Лінійка до Дня партизанської слави для 1-11 класів

Савчук Людмила Анатоліївна 23 грудня 2017 3294 Відгуки відсутні
Перегляд файлу

Лінійка до Дня партизанської слави

Війна... її не викреслити з пам'яті ветеранів і тих, хто відчув її подих через роки, хто пережив жах смерті та біль втрати. І тому саме їх голоси звучать найпершими у священному гімні за мир і злагоду.

Найстрашніша війна 20 ст. - Велика Вітчизняна війна, в якій була

задіяна 61 держава - це близько 80% усього населення планети.

З перших же днів, тижнів війни розпочався партизанський рух — збройна боротьба радянського народу проти фашистських загарбників на окупованій території, в тилу ворога.

Активною партизанська боротьба була в Україні, Білорусії, в Орловській, Смоленській, Ленінградській та Калінінській областях Росії. Створювалися партизанські формування — загони, полки, бригади та дивізії, інколи до 20 тисяч чоловік. Головні удари партизани наносили по комунікаціях противника, допомагали наступу радянських військ. Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше ніж 1 млн. чоловік — представників усіх народів Радянського Союзу. В Україні — 500 тисяч, у Білорусії — 370 тисяч, в Росії — 250 тисяч, в Латвії — 13 тисяч, у Литві — 10 тисяч, в Естонії — близько 7 тисяч, в Молдавії — понад 6 тисяч, в Карелії — понад 5 тисяч.

Партизани знищили 58  бронепоїздів, 50 тисяч   автомобілів, підірвали 12  тисяч мостів, пустили під укіс  понад 20 тисяч  залізничних  ешелонів. Важливою формою партизанських дій були рейди   партизанських формувань у тилу противника,які відволікали великі сили  гітлерівців, що було суттєвою  допомогою Червоній Армії. Найбільш результативні  рейди здійснили формування  відомих партизанських коман­дирів С.А.Ковпака, О.М.Сабурова, С.В.Гришина,О.Ф.Федорова, П.П.Вершигори та ін. Партизани звіль­-
няли в тилу великі території, які називалися «партизанським краєм». До літа 1942 року таких територій  було 11. Восени 1943 р. більше 200 кв.км в тилу ворога контролювали  партизани. Разом з партизанами на території Радянського Союзу проти  фашистських загарбників воювали громадяни Чехословаччини, Польщі,Румунії, Югославії, Угорщини, Бельгії, Франції, Німеччини та інших країн.

Значних втрат гітлерівцям нанесли підпільні групи й організації в містах та інших населених пунктах. Підпільники, яких за неповними даними налічувалося понад 220 тисяч чоловік, збирали і передавали розвідувальну інформацію, брали участь в диверсіях, виводили з ладу обладнання, інформували населення про дії радянських військ.

 

Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних, політичних та військових планів і заходів фашистських загарбників. Опір здійснювався на всій окупованій території і був нищівним для загарбників.

За масштабами, політичними і військовими результатами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором в розгромі фашизму. Відважна і самовіддана діяльність партизанів і підпільників отримала всенародне визнання. Близько 200 тисяч учасників бойових дій нагороджені орденами та медалями, в тому числі понад 127 тисяч — медаллю «Партизан Великої Вітчизняної війни» І та II ступенів, 233 відважним присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

День партизанської слави було встановлено Леонідом Кучмою у 2001 році і відзначається щорічно 22 вересня. А 23 вересня оголошено Міжнародним днем миру. Ми оголошуємо конкурс малюнка на проект пам»ятника тим, хто звільнить світ від ядерної зброї (миротворцям) для учнів 8-11 класів. Цей конкурс присвячено саме Міжнародному дню миру, протягом тижня роботи здавати в кабінет педагога – організатора.

Окрім вище сказаних пам»ятних дат, не менш важливою є дата 28 вересня - це день народження видатної людини,учителя з великої літери  Василя Олександровича Сухомлинського.             

Народився В.О.Сухомлинський 28 вересня 1918 року в с.Василівці Онуфріївського району Кіровоградської об­ласті в родині селянина-бідняка.

Батько, Олександр Омелянович, був столяром. Сім'я мала невеличку, ділянку землі й займалась сільським гос­подарством. Він належав до освічених і шанованих людей села. Робив дописи до районної газети, викладав трудове навчання у місцевій школі.

Мати, Оксана Овдіївна, працювала в колгоспі.

У 1933 році Василь закінчив семирічну школу. Одно­класники згадували, що у Василя був чудовий характер. Він був енергійним, життєрадісним хлопчиком. Усіх на­вчав: «Усні завдання можна виконувати, поки дійдете до­дому. Йдете разом і пригадуйте, що розповідав вчитель на уроці». Любив Василь читати твори Тараса Шевченка і Панаса Мирного.

Навчався Василь Олександрович у Кременчуцькому педінституті на факультеті мови і літератури, але змуше­ний був залишити навчання у зв'язку з хворобою.

Згодом він працював учителем української мови і літе­ратури в 5-7 класах і продовжував заочне навчання. Після закінчення інституту працював вчителем українсь­кої та російської мов і завучем.       

 

 

 

У 1941 році, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Василя Олександровича направлено на фронт. Та довелося воювати недовго. В 1942 році його вдруге було поранено. Після п'ятимісячного лікування його відправ­лено додому, де він працював керівником відділу освіти у рідному селі.

З 1945 року почав писати свої перші статті, педагогічні твори. З кожним роком відчував, що його місце біля дітей, у школі. У 1948 році Василь Олександрович став директором Павлиської середньої школи.       

Він створив дружний вчительський і дитячий колекти­ви, створив «школу радості» для 6-річних хлопчиків і дівчаток, написав понад 70 томів цікавих розповідей для дітей.

Учитель не уявляв жодного дня без своїх улюблених учнів і готовий був віддати їм своє серце. Тому й одна з його книг називається «Серце віддаю дітям».

2 вересня 1970 року Василя Олександровича не стало. Перестало битися серце видатного педагога. На могилі височить пам'ятник. Він підноситься над садами, які ко­лись зі своїми вихованцями садив Василь Олександрович. Школа носить його ім'я, одна з вулиць називається вули­цею Сухомлинського.

 У вересні ми традиційно проводимо місячник « Вінок Василю Сухомлинському». В рамках цього місячника у школі буде проходити свято «Осінній вернісаж» для 3-4 класів 26 вересня, а також конкурс ілюстрованих казок та оповідань про природу (за творами В.Сухомлинського ) для учнів 1-11 класів з 23 по 27 вересня. Найкращі роботи будуть заявлені в районному конкурсі. Запрошуємо всіх взяти участь.

 А зараз переходимо до підведення підсумків тижня знань правил дорожнього руху «Дорожня грамота».

(Виступ Чорноморець Л.К.)

На цьому наша лінійка завершена, прошу всіх пройти до своїх класів.

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів