Хід впровадження німецької мови в НУШ(особливості викладання)

Хід впровадження німецької мови в НУШ(особливості викладання)

Під час навчання першокласників іноземній мові потрібно врахувати  відсутність у дітей попереднього навчального досвіду здобутого ними у дошкільний період, зокрема на: навички: ліплення розмальовування вирізання клеєння вміння: розглядати і обговорювати малюнки співати танцювати розповідати вірші виконувати фізичні рухи розігрувати короткі сценки .

З метою кращого засвоєння учнями слів/фраз/тексту «історій» пропоную дітям прослуханий сюжет: намалювати зобразити на макеті виготовити з паперу, пластиліну або іншого матеріалу розіграти за допомогою гри в ляльковий театр. При цьому не змушую дітей спеціально щось заучувати напам’ять. Школярі повинні відтворювати стільки тексту, скільки зможуть.

Використовую прийоми театру, що забезпечить можливість відіграти різні найпростіші комунікативні ситуації. Існує багато видів театру для дітей, зокрема: іграшковий, пальчиковий, тіньовий ,настільний.

Важливе значення для розвитку емоційності і виразності мовлення школярів має ритміко-пісенний матеріал. Використання ритміко-пісенного матеріалу виконує такі функції: сприяє розвитку інтонаційних і фонетичних іншомовних навичок формує навички утримування в пам’яті слів, словосполучень розвиває швидкість запам’ятовування сприяє розвитку пам’яті.

Перед початком навчання письму і читання створюю відповідну навчальну базу, зокрема: розпізнавати звуки і артикулювати, щоб їм було що відмічати літерами певній кількості іноземних слів, щоб вони мали змогу щось читати і писати. Розпочинаю ознайомлення з літерами і розвиток елементарних навичок письма тільки після проведення вступного усного курсу.

Використовую методики, які застосовуються при навчанні дітей читанню рідною мовою: спочатку вимовляти букву за буквою, а потім складати їх у слова. Такий спосіб навчання близький і зрозумілий для дітей. За цим же принципом діє і метод фоніксів, який вчить «прочитувати» літери, тобто вимовляти характерний для літери звук, який вона виробляє.

Продумую заздалегідь презентацію кожної нової букви, відповідного слова-символу, перший звук якого збігається зі звуком букви. Так діти освоять звуко-буквені відповідності, знання яких потрібне для формування початкових навичок читання простих односкладових слів у 1 класі. Використовую ігри з розрізаною абеткою, картками-фоніксами, які сприятимуть: освоєнню школярами співвідношення «буква-звук» правильній вимові слів по звуках фонетично усвідомленому написанню перших слів.

Першокласники вчаться читати не за правилами, а за аналогією. Тому після опрацювання усіх звуків, які позначаються на письмі буквами, пропоную їм завдання на читання римованих слів. На основі попередньо засвоєних у письмовій і усній формах слів діти намагатимуться читати прості речення, які можна складати разом з ними і потім відтворювати письмово за зразком.

Навчальна програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано, наприклад, Я, моя родина і друзі + Свята й традиції, Я, моя родина і друзі + Помешкання. Календарно-тематичне та поурочне планування  здійснюю у довільній формі. Щодо оформлення планів, то я самостійно визначаю їхні: формат, обсяг, зміст, структуру.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група може доповнювати їх або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов 1-х класів здійснюється відповідно до загальних освітніх вимог контролю та оцінювань навчальних досягнень учнів початкової школи. Воно словесне і не допускає заміни оцінок іншими зовнішніми атрибутами, оскільки вони лише підміняють бальну форму. Оцінювання має переважно формульний характер. Такий характер оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого — показати те, на що здатні учні. Як здійснювати формувальне оцінювання Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.

 Приділяю увагу усним рецептивним і продуктивним видам діяльності домінуючим має бути слухання, щоб учні якомога більше чули іноземну мову. Заохочую учнів якомога більше спілкуватися іноземною мовою, навіть на елементарному рівні види роботи на уроці мають бути простими, щоб діти могли їх зрозуміти.  Добираю завдання в межах можливостей дітей. Завдання мають бути досяжними, але в той час стимулюючими.  Даю чіткі і прості інструкції. Щоб діти розуміли, що від них очікують використовую коротші види роботи, адже увага дітей — нетривала. Користуюся наочністю, вона допомагає краще розуміти мову, зосередитися на спілкуванні, а не граматиці.  Не змінюю імена дітей на іноземний манер.

Використовую гру, як природне середовище спілкування дітей. Зокрема, для здобуття елементарного іншомовного комунікативного досвіду. Застосовую такі ігрові завдання: змагальні, ситуативні ,ритмомузичні , художні. Використовуючи гру як форму організації уроку, чітко окреслюю для себе той дидактичний результат, якого планую досягти. Разом з тим, цей результат не повинен виступати мотивом для дитини в ході її навчальної діяльності. Суть гри має змінювати стосунки між дітьми, а також між учнями і вчителем. Беру участь у іграх і граю разом з учнями, оскільки атмосфера гри під наглядом стороннього спостерігача руйнується.

Використовую в освітньому процесі в 1–4-х класах ігрові технології. Нова українська школа також рекомендує до застосування: ІКТ-технології — через демонстрацію та власну роботу на інтерактивній дошці, з ноутбуком, смартфоном , аби активізувати пам’ять і розумові процеси учнів. Усі вони при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього процесу в початковій ланці й отримати гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, та компетентностей, необхідних для життя та подальшого навчання молодших школярів.

Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому частина граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв'язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.

1-ий клас

 Загальні характеристики ситуативного спілкування

Мовний інвентар – граматика

2-ий клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

Мовний інвентар – граматика