Гумор і сатира. П. Гулак-Артемовський «Дві пташки в клітці», байки-приказки

Тема: Гумор та гострота сатири. Петро Гулак-Артемовський. Байка-приказка «Дві пташки в клітці».

Мета уроку: Навчальна: ознайомити учнів із життєвим шляхом П. Гулака-Артемовського; розкрити поняття «байка-приказка»; проаналізувати зміст та ідею твору «Дві пташки в клітці». Розвивальна: розвивати навички аналізу художнього тексту, вміння розрізняти відтінки комічного (гумор, сатира, іронія). Виховна: виховувати почуття гідності, любові до свободи та критичне ставлення до «рабської психології».

Тип уроку:вичення нового матеріалу

Обладнання: відео, зошит

Перебіг уроку

I. Організаційний момент та мотивація

                                     Епіграф уроку: «Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя» (Віктор Гюго).

-Сьогодні ми поговоримо про жанр, який одночасно може розсмішити та змусити задуматися над серйозними проблемами. Це байка. А нашим провідником буде людина, яка навчила українську байку «говорити» щирою народною мовою.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Теорія літератури. Словникова робота

-Основними засобами комічного є гумор, іронія, сатира, сарказм, які викликають сміх, а також гротеск, фарс, буфонада, що поєднуюють реальне з фантастичним, часто перебільшуючи недоліки для викриття вад; вони різняться метою – від доброзичливого посміху до їдкого презирства, використовуючи перебільшення, протилежний зміст та карикатурність. 

Гумор: Доброзичливий сміх над недоліками характеру чи життя, що не має на меті жорстокого висміювання.

Гротеск: Химерне поєднання реального і фантастичного, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, що досягає найвищого ступеня комізму.

 Фарс/Буфонада: Легкий, розважальний тип комедії з перебільшеними ситуаціями, простим гумором, фізичними жартами. Іронія: Приховане глузування, коли слово вживається в протилежному значенні (наприклад, сказати "чудово" про щось погане), може бути доброзичливою чи злою.

 Сарказм: Зла, їдка насмішка, що виражає гнівне презирство; на відміну від іронії, виражається прямо і має конкретну ціль. Сатира: Гостра, викривальна насмішка над негативними явищами в суспільстві, політиці, мистецтві, часто з перебільшенням. Основні засоби комічного

Основу гумору і сатири в українській літературі XIX ст. складали висміювання соціальної нерівності, кріпосництва та псевдопатріотизму, часто з використанням гострої соціальної критики, спрямованої проти самодержавства. Жанрова різноманітність включала гумористичні оповідання, байки, фейлетони, а сатира часто маскувалася під побутові сюжети через цензурні обмеження. Отже, Петро Гулак-Артемовський — фундатор української реалістичної байки, який використовував гумор та гостру сатира для викриття кріпосницьких порядків, соціальної несправедливості та людських вад.

2. Життя і творчість байкаря

Петро Петрович Гулак-Артемовський, народився 27 січня 1790 р. у містечку Городище на Київщині (зараз Черкаська обл.) в сім’ї священика. У 1801—1803 рр. навчався у Київській ака­демії, Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків. У 1817 р. — навчався в Харківському університеті, де з 1825 р. він був професор історії і географії, а у 1841—-1849 рр. — ректором. Був високоосвіченою людиною, володів польською і французькою мовами, цікавився просвітницькими ідеями, інтенсивно займався науковою роботою.

Гулак-Артемовський заклав основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади, збагатив літературну мову, показав приклад майстер­ного віршування.

Активну літературну діяльність він розпочав після переїзду 1817 р. до Харкова. Популярність поет здобув після опублікування 1818 р. у цьому самому журналі відомої байки «Пан та Собака». Найпліднішими у творчості поета були 20-ті роки XIX ст. У цей період він публікує байки «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько» (обидві 1819), «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун» (обидві 1820), «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці» (всі 1827), в яких торкається життєвих проблем, часом соціального характеру.

У 1855 р. Гулак-Артемовський обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, П. П. Гулак-Артемовський з 1818 р. викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а з 1827 р. також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу».

Був членом Королівського товариства друзів науки у Варшаві.

Помер П. Гулак-Аремовський 13 жовтня 1865 р. у Харкові. Саме він увів в українську літературу жанр байки-приказки.

Байка-приказка — це дуже стисла байка (часто лише кілька рядків), яка за формою нагадує розгорнуту народну приказку.

III. Робота над твором «Дві пташки в клітці»

- «Дві пташки в клітці» Петра Гулака-Артемовського — це байка-алегорія, написана у 1827 році, що протиставляє світогляди двох пташок: молодого щиглика (що сумує в неволі) та старого снігура (що не знав волі). Основна думка — свобода є найвищою цінністю, яку не замінить повна годівниця. Твір засуджує пристосуванство та уславлює волелюбність.

1. Виразне читання тексту

«Чого ти, — молода стару пташку питала, —
Буцімто в тузі, заридала?
Дивись: клітка твоя не гірша від моїй,
І їжі вдосталь в ній». —
«Замовч! — стара пташка сказала. —
Ти в клітці родилась, а я волю знала!»

2. Словникова робота

В тузі — у горі, смутку.

Вдосталь — багато, цілком достатньо.

Хурдига (контекстне значення) — тюрма, неволя.

2. Аналітична бесіда

-Воля — найдорожчий скарб: Снігур каже: «Недарма я журюсь і слізками вмиваюсь... Я ж вільний був, тепер в неволі опинився». Психологія неволі: Старий снігур не розуміє суму молодого птаха, бо народився в клітці («Так в клітці підлітка корив снігир старий»). Байка вчить цінувати свободу і не бути байдужим до свого рабського становища.

Хто є героями твору? (Дві пташки: молода і стара).

Чому молода пташка не розуміє суму старої? (Бо вона народилася в неволі. Для неї ситість — це і є щастя).

У чому полягає алегорія? (Під пташками маються на увазі люди. Молода — пристосуванець; стара — вільна духом людина).

Що для автора дорожче: комфорт чи свобода? (Свобода. Твір стверджує, що неволя залишається неволею, навіть якщо вона «сита»).

IV. Закріплення матеріалу (Міні-дискусія)

Питання для обговорення:

Чи існують «золоті клітки» у сучасному світі? (Наприклад: залежність від грошей, гаджетів або чужої думки).

V. Підсумок уроку

-Байка Петра Гулака-Артемовського «Дві пташки в клітці» є надзвичайно актуальною для сучасної України. Хоча вона написана понад два століття тому, її філософський стрижень сьогодні резонує з нашим досвідом війни, вибору та ціни свободи. Основні паралелі між сюжетом байки та нашою воєнною сучасністю:1. Свобода вибору , перед яким опинилася Україна. Українці обрали шлях вільної пташки — важкий, сповнений небезпек і обстрілів, але власний.2. Ілюзія безпеки: за безпеку в клітці ти платиш своєю гідністю та самим правом на життя, яке в будь-який момент може припинити «господар».3. Справжня ціна незалежності. Це можливість говорити своєю мовою, обирати вектор розвитку та не бути частиною чужої імперії. Україна сьогодні доводить, що краще бути голодним і в небезпеці, але вільним, ніж ситим рабом.4. Психологічна стійкість. Це наші волонтери, військові та цивільні, які під обстрілами продовжують працювати, творити й підтримувати одне одного.

Метод «Незакінчене речення»:

«Сьогодні я зрозумів(-ла), що свобода — це...»

«Байка-приказка відрізняється від звичайної байки тим, що...»

VI. Домашнє завдання

Вивчити байку «Дві пташки в клітці» напам'ять. Або Написати власну мораль до цієї байки або намалювати ілюстрацію, яка передає контраст між волею та кліткою