«Хлібом славиться земля»

 

 

 

 

 

«ХЛIБОМ СЛАВИТЬСЯ ЗЕМЛЯ»

Пiдготувала: Черепiнська Т.Л.

 

 

 

 

 

 

 

Сила від хліба, хліб від землі

Найбільший прояв геніальності – в засіяній ниві.

                                                                                         О. Довженко

Презентація проєкту «Хлібом славиться земля»

Мета. Познайомити дітей із значенням хліба в житті людини, з історією його виникнення, з обрядами, звичаями, розширити знання про шлях хліба до столу. Довести до відома учнів, що хліб – результат праці людей багатьох професій. Розвивати мов­лення, увагу.  Виховувати любов та пошану до хліба, хліборобів, які його вирощують, до українського народу, його традицій, звичаїв.

Обладнання: Знаряддя праці для випічки хліба, пред­мети українського побуту (горщики, глиняні тарілки, вишивані рушники, свічки), колосся пшениці, виставка хлібо-булочних виробів, виставка книг про хліб, серія малюнків «Як хліб на стіл прийшов», плакати та написи на дошці («Є хліб — є й життя», «Хліб для нас — символ братства й гос­тинності», «Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде», «Земля — матінка, а хліб — батенько»,  «Хліб – це кров життя, политий рясно хліборобським потом» (Дмитро Луценко.), «Людина в світ добро нести повинна, як зерна носить людям колосок» (Григорій Коваль.), «Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.» ( Народна мудрість), малюнок чарівного колоска.

Хід заходу

Святково прикрашена зала. На вишитому рушникові — хліб, вироби з борошна, у вазі стоять колоски. Виходять ведучий та ведуча.

 Звучить музика: Пісня «Ой зелене жито, зелене».

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене!

Ой зелене жито, ще й овес,

Тут зібрався рід наш увесь.

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Ой зелене жито женці жнуть

Хорошії гості мене ждуть.

Ведучий: Добрий день вам, люди щирі!

Ведуча: Добрий день вам, друзі милі!

Ведучий: Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про те, що завжди було турботою і радістю людини.

Ведуча: Про те, без чого не уявити ні степової долі, ні світанку, ні рідного дому.

Ведучий: Про те, що для кожного з нас необхідне, як сонячне світло чи дихання.

Ведуча: Про хліб поговорим сьогодні,

                Бо хліб -  усьому голова.

                Від хліба все – і радість, і пісня,

                 І життя, і зростання, і матері посміх,

                 І кроки дитини, і доля щаслива.

Ведучий: Візьму я в руки хліб духмяний,

                  Він незвичайний, він святий.

                  Ввібрав і пісню, й працю в себе,

                  Цей хліб рум’яний на столі.

                  Йому до ніг вклонитись треба,

                  Він – скарб найбільший на землі.

Під музику « Пісня про хліб»  до залу заходять хлопчики й дівчатка в українських костюмах, виносять на вишитому рушнику коровай.

1. Дівчинка

 Гостей дорогих стрічаємо

Круглим пишним короваєм.

З рушником берем таріль,

Коровай кладем і сіль.

2. Хлопчик

 Шанобливо хліб підносим

          І вклонившись, щиро просим:

         Любий гостю наш, приймай

         Хліб гостинний – коровай.

     (Діти кланяються і кладуть хліб на стіл, застелений скатертиною).

3. Дівчинка

Хліб – усьому голова , так в народі кажуть,

Хліб – це мир, любов, життя, хліб – це наша радість.

Ведуча:

А почнемо ми презентацію проєкту з групи Народознавців, яка загадає вам загадки.

Кину її в грядку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина)

Ноги на полі, середина на дворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)

Що то за твір , що ні чоловік, ні звір, а має вуса. (Ячмінь)

Без рук без ніг, а підперезаний. (Сніп) 

У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою .(Хліб у піч та з печі)

Ріжуть мене ножакою, б’ють мене ломакою, за те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять. (Хліб)

Б’ють мене, топчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)

Круглий, мов  сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть – красується. З печі – на блюдо, їжте мене ,люди, на здоров’ячко. (Коровай)

Група Народознавців дослідила Коровай, Коровай - Так! Так! Той самий, що "Ось такий заввишки, Ось такий заввишки...". Мабуть, найпопулярніша дитяча пісенька - гра. Грають в неї і в дитячому садку, і в школі, і навіть після її закінчення. І ми, давайте пограємо. (діти грають в гру)

Діти стоять колом, одна дитина з прикрашеним короваєм всередині кола. Гра «Коровай»

Ведуча:     Як на наше свято

                    Прикрасили коровай.

(Діти ходять по колу)

          Ось такий вузенький.(Сходяться)

Ось такий широкий. (Розходяться)

Ось такий низенький. (Присідають)

Ось такий високий.(Руки вверх)

Діти:  (Звертаються до дитини з короваєм).

                          Яна , ти часу не гай,

                           Кого хочеш вибирай.

Дитина з короваєм:

Я люблю звичайно всіх

Але хліб (Катю) більш за всіх

 (Катя виходить у коло. Гра повторюється.)

 

    Ведуча: Нещодавно у рубриці новин я почула інформацію, яка мене зацікавила.

 А саме, “Як до нас прийшов хліб”. Давайте послухаємо групу дослідників, яка досліджувала це питання

Виступ Дослідників:

    №1 На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 10  тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Перший хліб був у вигляді рідкої каші. Ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжарювати, а потім з’явився перший прісний хліб – коржі з густої зернової каші – тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення.

        №2 Хліб на хлібній заквасці з’явився пізніше. Його Батьківщиною вважають Єгипет. Пекли його різної форми: круглий, довгастий, у вигляді пірамід, риб та інших тварин. Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до нашої ери. Уже до IX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки

        Печений хліб був у давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені вважають, що саме предки українців винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали борозну та спекли перший хліб.

  №3 Хліб – це свого роду реліквія. Є навіть музеї хліба. У музеї мистецтв Нью-Йорка є круглий хліб, вік якого 3400 років , а в Цюріхському музеї виставлений хліб, якому 6000 років. В Києві музей хлібу відкрився у 1983р.

4. Дівчинка

Великою шаною хліба в Україні зумовлене те, що господарський рік був тісно й ґрунтовно пов’язаний з усіма польовими роботами навколо ниви, навколо хлібів.

Перший посів озимих зернових, як відомо,проводять восени до Семена, тобто до 14 вересня. Але найвідповідальніша посівна припадає на весну (ярина, ярові зернові).До весняної сівби готувались заздалегідь. Переглядали зерно, лагодили перманент (інвентар), кінську збрую.

  5.Хлопчик

 Чи знаєте ви, як пахне життя? Затамуйте подих і відчуйте цей запах…Це пахне хліб. Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. А початок хліба – маленька зернинка.

        Жито-жито! Немала і неблизька дорога

        Від зернин розсипчастих малих

        До буханки хліба золотого,

        До окрайчика в руках твоїх.

 

Ведучий: Чи задумувалися ви коли-небудь, який шлях проходить хліб, перш ніж потрапити на наш стіл? Послухаємо групу науковців та помандруємо з маленьким зернятком, побачимо, яку далеку дорогу доводиться проходити йому до великої круглої паляниці.

   5.Хлопчики-зернятка

     №1 Кожний буханчик хліба містить у собі тяжку працю, вкладену у нього   тисячами людських рук. Ра­ніше люди взагалі все робили на полі руками, тому кожна хлібинка вважалася святою. Зараз людську працю полегшили спеціальні машини, які допомагають збирати та обробляти пшеницю.

№2 Дорога хліба до нашого столу починається з маленького зернят­ка. Його запасають з осені, а навесні висівають у пухку землю. Завдяки теплому сонячному промінню і волозі, що накопичувалася під час танення снігу, невдовзі з’являються зелені паростки. Вони ще зовсім маленькі, але день за днем стають все більші й міцніші. Всіма своїми силами колоски тягнуться угору, до сонця.

Весною поля стоять зелені, однак із приходом літа вони зміню­ють барву на жовту. Безкрайні океани золотистої пшениці!

    №3 Люди пильно стежать за тим, як зростає хліб: знищують шкідників, поливають, якщо дов­го немає дощу. У серпні колосся наливається і під вагою  зерна схиляється додолу. І ось настає пора збирати врожай. З раннього ранку до пізнього вечора працюють комбайни, скошуючи пшеницю. Хліб треба швидко зібрати, бо він може перестояти та осипатись. Скошене колосся комбайни обмолочують, щоб видобути зернятка. А зерно на млинах перемелюють на муку.

№4 Тепер за справу беруться пекарі. Вони замішують тісто і в ве­ликих печах випікають хліб. Ще гарячим його доставляють у мага­зини, де ми і купуємо його.

Нарешті хліб перед нами — пухкий, теплий, з рум’яною скорин­кою. Довгий шлях пройшов він від поля до столу, багато людських рук дбали про нього. І тим смачнішим він стає для нас!

Отже, ми дослідили: для того, щоб хліб потрапив до нас на стіл прикладають зусиль люди 120 професій.

     Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?

     Диханням сіяча, вогнем безсонних діб,

     Трудом і творчістю, людським гарячим потом

     Він пахне так, як пахнуть меду соти.

З труда важкого виросло зерно,

Із дум і помислів -  достаток, благо світу,

І хліб зійшов, як гімн весні і світу,

Запах в печі, як молоде вино.

Він пахне степом, сонцем у жнива.

Коли, мов князь, сповзає із лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий

Поволі завойовує права.

Чи капустяний лист, чи лист в печі пече,

Чи хліб на двох, чи на велике місто.

Та пахне він завжди єдиним змістом,

Трудом безсонних ранків і ночей.

Ведуча:

Група Аналітиків підготувала питання та провела соціологічне опитування серед батьків, учнів , вчителів.

На питання :«Який хліб ви полюбляєте більше: чорний чи білий?»

Відповіли: білий – 60%, чорний – 40%.

На питання: «Чи можете ви обійтися за обідом без хліба?»

Ми отримали такі результати: так – 10%, ні – 90 %

На питання :«Що ви робите з відходами хліба?»

Ми почули:  годуємо тварин – 65%

                        віддаємо птахам – 20%

                        робимо квас – 15%.

 Отже, хліб пройшов тяжкий шлях, перш ніж потрапити до нас на стіл.

 Бережіть його!!!

 

Дівчинка: Коровай під сонцем ріс.

                       Пахне сонечком він красним,

                   Пахне полем , колосками

                   Цей хороший коровай.

Хлопчик: У стінах храмів і колиб

                  Сіяє нам святково ,

                  Як сонце, випечений хліб

                  І виплекане слово.

   Дівчинка: І люблять люди з давнини,

                  Як сонце незагасне,

                   І свій духмяний хліб ясний,

                   І рідне слово красне.

   Хлопчик:  Бо як запахне людям хліб,

                   Їм тихо дзвонить колос,

                       І золотом сіяє сніп

                   І жайворонка голос.

Дівчинка: І, мабуть, тому кожну мить

                Бешкетнику – харцизі

                Їх слово батьківське звучить

               Як заповідь у книзі.

Хлопчик: Цей сплав чудесний , золотий

                   З ядристих зерен літер:

                  «Не кидай хліба, він – святий,

               Не кидай слів на вітер!».

                  -Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-

               В суворості ласкавій,

               Бувало каже дід старий

               Малечі кучерявій.

                 - Не грайся хлібом , то ж бо гріх!-

                   Іще  до немовляти,

                   Щасливий стримуючи сміх,

                   Бувало каже мати.

                   Бо красен труд, хоч рясен піт,

                   Бо  жита дух медовий

                  Життя несе у людський світ

                  І людські родить мови.

  Ведучий:  Я запрошую групу народознавців. Вони розкажуть, яке ж значення має хліб в житті українського народу, а також традиції та обряди пов’язані із хлібом в Україні.

№1 Хліб і сіль в українській хаті завжди був символом гостинності. Хліб, як рушник, здавна в Україні  служив оберегом. Кругла паляниця нагадувала сонце і була символом сонця, якому вклонялися наші далекі предки. Жоден із українських обрядів не обходився без хліба, тому ,що хліб – це життя, добробут, багатство.

 №2 Коли народжувалася дитина, то провідувати її йшли з хлібом, щоб дитина була щасливою, багатою. На хрестини також йшли з хлібом. Сватали дівчину із хлібом, яким обмінювалися при згоді дівчини на шлюб. Перед весіллям у суботу пекли коровай , який оздоблювали калиною, барвінком, червоними стрічками. Крім короваю, пекли калачі, шишки. Мати благословляла молодих хлібом, коли вони йшли до церкви,осипала їх пшеницею на щасливе й багате життя.

№3 У поховальних обрядах також присутній хліб. Його клали на віко домовини. Калач  чи хліб несли до церкви, де служили панахиду по померлому. На поминальному обіді усім роздавали поминальне печиво, пиріжки чи булочки.

№4 Найбільше хліб використовували у різдвяному обряді. По- перше, символ Різдва – це дідух, житній або пшеничний сніп, який стояв на покуті до Водохреща. По-друге, це обрядова їжа – кутя, яку готували на всі святі вечори. Кутю готували із товченої пшениці, додавали мед, мак, горіхи. Ще одна обрядова страва – пироги, які обов’язково пекли на щедрий вечір 13-го січня.

№5 На Великдень пекли із здобного тіста обрядовий хліб – паску, прикрашали фарбованим пшоном, маком, цукровою пудрою. Хліб використовували і в обрядах зустрічі весни, на свято 40 святих (22-ого березня). Господині пекли із тіста жайворонків, з якими діти вибігали на двір і закликали весну. Обрядове печиво пекли і на свято Маковія (14-го серпня) - це коржі з маком та медом. І нарешті – калита, яку пекли на Андрія (13-го грудня). Калита – круглий корж з діркою посередині, який символізував сонце. І кусання калити не випадкове, адже сила осіннього сонця зменшувалася і, очевидно, це символізувала собою надкушена калита.

№6 «Хліб наш насущний дай нам на кожен день», -молили Всевишнього наші предки і дякували богові щоденно за хліб на столі.

Зростає колос  золотий,

 Налитий сонцем й небом,

 Щоб ми вклонилися йому

І багатіли хлібом.

 І кожен день, і кожну мить

Дай,  Боже, хліб насущний,

Щоб ми могли у мирі жити, 

Щоб не були бездушні.

Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде.

Бо не черствіє хліб святий

 Черствіють тільки люди.

Ведуча:

Група акторів підготувала виставу повчальної казочки  «Колосочок»

 

Ведуча казки:

Сядьте,  діти, всі будь ласка,

Розпочнеться зараз казка.

Це було давним- давно,

Коли ще звірі говорили.

У купі з птахами жили

І між собою не сварились.

Біля ставочка стояв дім,

Новим красивим був маєток.

А хто ж там жив?

(Вибігає півник, кланяється)

Там півник жив.

Півник:  Я півник Голосисте Горлечко,

                Піснею своєю всіх буджу,

                Як тільки над землею

                Сходить сонечко. Кукуріку!

Ведуча: І двоє жвавих мишенят.

(Вибігають мишенята)

Круть: Мене звуть Круть! (кланяється).

Верть: А мене –Верть! (кланяється).

(Мишенята беруться під руки, танцюють і співають).

Ми любимо гуляти,

Крутитись і вертітись.

І вміємо чудово

 пісеньки співати.

(Півник бере віник, замітає подвір’я, мишенята граються).

Ведуча: Ось ми і познайомилися з мешканцями цього чудового будинку? Що ж було далі?

Півник:

Ко-ко-ко. Що це лежить? (Піднімає).

Це ж пшеничний колосок.

Гей, Круть, гей ,Верть!(Мишенята розглядають колосок).

Мишенята: (Разом).

Треба його обмолотити!

Півник: Хто ж буде молотити?

Мишенята: Не вміємо ми цього робити!

Півник: Гаразд, гаразд, я це зроблю,

               Пшениці сам намолочу.

   (Півник виходить , мишенята граються).

Ведуча: Півник взявся  молотить.

               Ллється з нього градом піт.

               Мишенята ж, знай, гуляють,

                Хоч немало мають літ.

Півник(Повертаючись):

Мишенята, де ви любі?

Поможіть мені скоріш.

Наробився я на славу:

Намолотив аж цілий міх.

Круть:  Ох і гарне зерно!

Верть: Добірна пшениця!

Разом: Видно буде з нього нам

Добра паляниця!

Півник: Зачекайте, підождіть,

                Друзі мої милі,

Треба ще змолоти зерно,

                 Коли ви при силі.

Верть: Де та сила?

Круть: Подивись, ми ж сьогодні хворі.

Верть: У мене живіт болить. (кривиться).

Круть: Мені у боці коле. (Кривиться).

Півник: До млина піду я сам.

               Хоч важка дорога.

(Півник бере мішок на плечі, виходить. Мишенята граються )

Круть: (Дивіться з-під руки).

Бачу півник йде з млина,

               Аж душа радіє.

               Зараз нам спече пиріг

               Він у нас все вміє. (Гладить живіт).

(Півник ставить мішок. Підбігають мишенята).

Верть: Як би хто пиріг нам спік…

Півник: Звісно, мишенята.

               Тісто гарно замісіть.

               Бо вже я не чую ніг.

Круть: Я не знаю, як місити!

Верть: Я не хочу це робити!

Півник: (Тяжко зітхаючи)

Піду сам воду носити,

       Дрова рубати, піч топити.

  А як усе зроблю

   Аж тоді пиріг спечу.

(Виходить, мишенята граються).

Ведуча:Довго вони розважались,

Про півника не турбувались.

  А як дух пішов смачний-

За стіл погналися мерщій!

Круть:    Ох, голодний же я!

Верть:      Ох і їсти хочеться!

Круть:      Запашний вийшов пиріг!

Верть:      Слинка так і котиться!

Півник:    Дайте відповідь мені

                 На питання звичне:

                Хто знайшов , і де лежав

                Колосок пшеничний?

Мишенята:  На подвір’ї він лежав,

                       Непотріб неначе.

                      Ти подвір’я замітав

                      Й колосок побачив.

Півник:    Хто його обмолотив?

                  А тоді у млин носив?

Круть:       Ти робив це!

Верть:        Ти, ти!

Півник:     Може воду ви носили?

Мишенята:  (Тихіше).

                  Ні, ми цього не робили.

Півник:     Ну, а дрова хто рубав?

Круть:    (Тихо). Ти рубав.

Верть:    Я не рубав?

Півник:  Може хто з вас піч топив?

                Чи хоч тісто замісив?

                 А тепер як пиріг їсти ,

                 То мені нема де сісти!

(Мишенята,  похнюпившись, виходять з-за столу.  Півник сідає, сумно підпирає голову руками.)

Ведуча:    Ото друзі розійшлися,

                Стали жити окремо.

                Як подумаємо добре

                Відповідь знайдемо.

               Чому вони розійшлися?

               Чому вони не вжилися?

           (Відповіді дітей).

Круть:  Ми з півником проживали.

Верть:  Його труд не поважали.

Разом:        Ви з нас приклад не беріть,

                    Вірну дружбу бережіть!

(Кланяються).

Група Біологів

Біологи не знайшли однозначних свідчень користі чорного і шкоди білого хліба, виявивши значні відмінності у реакції організму людей на споживання і того й іншого продукту.

1. Пшеничний хліб містить білки 7,9г, вуглеводи 50,0г, жири 1,0 г, енергетична цінність 225 ккал, амінокислот  в нім мало. У житньому хлібі білків 6,5 г, вуглеводів -42,4 г, жирів 1,0г , енергетична цінність в цьому хлібі 180ккал, а амінокислот в нім багато. Вийшло , що пшеничний хліб поживніший,  ніж житній. У цих двох сортах хліба однакова кількість жирів. Але житній хліб багатший амінокислотами.
2. На уроках з «Основ здоров’я» ми взнали, що норма вживання хліба за добу для дітей 120-300г. Підліткам 350 -400г. Дорослим 330г. Більш всього потрібно хліба вживати людям, що займаються фізичною працею, їм потрібно 800г.
3. Хліб – істотне джерело вітамінів групи В. Він служить повсякденним  постачальником рослинної клітковини. Нарешті , хліб – джерело необхідних організму мінеральних речовин , а саме калію, кальцію, магнію, натрію, фосфору, заліза.
4. Майже половину енергетичних ресурсів, необхідних для життєдіяльності, людина отримує від хліба. І ніщо в нашому житті нам не замінить хліб. Наші

предки учили : «При ситості пам’ятай голод».

Ведуча: Були діти такі часи на Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб їм        тільки снився. Тоді в Україні був голод. Вмирали від голоду цілими сім’ями, селами.

                Діти , давайте звернемось до Господа нашого і попросимо, щоб наша земля щедро віддавала свої дари.

 (Одна дитина промовляє молитву).

    Молитва

До тебе звертаємось, Боже!

Хай воля твоя допоможе

Нам мудрими і мужніми стати,

Землиці твій дар зберігати:

Барвисте, ошатне вбрання.

Не йти по землі навмання.

І бачити кожну стеблину,

І в серці нести Україну.

Вчитель:

А зараз я хочу надати слово Літераторам.

Сценка «Хліб від зайчика»

Мати: Діточки, біжіть до столу. Я хліб із печі вийняла, як вистигне, то поїсте з молочком.

(Вбігають хлопчик і дівчинка.)

Дівчинка: Ой, матусю, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так подобається цей запах!

Хлопчик: І я так само – дуже люблю запах свіжого хліба. І їсти хліб люблю, бо це так смачно…

(Сідають за стіл, мати відламує їм по куску хліба, і діти їдять.)

Мати: Хліб, діти, і справді запашний та смачний, бо в ньому живуть пахощі нашого рідного поля і вітру, сонечка і дощику, запах квітів і людської мрії. Важкою працею дістається він людям завжди, але без нього немає життя.

Хлопчик:  А чому , матусю? Та ж хліб можна замінити чимось іншим…

Дівчинка:  Ага…Можна замінити булочками, печивом…

Мати:  Ой, діточки, які ви ще маленькі в мене. А булочки, печиво, тістечка – це і є наш хліб святий, тільки здобрені ці вироби яйцями, маслом, цукром, тому по іншому називаються. Але в основі їхній – таке ж борошно, а це і є хліб. От те борошно, яке роблять із зерняток жита і пшениці, дуже важко діставалося людям завжди. Без нього був голод , вимирали люди цілими сім’ями, а тому старалися, щоб хліб завжди був у господі.

Хлопчик: А я знаю, як росте хліб. Його спочатку сіють.

Дівчинка: Спочатку поле готують до посівів : орють, скородять, а потім у пухку землю зерно сіють, щоб легко йому було рости. Зрозумів?

Хлопчик: Зрозумів. Потім посіви доглядають, удобрюють.

Дівчинка:  А коли колоски наллються тугим зерном, його збирають комбайнами.

Хлопчик:  Не поспішай! Спочатку роблять зажинки. А знаєш , що це таке?

Дівчинка: Знаю-знаю. Виходить в поле господиня і жне серпом перший сніп, приносить його додому і ставить під образи, де він стоїть до кінця жнив.

Хлопчик:  А потім починаються жнива. У цей час люди працюють  і вдень, і вночі, щоб зберегти вирощений врожай і щоб не пропала жодна зернинка. Бо в них – важка праця хліборобів. А коли повертаються косарі зі  жнив , їх бігли зустрічати діти, бо кожний косар мав скибочку «хлібця від зайчика». Цей хліб дітям був дуже смачний.

Дівчинка:  Жнива – то найважча робота.

                     Машини натомлюють шлях,

                     Як краплі гарячого поту,

                     Пшениця у сірих мішках.

                     (Ганна Чубач)

Мати:          Горджуся родом хліборобів,

                      Майстрами хліба і землі

                     Шаную скромний їх доробок,

                      Діла великі і малі.

                     Ось дар священний їх – хлібина

                     Лежить у мене на столі,

                     Неначе пісня голубина,

                     Неначе сонце на крилі.

                     (Іван Турчак)

4.Пісня про хліб(музика)

Вірш «Як пахне хліб»

     Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?

     Диханням сіяча, вогнем безсонних діб,

     Трудом і творчістю, людським гарячим потом

Він пахне так, як пахнуть меду соти.

З труда важкого виросло зерно,

Із дум і помислів -  достаток, благо світу,

І хліб зійшов, як гімн весні і світу,

Запах в печі, як молоде вино.

Він пахне степом, сонцем у жнива.

Коли, мов князь, сповзає із лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий

Поволі завойовує права.

Чи капустяний лист, чи лист в печі пече,

Чи хліб на двох, чи на велике місто.

Та пахне він завжди єдиним змістом,

Трудом безсонних ранків і ночей.

Підсумок презентації проекту.

Вікторина «Все про хліб»

1. В чому різниця між озимою і яровою пшеницею? (Ярину сіють весною, озимину – восени, взиму)
2. Куди везуть зерно після збору? (На елеватор –хранилище для зерна.)
3. Де зерно перетворюють у борошно? (У млині.)
4. Про нього говорять : «… - всьому голова» (Хліб.)
5. Батьківщина хліба ?  (Єгипет.)
6. Пшеничний хлібець у вигляді кільця заварного крутого тіста. (Бублик)
7. Дитяча гра, що отримала назву на честь цього хліба. Їм величають іменинника. (Коровай).
8. Гостей зустрічають з … (Хлібом з сіллю.)

Вчитель: Щоб смачний коровай щодня був у нас на столі , ми повинні визначити для себе чіткі правила спілкування з хлібом. Давайте спробуємо їх вивести.

Допоможіть мені , я починаю речення, а вам треба закінчити, «включіть логіку»

•          Бери хліба стільки… (Скільки з’їси).
•          Ніколи не бери хліб… (Брудними руками).
•          Не загортай хліб… (В газету).
•          Не клади хліб в сумку… (З овочами, піддаючи себе небезпеці захворіти)

Діти:  Щодня до нас приходить гість –

           Рум’яний , теплий,  свіжий,

           І називається він хліб,

           Він наша перша їжа.

 

         Звичайно, перша, головна,

        Як сонце і повітря,

        Хлібина ніжна і смачна

        Пшенична або житня.

 

       Імен багато має хліб,

      Є гарні і незвичні –

      Рогалик, торт, батон, пиріг

      І паска й паляниця.

      Ще  - бакалійник і калач,

      Перепічка і піца.

 

     За 5-6 тисяч літ до нас

     Вже пахло в світі хлібом.

     І перший в світі хлібодар

    Ним снідав і обідав.

 

    З тих незапам’ятних часів

    Хліб на столі -  це свято;

    Скажіть, святіше щось за хліб

    Чи будемо ми мати?

 

Хлопчик виконує пісню: «Із сиром пироги»(музика)

Ведуча:

      Щирі друзі,  добрі люди!

      Хай завжди вам добре буде.

      Вік живіть у вашій хаті

      І щасливі і багаті!

      І головне пам’ятайте:

      Хліб – наше багатство.

     Бережіть і шануйте його.

Господиня (звертається до глядачів)

Пам’ятаймо, що в хлібі велика праця. Пам’ятаймо завжди, що хліб святий. Шануймо його так, як шанували наші бабусі і дідусі.

Гості мої дорогенькі,

Добра вам бажаю,

І за добрим звичаєм

Хлібом пригощаю.

(Пригощають стравами із борошна гостей проєкту!)

(Звучить пісня «На добро» на муз. І. Карабиця, сл. Ю. Рибчинського)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хліб частина історії і її майбутнє. Він дивний початок і окреме щастя життя.

Запам”ятайте ці слова:

1. Друже, ким ти не станеш в житті, ніколи не зможеш обійтись без хліба. Живи так, щоб хліб твій був завжди честий, справедливий, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей і для твоїх внуків, він завжди лишався прекрасним дивом, витвором рук людських.

2. Запам”ятай і скажи всім: у хліба душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.

3. Не топчи хліба, не кидай недоїдений, не гордуй ним. Пам”ятай за хліб платять життям. А шматок хліба, поділений на впіл, робить людей друзями.

4. Головним твоїм годувальником був завжди твій народ. Намагайся віддячити йому за хліб усім добром, на який тільке здатний

5. Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб. Тільки сильний духом вдячний за хліб. Будь те ж вдячними, друзі!

6. Віддаймо шану трударям, що виростили, вимолотили його, перемололи на борошно, рукам, які випекли оці смачні, рум”яні, схожі на сонце паляниці.

7. Хліб - совість наша, хай буде в кожній хаті на столі, прикритий вишитим рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий, недобрий. Хліб не буває таким. Бувають невмілі руки, що невдало випечуть його.

8. Тож вклонімся всій цій святині, щоб одвічно був у кожній хаті, щоб не черствів, не глевків. Бо в народі кажуть: “Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми!”