Тема. Херсонщина наприкінці ХVІІІ – перш. пол. ХІХ ст.
Мета уроку: дослідити особливості заселення території Херсонщини наприкінці ХVІІІ – перш. пол. ХІХ ст.; сприяти оволодінню учнями програмовим матеріалом із визначеної теми; аналізувати та узагальнювати історичні факти, визначати зв’зки між ними, їх причини, сутність, наслідки та значення; вчити учнів самостійно працювати з різними джерелами інформації; прищеплювати інтерес і любов до історії рідного краю.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: карта України, проектор, ноутбук, мультимедійна презентація, атлас історії України 9 клас, роздатковий матеріал.
Епіграфом до уроку:
Там всё Европой дышит, веет,
Всё блещет югом и пестреет
Разнообразностью живой.
Язык Италии златой
Звучит по улице весёлой,
Где ходит гордый славянин,
Француз, испанец, армянин,
И грек, и молдаван тяжёлый,
И сын египетской земли…
(А.С.Пушкін)
ХІД УРОКУ
І. Організація класу.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Напередодні проведення уроку ми провели соціальне опитування і дізналися про те, ким були за національністю прабатьки учнів 9-х класів. Дослідження показало, що населення нашого села багатонаціональне (давайте складемо схему). (Слайд 1).
Сьогодні ми з вами опрацюємо краєзнавчий матеріал і дізнаємося, яким чином відбувалося формування національного та соціального складу населення Херсонщини, як розвивалось господарство та як відбувалася розбудова населених пунктів Херсонщини наприкінці ХVІІІ – перш. пол. ХІХ ст.
Оголошення теми та мети уроку.
Епіграфом до уроку будуть слова А.С.Пушкіна:
Там всё Европой дышит, веет,
Всё блещет югом и пестреет
Разнообразностью живой.
Язык Италии златой
Звучит по улице весёлой,
Где ходит гордый славянин,
Француз, испанец, армянин,
И грек, и молдаван тяжёлый,
И сын египетской земли…
ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: Чому Південь України був привабливим для заселення різними націями та соціальними групами?
ІІІ. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.(У ході роботи учні складають конспект).
(Листки оцінювання перед учнями).
Завдання для учнів (робота з атласом – карта № 3 ).
(Робота з атласом – карта № 11 ).
Завдання для учнів (робота з контурною картою).
Розповідь вчителя. ( використовуючи карту та мультимедійну презентацію):
Кінець XVIII – початок ХІХ ст.. – російське самодержавство позбавляло Україну решток автономного устрою :
Після російсько-турецької війни 1768—1774 pp. за Кючук-Кайнарджійським мирним договором Росія одержала землі між Південним Бугом і Дніпром (правобережжя сучасної області та частину лівобережжя Дніпровського лиману). З розширенням кордонів Росії Запорізька Січ втратила своє значення передового загону у боротьбі проти турецько-татарських агресорів. Скориставшись цим, Катерина II, яка розглядала Запорізьку Січ як осередок збіглих від кріпацтва селян, як вогнище антифеодальних рухів, дала наказ про зруйнування Січі. Це виконав генерал Текелій в 1775 році: царські війська знищили Січ. У квітні 1783 року Крим і Північна Таврія (в т. ч. лівобережна Херсонщина) увійшли до складу Росії. Правобережна частина сучасної Херсонщини стала частиною Новоросійської губернії (з 1784 року Катеринославського намісництва). З січня 1795 року з Катеринославського намісництва виділилась Вознесенська губернія, яка поділялась на 12 повітів, у т. ч. й Херсонський. Лівобережна частина з 1784 року перебувала в складі Таврійської області. У грудні 1796 року вся територія краю увійшла до складу новоствореної Новоросійської губернії. В жовтні 1802 року відбулися нові адміністративні зміни. Правобережну її частину включено до складу Миколаївської губернії, а лівобережну - у складі Дніпровського і частково Мелітопольського повітів — до утвореної Таврійської губернії. У травні 1803 року створено Херсонську губернію і повіт з центром у Херсоні.
(презентація)
8 жовтня 1802 р – указ Російської імперії :
Новоросійська губернія
поділена на 3 :
Миколаївську Катеринославську Таврійську
1802 – Миколаївська губернія
Херсонський Єлизаветградський Овідіопольський Таврійський
повіти
15 травня 1803 р – новий указ царя про утворення Херсонської губернії
Херсон – губернське місто
Висновок: …
Робота в групах.
1 група
Заселення Херсонщини іноземцями
(робота з історичними джерелами).
Історичні джерела.
Щоб прискорити заселення півдня України царський уряд закликав на південь іноземних колоністів, які, крім того, що одержували чималу кількість землі — 60 і більше десятин на двір — мали багато інших привілеїв: не обмежувались у громадянських правах, звільнялись від військової служби на 20—ЗО років та від будь-яких податків. Їм надавалось право мати промисли і приписувати до них українських та російських селян. Виникали великі колоністські господарства. Одним з них був маєток німецького герцога Ангальта-Кетенського на площі понад 48 тис. га, що виник у 1828 році і був названий Асканією-Новою. З другої половини» XIX ст. тут господарювали найбагатші поміщики Південної України, «королі вівчарства» Фальц-Фейни.
2. Історична довідка
Шведи в 1782 році заснували село Старо-Шведське (нині Зміївка). У 1810 році німці-колоністи заснували село Костирку та інші села. Всього на території Херсонського повіту лише німецькі колоністи в 1804—1883 pp. заснували 41 село. Їм належало в повіті 64 613 десятин землі. Сюди переселились вихідці з острова Даго (Хіум).
3. Історична довідка
Італійці з Ліворно та Генуї з'являються у Херсоні вже на початку XIX ст. Зарекомендували вони себе вправними мореплавцями, кораблебудівниками, ремісниками, кондитерами.
4. Історична довідка
Чужоземних осадників приваблювали обіцянки звільнення від податків та дотримання релігійних свобод. У багатьох європейських країнах створювалися спеціальні представництва, які рекрутували з міщан, ремісників, селян бажаючих переселитися на нові землі. У вигляді заохочення їм пропонували пільги: кожна родина могла отримати до 60 десятин землі, на термін від 5 до 10 років, вона звільнялася від сплати податків, держава обіцяла надання позик.
5. Історична довідка
Першими переселенцями з Європи стали данці, які оселилися в Херсонській губернії. Найчисленнішу ж групу склали німецькі колоністи, здебільшого представники «лагідного баптизму», яких лише 1803 р. прибуло близько 3 тис. Німецька еміграція в Україну особливо посилилася в 1810-х рр., зокрема з Південної Німеччини, яка здебільшого спрямовувалася водами Дунаю, від Ульму до Ізмаїла, та з Варшавського князівства за часів Наполеона. Серед перших поселенців Півдня були також швейцарці, іспанці, французи, італійці, корсіканці, які займалися переважно ремеслами і торгівлею.
6. Історична довідка
Велику групу іноземних переселенців складали християни-вихідці з Оттоманської імперії — греки, молдовани, серби, вірмени, болгари, які в такий спосіб позбувалися релігійного гніту. Вздовж берегової лінії Чорного моря тягнулися колонії болгарських і грецьких селян, котрі втікали сюди від турецької влади. Сербські поселення зосереджувалися на північно-східних і північно-західних кордонах земель колишнього Запорожжя. Згідно з законом від 29 грудня 1819 р., іммігранти з Балкан мали всі права і привілеї, надані колоністам з Центральної Європи, які осіли в Новоросії і Бессарабії. Кожен мав право отримати на родину до 60 десятин державної землі, купувати у поміщиків земельні наділи й володіти ними, як своєю власністю, засновувати на них промислові підприємства, комерційні заклади, вступати до ремісничих цехів, звільнятися від військової служби.
Запитання до групи:
2 група
Заселення краю вихідцями з регіонів України та Російської імперії.
(робота з історичними джерелами)
1.Історична довідка
У кінці XVIII ст. почалося інтенсивне заселення південних степів України. Прагнучи якнайшвидше заселити пониззя Дніпра і впровадити тут кріпосницьку систему, царський уряд роздавав російським і українським поміщикам, чиновникам й офіцерам величезні земельні площі, здебільшого від 1,5 до 12 і більше тис. десятин: князь В'яземський володів 52,2 тис, а князь Потьомкін — 42,2 тис. десятин землі. Тільки в Херсонському повіті поміщикам належало 550 395 десятин землі. Одержавши землю на Херсонщині, поміщики переселяли сюди своїх кріпаків з російських і українських губерній. Таким чином, виникло чимало приватновласницьких сіл. Так, кріпаками графа Строганова Полтавської губернії засновані в Дніпровському повіті села Дмитрівка й Наталівка. В тому ж повіті поміщицькими селами були Рибальче, Чорнянка, в Херсонському повіті — села Тягинка, Золота Балка, Понятівка, Осокорівка та інші. Кріпаки князя Волконського з Саратовської та Нижньогородської губерній заснували село Новорепівку (1809 рік). Але кріпосницькі відносини иа території, що освоювалася, були порівняно слабо розвинуті, тому водночас відбувався процес стихійного заселення південних степів України.
2. Історична довідка
Сюди, «на вільні землі», тікали кріпаки різних місцевостей. Збіглі селяни селились на державних (казенних) землях, засновуючи т. зв. казенні села. Ця група населення становила категорію державних селян. До казенних сіл належали Станіслав, Велика Олександрівна, Каїри, Кардашинка, Раденське, Малі Копані, Костогризове та багато інших. Слабо освоєний південь став місцем примусового переселення селян.
3. Історична довідка
У 1794 році в Північну Таврію було вислано частину учасників повстання 1789 року в селі Турбаях на Полтавщині проти поміщиків Базилевських. Ними засновані на Херсонщині казенні села Каланчак, Чаплинка, Чорна Долина, Буркути, Чалбаси. На лівобережжі Херсонщини, що становило більшу частину краю, наприкінці першої чверті XIX ст. налічувалось 69 казенних і 55 поміщицьких сіл. У 50-х pp. тут мешкало 49,5 тис. державних селян або понад 70 % всього населення Дніпровського повіту. В Херсонському повіті 47,1 тис. чоловік сільського населення становили кріпаки - 27,5 тис.
4. Історична довідка
У 1769 р почалося переселення в Новоросійський край євреїв-талмудистів із західної Росії і Польщі на підставі формального дозволу з наступними умовами: вони повинні були самі побудувати собі житло, школи, але мали право тримати винокурні; пільга від постоїв та інших повинностей їм давалася всього на рік, їм дозволялося наймати собі російських працівників, вільно сповідувати свою віру і т. п. Не дивлячись на незначні пільги, розселення їх в містах йшло успішно. Зовсім інакше було з пристроєм єврейських землеробських колоній. Початок їх відноситься тільки до 1807 року, коли перша партія єврейських переселенців утворила в Херсонському повіті колонії. На їх облаштування уряд витратив величезні суми, але результати вийшли плачевні: землеробство у євреїв розвивалося дуже погано, а самі вони прагнули в міста і бажали займатися дрібною торгівлею, ремеслами, маклерством.
5. Історична довідка
Уряд переселював на українські території також і росіян різних релігійних сект: старовірів, духоборів і молокан, а на державні підприємства спроваджував кваліфікованих робітників. Зокрема поміщики, щоб заселити набуті землі, переводили своїх кріпаків на південь України. Крім того, приходили ще й т. зв. "безпаспортні бродяги". На нових поселеннях, куди прибували росіяни — там вони переносили, згідно зі своєю хліборобською традицією, т. зв. общини, тобто спільне користування наділеною їм землею цілою громадою, тоді коли українці розділяли землю поміж родинами й брали її у вічне користування.
Запитання :
3 група
Етнічний склад населення міст та сіл Півдня України. Відносини між націями. Віросповідання. (робота з історичними джерелами)
3.Із статистичного звіту
За віросповіданням переважна роль у губернаторстві належала православним, яких виявилося 71264 чол., тобто 87%. Друге місце займали представники іудейського
віросповідання – 7010 чол., тобто 9% від загального числа усіх віруючих. Шанувальники всіх інших конфесій склали усього 4% і розподілилися в такий спосіб: римсько-католицького віросповідання – 2354 чол., протестантського – 788, караїмського – 523, єдиновірського – 470, розкольницького – 96, магометанського – 87. Однак за ознакою “віросповідання” не можна визначити національність, тому що віруючі різних національностей могли бути представниками однієї конфесії.
4.Погляд дослідника В.Душка
У колоніях булла розвинена доброчинність, високо цінувалася грамотність і порядність. Серед менонітів не було неписьменних. Усі діти відвідували школи, правда, здебільшого, початкові – однокласні…
Оскільки на початковому етапі переселення колоністи відчували мовний бар’єр, у німецьких та менонітських школах почали вивчати російську мову, як мову міжнаціонального спілкування, і на кінець ХІХ ст. німці володіли нею краще, ніж місцеве населення. Варто зазначити, що на відміну від інших регіонів України, впровадження русифікації не викликало в колоніях негативної реакції.
5.Погляд історика.
Німецькі переселенці були особливою категорією населення, найкращим чином забезпеченою земельними ресурсами. Отримуючи високі врожаї, вони мали можливість формувати запаси зерна на випадок стихійного лиха. Ось чому посухи не дуже впливали на менонітські господарства. Володіючи 65 десятина землі на сім’ю, колоністи постачали на міські ринки усіляку городину, а в неврожайні роки німці навіть допомагали місцевим селянам. Під час голоду й розгулу епідемії худоби у 1848 р. переселенці обробили поля місцевих селян безкоштовно.
1. Розгляньте верхню картинку та визначте етнічних склад населення міста.
2. Що свідчить про багатонаціональність краю в підписах під картинками.
3. Що можна сказати про релігійну багатоманітність населення краю?
4.Які етноси проживали в місті, чим займалися?
4 група
Труднощі у освоєнні нових земель
(робота з історичними джерелами )
1. Погляд дослідника.
Доведені до зубожіння, найбідніші селяни вели свої господарства дуже примітивно. Більшість з них не мала ніякого реманенту. Великим лихом була посуха, часті неврожаї. З 1799 по 1856 рік посухи в Херсонській губернії повторились 21 раз, тобто частіше одного разу за три роки. Отже, степ конав від спраги, селяни — з голоду. Становище селян було тяжким. Навіть державні селяни, які вважались особисто вільними, були безправними, по відношенню до них місцеві власті — старости та збирачі податків — чинили беззаконня. Так, у Каланчаку селян, які не сплатили податку, прив'язували до дерева біля сільського правління. Особливо тяжким було становище кріпаків, які не мали будь-яких прав і зазнавали найжорстокішої експлуатації з боку кріпосників. Безправних кріпаків поміщики продавали нарівні з господарським майном. У 1784 році селяни Білозерки Херсонського повіту були продані власником іншому поміщику разом з худобою та будівлями. Селяни Князе-Григорівки, Заводівки й Миколаївки Дніпровського повіту повинні були 4 дні на тиждень відробляти панщину.
2. Погляд дослідника
Нелегким було життя і побут поселенців. Степова цілина виявилась дуже важкою для оранки, часті посухи, суховії, а з ними й неврожаї ставали постійними супутниками їхнього життя. Особливо дошкуляли безлісся, нестача води. Російський вчений-натураліст і мандрівник В. Ф. Зуєв, який відвідав Херсонщину на початку 80-х років XIX ст., писав, що переселенці «...повинні задовольнятися... комишем, палити ним, з нього ж будувати хати або рити землянки; котрі ж вирішили жити в степу або при дорозі, де ні лісу, ні комишу не родить, ті задовольняються курганами».
3. Із роману Олеся Гончара у романі «Таврія»
Змальовуючи картини тяжкого життя в цьому краї, Олесь Гончар у романі «Таврія» так описує ці безводні, «беззахисні таврійські степи»: «Репалась розпечена земля, лежала в таких тріщинах, що коні виламували ноги на скаку. Трава, пригораючи, скручувалась.. З цілинних земель гарячі вітри вже розносили по всій Таврії насіння найживучішої 8 ковилів — тирси. Здавалось, що з усієї степової рослинності лише вона, тирса, яка здавна взяла собі в спільники суховії, зможе перенести оцю люту спеку, вижити й продовжити себе в потомстві».
4. Погляд дослідника
Медична допомога для переважної більшості населення краю була недоступною, Через недоїдання, тяжкий незвичний клімат, незадовільні житлові умови, відсутність будь-якого благоустрою населених пунктів широко розповсюджувалися епідемічні хвороби. У 1811—1812 pp. в Херсоні лютувала холера, що з невеликими інтервалами тривала до 1856 року; від час Кримської війни в місті спалахнула епідемія тифу. Незважаючи на це, Херсонщина мала вкрай недостатню мережу медичних закладів і дуже мало медичних кадрів.
5. Погляд дослідника
Низький рівень агротехніки, особливо на землях селян, хижацьке використання землі поміщиками й орендарями призводили до того, що середня врожайність зернових у Херсонському повіті становила всього 34,3 пуда з десятини.
Запитання:
Цікаво знати.( з історії краю для підняття настрою)
Розповідь вчителя.
1824 року хмари сарани завдали великої шкоди полям півдня Росії. У той час Пушкін перебував в Одесі. Спираючись на роботи М. О. Цявловського, дізнаємось, що 1824 року 25 і 26 травня Пушкіна було відряджено на боротьбу з сараною у Херсонський, Єлисаветградський (нині Кіровоградський) і Олександрійський повіти. Існує записана з переказів розмова Олександра Сергійовича з селянами на полі, де вони мусили винищувати сарану:
— А чи знаєте ви, що таке сарана? — запитав у селян Пушкін.
— Кара Господня, ваше високородіє.
— А можна боротися з Божою карою?
— Звичайно, неможна.
— Ну, то й ідіть собі додому.
Звіт О.С. Пушкіна Воронцову був такий:
«23 мая — Летела, летела
24 мая — И села,
25 мая — Сидела, сидела,
26 мая — Всё съела
27 мая — Вновь улетела.
(Коллежский секретарь
Александр Пушкин)».
ЕЛЬДОРАДО – місце, де можна дуже швидко збагатіти.
Вправа.
Завдання
Відповідно до ролі, яку ви отримаєте, визначте, які сподівання були у кожної соціальної групи у період колонізації півдня України.
Запитання:
Вчитель.
Отже, на Півдні України, як ні в жодному іншому регіоні, відбувалися процеси природної асиміляції, що сприяло утворенню врівноваженої етнополітичної ситуації в регіоні, вихованню толерантності, віротерпимості, розвитку духовності та культури. Завдяки процесу "тихої" підприємницької колонізації, що охопили Південні землі у ХІХ ст., цей регіон перетворився на економічний центр тяжіння усієї України.
РЕЛАКС
3.Розиток господарства на Херсонщині.
Перегляд відеофільму «Херсонщина край безмежних можливостей»
Завдання групам до перегляду фільму:
ВИСНОВОК: ….
4. Історія утворення м. Херсон. (виступи учнів з випереджувальним
завданням та мультимедійною презентацією)
Прочитати інформацію про історію с.Козачі Лагері та дати відповіді на запитання:
Історична інформація.
Історія села Козачі Лагері.
У 1711 році з наказу Петра I Кам'янська Січ була зруйнована і запорожці пішли в Олешки. Територія Козачіх Лагерів знаходилася поблизу Олешківської Січі, тут були зимівники козаків і ця територія входила до вольностей козацьких.
Після ліквідації Січі, запорожцям наказали розійтися по своїх домівках та зайнятись власним господарством. Значна частина запорожців залишилась у своїх зимівниках і заснувала нові села. Таким селом у 1785 році стали Козачі Лагері. Першими жителями села були колишні запорожці та втікачі-кріпаки з Правобережної України. Назва села пов'язана з перебуванням на його території в 1783 році тимчасового табору донських козаків. Населення села швидко збільшувалося, цьому сприяло його положення: через село Козачі Лагері проходила дорога у Крим, по якій чумаки возили сіль із Сиваша. До нашого часу дорогу із Козачих Лагерів на Раденськ називають солевозною. У 1799 році тут проживало вже 334 чоловіка, а у 1822 - 1139 чоловік.
Населення займалося скотарством, виловом риби, продажем очерету, солевозним промислом. Багато жителів села плавали матросами на торгових кораблях. Через місцеву пристань у XIX ст. щорічно вивозилося 180 - 200 тисяч пудів різних товарів (зерна, вовни, риби).
ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: Чому Південь України був привабливим для заселення різними націями та соціальними групами?
Словникова робота
ІV. Закріплення
Запитання.
V. Підсумок
Складіть сенкан до нашої теми з історії Херсонщини, с. Козачі Лагері по групам.
(Наприклад:
Багатонаціональна, сувора, прекрасна
Заселялась, розбудовувалась
Херсонщина.)
РЕФЛЕКСІЯ
На уроці я дізнався …
На уроці мені сподобалося …
На уроці я запам’ятав …
Картка самооцінки (заповнюється учнями).
VI. Домашнє завдання.
Переглянути конспект. Написати твір роздум « Мій рідний край – історія твоя чудова».
Підготувати доповідь на одну із тем.
Позитивна хвилинка (побажання).