Тема. Тварини І рослини — прогностики погоди

Дорога в дивосвіт

Урок 19

Тема. Тварини І рослини — прогностики погоди

Мета: учити учнів розпізнавати погоду за народними прикметами, поведінкою тварин; учити бути спостережливими, уважними; виховувати любов до природи, до рідного краю.

Обладнання: картки «Народний прогностик» (5 шт.); настінний календар природи; стенд «Я і Природа»; науково-дослідницький журнал «Я і Довкілля», флюгер; термо­метр; умовні позначення явищ природи.

ХІД УРОКУ

І.    Організаційний момент

— Я рада бачити вас! Як добре, що ваші обличчя радісні, усміх­
нені. Будьте завжди такими. Тема сьогоднішнього уроку «Тварини
і рослини — прогностики погоди». А як ви вважаєте, чому ми тут,
поміж природи? (Діти висловлюють свої думки.)

ІІ.   Робота над темою уроку

І.  Спостереження за погодою

— Так, природа — це розкрита книга, книга дуже цікава, за­гадкова. І тільки видющі й тямущі люди можуть читати цю книгу. Але ж людина живе в природі, тісно з нею пов'язана, життя людини залежить від природи, і знати природні закони, вивчати їх, уміти розуміти природні явища — це завдання людини.

Будемо читати цю книгу (природу)? Звісно, для цього потрібні знання й уміння, спостережливість, любов і добре ставлення до при­роди. Ми, люди, повинні не лише милуватися: цією красою, а й обе­рігати, вивчати, розуміти.

Почнемо вивчати погоду. Свої спостереження позначатимемо в календарі природи.

2 Бесіда

Що впливає на погоду? (Сонце, вітер, вода — важливі умови погоди.)

Якою буває погода? Від чого вона залежить? Що таке вітер? (Рух повітря)

Чи впливає на погоду сила і напрямок вітру? Визначте на­прямок вітру. Допоможе в цьому прилад — флюгер,

3 Практична робота

— У календарі природи ми позначатимемо вітер, його напрямок
спеціальними значками —»   Т.

Погода залежить від стану неба. Гляньте на небо. Яке воно? Чи бачите ви сонечко? Якщо небо вкрите суцільними хмарами, і соне­чко не проглядає, ми позначаємо так — похмуро, а якщо сонечко проглядає, то це — хмарно, а якщо немає хмар, то — ясно. (Учитель показує знаки, діти повторюють.)

Ще на погоду впливає вода — опади. Якими бувають опади? Так, у вигляді дощу, снігу, граду, туману. (Діти називають, учи­тель показує умовні знаки.)

Температуру повітря вимірюємо ось цим приладом — термо­метром (міряють температуру).

—Для чого необхідно вивчати погоду?

У ч и т є л ь. Капітан Жертре, дізнавались, що Клюбен збирається відпливати на своїй «Дюранді» зранку, сказав йому: «На вашому місці я б залишився. Послухайте, капітане Клюбен, від собак тхне. Морські птахи вже дві ночі в'ються біля маяка, навколо ліхтаря. Прикмета погана. Мій барометр пустує, зараз місяць у першій своїй чверті, а в цю пору погода волога. Я сьогодні бачив, як столистник стулив листячко, а конюшина в полі випростала стебла. Дощові хро­бачки виповзають з-під землі, мухи кусаються, бджоли не летять від вуликів, горобці наче радять раду. Дзвони чути здалеку... До того ж сонце сіло за хмари. Завтра буде непроглядний туман. Вирушати не раджу».

Хто читав чудову книжку Віктора Гюго «Трудівники моря», на­певно пам'ятає, що, задумавши зле, капітан Клюбен зумисно не по­слухався доброзичливої поради капітана Жертре. «Дюранда» ви­йшла в море, потрапила у суцільний непроглядний туман і наскочила на скелю...

Понад сто років минуло відтоді, як В. Гюго так добре, словами каштана Жертре, описав прогноз погоди за народними прикметами, що ґрунтуються на врахуванні явищ природи. У наш вік атомної енергії, космічних подорожей і дедалі більшого віддалення від жи­вої природи, люди, особливо жителі міста, майже не визначають погоду за поведінкою тварин чи станом рослин. Тепер їм допомага­ють у цьому спеціалісти метеорологічних станцій і диктори радіо й телебачення, які передають складені синоптиками прогнози по­годи. Щоправда, ці прогнози іноді досить часто помилкові і, як то кажуть, зраджують довірливих слухачів.

Буде, однак, несправедливо, якщо ми не відзначимо великої та потрібної всім роботи працівників гідрометеорологічних станцій. Постійно вдосконалюючи методи роботи і технічне оснащення, вони повсякчас дають все точніше і точніше короткотермінові й довго­строкові прогнози погоди.

У зведеннях працівників гідрометеорологічних станцій про по­году, звісно, розповідають прогноз на більш чи менш великих те­риторій, а в окремих невеликих районах можуть бути і відхилення, у зв'язку з непередбаченими змінами за різноманітними явищами природи, особливо за поведінкою тварин і реакцією рослин. У ба­гатьох випадках ці прогнози бувають точнішими за прогнози си­ноптиків.

Тварини — діти природи. У процесі еволюційного розвитку воші виробили здатність чутливо реагувати,на будь які зміни погоди, що несли їм добро чи зло. І, лише навчившись передбачити ці зміни, тварини зуміли пристосуватися до них, заздалегідь ховатись, запо­бігаючи небезпеки.

По-різному реагують на зміни погоди й рослини. Усе життя рос­лин, як і тварин, залежить від погодних та кліматичних умов.

Спостерігаючи поведінку тварин і реакції рослин на зміни ме­теорологічних умов, люди з давніх-давен помічали зв'язок між яви­щами природи і визначили різні прогностичні прикмети. Народні прикмети містять у собі багато глибокої мудрості, дають ключ до практичного застосування виявлення виявлених закономірностей зв'язку тварин і рослин із погодними умовами. Це все знайшло відо­браження у творах багатьох учених і письменників різних країн. Дуже добре свого часу сказав про це О. С. Пушкін у вірші «При­кмети», написаному 1821 року.

А зараз, учні, згадайте: можливо, ви знаєте, якісь прикмети з на­родної мудрості, із власних спостережень, що віщують про зміну погоди чи іншого природного явища.

1-й учень. З давніх-давен відомо, що зозулі кують у добру по­году. «Ку-ку!» — означає, що будуть теплі, ясні дні.

Моряки навчилися визначати погоду за поведінкою чайок. Чайки ходять по піску — про що це свідчить? На морі — штиль, здавалося би, найкраща пора для риболовів, а рибалки береговими справами зайнялися, в море не виходять. Чому? Для чайок шторм небезпечний. Відчуваючи наближення бурі, вони не летять у море за здобиччю, а залишаються на березі, з писком мандрують піща­ними мілинами. Чекають на бурю. Коли чайки плавають по воді — це свідчить про стійку гарну погоду. Дивлячись на них, моряки на­віть прислів'я-жарт склали: «Чайки ходять по піску, ой, погано моряку, сіла чайка на воду, жди хорошу погоду». Як саме чайки дізнаються про зміни атмосферного тиску й зміну погоди? Цьому є кілька пояснень. Зокрема, вважають, що птахам допомагає на­явність у них пневматичних кісток.

У високості співає жайворонок, своєю піснею він провіщає гарну погоду. Якщо жайворонки походжають туди-сюди полем,

годуються — теж буде гарна погода, а сидять і мовчать, немов скрив­джені, — на дощ.

2-й учень. Провіщає погоду й іволга. Якщо вона співає мело­дійно, наче флейта, — погода буде гарна; якщо скрикує, стогне, — отже, відчула переміну погоди і попереджує, що буде дощ...

Зимової пори великий строкатий дятел частими ударами дзьоба об сухий сук вітає потепління.

Голуби розтуркотілися — на ясну погоду.

Соловей цілу ніч співає без угаву, не вщухаючи, — перед пого­жим днем.

Фазани звечора влаштовуються на гілках дерев — буде суха і тиха ніч. А якщо вони ховаються в чагарниках — на дощ і вітер.

Ластівки літають понад землею — не чекай сухої погоди.

І справді так. А пов'язано це з поведінкою комах, якими жив­ляться ластівки. Численні комахи, відчуваючи негоду, ховаються в траві, а якщо перед дощем повітря стає вологішим, тоненькі крильця комах набрякають, важчають і тягнуть їх донизу.

Ось ластівки і хапають їх над самісінькою землею.

• Стрижі, які високо літають над будівлями до пізніх сутінків,
є ознакою теплої гарної погоди.

Ясному бути завтра дню, —

 Дзвенять пісні стрижиних зграй.

 Жаркою смугою вогню

Палає світлий небокрай.

А. Фет

Учитель. Чимало прикмет пов'язано із поведінкою жвавих, спритних, усюдисущих горобців, а також усім відомих ворон та со­рок. Що цікавого ви можете розповісти про цих птахів?

3-й учень. У гарну погоду вони веселі, рухливі, а на дощ — кволі, принишклі, сидять, настовбурчивши пір'я.

Горобці у поросі купаються — теж на дощ.

Узимку горобці сидять на деревах тишком-нишком — буде сніг без вітру.

Дружно зацвірінькали — на потепління.

Горобці залазять до схованок, під стріхи або купи хмизу — на мороз чи перед завірюхою.

Завбачають погоду ворони й галки.

Вороні поперек крутить — накряче дощ.

Коли взимку ворони збираються цілою зграєю, літають, круж­ляють і крячуть — чекай на сніг або мороз.

Ворона ховає дзьоба під крило — на холод.

Кряче взимку — на заметіль.

Якщо ворони сідають хто як: хто в один бік головою, хто в дру­гий — день безвітряний. А якщо всі сідають головою в один бік — слід чекати на вітер. І повіє він з того боку, у який ворони по­вернули голови.

Улітку тривожно галасують перед дощем і галки. А якщо після цього вони замовкли, то слід чекати на грозу.

Якщо взимку ворони й галки з голосним криком затівають «ігри» — буде відлига.

Сорок уважають також добрими синоптиками.

• Якщо сорока під стріху лізе — буде хурделиця.
Учитель. Багато тисяч років люди тримають удома різних пта­хів. Щоправда, із величезної кількості диких видів вони приручили й одомашнили небагатьох: курей, індиків, гусей, качок, голубів та ін. Життя поблизу людей не знищило у свійських птахів багатьох властивих їм природжених особливостей поведінки, давніх інстинк­тів. Збереглася в них здатність реагувати на переміну погоди. Це підтверджує існування відповідних народних прикмет. Хто може навести приклади?

4-й учень. Гуси й качки ховають під крило голову — на холод і непогоду.

Гуси й качки подовгу плещуться в ставку, пірнають, лопотять крилами, кричать і старанно змащують пір'я жиром — перед дощем.

Кури перед дощем купаються в піску, перебирають пір'я, куд­кудачуть.

Узимку, перед сильними морозами, кури рано сідають на сідало і прагнуть вмоститися якомога вище: там тепліше. Барометрами є і задиркуваті півні.

Якщо взимку півень у дворі стоїть на одній нозі — буде мороз. Однак, більшість «півнячих» прикмет пов'язана з їх співом — кукуріканням.

Якщо взимку півні раптом починають кукурікати посеред білого дня, по всьому селі перегук улаштовують — дощитиме.

А коли похмурої дощової погоди із самого ранку починають спі­вати, отже, буде ясно.

Учитель. Отже, ми ознайомились із народними прикметами, що стосуються пташиного царства. А чи можете ви щось подібне сказати про представників царства звірів?

 5 -й учень

Коли заєць сховку полишать не хоче

— В білім полі зранку хуга зарегоче.

Олена Аксельрод

— Зайці можуть провіщати погоду і влітку. Звісно, після нічної годівлі вони йдуть до схованок водночас зі сходом сонця. Якщо ж вони пасуться довше, при сонці — чекай на негоду. Схоже, наїда­ються про запас...

Завбачають погоду бурундуки. Бурундук — родич білки. Звірок тривожиться вранці — увечері піде дощ. Вони першими з-поміж звірів за багато годин до початку повені полишають долини річок і подаються до гірських лісів.

Своєрідно реагують на зміну погоди й лисиці. Теплими зимо­вими днями, що передують сильним морозам, лисиці не ховаються у норах, а вкладаються просто на сніг. Відсипаються вони і в сухі, похмурі дні після сильних морозів.

Можуть завбачати погоду й звірі, яких тримають у зоопарку. Білий ведмідь за два-три дні до похолодання припиняє купатися, не залазить у басейн.

6-й учень. Відмінними «синоптиками» є свійські тварини, зокрема собаки й кішки. Зміну погоди їздові собаки відчувають зна­чно раніше за людей. Качання собак у снігу — перша ознака наближення бурану.

Коли зимової ночі зірки оповиті туманом, а собака перекида­ється у снігу, то буде заметіль.

Улітку собака качається по землі, багато спить і мало їсть — на дощ.

Відчувають зміни погоди і хатні кішки.

Перед теплом кішка лягає посеред кімнати, простягається і спить.

Перед дощем і холодом обирає місце якомога вище і тепліше, а то й на піч лізе.

Кішка вмивається, лиже лапу — на ясну погоду, шкребе під­логу - на вітер, заметіль, міцно спить — на тепло.

Одну із таких прикмет навів у своєму вірші А. Фет.

Мамо! Глянь-но із світлиці:

Пам'ятаєш, вчора киця

Носика вмивала:

Чисто скрізь, подвір'я біле,

Снігом все припорошило —

Зимонька настала. Учитель. Отже, ми ознайомились із живими барометрами тва­ринного світу. Ви дуже добре знаєте, як тварини реагують на певні явища природи. Але, крім цього, людина часто спостерігала не лише за поведінкою тварин, але й за реакцією рослинного світу щодо умов навколишнього середовища. Рослиною-«барометром» є кала — болотяна багаторічна рослина з потужним кореневищем. А чи знаєте ви, що кали «плачуть» ? Так, із кінців великого смарагдового листя рослини одна по одній падають прозорі краплини. Цією ознакою квіти провіщають потепління. Хоча на вулиці мороз до ЗО °С, проте вони, немов барометри, показують на відлигу, тому й плачуть. І ні­коли не помиляються.

Плач рослини — це фізіологічний процес, тісно пов'язаний із водним обміном. І цей плач рослин, зумовлений зміною пір року, відомий, мабуть, кожному. Згадайте квітневий плач беріз та кленів, коли відбувається активне переміщення запасних поживних речо­вин до молодого листка.

Уп'ялася сокира в берізоньку білу,

По корі сріблястій сльозоньки побігли...

До плачучих дерев, що попереджають про дощ, належать ка­штани й клени. Київський каштан, чудовим цвітінням якого пи­шаються кияни, починає «плакати» липкими «слізьми» вже за добу, а іноді й за дві до дощу. Різниця у термінах залежить від во­логості повітря. Перед наближенням дощу з'являються краплини води і на клені — в тому місці, де черенки листя прикріплюються до гілки. Кажуть, що поміж такими барометрами клен є рекордсме­ном: він провіщає негоду іноді за три, а то й за чотири дні до дощу.

Але «плач» рослин не слід плутати з росою. Коли рослина «плаче», краплі води розміщуються, звісно, по краях, на кінчиках і зубцях листя. А роса, що утворюється з найдрібніших частинок туману, укриває всю поверхню листка тонким сизим нальотом або дрібними крапельками.

А зараз наведіть цікаві приклади рослин-барометрів, віщунів різноманітних природних явищ.

7-й учень. Непоганим барометром є квіти кульбаби. ■  Якщо в небі сонце, а квіти кульбаб стуляють пелюстки — дощитиме.

До барометрів належить осока. її квіти особливо чутливі до во­логості повітря і вже за день до дощу стуляються. Так само пово­дяться злаки.

Квіти білих водяних лілей — латаття — ніжні не лише на ви­гляд, а й реакцією на зовнішні впливи. Вони люблять світло й тепло. За гарної погоди, приблизно о 8-й годині ранку, лілії розтуляють свої білосніжні квіти. Якщо очікується дощова погода — квітки не розтуляють пелюстки ані вранці, ані вдень. Зберігають тепло, обе­рігають пилок від дощу. Якщо на воді вдень не видно білих квіток — чекай на дощ!

Так само поводяться в садах троянди й шипшина: перед дощем вони не розтуляють пелюсток.

8-й учень. Є й інші садові рослини-барометри. Яскраво-оранжеві суцвіття нагідок перед дощем стуляються. 1 хоча на небі сяє сонце, вони все одно не розкриваються, завбачаючи дощ.

українських селах майже біля кожної хати у квітниках рос­туть мальви. Це медоноси та лікарські рослини. За гарної погоди листки мальви мовби в'януть, квіти стуляються. Це означає, що мальви відчули підвищену вологість повітря і готуються до дощу.

9 - й у ч є н ь. Є рослина, яку й квіткою не назвеш, — будяк. Різні види цієї колючки ростуть на полях, як бур'яни. Але цей бур'ян може бути надійним барометром. За гарної ясної погоди колючки на її квітковій голівці розкриваються, проте напередодні дощу бу­дяк не колеться. Його колючки щільно притискаються до голівки і стають не такими колючими.

Гілки ялин. і. сосон перед дощем опускаються донизу, а лусочки шишок щільніше притискаються одна до одної. Так вони реагують на підвищену вологість повітря, ►► Робота в зошиті (Урок 19)

ІІІ. Підсумок уроку

У ч и т є л ь. Отже, на сьогоднішньому уроці ми ознайомилися із різноманітними народними повір'ями, пов'язаними із життям тва­ринного та рослинного світу і явищами природи. Дізнались, як рос­лини та тварини реагують на навколишнє середовище, прогнозують зміну погоди, попереджують про природні явища: землетруси, грози, виверження вулканів. І, безперечно, цими питаннями займа­ються не лише прості люди, які спостерігають за життям рослин та тварин, але й вчені. Вони вивчають біологічні ритми у житті тварин і рослин, дедалі більше дізнаючись про механізми, що управляють ними. Результати їх досліджень матимуть не лише величезне нау­кове, загально біологічне, а й практичне значення.