Хімічна казка "Сватання на Гончарівці"

Сватання на Гончарівці

Хімічна казка

Дійові особи: Сваха, Нітроген, Гідроген, Оксиген.

 (Виходить сваха)

Сваха. Я сваха, у мене таке добре серце, не можу дивитися, що стільки одиноких атомів навкруги, які ще не утворили молекул. Усім байдуже! А мені – ні! Одному пораджу, інших познайомлю... Недаремно звуся каталізатором, бо прискорюю хімічні реакції, поєдную елементи між собою. У мене тут є діло на сто тисяч: треба влаштувати доньку знайомих до багатого.

 (Заходить соромлячись Гідроген)

Сваха. Не дивіться, що така худа, бліда – красуню, та ще з приданим, і так візьмуть, а таку – треба бути віртуозом. (до Гідрогену) Не тремти, дурненька, все буде добре. Я не дам поганої поради. Он він іде.

 (Іде поважний Нітроген)

Сваха. Доброго вечора дорогий пане Нітроген! Скільки зим, скільки літ. Як себе почуваєте? Як іде бізнес? Скільки відсотків у повітрі отримати, як добувна промисловість, які доходи?

(Нітроген замислюється)

Сваха. Бачу, бачу – не вельми весело. Заглядала якось, до вас у дім. Не ображайтеся, але нора норою. Не вистачає жіночої руки. Вам би молоду господарочку! (Підштовхує зніяковілу Гідроген) Ось, познайомтеся – дівка зі старовинного роду, будинок Гідрогенів на Першій вулиці під номером Першим розміщений. А яка розумниця, працьовита, скромна, інтелігентна...

Нітроген. А що їй залишається з одним електроном придатного.

Сваха. Дурний! Бідні – найкращі жінки. Усе життя потурати вам будуть, у рот дивитимуться, пилюку здуватимуть.

Нітроген.  Вважаєш? Але гроші... Захочеться їй солодкого життя, нарядів, ресторанів, тренажерних залів... (Сваха виставляє Водень у центр)

Сваха. Дивися: аристократичний профіль, струнка як берізка, майже не їсть. Ну чим не пара!

Гідроген. Все, достатньо! Не хочу за нього! Хіба ж це життя! Весь час одним електроном очі колоти буде. (хоче бігти, але її перехоплює Сваха).

Сваха. Куди, дурненька! Це ж твоє щастя, потерпи! Все стане на місце.

Нітроген. Так... Дівка мовби і гарна Але ж і я знахідка для кожної дівчини! Вона правдива, пряма скромна. Але ж норов як у дикої кішки. Хіба таку серед людей пускати... Ризикну! Хто не ризикує, той не п'є шампанського!

Сваха. От і добре, голубки, ви тут поворкуйте, а я побігла.

Нітроген. (придивляється до Водню). І чого мені не вистачає: гроші є, дім є, бізнес процвітає, у домі спокій, ніхто не чіпає, а тут буде вештатися перед очима, дармоїдка нещасна...

Гідроген.. А пішов ти... Краще з голоду померти, ніж усе життя таке вислуховувати. (Гідроген  іде. Залишається Нітроген.)

Нітроген. Ну от і добре. Не хотів відмовляти мадам-каталізатору; бо ще може знадобитися, а так скажу їй – не склалося.

 (Прислухається)

Нітроген. О, а це що дощ!? Ще з грозою?

 (Іде Оксиген під парасолькою. Нітроген кидається до неї під парасольку)

Нітроген. О, мадемуазель Оксиген! Я засліплений блискавкою і вашою красою. Будьте мені за дружину!

Відео: https://youtu.be/ecRjqDpdn8A