Лінійка до Дня партизанської слави для 1-11 класів

Перегляд файлу

Лінійка до Дня партизанської слави

Війна... її не викреслити з пам'яті ветеранів і тих, хто відчув її подих через роки, хто пережив жах смерті та біль втрати. І тому саме їх голоси звучать найпершими у священному гімні за мир і злагоду.

Найстрашніша війна 20 ст. - Велика Вітчизняна війна, в якій була

задіяна 61 держава - це близько 80% усього населення планети.

З перших же днів, тижнів війни розпочався партизанський рух — збройна боротьба радянського народу проти фашистських загарбників на окупованій території, в тилу ворога.

Активною партизанська боротьба була в Україні, Білорусії, в Орловській, Смоленській, Ленінградській та Калінінській областях Росії. Створювалися партизанські формування — загони, полки, бригади та дивізії, інколи до 20 тисяч чоловік. Головні удари партизани наносили по комунікаціях противника, допомагали наступу радянських військ. Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше ніж 1 млн. чоловік — представників усіх народів Радянського Союзу. В Україні — 500 тисяч, у Білорусії — 370 тисяч, в Росії — 250 тисяч, в Латвії — 13 тисяч, у Литві — 10 тисяч, в Естонії — близько 7 тисяч, в Молдавії — понад 6 тисяч, в Карелії — понад 5 тисяч.

Партизани знищили 58  бронепоїздів, 50 тисяч   автомобілів, підірвали 12  тисяч мостів, пустили під укіс  понад 20 тисяч  залізничних  ешелонів. Важливою формою партизанських дій були рейди   партизанських формувань у тилу противника,які відволікали великі сили  гітлерівців, що було суттєвою  допомогою Червоній Армії. Найбільш результативні  рейди здійснили формування  відомих партизанських коман­дирів С.А.Ковпака, О.М.Сабурова, С.В.Гришина,О.Ф.Федорова, П.П.Вершигори та ін. Партизани звіль­-
няли в тилу великі території, які називалися «партизанським краєм». До літа 1942 року таких територій  було 11. Восени 1943 р. більше 200 кв.км в тилу ворога контролювали  партизани. Разом з партизанами на території Радянського Союзу проти  фашистських загарбників воювали громадяни Чехословаччини, Польщі,Румунії, Югославії, Угорщини, Бельгії, Франції, Німеччини та інших країн.

Значних втрат гітлерівцям нанесли підпільні групи й організації в містах та інших населених пунктах. Підпільники, яких за неповними даними налічувалося понад 220 тисяч чоловік, збирали і передавали розвідувальну інформацію, брали участь в диверсіях, виводили з ладу обладнання, інформували населення про дії радянських військ.

 

Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних, політичних та військових планів і заходів фашистських загарбників. Опір здійснювався на всій окупованій території і був нищівним для загарбників.

За масштабами, політичними і військовими результатами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором в розгромі фашизму. Відважна і самовіддана діяльність партизанів і підпільників отримала всенародне визнання. Близько 200 тисяч учасників бойових дій нагороджені орденами та медалями, в тому числі понад 127 тисяч — медаллю «Партизан Великої Вітчизняної війни» І та II ступенів, 233 відважним присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

День партизанської слави було встановлено Леонідом Кучмою у 2001 році і відзначається щорічно 22 вересня. А 23 вересня оголошено Міжнародним днем миру. Ми оголошуємо конкурс малюнка на проект пам»ятника тим, хто звільнить світ від ядерної зброї (миротворцям) для учнів 8-11 класів. Цей конкурс присвячено саме Міжнародному дню миру, протягом тижня роботи здавати в кабінет педагога – організатора.

Окрім вище сказаних пам»ятних дат, не менш важливою є дата 28 вересня - це день народження видатної людини,учителя з великої літери  Василя Олександровича Сухомлинського.             

Народився В.О.Сухомлинський 28 вересня 1918 року в с.Василівці Онуфріївського району Кіровоградської об­ласті в родині селянина-бідняка.

Батько, Олександр Омелянович, був столяром. Сім'я мала невеличку, ділянку землі й займалась сільським гос­подарством. Він належав до освічених і шанованих людей села. Робив дописи до районної газети, викладав трудове навчання у місцевій школі.

Мати, Оксана Овдіївна, працювала в колгоспі.

У 1933 році Василь закінчив семирічну школу. Одно­класники згадували, що у Василя був чудовий характер. Він був енергійним, життєрадісним хлопчиком. Усіх на­вчав: «Усні завдання можна виконувати, поки дійдете до­дому. Йдете разом і пригадуйте, що розповідав вчитель на уроці». Любив Василь читати твори Тараса Шевченка і Панаса Мирного.

Навчався Василь Олександрович у Кременчуцькому педінституті на факультеті мови і літератури, але змуше­ний був залишити навчання у зв'язку з хворобою.

Згодом він працював учителем української мови і літе­ратури в 5-7 класах і продовжував заочне навчання. Після закінчення інституту працював вчителем українсь­кої та російської мов і завучем.       

 

 

 

У 1941 році, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Василя Олександровича направлено на фронт. Та довелося воювати недовго. В 1942 році його вдруге було поранено. Після п'ятимісячного лікування його відправ­лено додому, де він працював керівником відділу освіти у рідному селі.

З 1945 року почав писати свої перші статті, педагогічні твори. З кожним роком відчував, що його місце біля дітей, у школі. У 1948 році Василь Олександрович став директором Павлиської середньої школи.       

Він створив дружний вчительський і дитячий колекти­ви, створив «школу радості» для 6-річних хлопчиків і дівчаток, написав понад 70 томів цікавих розповідей для дітей.

Учитель не уявляв жодного дня без своїх улюблених учнів і готовий був віддати їм своє серце. Тому й одна з його книг називається «Серце віддаю дітям».

2 вересня 1970 року Василя Олександровича не стало. Перестало битися серце видатного педагога. На могилі височить пам'ятник. Він підноситься над садами, які ко­лись зі своїми вихованцями садив Василь Олександрович. Школа носить його ім'я, одна з вулиць називається вули­цею Сухомлинського.

 У вересні ми традиційно проводимо місячник « Вінок Василю Сухомлинському». В рамках цього місячника у школі буде проходити свято «Осінній вернісаж» для 3-4 класів 26 вересня, а також конкурс ілюстрованих казок та оповідань про природу (за творами В.Сухомлинського ) для учнів 1-11 класів з 23 по 27 вересня. Найкращі роботи будуть заявлені в районному конкурсі. Запрошуємо всіх взяти участь.

 А зараз переходимо до підведення підсумків тижня знань правил дорожнього руху «Дорожня грамота».

(Виступ Чорноморець Л.К.)

На цьому наша лінійка завершена, прошу всіх пройти до своїх класів.

docx
Додано
23 грудня 2017
Переглядів
2630
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку