Перший урок хімії у 7 класі

Тема: «Хімія — природнича наука»

Клас: 7
Тривалість: 45 хвилин
Тип уроку: урок-знайомство з хімією, дослідницький та інтерактивний
Основна ідея: показати учням, що хімія не є абстрактним предметом із підручника — вона оточує їх у повсякденному житті та природі.

Мета уроку

Учні наприкінці уроку:

• пояснюють власними словами, що вивчає хімія;

• розрізняють тіло, речовину, властивість речовини та явище на простих прикладах;

• наводять приклади хімічних явищ із власних літніх спостережень;

• розуміють, що хімія пов’язана з біологією, фізикою, географією та повсякденним життям;

• формулюють власне запитання, на яке хотіли б отримати відповідь на уроках хімії.

1. Вхід у тему — «Де тут хімія?» — 5 хв

Учитель заходить до класу без підручника, але ставить на стіл кілька звичайних предметів:

склянка води, ложка кухонної солі, яблуко, шматок крейди, іржавий цвях, листок рослини.

Учитель:

«Сьогодні я хочу почати не з підручника. Уявіть, що ми повернулися з літніх канікул. Ви були в селі, на городі, у лісі, біля річки, допомагали вдома, купалися, збирали ягоди.

Як ви думаєте, скільки разів за це літо ви зустрічалися з хімією?»

Діти висловлюють припущення.

Після цього запитати:

«А де саме ви її зустрічали?»

Записувати відповіді на дошці без оцінювання:

• вода в річці;

• дощ;

• іржа на паркані;

• яблуко темніє після розрізання;

• варення;

• молоко скисає;

• дрова горять;

• трава росте;

• сонце нагріває воду;

• сіль розчиняється;

• вапно;

• добрива;

• мило;

• оцет;

• ягоди;

• хліб;

• метал;

• ґрунт.

Після цього:

«Отже, сьогодні ми спробуємо з’ясувати: що спільного між усіма цими речами?»

2. «Літній детектив» — 7 хв

Учні працюють у парах.

На дошці:

Згадайте одне явище, яке ви спостерігали цього літа.

Наприклад:

• після дощу з’явилася веселка;

• калюжа висохла;

• трава пожовкла;

• яблуко потемніло;

• залізо вкрилася іржею;

• молоко скисло;

• дрова згоріли;

• сіль розчинилася у воді;

• цукор розчинився в чаї;

• вода закипіла;

• листя змінило колір;

• ягода зіпсувалася;

• на склянці з холодною водою з’явилися краплі.

Завдання для пари

Обговоріть:

1. Що саме ви спостерігали?
2. Яка речовина або речовини там були?
3. Що змінилося?
4. Чи утворилася нова речовина?

Поки діти працюють, учитель не виправляє їхні відповіді, а лише ставить уточнювальні питання.

3. Гра «Що це?» — тіло, речовина чи явище — 8 хв

На дошці три колонки:

Учитель називає слова, а учні повинні показати, до якої категорії вони належать.

Можна використовувати простий сигнал:

1 палець — тіло
2 пальці — речовина
3 пальці — явище

Слова:

• вода;

• склянка;

• залізо;

• іржавіння;

• яблуко;

• кисень;

• випаровування води;

• цвях;

• кухонна сіль;

• горіння;

• крейда;

• розчинення цукру.

Цікава пастка

Запитати:

«А яблуко — це тіло чи речовина?»

Обговорити, що яблуко як конкретний предмет — тіло, а речовини, з яких воно складається, — вода, цукри, органічні кислоти тощо.

Потім:

«А цвях?»

Це допомагає дітям зрозуміти різницю між предметом і речовиною, не заучуючи визначення напам’ять.

4. Міні-дослідження «Хімія на столі» — 10 хв

Це центральна частина уроку.

Дослід 1. Сіль + вода

Матеріали:

• прозора склянка;

• вода;

• кухонна сіль;

• ложка.

Запитати перед дослідом:

«Що станеться, якщо додати сіль у воду?»

Учні прогнозують.

Додати сіль і перемішати.

Запитання:

• Чи зникла сіль?

• Чи утворилася нова речовина?

• Чи можна повернути сіль назад?

• Що відбулося?

Підвести дітей до поняття розчинення.

Дослід 2. Оцет + сода

Якщо є можливість, показати невеликий демонстраційний дослід.

У склянку насипати трохи харчової соди та додати оцет.

Запитати:

«Що ви бачите?»

Діти спостерігають:

• бульбашки;

• виділення газу;

• зміну системи.

Поставити головне питання:

«Чим цей дослід відрізняється від розчинення солі?»

Підвести до ідеї:

під час деяких процесів утворюються нові речовини.

5. «Хімія чи не хімія?» — 5 хв

Учитель називає ситуації, а діти визначають, чи відбувається хімічне перетворення.

Ситуації

1. Лід розтанув.

2. Яблуко після розрізання потемніло.

3. Сіль розчинилася у воді.

4. Дрова згоріли.

5. Вода закипіла.

6. Залізний паркан поржавів.

7. Склянка впала і розбилася.

8. Молоко скисло.

9. Цукор розчинився в чаї.

10. Скошена трава висохла.

Правило:

Якщо утворилися нові речовини — це хімічне явище.

Водночас пояснити, що на практиці деякі процеси можуть бути складнішими, ніж просте «так/ні», але зараз ми використовуємо це правило як перший орієнтир.

6. «Хімія + біологія» — 4 хв

Оскільки учні вже знайомі з природничими науками, поставити питання:

«А чи можна виростити рослину без хімії?»

Діти, ймовірно, скажуть: «Так».

Тоді запитати:

«А з чого рослина будує своє тіло? Звідки вона бере воду? Вуглець? Мінеральні речовини? Що відбувається під час фотосинтезу?»

Підвести до висновку:

Біологія запитує: як живе організм?
Хімія допомагає зрозуміти: з яких речовин він складається і які перетворення речовин у ньому відбуваються.

Приклади з життя:

• рослина росте на городі;

• яблуко дозріває;

• людина дихає;

• їжа перетравлюється;

• трава перегниває;

• компост утворюється.

7. Головне відкриття уроку — «То що ж таке хімія?» — 3 хв

На дошці написати:

ХІМІЯ = РЕЧОВИНИ + ЇХНІ ВЛАСТИВОСТІ + ПЕРЕТВОРЕННЯ

Запитати дітей:

«Спробуйте тепер власними словами пояснити, що вивчає хімія».

Не вимагати дослівного відтворення визначення з підручника.

Після відповідей сформулювати:

Хімія — природнича наука про речовини, їхній склад, будову, властивості та перетворення.

Підкреслити:

«Але найважливіше — хімія вивчає не тільки те, що написано в підручнику. Вона допомагає нам пояснити те, що ми бачимо навколо себе».

8. «Хімічне питання літа» — 3 хв

Кожен учень має придумати одне питання про явище, яке він спостерігав цього літа.

Приклади:

• Чому яблуко темніє після того, як його розрізати?

• Чому залізо іржавіє?

• Чому молоко скисає?

• Чому трава після дощу росте швидше?

• Чому вода залишає білий наліт у чайнику?

• Чому кропива «печеться»?

• Чому варення не псується так швидко, як свіжа ягода?

• Чому скошена трава нагрівається в купі?

• Чому мідь зеленіє?

• Чому вогонь змінює колір?

• Чому сода реагує з оцтом?

• Чому картопля темніє після очищення?

Учні записують своє питання на маленькому аркуші.

«Скринька запитань»

Учитель збирає питання в коробку/банку.

Протягом року можна повертатися до них:

«На початку року ви поставили це питання. Тепер ми вже знаємо достатньо хімії, щоб на нього відповісти».

Це створює сюжет навчання на весь навчальний рік.

9. Рефлексія — 2 хв

На завершення учні продовжують одну з трьох фраз:

Сьогодні я зрозумів/зрозуміла, що…

Мене здивувало, що…

Тепер я хочу дізнатися…

Або швидкий варіант:

👍 — «Було цікаво»
🤔 — «Хочу розібратися»
🔥 — «Хочу більше дослідів»

Домашнє завдання — «Хімічне літо»

Не давати стандартне:

«Прочитати §1 і вивчити визначення».

Замість цього:

Завдання «10 хімічних спостережень»

Протягом тижня знайти вдома, на подвір’ї, городі, у лісі або в селі 10 прикладів, пов’язаних із речовинами або їхніми властивостями.

Для кожного записати:

Що я спостерігав? → Яка речовина? → Яка властивість або зміна відбулася?

Наприклад:

Іржа на старому відрі → залізо → зміна кольору та утворення нової речовини.

Або:

Краплі води на холодній пляшці → вода → конденсація водяної пари.

Додаткове творче завдання

Знайти одне явище, яке ви не можете пояснити, і записати його як питання.

Найцікавіші питання можна використати на наступних уроках.

Матеріали для уроку

Бажано максимально використати те, що є в сільській школі:

• склянки;

• вода;

• кухонна сіль;

• цукор;

• харчова сода;

• оцет;

• ложки;

• яблуко;

• крейда;

• іржавий цвях;

• листок рослини;

• прозорі банки;

• папірці для рефлексії.

Не потрібно купувати спеціальний набір для дослідів.

Фінальна фраза вчителя

«Цього літа ви просто спостерігали за природою. А тепер, у 7 класі, ми будемо вчитися ставити до природи запитання — і за допомогою хімії знаходити на них відповіді».