З досвіду роботи музею розвитку освіти в селі

Історичний диктант:

1.Назвіть партію двору, що сформувалася у 70-і рр. Х  ІІст в Англії.

2.Назвіть парламент, засідання якого тривало 12 років.

3.Як називали прихильників Карла І?

4.Назвіть каральні органи абсолютизму в Англії.

5.Назвіть місце вирішальної битви між королем і парламентом.

6.Назвіть подію,в результаті якої принц Уельський прийшов до влади.

7.Назвіть полководця який створив армію «нового зразка».

8.Назвіть імя правителя Голландії, що посів престол Англії.

9.Назвіть титул Кромвеля.

10.Чому державний переворот дістав назву «мирна революція».

11.Назвіть партію парламенту, що сформувалася у 70-х рр. Х  ІІст.

12.Чи вірно те, що Стюарти правили 200 років?

          Інформація про музей розвитку  народної  освіти села Бодакви

Профіль музею: історичний-краєзнавчий.

Адреса музею: Полтавська область, Лохвицький район, с. Бодаква, 37269, тел. -0535693313.

Дата відкриття: 02.09.1984року.

Керівник музею:  Хиль  Ольга Іванівна, вчитель історії.

Екскурсовод : Шевченко Вікторія Григорівна, учениця 10 класу, член гуртка «Память».

Режим роботи музею згідно плану роботи школи.

Кількість експонатів основного фонду-97

Найцінніші та цікаві експонати- матеріали про заснування школи в селі, Похвальні грамоти початку ХХ ст., учнівські приладдя поч.. ХХ ст., Євангеліє, географічний атлас 30-х років ХХ ст. та інше.

Розділи музею:  «Народна освіта в селі Бодаква до 1917року», «Розвиток освіти в селі після 1917року»,  «Школа в роки колективізації та перших пятирічок»,  «Школа в 1941-1945рр. та після війни»,  «Школа в 50-х рр..ХХст.»,  «Школа в 60-70-х рр.. ХХ ст.»,  «Вчителі школи  80-х рр..»,  «Школа в кінці 80-х на початку 90-х. рр.. ХХст.»,  «Школа наприкінці ХХ на початку ХХІ ст.»,  «Будні Бодаквянської школи», альбоми та зібрані матеріали про проведену навчально-виховну роботу -  учнівські збори, виховні години, зустрічі, лінійки Памяті, роботи пошукових загонів.

       Оглядова екскурсія в музеї розвитку народної освіти в селі Бодаква.

Ми з Вами знаходимося у Бодаквянському музеї розвитку народної освіти, який створений з метою здійснення комплексного виховання учнів, розширення їх кругозору, розвитку пізнавальних інтересів та здібностей, виховання патріотизму та гордості за своїх земляків та наставників у 1984 році. Відомо, що у ХVІІІ – Х І Х ст. основна маса селян Бодакви була неграмотною, тільки окремі могли читати по складах і розписатись. Лише у 1882році в селі почала діяти початкова церковно-приходська 2-класна школа з 4-річним курсом навчання, в якій діти вивчали Закон Божий, церковний спів, читання, письмо, арифметику. Школою було охоплено близько 70 дітей. Навчали їх і вчитель, і священик. В 1894році було відкрито земську початкову 2-класну школу з 4-річним курсом навчання. В той час вона називалась Бодаквянське перше початкове  народне училище. В земській школі навчалося 80 учнів.

До 1917року в школі працювали вчителі Лаврентьєва Дарія Єлізвоївна, Рюміна…, Клименко Юхим Корнійович. Для навчання дітей використовувались одне спільнозбудоване 2-класне приміщення церковно-приходської школи і 2 пристосованих приміщення для земської школи . Лише в 1914році було збудовано 2-класне приміщення земської школи по проекту архітектора Опанаса  Сластіона.

Із 300 дітей шкільного віку щорічно могли навчатися лише близько половини. Дівчат-школярок було 15-20. Більшість із дітей, провчившись у школі1-2 роки, так і не закінчували курс навчання через бідність і нестатки в сімї. В 1909році на утримання земської школи було витрачено 188крб. 94коп. Навчання в школі було платним.

З 1917року, коли школа була відокремлена від церкви, в селі почали працювати дві початкові школи з 40річним строком навчання. В школі навчалося понад 200дітей, працювали 8вчителів. Учителя Клименка Юхима Корнійовича у серпні 1919року схопили денікінці , але він втік з полону, будучи пораненим, і після лікування продовжив працювати в школі до 1923року.

Для залучення всіх дітей до школи сільською радою створювались фонди допомоги дітям незаможників (взуттям, одягом, їжею). Завдяки цьому кількість учнів у 1927році досягла 250. В цьому ж році була створена перша піонерська організація, яка проводила велику громадську  і суспільно - корисну роботу. Першими піонервожатими були Чернюк Н.,  Поповіченко Ю. Ф.,  Жарий І. К.

В 1922році в селі почала діяти комсомольська організація, яку очолив учитель Жарий Прокіп Климович. Всі вчителі повели  рішучу боротьбу з неграмотністю. Перші групи малограмотних і неписьменних почали працювати з 1924року. Заняття проводили в шкільних приміщеннях, хатах-читальнях, по кутках села два рази на тиждень. До занять в лікбезах залучалося все населення у віці до 50 років. До 1929року в селі практично було ліквідовано неписьменність. (Фото на 2 стенді).

У 1929році початкова школа була реорганізована в семирічну політехнічну школу, перший випуск з якої відбувся в 1932році. Сім класів закінчили 35 юнаків і дівчат. Вчителі школи вели значну агітаційно-масову роботу серед селян в період колективізації та створення колгоспів. Найбільш активну роботу вів учитель Болотний Володимир Григорович. У 1933році при трьох колгоспах села були організовані патронати (дитбудинки) для дітей-сиріт, де вони жили та навчались на повному утриманні колгоспів. Число учнів зростає, тому колгосп передав для школи бувший будинок попа.

(Фото на 3 стенді :випускники 1937р., вчителі та працівники школи 1939р.).

В1938році Бодаківська неповна середня (семирічна) школа виростає в середню. В1940-1941рр. в школі було 18 класів, навчалося понад 650 учнів, працювало 26 вчителів. Очолював школу досвідчений учитель Даценко Микола Максимович, завучем працював Модло Олександр Романович.

В передвоєнні роки педагогічний колектив став значною культурною силою села. Вчителі та учні школи, під керівництвом Даценка М. М., Жарого П. К., Даниленка проводили велику навчально-агітаційну роботу у бригадах і десяти хатках. Злагоджено діяв драматичний колектив у складі якого були вчителі Півненко Н. І., Кока О.А., Жарий П.К., Дробченко А.І., Тетірко І.В. та інші.

Перший  випуск середньої школи відбувся 22червня 1941року. Атестати зрілості одержали 30 випускників, а наступного дня вчителі-чоловіки і десятикласники-випускники пішли на війну, захищати рідну землю від окупантів.

(Фото на 3 стенді: випуск 1941року, випуск 7А та 7Б класів 1939року).

22 червня…Війна…Але школа продовжує працювати до 13  вересня 1941року.14 вересня у село вдерлися окупанти. В школі розташувалися загарбники. Меблі, майно були знищені. За два роки окупації школі було нанесено збитків на суму 80 000 крб. 14 вересня 1943року село було звільнене від окупантів. У жовтні 1943року відновила свою роботу неповна середня (семирічна) школа. Приміщення і меблі були відремонтовані силами бодаквянців. Учні та вчителі школи допомагали колгоспові в зборі сільськогосподарських культур. Збирали кошти на будівництво літаків і танків.

(Фото на 4 стенді : Голубченко Віталій Андрійович, Хиль Марія Володимирівна та Любченко Марія Юхимівна, Білик В. Г.,Білик В. І., Литвиненко Н. Г.)

Більшість вихованців школи брали участь у війні. 171 з них не повернулися додому. Смертю хоробрих полягли вчителі школи : Даценко Микола Максимович, Модло Олександр Романович, Дробченко Андрій Тарасович, Тетірко Іван Васильович, Вівчаренко Іван Лазарович, Жарий Прокіп Климович, Жарий Іван Климович, Талака Іван Савович.

(Фото на 4 стенді : Нещадим В. М. –випускник 1941року, після війни працював учителем у школах Машівського району, Герой Радянського Союзу-Бондаренко Василь Омелянович, випускник 7класу, 1938рік.)

Випускнику школи – Бондаренку В.О. у лютому 1945року було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Більшість випускників школи були удостоєні за свій ратний подвиг у війні високих урядових нагород.

В 1953 році школа з семирічної знову виростає в середню. До трьох класів було прийнято 93 учні. В цьому ж 1953 році вчителька хімії та біології Голубченко Ганна Демянівна була нагороджена орденом Леніна. Перший післявоєнний випуск відбувся в 1956році. Атестати зрілості одержали 67 учнів, з них золотою медаллю були нагороджені Компанець І. М. та Жара Н. І., а срібною – Мозговий  Г. П. та Шевченко Г. С.

(Фото на 5 стенді : Земська школа, класовод Хиль Марія Володимирівна, випуск 1951року, Болотний Володимир Григорович, випуск 1956року, фото вчителів школи 1950-х рр..)

У вечірній час успішна працює школа для працюючої молоді, у якій здобували середню й неповну середню освіту молоді люди у віці до 35років.

На кінець 50-х рр..практично все населення села мало повну початкову і неповну середню освіту. В 1956 – 1960-х рр..середню освіту здобули 252 випускники.

(Фото на 5 стенді : випуск 1958р., виховна година в 10-Б класі 24.02.1958року, Сільськогосподарський практикум веде Болотна Т. В. 1958р., випуск 1959р. ).

У 60-х роках школа працює над запровадженням обовязкової 8-річної освіти. Перший випуск 8 класу відбувся в 1961році. З цього року школа працює як 11-річка з виробничим навчанням. У 1964-1966роках відбулося три випуски 11 класу. В 1966році випущено зі школи і31 десятикласника. З 1966року школа знову працює за 10-річним строком навчання.

(Фото на  6 стенді: випуск 10 класу 1965рік., учнівський хор Бодаквянської середньої школи, випуск 1969року 10 клас, випуск 1973року 10 клас.)

В грудні 1975року школі присвоєно імя І.І. Трутка, генерал-майора, начальника тилу 26-ї армії, який загинув у вересні 1941року в районі села Бодакви.

З 01.01.1974року було запроваджено загальну обов’язкову середню освіту. Починаючи з 1975року всі випускники 8-х класів обов’язково здобувають середню освіту в школі, технікумі, середньому ПТУ, вечірній школі. З 1вересня 1978року введено курс по вивченню тракторної справи і 10-класники одночасно з атестатом одержують посвідчення тракториста ІІІ класу, створено кабінет профорієнтації. За 1956 – 1982рр.середню школу закінчили 740 учнів, з них128 закінчили ВУЗи, 168 – технікуми. Більшість випускників знайшли своє місце в житті, добре трудяться. Випускнику школи бригадиру тракторної бригади Вівчаренку Михайлу Осакієвичу в 1973 році 8 грудня присвоєно звання  Героя Соціалістичної Праці.

(Фото на 6 стенді : випуск 10класу 1976р., випуск 10 класу 1977р.)

Багато років на освітянській ниві трудилися вчителі школи. Вони не шкодували ні сил, ні здоровя, віддаючи повністю себе вихованню і навчанню дітей доброті, розуму та кмітливості. Хороші та теплі слова подяки заслуговують : Болотна Таїсія Володимирівна , яка працювала в школі з1949року вчителем української мови та літератури; Шевченко Анатолій Михайлович, Солонець Петро Павлович та Зорило Ф. М. , які працювали в школі з 1954року; Калашник М.М. вчитель математики, який працював у школі з 1935 по 1973рік; Червоненко О.П., працював вчителем історії, був директором школи1961-1969рр.; Хиль Н.Я. працювала в школі з1961року вчителем початкових класів; Філозоп Г.В. та Хиль Н.П., Калашник Г. Н.; Солонець Н.І.,вчитель історії, в школі з 1971року; Солонець М. П. ,вчитель математики, директор школи з 1975 по1985рік, відмінник народної освіти; Замула А. М. ,вчитель німецької мови,в школі з 1961року; Білик В. Г., працював у школі 1948-1971рр.; Солонець С. В. , вчитель української мови та літератури , заступник директора , в школі з1976року; Запорозька А. А., вихователь пришкільного інтернату , в школі з 1979року; Захарюта Р. О., вихователь ГПД, в школі з 1969року; Білик В.І., в школі працював 1938-1974рр.; Тризнюк М. Ф. , вчитель математики 1955-1982рр.; Лисенко (Пшонна) З. І., вчитель географії, в школі з 1975року; Костюченко В. М. , вчитель математики, в школі з 1976року; Іванина В. П. , вчитель трудового навчання з 1976року. (Інформація про них і їхні фото на 7 стенді).

В основі системи самоврядування в школі лежали ідеї А. С. Макаренка. Головним органом самоврядування є збори або загальношкільні лінійки. Великою школою трудового гарту для учнів стала організація ланок по вирощуванню овочів за підрядом у колгоспі ім.. Леніна. Активну участь у цій роботі взяли учні схильні до правопорушень. Такий учнівський бригадний підряд в школі організовано вперше в 1987році. Керівником його став учитель трудового навчання Іванина В. П. Учні в своє користування одержали 2 га. Землі для вирощування овочевих культур. За перевиконання плану колгосп преміював шкільну бригаду безкоштовною путівкою в м. Яремчу та трактором Т-25 для школи. Цю традицію продовжили й у наступні роки. Учні вирощували капусту, помідори, огірки, добиваючись при цьому високих показників. Шкільна виробнича бригада (керівник Побірська М. М.) в 1989році зайняла призове місце в районі та стала учасником обласного конкурсного зльоту виробничих бригад. Учні шкільного підряду (керівник Костюченко В. М.) замість плану 29т зібрали 82т помідорів. За досягнені успіхи учні були нагороджені безкоштовною путівкою до Білорусії, магнітофоном «Весна» і туристичним спорядженням.

(Фото на 8 стенді : на екскурсії в Яремчі, вирощення капусти, учні на прополці буряка, вручення подарунків учням на святі першого дзвінка, робота на зелених зонах.)

У листопаді 1979року в селі розпочато будівництво нового приміщення школи на 320 місць. І вже 1 вересня 1978року діти почали навчання в новому корпусі. В школі добре обладнані 10 навчальних кабінетів, 2 кабінети для початкових класів, майстерня. Спортзал, кабінет механізації, бібліотека, піонерська та Ленінська кімнати, простора учительська . При школі працює їдальня на 90 посадкових місць, інтернат на 25 місць для учнів з інших сіл.

(Фото на 9 стенді : 1 вересня 1978рік- ключі від школи Солонцю М. П. вручає прораб БУ-18 Кірзенко).

Кабінети школи добре оснащені апаратурою, ТЗН, сучасними посібниками, меблями. Заняття ведуться за кабінетною системою. Територія школи озеленена, посаджено дерева, кущі, квіти. Понад 100 вазонів з квітами є всередині школи.

В 1982-1983н.рр. в школі навчалось167учнів (67 хлопців і 100 дівчат) . Навчали учнів 20 вчителів та вихователів. Педколектив проводив значну роботу по навчанню та вихованню учнів. В 1980р. та 1981р.школа була занесена на районну Дошку пошани.

(Фото на 9 стенді : педколектив 1978-1979рр., кабінет історії, випуск 1960року через 20 років 1980р., допомога учнів 8 класу колгоспу ім.. Леніна в доочистці кукурудзи, почесна варта біля Братської могили.)

В школі в 90-х рр.. створена учнівська організація «Зелений світ». Програма й статут організації погоджені та затверджені Радою школи на конференції громадськості. Організація поділяється на ступені, що відповідають віковим особливостям і можливостям дітей: «Зернята» - 1-4кл., «Піонери» - 5-8кл., «Пагінці» - 9-11кл. Робота організації планується і здійснюється за напрямками:

1)До таємниць рідної природи;

2)Трудові звершення в нашім краї;

3)Дитячий дім – наш спільний дім;

4)Твій дім, твоє подвіря;

5)Червона калина;

6)В боях відстояли Вітчизну свою;

7)Нести людям радість.

Всією організацією керує Учнівська рада, яка обирається учнями школи на зборах відкритим голосуванням. Учнівська рада веде розподіл завдань по напрямках роботи організації серед зернят, піонерів та пагінців.

(Фото на 10 стенді: учнівська рада після засідання, вчителі школи, які в 90-х роках прийшли працювати в школу – Симоненко В. А. , вчитель фізкультури,Калюжка В. Г. ,вчитель математики, Нещадим Л. О.,вчитель початкових класів, Болотна Л. І., вчитель української мови та літератури, Симоненко Л. І. , вчитель математики, Зінченко Л. В., вчитель початкових класів, Будрій В. А., вчитель початкових класів, Даниленко Т. О., вчитель російської мови та літератури, Побірська М. М., вчитель біології.)

В музеї зберігаються матеріали про пошук даних та свідчень з історії розвитку села від пожежі 1894року до  наших днів. Є МАНівська робота по цій темі, призер обласного конкурсу учнівських робіт. Тут і роботи районних конкурсів з історії державотворення, «Краса і біль України», «Сто чудес України», спогади старожилів, учасників війни , остарбайтерів та ін..

У 2008 році школа святкувала своє 30-річчя. Тому в музеї зібрано та оформлено альбом «30 років – 30 випусків».

В музеї зберігаються матеріали про зустріч із трьома директорами школи :Солонцем Миколою Петровичем (17. 07.1975р. – 15.031985р.), Хиль Надією Петрівною (01.09.1985р. – 22.02 1995р.) та Іваниною Василем Павловичем (01. 06.1995р. – 29.08 2011р.).З приводу цього є також альбом з матеріалами про їхній життєвий та педагогічний шлях – від простого вчителя до директора школи. Музей розвитку освіти в селі допомагає встановленню між предметних зв’язків між навчальною та позакласною роботою. Музей – це жива, дійова сила. Він є навчальним підрозділом школи, укомплектованим чітко визначеним набором посібників. Тут проводяться уроки, факультативні заняття, гурткова робота з учнями. Його завжди відвідують гості – це випускники минулих років, учасники районних свят, зустрічей, семінарів.