Грунт, його значення і властивості

Дата  31/01/2018        Клас 5                                   Урок №38

Ґрунт, його значення. Утворення ґрунту

Мета уроку: ознайомити учнів з основними відомостями про ґрунт, його складом, процесом його утворення; розкрити значення ґрунту для живої природи; розвивати увагу, мислення, пам’ять учнів, відпрацьовувати навички пошукової діяльності на уроці; виховувати дбайливе ставлення до ґрунту як найбільшого багатства планети.

Очікувані результати: учні називають склад ґрунту; описують утворення ґрунту, його значення для живої природи; описують результати власних спостережень і дослідів; використовують вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях (міні-проектах), доводять власну точку зору про роль живих організмів в утворенні ґрунту.

Базові поняття та терміни: ґрунт, чорнозем, піщаний ґрунт, глинистий ґрунт.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

2. Оголошення мети та завдань уроку.

4. Дидактична гра «Збери речення». Робота в групах.

Учитель роздає учням набори слів, з яких вони мають зібрати речення. Після того як речення зібрані, учні по черзі називають їх. (Роздавальний матеріал.)

5. Розгадування загадок. Фронтальна робота.

Що лицюємо на всі боки,
А воно нове щороку? (Ґрунт.)

6. Перевірка домашнього завдання.1) Завдання для всього класу. 2) Індивідуальне завдання.

7. Обговорення приказок та прислів’їв про ґрунт, землю.

Біла земля не вродить і проса.

Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш.

Глибше орати — більше хліба мати.

Як почав орати, то в сопілку не грати.

Без господаря земля — кругла сирота.

III. Засвоєння нових знань

1. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

План пояснення нового матеріалу

1) Ґрунт, склад ґрунту. (а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) складання схеми; в) демонстрація дослідів.)

2) Види ґрунтів. (а) Частково-пошуковий метод (робота з підручником); б) слово вчителя; в) складання схеми.)

3) Утворення ґрунту. (а) Слово вчителя; б) представлення міні-проектів «“Професія” дощового черв’яка».)

4) Значення ґрунту. (а) Самостійна робота; б) робота з підручником; в) заповнення таблиці.)

Ґрунт — це поверхневий родючий шар літосфери (твердої оболонки) Землі, який утворився в результаті тривалого впливу живої та неживої природи.

Ґрунти вивчає окрема наука, що називається ґрунтознавство.

Ґрунт складається з різних мінеральних та органічних речовин. Він утворюється із частин гірських порід. Також до складу ґрунту входять вода та повітря.

Найважливішою складовою частиною ґрунту є перегній (гумус). Він утворюється з органічних рослинно-тваринних решток, які щорічно потрапляють у ґрунт і розкладаються під впливом життєдіяльності мікроскопічних організмів. Саме завдяки перегною ґрунт є родючим шаром Землі.

Отже, ґрунт складається з перегною (залишків рослин та тварин), глини, піску, води та повітря, також до його складу можуть входити інші домішки.

б) Складання схеми «Ґрунт». Грунт :      Перегной, Глина, Пісок, Вода, Повітря, Домішки

в) Демонстрація дослідів.

Для того щоб наочно довести, що в ґрунті наявні всі ці складові, проведемо кілька дослідів.

Дослід 1. Виявлення у ґрунті рослинних та тваринних залишків (перегною).

Ґрунт прожарюється на вогні. Під час прожарювання над ґрунтом з’являється дим. Це згорають залишки відмерлих рослин та тварин, що доводить їх наявність у ґрунті.

Дослід 2. Виявлення у ґрунті повітря.

Грудочка ґрунту поміщається у склянку зі звичайною водою. З грудочки починають виділятись пухирці, які піднімаються на поверхню води. Ці пухирці — повітря, яке міститься в ґрунті.

Дослід 3. Виявлення у ґрунті води.

Грудочка ґрунту нагрівається на вогні. Під час нагрівання над ґрунтом тримаємо дзеркало або прозоре скло. Через деякий час на склі (дзеркалі) з’являться крапельки води. Звідки вони могли взятись? Випарувались із ґрунту, що доводить наявність у ґрунті води.

Дослід 4. Виявлення у ґрунті піску та глини.

Грудочка ґрунту поміщається у склянку зі звичайною водою і перемішується. Через деякий час на дні склянки з’являється осад жовтуватого кольору. Цей осад утворюють часточки піску та глини.

2) Види ґрунтів.          а) Слово вчителя.

Ґрунти можна поділити на три основні види: чорноземи, глинисті та піщані ґрунти.

Чорноземи — це ґрунти темнозабарвленого (чорного) кольору. Їм притаманні гарні повітряно-водні властивості, грудочкова або зерниста структура. Чорноземи багаті на перегній і відповідно є найбільш родючими ґрунтами.

Піщані ґрунти складаються з невеликих часток розміром 0,1–2 мм. Їм притаманна висока водопроникність (вони погано затримують воду), велика частка піску і мала частка перегною та мінеральних речовин. Зазвичай такі ґрунти називають легкими або пухкими (містять багато повітря). Їм притаманний жовтий колір.

Глинисті ґрунти складаються з дрібних часток розміром менше за 0,01 мм, які мають форму лусочок та пластинок. Відстань між ними називається порами. Пори заповнюються водою, яка добре там утримується, тому що самі глинисті часточки не пропускають воду. Глинисті ґрунти ніколи не віддають воду повністю, навіть коли висихають, вони стають твердими і не пропускають повітря. Вони є дуже щільними, погано пропускають повітря, проте мають більше гумусу, ніж піщані ґрунти. Зазвичай вони жовтогарячого або коричневого кольору.

3) Утворення ґрунту.         а) Слово вчителя.

Нам відомо, що рельєф планети постійно змінюється, гори руйнуються і розсипаються на уламки каміння. Кам’яні породи (найменші частки материнських порід, які розташовуються глибоко під Землею) входять до складу ґрунту. Материнські породи руйнуються внаслідок природних процесів, таких як ерозія, виверження вулканів, рух льодовиків, оселення на них живих організмів (наприклад, лишайників, рослин тощо).

Ерозія ґрунту (від латин. еrosio — роз’їдання) — це руйнування його верхнього найродючішого шару та підґрунтя під впливом природних та антропогенних чинників. Залежно від природних чинників руйнування ґрунту або гірських порід, розрізняють водну та вітрову ерозію. Водна ерозія ґрунту спричиняється водним потоком або льодом. Вона проявляється у змиванні верхнього шару ґрунту або розмиванні його в глибину під впливом талих, дощових і поливних вод. Також ґрунт може утворюватися шляхом повітряної (вітряної) ерозії.

Ерозія є одним із головних чинників формування рельєфу земної поверхні. У результаті ерозії утворюються яри, балки, річкові долини тощо. Ерозія спостерігається не тільки на Землі, її наслідки можна побачити і на інших планетах Сонячної системи, зокрема на Марсі.

На утворення ґрунту впливають і кліматичні умови. Клімат обумовлює наявність у ньому тепла і вологи.

Також велику роль в утворенні ґрунту відіграють тварини, які оселяються в ньому. Вони постійно розпушують ґрунт (тобто насичують його повітрям і дають змогу надходити воді).

Отже, утворення ґрунту залежить здебільшого від природних процесів, але людина також може впливати на утворення або перетворення ґрунтів. Наприклад, тварини на пасовищах, які створюють люди, призводять до механічного руйнування та переміщення ґрунту копитами. Також людина переміщує ґрунт під час його обробітку (оранки, культивації, боронування, сівби), руйнує ґрунт під час видобування різних корисних копалин або засипає шаром будівельного сміття під час будівництва житлових та промислових об’єктів, використовує ґрунт для прокладання транспортних шляхів тощо.

б) Демонстрація міні-проектів «“Професія” дощового черв’яка».

Під час показу міні-проектів «“Професія” дощового черв’яка» учні мають розкрити роль цих тварин в утворенні ґрунту та підвищенні його родючості.

Дощові або земляні черв’яки — це окремий тип безхребетних ґрунтових тварин, які живляться рослинними рештками. Вони пропускають через свій ротовий отвір та кишечник велику масу відмерлих рослинних решток, руйнують їх, перетравлюють і перемішують із землею. Таким чином вони не тільки розпушують ґрунт, створюючи умови для підвищення кількості вологи та водопроникності ґрунту, а й утворюють гумус — перегній, який підвищує його родючість.

Також користь від дощових черв’яків полягає у тому, що, харчуючись у землі, вони поглинають не тільки перегній, але й бактерії, водорості, гриби, найпростіші організми тваринного світу та шкідливих круглих черв’яків.

Відомо, що у ґрунтах України налічується близько 97 видів земляних черв’яків.

4) Значення ґрунту. а) Самостійна робота; б) робота з підручником; в) заповнення таблиці.

Учні самостійно заповнюють таблицю в зошитах за допомогою матеріалів підручника.

Ґрунт

Основне значення ґрунту в тому, що він здійснює безпосереднє мінеральне живлення рослин (надає їм воду та всі необхідні поживні речовини для зростання). Більшість рослин зростає саме на ґрунті.

Ґрунт є середовищем існування для багатьох мікроорганізмів (бактерій, грибів), а також тварин (кротів, гризунів, личинок комах, дощових черв’яків та ін.). Дощові черв’яки утворюють у ґрунті отвори, крізь які до нього надходять вода та повітря. Проникаючи у ґрунт, черв’яки затягують у нього частини рослин, які потім перегнивають і підживлюють його.

Ґрунт також має велике значення для людини. Він є основним засобом сільськогосподарського виробництва. Він є основою для забудівлі будинків. Ґрунт також має важливе санітарно-гігієнічне та медичне значення, його хімічний склад і наявність у ньому мікроорганізмів значною мірою впливають на стан здоров’я населення і свійських тварин відповідної території.

Ґрунт забезпечує великий кругообіг речовин на земній поверхні, регулює хімічний склад атмосфери й гідросфери.

Ґрунт є фактором формування сольового складу Світового океану.

Ґрунт накопичує в собі поживні речовини (гумус) і зв’язану з ним хімічну енергію.

IV. Закріплення нового матеріалу

1. Дидактична гра «Хто у ґрунті живе?».

Учням пропонується обрати серед зображень тварин тих, для кого ґрунт є домівкою (середовищем існування). (Роздавальний матеріал.)

2. Рольова гра «Пошта». Робота в парах.

1. Темнозабарвленого (чорного) кольору.

2. Погано затримують воду.

3. Складаються з дрібних лусочок та пластинок.

4. Грудочкова або зерниста структура.

5. Багаті на перегній.

6. Добре утримують воду.

7. Містять мало перегною.

8. Є найбільш родючими ґрунтами.

9. Містять багато повітря.

10. Дуже щільні.

11. Погано пропускають повітря.

12. Зазвичай жовтого кольору.

13. Зазвичай жовтогарячого або коричневого кольору.

Відповідь:

2. Фізкультхвилинка.

IV. Закріплення нового матеріалу

1. Дидактична гра «Хто у ґрунті живе?». Учням пропонується обрати серед зображень тварин тих, для кого ґрунт є домівкою (середовищем існування). (Роздавальний матеріал.)

Ґрунт — багатство нашої планети. Він є середовищем існування багатьох організмів, джерелом живлення та живою оболонкою земної кулі.

V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § 33 опрацювати, стор. 141 № 5,6 виконати письмово.

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Вправа «Згадаємо основи». Учням пропонується назвати те, що найбільше запам’яталось під час уроку.