«Хліб на столі – щастя на землі» за твором Тамари Коломієць «Хліб»

Урок літературного читання в 2 класі

Тема «Хліб на столі – щастя на землі» за твором Тамари Коломієць «Хліб»

Мета:  -  навчити дітей виразно читати; формувати уміння переказувати;

               виділяти основну думку прочитаного; збагачувати словниковий       

               запас учнів;

• розвивати пам'ять, увагу, усне мовлення;
• виховувати бережливе ставлення до хліба, формувати творчу компетентність молодших школярів.

Тип уроку - урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет Т.Коломієць, індивідуальні картки, ілюстрації, прислів’я , кросворд, виставка книг про хліб, різновиди хліба, рушники, коровай, колоски, електронна презентація, відеоролик «Як хліб на стіл потрапляє» (https://www.youtube.com/watch?v=P01wE4DTb41), музичний супровід пісень

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організація класу

 Лунає пісня «Зеленеє жито, зелене…»

(учні співають, учень і учениця вручають коровай на рушнику запрошеним гостям)

Учитель: Хліб-сіль на вишитому рушнику – символ гостинності українського народу. З давніх-давен існує звичай підносити хліб на рушнику дорогим гостям.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

• Девіз нашого уроку:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно й плідно працювати.

ІV. Мовна розминка

1. Промовляння і добір слів до чистомовки

На-на-на – рідна… (сторона)

Ай-ай-ай – наш рідненький …(край)

Жу-жу-жу – землю   (бережу)

Ба-ба-ба – золоті…(хліба)

Ті-ті-ті – руки…(золоті)

2. Вправа на розвиток периферичного зору

Робота з таблицею Шульте

• За 30 секунд прочитати числа в послідовності від 1 до 25, не переміщуючи зір за межі центральної клітинки.

V. Актуалізація опорних знань учнів

 1. Уточнення значення слова «хліб»

   - Яке значення слова «хліб»?

   - Словники української мови подають багато значень цього слова:

     Хліб – продукт харчування, випечений із борошна.

     Хліб – це зерно, яке перемелюється на борошно.

     Хліб – поле, засіяне зерновими рослинами.

     Хліб – прожиток (заробляти на хліб).

     Хліб насущний – це щоденні, звичайні харчі.

   - Чи можна уявити хоч один день без хліба?

   - Які сорти хліба ви знаєте?

   - Чому кажуть «хліб святий»?

VІ. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

«Хліб наш щоденний дай нам сьогодні…» - промовляємо ми в молитві. Відколи себе пам’ятаємо, щодня споживаємо хліб. Здається, що хліб був завжди. Чи це так?

Вчені вважають, що в давнину люди споживали зерно дикоростучих рослин, коли їм не щастило на полюванні. Згодом зерна почали розмочувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпарених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб.

Від темної, твердої з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба-калача, короваю – минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі випікають величезну кількість хлібних виробів – близько 800 видів.

Як бачите, такий звичний для всіх хліб має давню і цікаву історію. Тому і написано на цю тему багато казок, розповідей, книжок. Сьогодні ми познайомимося з одним із таких творів.

2. Опрацювання оповідання Т.Коломієць «Хліб»

2.1. Відомості про автора

- Прочитайте заголовок оповідання. Хто автор?

 Тамара Коломієць народилася в Черкаській області. Її мама важко працювала, а тому виховувала дівчинку бабуся. Дитинство Тамари було перервано війною. Вона бачила сум, горе, людську біду, сльози, страшні рани, а тому мріяла бути лікарем, щоб допомагати скаліченим на війні. Та доля розпорядилася інакше. Стала поетесою. Перша книжечка віршів «Пролісок» побачила світ, коли Тамарі було 21 рік. Тепер у Тамари Опанасівни багато віршів, казок, небилиць, лічилок, смішинок, загадок для малечі. Адже у неї росте шестеро онуків.

 2.2. Слухання оповідання

 - Подумайте, хто є головною дійовою особою оповідання.

2.3. Словникова робота

 - Прочитайте словосполучення:

золоте зерно                                    золотава шкоринка

золоте проміння                              позолота від вогню

золоті руки                                      на стеблині золоченій

• В якому значенні вжито слово «золоте»?

2.4.Читання словосполучень «луною», прискорюючи темп

2.5. Гра «Блискавка»

Прочитані картки учитель прикріплює на дошці.

Слова на картках: молотять, косять, боронують, вирощують, орють, відбирають, сіють, мелють, печуть.

• Що означають ці слова?

2.6.Читання оповідання мовчки

2.7. Фізкультхвилинка

А ми зерно сіяли, сіяли

(Показати, як сіють зерно.)

у земельку чорную, свіжую.

І з’явились перші листочки.

(Присісти, показати листочки.)

І з них повні, гарні колосочки.

(Піднятись, показати колосочки.)

До сонечка повернулися

(Повернутися до вікна, піднятися навшпиньки, покружляти.)

і сонечку усміхнулися.

Вітер колоски хитає,

(Нахили тулуба і рук.)

до зерняток промовляє:

«Ви і повні, жовтороті,

(Руки на пояс, вгору, поперед себе.)

Буде урожай хороший».

2.8. Аналіз змісту і вибіркове читання

- Скільки абзаців у тексті?

- Які слова зустрічаються в оповіданні найчастіше?

- У якому значенні вжито вирази з дошки?

- Що позолотило хлібину? Прочитайте, що зробили роботящі руки.

- Знайдіть опис спеченого хліба. З якими пропозиціями звертається хліб до людей? Як ви розумієте ці слова?

2.9. Слово вчителя про Голодомор, війни, нестачу хліба…

2.10. Переказування тексту

- Ще раз подивіться на слова з гри «Блискавка». Вони відтворюють шлях хліба з поля до столу. Переставте місцями картки, щоб відновити цей шлях.

- Користуючись виразами і словами з дошки, детально перекажіть оповідання.

2.11. Огляд відеоролика « Як хліб на стіл потрапляє»

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота з прислів’ями (робота в парах)

• З’ясуйте і поясніть, як ви розумієте значення прислів’їв .

Прислів’я: Як хліб буде, то і все буде.

                 Хліб убирає, хто його має.

                 Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

                 Лежачого хліба ніде нема.

                 Хліб – батько, вода – мати.

                 Багато снігу – багато хліба.

2. Відгадування загадок, розв’язування кросворда

• Про хліб і все, що з ним пов’язане, не тільки написано багато

віршів, оповідань, а й складено багато загадок. Розгадавши деякі з них, ви зможете прочитати прислів’я з кросворда.

1. Хвалить його кожен,

любить його кожен.

І дня ми прожити

без нього не можем.

                                      (Хліб)

2. З весни до морозів

з села виходив віл –

залізним гострим рогом

копав старанно діл.

Копав, не норовився,

скибки перекидав,

за літо наробився –

всю зиму прогуляв.

                             (Плуг)

3. Виріс в полі дім,

є зернятка в нім,

стіни позолочені.

Вітерець колише дім

на стовпчику золотім.

                            (Колосок)

4. Як навколо об’їси –

серединки не проси.

Ми такі гостинні:

дірка в середині.

                            (Бублики)

5. Хто це поле оре, сіє

та й хліб збирає?

                            (Хлібороб)

6. Святковий хліб. Ним зустрічають гостей.

                                 (Коровай)

7. Де йшла сотня косарів,

вийшло п’ять богатирів:

косять, в’яжуть заодно

і молотять на зерно.

                            (Комбайни)

Хліб – усьому голова (прислів’я з кросворда)

• Чому хліб – усьому голова?

3. Учні читають напам’ять заздалегідь підготовлені вірші про хліб

VІІІ. Підсумки уроку

1. Рефлексія. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• Продовжіть речення:

«На мене незабутнє враження справило.»..

«Я зрозумів (зрозуміла)…»

2. Узагальнююча бесіда:

• З яким твором ми сьогодні працювали на уроці?
• Так чому хліб – усьому голова?
• Як треба ставитися до нього?
• Що було для вас складним?
• Що далося легко?

3. Оцінювання навчальних досягнень учнів

(Лунає пісня про хліб у виконанні дітей)

ІХ. Домашнє завдання

Прочитати текст за підручником, вміти його переказувати.

Дізнатись, який хліб люблять у вашій родині, з якого зерна.

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Кафедра методики та психології дошкільної та початкової освіти

ВИПУСКНА РОБОТА

«ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ»

                   Виконала

                                              Скалан Наталія Леонідівна

                                                    учитель спеціалізованої школи

                                               І-ІІІ ступенів з поглибленим

                                           вивченням іноземних мов

                               №220 міста Києва

                                       Голосіївського району

                                         Керівник: Базиль Л.О.

Київ 2016

Дозволяю

використання повного тексту або фрагментів моєї роботи у формуванні інформаційно-методичного фахового середовища педагогів міста Києва із зазначенням імені автора.

_______________