Групове заняття: "Як поводитися, коли страшно або тривожно: вчуся розпізнавати, долати страхи та звертатися по допомогу

Групове заняття з учнями початкових класів

в рамках програми «Психологічна безпека в школі:

алгоритми дій у кризових ситуаціях»

Тема заняття: Як поводитися, коли страшно або тривожно: вчуся розпізнавати, долати страхи та звертатися по допомогу.

Мета: навчити дитину розпізнавати відчуття страху і тривоги, розуміти причини їх виникнення та ознайомити з простими способами самозаспокоєння. Формувати в дітей розуміння, що звертатися по допомогу – це нормально і безпечно, навчити визначати дорослих, до яких безпечно звертатися по допомогу у кризових або тривожних ситуаціях.

Обладнання: картки емоцій, маска зайчика, декорації казки, яблука, роздатковий матеріал для вправ «Чарівна валізка спокою» та «Коло довіри», квадрати «Так чи Ні», мікрофон, відео з руханкою.

Хід заняття

1. Вступна бесіда з поясненням теми заняття

Коротка гра «Як ти сьогодні почуваєшся?» із застосуванням карток емоцій. Створення  атмосфери довіри та зацікавленості, налаштування дітей на подальшу роботу.

2. Вправа «Де може жити страх?»/ Підказки нашого тіла/

Обговорення: як страх проявляється в тілі (тремтіння, сльози, напруження, пришвидшення серцебиття тощо)

3. Казка-імпровізація «Про Зайчика, якому було страшно»

Діти по черзі одягають «вушки» Зайчика і імпровізують про те, чого він боїться, що могло його налякати, і як він подолав свій страх.

Обговорення: чому Зайчику було страшно, що йому допомогло подолати страхи, що є причинами виникнення страхів та тривог.

4. Вправа на дихання «Зірви яблуко»

Учитель проводить тренінг: «Уявіть, що перед вами росте велика яблуня з червоними великими яблуками. Яблука висять просто над головою, але без зусиль достати їх не вдається. Подивіться на мене, я покажу, як ви можете їх зірвати. Потягніться правою рукою якомога вище, підніміться навшпиньки й зробіть різкий вдих. Тепер зривайте яблуко. Нагніться і нібито покладіть його на траву. Тепер повільно видихніть. Теж саме робимо лівою рукою»

5. Руханка «Страх тане, як сніжинка»

Весела активна вправа для зниження напруги.

6. Вправа «Чарівна валізка спокою»

Разом з учнями «збираємо» уявну валізку з тим, що може заспокоїти: дихальні вправи, звернення до вчителя, обійми батьків, улюблена іграшка, дружня посмішка, домашня тваринка, слушна порада, заспокійлива пісенька тощо.

7. Гра «Так чи Ні»

Кожна дитина наводить приклади того, що для неї безпечно або небезпечно. Учні за допомогою карток визначають: зелений квадрат – безпечно, червоний – небезпечно.

8. Слухання і обговорення змісту міні-історії «Мишко загубився»

У великому-великому шкільному будинку перебував маленький першокласник на ім’я Мишко. Це був його перший тиждень у школі, і все навколо здавалося новим і трохи… страшним.

Одного дня після уроку Мишко вирішив піти до туалетної кімнати, але коли вийшов  не знайшов дорогу назад у клас. Він стояв посеред коридору, а навколо було багато дверей, які всі здавалися однаковими.

— «Я загубився…», — прошепотів Мишко, і серце в нього забилося швидше. 

Він не знав, що робити: чи шукати самому, чи чекати, чи плакати…

Раптом повз проходила пані Марія, шкільна прибиральниця.

— Привіт, малюк! Ти, здається, шукаєш щось?

Мишко спочатку зніяковів і опустив очі. Але потім згадав, що вчителька казала: 

«Якщо тобі страшно або ти не знаєш, що робити — обов’язково звертайся по допомогу до дорослих у школі».

— «Я загубився… Не можу знайти свій клас», — тихо сказав він.

— Ой, це не біда, — усміхнулася пані Марія. — Як тебе звати? Ходімо, я допоможу тобі знайти твою вчительку.

Вони разом пройшли кілька коридорів, і ось нарешті — знайомі двері, знайомі обличчя і усміхнена вчителька.

— Мишко! Ми вже хвилювалися! Молодець, що звернувся по допомогу!

З того часу Мишко знав: 

•        Не страшно загубитися, страшно мовчати. 
•        У школі є дорослі, які допоможуть. 
•        І просити допомоги — це добре та сміливо.

Діти відповідають на питання:

•          Як почувався Мишко, коли загубився?
•          Чи було йому легко попросити про допомогу?
•          Хто йому допоміг?
•          Як ви думаєте, що було б, якби хлопчик не сказав нічого?
•          До кого ви можете звернутися, якщо трапиться щось подібне?

9. Вправа «Коло довіри»

Діти створюють колективний плакат «Нам допоможуть»: У центрі – «Я». Навколо – «Ті, до кого я можу звернутися» (учителька, охоронець, поліцейський, медична сестра, прибиральниця тощо).

10.  Практична вправа «Дихання у квадраті» для відновлення спокою

Учитель демонструє техніку: вдих – 4 секунди, затримка дихання – 4 секунди, видих – 4 секунди, пауза – 4 секунди. Для зручності можна використати картку із зображенням квадрата. Учень кілька разів виконує вправу разом із педагогом. Після завершення обговорюється, як змінюється самопочуття: чи зменшилася напруга, чи стало легше зосередитися.

11.  Гра «Чарівний мікрофон»

Кожна дитина завершує фразу:

•          Я можу подолати тривожність виконуючи вправу…
•          Я можу звернутися по допомогу до…
•          Я знаю, що просити допомогу – це…

Вчитель підсумовує:

•          Дихальні вправи долають страхи та тривожність. Просити про допомогу – це ознака сили, а не слабкості. Завжди є хтось , хто хоче і може допомогти.