Громадянська війна в США

Про матеріал
Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці
Перегляд файлу

Урок 13

imageГромадянська вйна у США  Реконструкця Пвдня.

Утворення незалежних

держав у Латинськй

Америц

Кросворд

image1) За що воювали жител П вн чної Америки у XVIII ст.?  2) Яка країна волод ла цими землями?

3) За формою правл ння нова держава була ... 4) Який документ було прийнято в 1787 р.? 5)  В якому м сяц американц святкують День незалежност ? 6) Хто став першим президентом США?


image


Сполучен Штати Америки в перш й половин ХІХ ст.


Економчна сфера

Промисловий переворот; imageНов винаходи, науков досягнення;   imageРозвиток зал зничного та пароплавного транспорту; imageНаселення залишалось в б льшост зайнятим в аграрн й сфер

imageimageimageimageimageКраїна под лена на економ чн imageзони П вн ч, П вдень, Сх д.

Полтична сфера

США - республ ка на чол з президентом; Форма державного устрою федеральна держава; Вища Законодавча вдада належала Конгресу, який складався з Сенату та Палати представник в;

 Виборче право було в дсутнє у нд анц в,ж нок та раб в.


«Доктрина Монро»

imageУ 1822 р. США визнали нов держави Латинської Америки

2 грудня  1823 р. президент країни Дж. Монро направив чергове  щор чне послання президента до Конгресу Сполучених Штат в.

Принципи «Доктрини Монро» :

-         Викладена у форм попередження уряду Рос йської мпер ї; -  Закр плена незалежн сть американських штат в в д європейських уряд в (в д «Старого св ту»);

-         Сформульован напрямки снування двох пол тичних сфер; -  Закр плений принцип невтручання США у європейськ конфл кти;

-         Запропоновано припинення вс х колон альних кампан й у Зах дн й п вкул .

imageНаявн сть двох соц альноеконом чних систем в льного ринкового кап тал стичного на П вноч

 рабовласницького  на П вдн

п дривала єдн сть країни

Абол ц он зм (з лат. знищення) – сусп льний рух, спрямований на в дм ну рабства

imageimageПочаток абол ц он стському руху в нац ональному масштаб поклало «Американське товариство боротьби з рабством» (1833 р.).

  Кульм нац я боротьби - повстання п д кер вництвом  Джона Брауна в 1859 р.

Причини Громадянської в йни в США

1861-1865 рр.

imageimage Боротьба з рабством;

image Боротьба м ської деолог ї

П вноч з с льської деолог єю

П вдня; image Протистояння кап тал стичного патр архального шлях в розвитку;

image Посилення впливу П вдня у федеральн й влад ; image Протилежн сть рел г йних християнських деолог й.

Громадянська в йна 1861–1865 рр.

У 1828 р. утворилася Демократична парт я, яка виступала за зм цнення влади штат в  захищала нтереси багатих плантатор в П вдня.

imageУ 1854 р. в Чикаго було створено Республ канську парт ю. ЇЇ першим л дером став Авраам Л нкольн.

Республ канц в п дтримували фермери, п дприємц та найман роб тники П вноч й Заходу Демократи вважали, що кожний штат має сам вир шувати чи дозволяється на його територ ї рабство.

Республ канц не вимагали негайного скасування рабовласництва, однак виступали за його непоширення на нових землях Заходу.

imageimageУ 1861 р. президентом США було обрано л дера Республ канської парт ї Авраама Л нкольна.

У лютому 1861 р. утворилася Конфедерац я Американських Штат в з 11 рабовласницьких штат в П вдня, що оголосили про вих д з складу США. Своїм президентом вони обрали Джефферсона

Дев са, а столицею проголосили м сто Р чмонд у В рг н ї

imageimageimageimageПочаток вйни

Напад жител в П вдня на форт

Самтер у бухт Чарлстон

Кв тень  1862 р. федерати здобули Новий Орлеан.   Бомбардування форту Самтер (1861)

Травнь  1862 р. Конгрес США прийняв закон  про гомстеди.

imageЗгдно Закону вдпала необхднсть Генерал Роберт Л - платити за длянку (за 160 акрв головнокомандувач мнмум 200 доларв) арм ї П вдня

image   Перелом у вйн             22 вересня 1862 р.

Л кв дац я рабства

image1 с чня 1863 р. А. Л нкольн п дписав Прокламац ю про зв льнення раб в. 1–3 липня 1863 р. в битв п д Гетт сбергом у Пенс льван ї федеральна арм я генерала Ул сса Гранта завдала вир шальної поразки конфедератам  примусила їх в дступити.

9 кв тня 1865 р. генерал Р. Л змушений був п дписати з У. Грантом акт про кап туляц ю головної арм ї конфедерат в.

Зак нчення в йни

imageimageimageЗагибель Президента вд руки Джона

Бута, актора-конфедерата у Вашингтон на вистав «Мй американський кузен» (в театр Форда)

Похорон  А. Лнкольна

«Статистика Громадянської в йни у США 1861–1865 рр

image

Кількість населення

Мобілізовано

Убито

Поранено

image

image

image

image

275 175

КСШ

9 103 332

1 064 200

67 000

image

Усього

31 443 300

3 867 500

134 058

412 175

image«Реконструкця» Пвдня

Реконструкц я система заход в, що проводилися урядом США п сля зак нчення

громадянської в йни для зм цнення єдност

imageкраїни, реорган зац ї управл ння п вденними штатами  л кв дац ї насл дк в рабовласництв.

Територю колишнх бунтвних штатв Пвдня подлили на пять в йськових округ в.

В кожному штат на основ загального виборчого права обиралися м сцев законодавч збори.

Мали затвердити 13-ту поправку Конституц ї про скасування рабства, а також прийняту Конгресом США в червн 1866 р. 14-ту поправку Конституц ї, за якою право голосу надавалося вс м чолов кам (вком вд 21 року).

П сля виконання умов «Закону про воєнну «реконструкц ю» Конгрес знову в дновив у склад Союзу з 1868 р. Арканзас, П вденну Карол ну, П вн чну Карол ну, Луїз ану, Джордж ю, Алабаму та Флориду, у 1870 р. М сс с п , Техас В рг н ю.

imageimageЗемл вс х плантатор в було продано.

imageКу-клукс-клан таємна орган зац я, метою якої було протид яти «реконструкц ї» П вдня шляхом поширення переконань у переваз б лої людини.

imageНа президентських виборах 1876 р. кандидати в д У 1872 р. «Закон про   демократ в  республ канц в набрали однакову

imageimageКомпром с демократ в республ канц в 1877 р.

вважається датою

завершення «реконструкц ї»

П вдня

Утворення незалежних держав у Латинськй Америц

imageУ середин 20- х рр.ХХ ст. Латинська Америка фактично зв льнилася в д колон ального панування. Першою країною,де скасувалося рабство та встановили республ ку, стала Гаїт .

У насл док перемоги В йни за незалежн сть спанських колон й у Латинськ й Америц утворилися

нов держави: Мексика,Сполучен пров нц ї

Центральної Америки, Велика Колумб я, Перу,Бол в я,Ч л , Сполучен пров нц ї Ла-Плати, Уругвай, Парагвай.

Л кв дац я колон ального режиму та здобуття пол тичної незалежност дозволили латиноамериканським країнам зв льнитися в д багатьох обмежень  розпочати самост йний розвиток

1.Як територ ї були приєднан до США протягом першої половини ХІХ ст.?

Територ я  США зб льшилася в чотири рази. Це територ ї - Луїз ана, Сх дна Флорида,Техас,

Ор гон

2.В чому полягала в дм нн сть м ж П вн чними та П вденними штатами?

На П вноч розвивалась фабрична промислов сть, на П вдн плантац йне рабовласницьке господарство

image3.Коли почалася Громадянська в йна?

1861-1865 рр.

4.Коли було в дм нено рабство? Червень 1866 р. 5.Що таке «Реконструкц я»?

Продовження процесу соц ально-економ чних перетворень, розпочатих у роки Громадянської в йни.

П сля завершення пер оду Реконструкц ї США стали одн єю з пров дних держав св ту. Поряд з європейським виник американський цив л зац йний центр.

  «Доктрина Монро» стала фактичною заявою про його претенз ї на свою, окрему в д європейської, сферу впливу на планет .

Громадянська в йна одна з найтраг чн ших под й в стор ї США, внасл док в йни було визначено подальший напрям соц ально-економ чного розвитку країни.

Використана лтература

1.Всесв тня стор я: п дручник для 9 кл. загальноосв т. навч. закл. / Н.М. Сорочинська, О.О. Мартинюк, О.О. Г сем. —  Терноп ль : Навчальна книга —  Богдан, 2017. — 272 с. : л.

2.Всесв тня стор я: п дручник для 9 кл. загальноосв т. навч. закл. /І.А.Коляда. –Камянець-Под дьський: Акс ома, 2017. – 304с. : л.

3.Всесв тня стор я: п друч. для 9 кл. загальноосв т. навч. закл. / І. Я. Щупак. — К. : УОВЦ «Ор он», 2017.

— 208 с. : л.

4.Всесв тня стор я у визначеннях,таблицях  схемах. 8-9 кл. - Харк в: Вид-во «Ранок», 2018. -128 с.

5.https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83-%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BD

6.https://www.google.com/url?sa=i&url=http%3A%2F%2Fnavoine.info%2Fgraveswar.html&psig=AOvVaw31zt4gfiUznOCBW54invEB&ust=1599563643736000&source=images&cd=vfe&ved=0 CA0QjhxqFwoTCLDV1If11usCFQAAAAAdAAAAABAD

7.https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fritual.ru%2Fpoleznayainformacia%2Farticles%2Fpokhorony-avraama-linkolna%2F&psig=AOvVaw2oMOBiE5dg5X9y14VcpMQ&ust=1599563662270000&source=images&cd=vfe&ved=0CA0QjhxqFwoTCJjOvpD11usCFQAAAAAdAA AAABAK

8.https://www.google.com/url?

sa=i&url=https%3A%2F%2Fsassik.livejournal.com%2F247618.html&psig=AOvVaw1TSAjKFd9Ls8w8XF1U8P B6&ust=1599563678266000&source=images&cd=vfe&ved=0CA0QjhxqFwoTCNDxopj11usCFQAAAAAdAAA AABAD

9.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%84%D 0%BE%D1%80%D1%82_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%82%D0%B5%D1%80

pdf
Додано
22 листопада
Переглядів
123
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку