Харківщина у вирі Української революції (1917-1921 рр.)

Харківщина у вирі Української революції (1917-1921 рр.)Події, постаті, наслідки"Підготовлено для уроку з "Харківщинознавства", 9 клас. За матеріалами підручника О.І. Грінченка (Х.: Гімназія, 2011)". Вчитель: Загревський С.І.

План уроку. Харків напередодні революційних подій. Початок революції: Лютневі події 1917 р. та їх відгомін на ХарківщиніПочаток революції: Лютневі події 1917 р. та їх відгомін на ХарківщиніХарків – "Перша столиця" Радянської України. Харків у калейдоскопі влад (1918 р.)Боротьба за Харків: 1919 рік. Повстанський рух на Харківщині (1920-1921 рр.)Повсякденне життя харків'ян у роки революціїПідсумки та наслідки революції для Харківщини

Харків напередодні революційних подій Політичне та соціально-економічне життя Харкова на початку 1917 року. Промисловий центр: Харків – один із найбільших індустріальних, транспортних та торговельних центрів Російської імперії. Тут зосереджені великі заводи (паровозобудівний, сільськогосподарського машинобудування), що обумовило наявність великої кількості робітництва. Багатонаціональне місто: Окрім українців та росіян, у місті проживали значні єврейські, польські та німецькі громади, кожна зі своїми культурними та політичними організаціями. Політичний ландшафт: У місті діяли осередки різноманітних партій: від загальноросійських (кадети, есери, меншовики, більшовики) до українських національних (УСДРП, УПСР, ТУП). Проте український національний рух був менш впливовим, ніж у Києві чи на Правобережжі. Наслідки Першої світової війни: Війна загострила соціальні проблеми: нестача продовольства, зростання цін, втома від війни, що створювало сприятливий ґрунт для революційних настроїв.

Центр Харкова на початку 1900-х років

Початок революції: Лютневі події 1917 р. та їх відгомін на ХарківщиніВідлуння Лютневої революції у ХарковіПадіння монархії: Звістка про повалення самодержавства в Петрограді швидко досягла Харкова. У місті відбулися масові демонстрації та мітинги. Формування нових органів влади: Харківська губернська громадська рада: Створена з представників міської думи, земств та громадських організацій, підтримувала Тимчасовий уряд. Харківська Рада робітничих і солдатських депутатів: Орган революційної демократії, де домінували есери та меншовики. Згодом у ній посилився вплив більшовиків. Активізація українського руху: 19 квітня 1917 року в Харкові відбулася велика українська маніфестація. Почали створюватися осередки "Просвіти", українські військові ради, які виступали за автономію України. Двовладдя: Як і в усій країні, у Харкові встановилося двовладдя між органами Тимчасового уряду та Радами, що створювало політичну нестабільність.

Українська демонстрація в Харкові, 1917 рік

Політичний мітинг у Росії на початку ХХ століття

Харків – "Перша столиця" Радянської України. Встановлення більшовицької влади (грудень 1917 р.)Загострення конфлікту: Після проголошення ІІІ Універсалу Української Центральної Ради (УЦР), який закріпив владу УНР на території 9 губерній, включаючи Харківську, конфлікт між УЦР та більшовицьким урядом Росії (Раднаркомом) загострився. Більшовицький ультиматум: Раднарком висунув УЦР ультиматум, який фактично був оголошенням війни. Прибуття більшовицьких військ: У грудні 1917 року до Харкова прибувають червоногвардійські загони з Росії під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка.І Всеукраїнський з'їзд Рад: 11-12 (24-25) грудня 1917 р. більшовики, що залишили Всеукраїнський з'їзд Рад у Києві (де опинилися в меншості), провели у Харкові альтернативний з'їзд. Рішення з'їзду: Проголошено створення Української Народної Республіки Рад (УНРР) як федеративної частини Радянської Росії. Центральну Раду було оголошено поза законом. Створення уряду: Сформовано перший радянський уряд України – Народний секретаріат на чолі з Артемом (Федором Сергєєвим). Харків фактично став столицею радянської України.

Колишня будівля Дворянського зібрання в Харкові

Артем (Федір Сергєєв)

Володимир Антонов-Овсієнко

Харків у калейдоскопі влад (1918 р.)1918 рік: Між різними урядами. Більшовики (січень-квітень 1918 р.): Народний секретаріат проводив політику "воєнного комунізму": націоналізація підприємств, реквізиції хліба, червоний терор. Це викликало невдоволення значної частини населення. Визволення Харкова військами УНР та німецькою армією (квітень 1918 р.): Після укладення Берестейського миру війська УНР за підтримки німецьких та австро-угорських союзників розпочали наступ. У квітні 1918 року Запорізький корпус під командуванням Петра Болбочана визволив Харків від більшовиків. Період Гетьманату Павла Скоропадського (травень-листопад 1918 р.): Встановлення відносної стабільності та порядку. Відновлення приватної власності, налагодження роботи промисловості та торгівлі. Політика українізації: відкриття українських шкіл, гімназій. Влада Директорії УНР (листопад-грудень 1918 р.): Після антигетьманського повстання влада в місті тимчасово перейшла до військ Директорії під командуванням того ж Петра Болбочана. Цей період був нетривалим через новий наступ радянських військ.

Петро Болбочан

Павло Скоропадський

Німецькі солдати в Харкові, 1918 рік

Боротьба за Харків: 1919 рік1919 рік: "Червоні" проти "Білих"Друге встановлення радянської влади (січень-червень 1919 р.):3 січня 1919 року радянські війська знову захопили Харків. Місто вдруге стає столицею УСРР. Відновлюється політика "воєнного комунізму" в ще більш жорстких формах. Діяльність Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК) – масові репресії проти "класових ворогів". Наступ Добровольчої армії Антона Денікіна (червень-грудень 1919 р.): У червні 1919 року до Харкова увійшли білогвардійські війська."Білий терор": Репресії проти комуністів, радянських працівників та всіх, хто співчував більшовикам. Політика денікінців: Гасло "єдиної та неподільної Росії", заперечення української державності, русифікація, відновлення дореволюційних порядків. Повернення більшовиків (грудень 1919 р.): 12 грудня 1919 року Червона армія остаточно вибила денікінців з Харкова. В місті втретє і надовго було встановлено радянську владу.

Солдати Червоної Армії, 1919 рік

Антон Денікін та його офіцери

Пропагандистський плакат часів Громадянської війни в Росії

Повстанський рух на Харківщині (1920-1921 рр.)Селянський опір радянській владіПричини невдоволення: Політика "воєнного комунізму", особливо продрозкладка (насильницьке вилучення хліба), викликала масовий опір селянства. Форми боротьби: Створення повстанських загонів, які нападали на продзагони, радянські установи, представників влади. Найбільші повстанські рухи: Загони Нестора Махна: Територія Харківської губернії (особливо її південні повіти) була ареною дій Революційної повстанської армії України. Махновці неодноразово вступали в бої з Червоною армією на території області. Загін Григорія Савонова: Місцевий повстанський отаман, який діяв на території Ізюмського та Зміївського повітів. Придушення повстань: Більшовицька влада жорстоко придушувала селянські виступи, використовуючи регулярні частини Червоної армії та загони ЧК.

Нестор Махно та його командири

Повсякденне життя харків'ян у роки революціїЖиття міста в умовах війни та хаосу. Постійна зміна влади: За 1917-1919 рр. влада в Харкові змінювалася щонайменше 6 разів. Кожен новий режим приносив свої порядки, гроші, закони та репресії. Гуманітарна криза: Голод та дефіцит: Перебої з постачанням продовольства, величезні черги за хлібом, введення карткової системи. Розруха: Зупинка багатьох підприємств, занепад комунального господарства (проблеми з водопостачанням, електрикою, транспортом). Дрова стали величезною цінністю. Епідемії: Антисанітарія сприяла поширенню хвороб, зокрема тифу ("іспанки"). Соціальні зміни: "Ущільнення" буржуазних квартир, коли до їхніх власників підселяли робітників. Розквіт "чорного ринку" та спекуляції. Небезпека на вулицях: Високий рівень бандитизму, постійна загроза арештів та обшуків з боку будь-якої влади. Повсякденне життя було сповнене страху та невизначеності.

Черга за хлібом у місті на початку ХХ століття

Зруйновані будівлі в місті після конфлікту

паперові грошові знаки України 1917-1921 років

Підсумки та наслідки революції для Харківщини Наслідки революційних подій для краю. Встановлення радянської влади: Революція завершилася остаточною перемогою більшовиків. Харків надовго закріпив за собою статус столиці Радянської України (до 1934 року). Людські втрати: Величезні втрати серед цивільного населення та військових через бойові дії, терор ("червоний" та "білий"), голод та епідемії. Економічна руїна: Промисловість та сільське господарство регіону були в глибокому занепаді. Відновлення економіки стало головним завданням нової влади у наступні роки. Знищення політичної опозиції: Були ліквідовані всі українські національні партії та інші політичні сили, які не підтримували більшовиків.Історична роль: Харківщина відіграла ключову, хоч і трагічну, роль у подіях Української революції, ставши центром протистояння різних політичних сил і плацдармом для встановлення радянської влади в Україні.

Будівля Держпрому в Харкові

Карта Української РСР початку 1920-х років

Ключ до тесту "Харківщина у роки Української революції (1917-1921)"б) Народний секретаріатв) Петро Болбочанг) Добровольча армія Антона Денікінаб) Продрозкладка (продовольча розкладка)б) У квітні 1917 р.в) Відносною стабільністю та відновленням приватної власностіг) Нестора Махнаб) Стабільне постачання продовольства та низькі цінив) Остаточне встановлення радянської влади після вигнання денікінцівв) До 1934 року

Тест: Харківщина у роки Української революції (1917-1921)1. Який орган влади було проголошено в Харкові у грудні 1917 року на І Всеукраїнському з'їзді Рад, що зробило місто першою столицею радянської України? а) Генеральний Секретаріат б) Народний секретаріат в) Харківська губернська громадська рада г) Директорія УНРПравильна відповідь: б) Народний секретаріат 2. Хто очолював Запорізький корпус військ УНР, який у квітні 1918 року визволив Харків від більшовиків? а) Павло Скоропадський б) Нестор Махно в) Петро Болбочан г) Артем (Федір Сергєєв)Правильна відповідь: в) Петро Болбочан 3. Яка політична сила, що зайняла Харків у червні 1919 року, виступала під гаслом "єдиної та неподільної Росії" та проводила політику русифікації? а) Війська Гетьманату б) Червона армія в) Війська Директорії УНР г) Добровольча армія Антона Денікіна. Правильна відповідь: г) Добровольча армія Антона Денікіна 4. Політика "воєнного комунізму", що проводилася більшовиками, викликала масовий селянський опір. Який елемент цієї політики був найбільш болючим для селянства Харківщини? а) Націоналізація промисловості б) Продрозкладка (продовольча розкладка) в) Політика українізації г) Введення карткової системи. Правильна відповідь: б) Продрозкладка (продовольча розкладка) 5. Велика українська маніфестація в Харкові, що засвідчила активізацію національного руху, відбулася: а) У грудні 1917 р. б) У квітні 1917 р. в) У листопаді 1918 р. г) У січні 1919 р. Правильна відповідь: б) У квітні 1917 р. 6. Встановлення влади гетьмана Павла Скоропадського в Харкові у 1918 році характеризувалося: а) Проведенням "червоного терору" б) Масовими селянськими повстаннями проти продрозкладки в) Відносною стабільністю та відновленням приватної власності г) Повною підтримкою з боку Директорії УНРПравильна відповідь: в) Відносною стабільністю та відновленням приватної власності 7. Чиї повстанські загони вели активні бойові дії на території Харківської губернії у 1920-1921 рр., виступаючи проти політики більшовиків? а) Петра Болбочана б) Антона Денікіна в) Симона Петлюри г) Нестора Махна. Правильна відповідь: г) Нестора Махна 8. Що з переліченого НЕ було характерною рисою повсякденного життя харків'ян у 1917-1921 рр.? а) Постійна зміна влади та грошових знаків б) Стабільне постачання продовольства та низькі ціни в) Занепад комунального господарства г) Високий рівень бандитизму та небезпека на вулицях. Правильна відповідь: б) Стабільне постачання продовольства та низькі ціни 9. Яка подія відбулася 12 грудня 1919 року в Харкові, остаточно визначивши долю міста на наступні десятиліття? а) Вхід до міста німецьких військ б) Проголошення ІІІ Універсалу УЦР в) Остаточне встановлення радянської влади після вигнання денікінців г) Початок антигетьманського повстання ДиректоріїПравильна відповідь: в) Остаточне встановлення радянської влади після вигнання денікінців 10. До якого року Харків залишався столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки? а) До 1921 року б) До 1943 року в) До 1934 року г) До 1929 року. Правильна відповідь: в) До 1934 року