Хліб - усьому голова

Тема: Хліб – усьому голова.

Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення хліба, звичаями, обрядами українського народу. Розкрити значення хліба в житті людини. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.

 

Хід виховної години

І. Організаційний момент

Та нехай над землею година

Чи негода лютує і рве –

Вічна мудрість простої людини

В паляниці звичайній живе!

ІІ. Повідомлення теми заняття.

Діти, для того, щоб дізнатися про що буде йти мова на виховній годині ,вам потрібно буде відгадати загадку :

Хоч не солодкий, та дуже смачний,
Хоч сам маленький, та дорогий
Сядем обідати, - він на столі
Люблять його і дорослі, й малі.
(Хліб)

Так, ви правильно визначили, що занятті сьогодні ми будемо розмовляти про те , без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя і розмовляти ми будемо про ХЛІБ.

1. Розповідь про хліб

 

«Хліб» –  яке це коротке слово. Але скільки в ньому тепла. З хлібом пов’язано так само багато у нашому житті. Цей продукт харчування став символом праці і миру. З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб. Адже, хліб – це достаток. У всі часи слово «хліб» люди вимовляли з пошаною, він — основа нашого життя. Як правило, до всіх страв подають хліб, бо «без хліба немає обіду».

 

З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість. Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого, виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.

Але же до нас у дім приходить хліб? Вам потрібно подивитися на ці картинки і поставити їх у правильному порядку і пояснити чому.

Ось який великий шлях проходить хліб!

Ой, який цей хліб смачний.
І м’який , і запашний!
Пахне працею людей,
Пахне він пекучим сонцем
Та ще й жаром від печей.
Спасибі всім трудівникам :
Трактористам , косарям,
Водіям і пекарям,
Сонцю ясному й землі за цей хліб на столі!

2.Сторінка. Значення хлібу.

Завжди потрібно берегти хліб. Не викидайте його у смітник! Не бавтесь з ним! Краще віддайте його братам нашим меншим.

Хліб завжди цінувався на вагу золота. Це зараз він став доступним. Кожен може з легкістю його купити.

Та у 1932-1933 роках на Україні під час голодомору хліб був дуже дорогий, його було дуже важко купити. А в селах, де люди самі його пекли, не було зерна з якого роблять борошно. Маленьку буханку хліба міняли на три банки молока.

Під час Великої Вітчизняної війни під час блокади російського міста Ленінград, який зараз називається Петербург, в період з 1941 по 1944 рік ніщо не мало ціни: ні коштовності, ні картини, ні антикваріат. Тільки хліб. Постійне зменшення норм видачі хліба призвело до використання відходів і браку: домішки борошняної і рисової пилу, макухи, висівок, сметок вівсяного солоду, а також картоплі. Потім в хід пішло і нехарчове сировину: борошно з гілок берези, з дикорослих трав. На одну особу давали лише 125 грам хліба, якого не можна було назвати смачним.

3. Сторінка. Цікаві факти.

Хліб – частина історії і її майбутнє. Він дивний початок і окреме щастя життя. Послухайте і запам’ятайте ці слова:

1. Друже, ким ти не станеш в житті, ніколи не зможеш обійтись без хліба. Живи так,  щоб хліб твій був завжди чистий, справедливий, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей він завжди залишався прекрасним дивом.
2. Запам’ятай  і скажи всім: у  хліба душа твоєї землі, долі багатьох людей.
3. Не топчи хліба, не кидай недоїдений , не гордуй ним. Пам’ятай за хліб платять життям.. А шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.
4. Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб.
5. Віддаймо шану трударям, що виростили, вимолотили його, перемололи на борошно, рукам, які випекли оці смачні, рум’яні, схожі на сонце паляниці
6. Тож вклонімося всій цій святині, щоб одвічно був у кожній хаті, щоб не черствів, не глевків. Бо в народі кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми!»

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 

4. Декламування віршів.

1. За 5-6 тисяч літ до нас

Вже пахло в світі хлібом

І перший древній хлібодар

Ним снідав і обідав.

 

2. З тих незапам’ятних часів

Хліб на столі – це свято.

Скажіть, святіме щось за хліб

Чи будемо ми мати.

 

3. Чого ж так часто хліб святий

Кидаємо під ноги?

Лежить він скривджений такий

На всіх шляхах-дорогах.

 

4. Лежить, буває, під столом,

Під партою, під килимом,

Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

 

5. Чому ж кидаємо його

Безжалісно, бездушно?

А десь голодне дитинча

Чекає хліб насущний.

 

6. А десь в молитві день і ніч

Про хліб нужденні мріють

І руки вмілих трударів

Зерно у землю сіють.

 

7. Зростає колос золотий,

Налитий сонцем й небом,

Щоб ми вклонилися йому

І багатіли хлібом.

 

8. І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, Хліб насущний,

Щоб ми могли у мирі жить,

Щоб не були бездушні.

 

9. Хліб – усьому голова,

Хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя,

Хліб – це справжня радість.

 

10. Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.

 

5. Читання вчителем оповідання  І. Сенченко  «Хліб святий».

Принесла баба хліб з магазину. Катруся не голодна була. Покуштувала і аж ніс зморщила:

— Фе, який поганий!

Бабуся розсердилася і почала навчати внучку:

— Так ніколи не можна говорити на хліб. Коли він чомусь не подобається, кажуть: «Хліб так негарно випечений...»

— А Юрчик теж не шанує хліба,— насупилася Катруся.— Не доїв надворі кусочка і кинув на землю. Потім із Сергієм почали його футболити...

—              Ай, як негарно!—розгнівалася бабуся. І сказала внучці: — І сама ніколи так не роби, і Юрчикові не дозволяй. Не доїла — однеси у хлібницю поклади, пізніше доїси. А коли хтось кине на землю — накажи підібрати. Топтати хліб не можна. Хліб дає людям життя. Без хліба ж—голод, смерть. Скільки на світі людей перемерло без хліба! Хліб святий.

—              Катруся задумалася. Потім притулилася до баби: — Я більш ніколи не буду погано казати про хліб і не розкидатиму. І Юрчикові не дозволю. Тільки не треба сердитися на мене. Приголуб мене...

Бабуся поклала руку на голову внучці і пригорнула її до себе.

 

- Що Катруся сказала про хліб? Чому вона так сказала?

- А як Юрко поводиться із хлібом?

- Чому бабуся навчала внучку?

- Чи зрозуміла дівчинка свою помилку? З яких слів це видно?

- Чому оповідання носить таку назву?

- Діти, як ми повинні ставитися до хліба? (…)

 

6. Складання правил поводження з хлібом.

ПАМ’ЯТКА

1. Не можна хлібом гратися.
2. Не бери зайвого хліба.
3. Хліб потрібно доїдати.
4. Не залишай крихти на столі.
5. Черствий хліб віддай тваринам або птахам.  
6. Пильнуй, щоб не падав хліб додолу.
7. Як упаде хліб, підніми його.
8. Шануй працю людей, які виростили хліб.
9. Бережи хліб, не викидай.
10. Пам’ятай, що хліб – святий.

 

14. Розучування скоромовки.

Я печу, печу, печу,

Дітям всім по калачу.

Зверху маком потрушу,

В піч гарячу посаджу.

 

- Діти, люди яких професій задіяні в тому, щоб хліб потрапив до нас на стіл? (трактористи, комбайнери, водій, мельник, пекар)

- Які традиції і звичаї ви запам’ятали? (…)

- Як правильно поводитися із хлібом? (…)

 

Сьогодні, дорогі діти, ви розповідали віршики про хліб, відгадували загадки, пригадували прислів'я і звичаї. Тож шануйте хліб, як найдорожчий у світі скарб. Бережіть хліб. Нехай така бережливість стане законом кожної сім'ї, кожного із нас. І пам’ятайте: хліб – усьому голова.

Отже, діти, я би хотіла , щоб після нашої сьогоднішньої виховної години кожний з вас передивився своє ставлення до хліба, до хліборобської праці. Бережіть цей найважливіший винахід людства.