Гумористична сценка "Кумоньки"
Про матеріал
Гумористична сценка "Кумоньки" про те, як кумоньки вибирали собі чоловіка через Інтернет, купляли там насіння тощо...Перегляд файлу
Сценка « Кумоньки»
(сцену виходять 3 дівчинки. Одарка сидить на лавочці, до неї підходить Василина з кошиком)
- Одарка - На! І як ви, Василино, зібралися жіночий день відсвяткувати?
- Василина - Як? Як? Ось, Одарко, внучку буду няньчити. А ви?
- Одарка – Ніякої романтики - газетку почитаю.
- Василина - Кумонько, а куди це ви поспішаєте?
- Параска - Як куди, Василино? На базар, поторгувати вирішила.
- Одарка - А що у вас там Параско?
- Параска - А у мене тут яблучка, картопелька, бурячки.
- Василина - Нічого собі, оце врожай! Що ще й на продаж є?
- Параска – Звичайно є. Це все завдяки Інтернету. От побачила хорошу рекламу насіння і собі придбала. А тепер і результат…
- Василина - Кумонько, а чим це від вас так тхне?(відвертається)
- Параска - Ой,та це ж мої нові духи «Дольче габана» називаються . Ексклюзів…
- Одарка - Дівоньки! Ось (махає диском) дивіться, що у мене ще є.
- Василина - Ой, яке гарне у Вас дзеркальце, Одарко.
- Одарка - Ні, це не дзеркальце, це диск – електронний носій інформації. Тут у мене всі українські письменники, всі збірки.
- Параска - ( бере у руки диск)Одарко? Що з Вами? На цьому маленькому диску?
(Василина пчихає)
- Одарка- Не підходь близько, а то ще віруси занесеш. (Забирає диск і кладе у кошик).
- Параска- Оце техніка пішла уперед...
- Одарка - Записуйте мою електронну адресу www.Одарка.@тпру.
- Василина - А ти не будеш ображатися, коли ми тебе буду собакою кликати?
- Одарка– Та Ви що? Це ж у Інтернеті так адреса електронної пошти записується. Я навіть так собі по Інтернету чоловіка знайшла.
- Параска – А це як?
- Одарка – А так. Заходиш в Інтернет, загуглюєш якого хочеш чоловіка і вибираєш за фотографією, який сподобався. (Витягує окуляри, одягає. Бере і ноутбук)
- Одарка – Ну, пиши: щоб був поважного віку, так десь під 60. Але стрункий, солідний, ну… якийсь начальничок. Але не ледачий, аби по господарству порався, мав трактор, машину.
- Одарка – Так…, хто тут є у нас? Ой-йой-ой, та тут чоловіків, що не стане часу і до ранку,щоб передивитися.
- Василина – Ходімо, кумоньки, ходімо, будемо дивитись, кому гарбуза давати, а до кого і на побачення!