменника

3. Міні-опитування

1. Де навчався Г. Квітка-Основ’яненко? (у монастирській школі)

2. Яким чином він брав участь у культурному житті Харкова? (На вечорах у дворянському клубі читав напам’ять вірші Сковороди, уривки з «Енеїди» Котляревського, співав романси, грав на флейті й піаніно, гарно танцював, дотепно розповідав про різні смішні пригоди, талановито виконував комічні ролі в аматорських виставах, писав експромтом вірші дамам в альбом. Незабаром його обрали директором танцювального клубу й розпорядником вечірок. Як режисер аматорського театру ставив водевілі, сам писав інтермедії, був актором і музикантом. Пізніше став одним із засновників і директором професійного театру)

3. Що ви знаєте про громадську діяльність Григорія Федоровича? (сприяв організації «Товариства добродіяння», яке збирало між заможними людьми пожертвування. Заснував першу на Слобожанщині жіночу школу – Інститут шляхетних дівчат – і став у ньому керуючим справами. Був також організатором і попечителем першої в місті бібліотеки, членом «Товариства наук» при університеті. Обирався повітовим предводителем дворянства (1815 – 1828), пізніше – суддею (1832 – 1840) та головою Харківської палати кримінального суду (1840 – 1843))

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Зупинка «Літературознавча». Робота з опорною схемою «Тематична, жанрова та стильова різноманітність творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка»

Наша наступна зупинка «Літературознавча». Близько 80 прозових і драматичних творів українською та російською мовами написав Квітка. Свою літературну діяльність Григорій Федорович почав зі створення віршів російською мовою. Письменницький талант Квітки-Основ’яненка розвивався під впливом трьох мистецьких факторів:

• досягнень українського письменства (Г. Сковороди, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського);

• усної народної творчості;

• російської літератури ХVІІІ – початку ХІХ ст. (В. Наріжного, О. Пушкіна, М. Гоголя).

За свідченням самого письменника, він дотримувався принципу «списування з натури». Однак це не означало простого копіювання окремих подій, явищ, людей. У 20 – 30 рр. ХІХ ст. продовжувалася полеміка про зображувально-виражальні можливості української мови. Це спонукало Квітку, як і Котляревського, до написання художніх творів рідною мовою. Григорій Федорович залишив по собі значну літературну спадщину, написану російською та українською мовами.

Пропоную вам подивитися на схему й опрацювати її Слайд 8.

Назвіть літературні напрямки, у яких творив Г. Квітка-Основ’яненко
У яких жанрах писав?
Яка основна тематика творів Григорія Федоровича?

2. Зупинка «Термінологічна». Опрацювання понять з теорії літератури

Слайд 9. Літературний напрям – це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом (поєднанням) художнього методу та індивідуального стилю письменника. Категорія напряму передбачає об’єднання митців на основі єдиного методу, а також певну схожість індивідуальних стилів. Кожному літературному напрямові відповідає сукупність творів, які мають спільні, характерні риси. У межах одного літературного періоду може виступати кілька літературних напрямів, наприклад, у Просвітництві – класицизм, рококо, сентименталізм. Назва домінантного (провідного) напряму нерідко стає назвою цілого періоду, а його часові межі – межами періоду (бароко, романтизм, модернізм).

Течія (літературна) – різновид літературного напряму, який характеризує спільність духовно-естетичного змісту в національній літературі й об’єднує велику групу письменників (наприклад, бурлескне бароко в українській літературі ХVІ – ХVІІІ ст.).

Сентименталізм (фр. sentimetalisme, від sentiment – чуття) – напрям у європейській літературі другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати в читача співчуття до героїв. Напрям походить від назви роману першого англійського сентименталіста Л. Стерна «Сентиментальна подорож Францією та Італією».

Жанри: елегія, медитація, послання, щоденник, епістолярний роман, роман-подорож.
Для сентименталізму характерно:

• намагання показати особистість у рухах, думках, почуттях, прагненнях;

• культ почуття, культ природи;

• утвердження багатства духовного світу представників нижчих станів;

• домінування чіткої ієрархії морально-етичних цінностей;

• збереження класицистичної тенденції поділу героїв на позитивних і негативних.

Теми бралися з тогочасної дійсності, велика увага приділялася побуту, взаєминам у родині, стосункам між знайомими й незнайомими людьми. Героями творів стали вихідці з народу, переважно громадяни середньої заможності: торговці, міщани, багаті селяни. Ці персонажі внутрішньо благородні, здатні на самозречення, схильні до сильних переживань, скромні, вродливі. Конфлікти переважно психологічного та побутового характеру: між інтересами панівних і середніх верств суспільства. Посилюється роль пейзажу: тепер він стає важливим засобом відтворення душевного стану героя, поглиблення відповідного настрою у творі. В українській літературі сентименталізм найяскравіше виявився в повістях Г. Квітки-Основ’яненка. Послідовників сентименталізму було дуже мало, тому в самостійний напрям він не розвинувся.

3. Зупинка «Аналізуюча». Групова робота над аналізом повісті «Маруся»

а) Слово вчителя

Ми успішно подолали попередні зупинки й дісталися до «Анілізуючої», на якій будемо аналізувати твір «Маруся» (1834). Зверніть увагу на картину В. Тропініна «Дівчина з Поділля» (Додаток Б). Чи такою ви уявляли Марусю, читаючи однойменний твір?

Над текстом повісті письменник працював багато – як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» уважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу й передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.

Пропоную поділитися на три групи, кожна з яких виконуватиме певне завдання.

б) Визначення тими, ідеї, жанру та композиційних особливостей «Марії» Слайд 10.

І гр. вказує жанр та тему твору «Марія» (сентиментально-реалістична повість, у якій зображено життя і побут українського народу к. ХVІІІ – поч. ХІХ ст., відтворено його душевної краси і високої моральної чистоти)

ІІ гр. визначає основну ідею, основну думку та проблематику твору (ідея: засудження соціальної нерівності, що перешкоджала щасливому життю героїв, уславлення гуманізму, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання; основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого Проблематика: • батьки і діти; • соціальна нерівність;• життя і смерть;• пошуки щастя)

ІІІ гр. виділяють фабулу твору й особливості композиції (Фабула: Маруся і Василь покохалися і хочуть одружитися. Батько Марусі, сільський багач Наум Дрот, відмовляється віддати єдину доньку за бідного сироту, до того ж призначеного в рекрути. Щоб відкупитися від солдатчини, парубок йде на заробітки. У той час Маруся простуджується і помирає. Вернувшись та не заставши милої живою, Василь йде в монастир і там з горя за коханою теж помирає. Експозиція: знайомство з героями твору – родиною Дротів, які жили, віруючи в Бога. Зав’язка: зустріч Марусі з Василем, їх кохання з першого погляду. Кульмінація: смерть Марусі, її поховання. Розв’язка: страждання Василя-ченця в монастирі, його смерть через тугу за милою.)

4. Зупинка «Характеризуюча». Групове «ґронування» героїв повісті

Слайд 11. На даній зупинці ми будемо характеризувати героїв твору, складаючи інформаційне гроно. Вам необхідно записати риси характеру персонажів повісті, аргументувавши їх цитатами з тексту чи прикладами з твору.

І гр. складає гроно Марусі (працьовита, шляхетна, увічлива, тиха, цнотлива, богобоязлива, покірна, привітна, скромна, красуня); Слайд 12.

ІІ гр. – Василя (добрий, розумний, дотепний, скромний, працьовитий, чутливий, чесний, бідний, красивий); Слайд 13.

ІІІ гр. – образ Наума Дрота (ідеал селянина, працьовитий, набожний, чесний, мудрий, дотримується всіх звичаїв християнської моралі). Слайд 14.

V. Підсумки уроку

Слайд 15. Зупинка «Проблематична». Робота над проблемними запитаннями

1. Доведіть, що повість Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» є зразком сентименталізму.

2. У чому виявляється гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло «Марусі»?

3. Поясніть епіграф твору.

Ось і дібралися до кінцевої зупинки. Ми ознайомилися з життєвим та творчим шляхом Квітки. А на наступному уроці продовжимо аналізувати доробок письменника.

VІ. Оцінювання з коментарем

Ви всі плідно попрацювали. І отримаєте такі оцінки… .

VІІ. Домашнє завдання з інструктажем Слайд 16.

Повторити теоретичний матеріал С. 146 – 152, опрацювати матеріал на С. 159 – 163. Виписати цитати до образів головних героїв; прочитати повість «Конотопська відьма», написати відгук на неї.