Хрестові походи. Причини, хронологія та наслідки

Хрестові походи

Хрестові походи — організований і підтриманий католицькою церквою масовий військовий рух ХІ-ХІІІ ст. під гаслом визволення Гробу Господнього від мусульман. У вузькому значенні — військові експедиції християн, для відвоювання Святої Землі у мусульман, що тривали з 1095 (початок першого хрестового походу) по 1291 рік (втрата хрестоносцями Акри). У широкому значенні — усі військові кампанії християн, які заприсяглися боротися проти «невірних»: мусульман, язичників, єретиків тощо.

Причини хрестових походів1. Загострення суспільних суперечностей всередині самої Європи.2. Прагнення католицької церкви зміцнити свій авторитет та поширити свій вплив на Сході3. Сподівання учасників походів на отримання земель і прибутків4. Бажання відкрити торгові шляхи на Близький Схід

ПЕРШИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД27 листопада 1095 р. у місті Клермон - виступ Папи Римського Урбана ІІ, де було оголошено про Перший хрестовий похід. Сам похід розпочався навесні 1096 р. Військо складалось з армій феодалів, лицарів, селян, мещан і монахів. У червні 1099 р. хрестоносці дістались Єрусалима, а 15 липня 1099 р. Єрусалим упав під їхнім натиском. Хрестоносці пограбували місто та влаштували велику різанину серед мусульман та євреїв. У Європі ж звістка про завоювання Єрусалима викликала небачені радість і піднесення.

Результат Першого хрестового походу - заснування Єрусалимського королівства, Готфрід (Годфруа) Бульонский -«оборонець Гробу Господнього» Балдуїн IПерший король Єрусалимського королівства (1100—1118)Головною метою для себе новим володар королівства визначив розширення його кордонів. Весь час свого володарювання Балдуїн I провів у походах. Помер Балдуїн I 2 квітня 1118 року під час походу до дельти Ніла

Другий хрестовий похід закінчився безрезультатно. Мусульмани, консолідовані ідеєю священної війни, завдавали християнам відчутних поразок, знищуючи ослаблені внутрішніми чварами війська хрестоносців. Третій хрестовий похід (1189–1192) - наслідком стало загарбання фортеці Акри та острова Кіпр, де було утворено Кіпрське королівство. Між Салах ад-Діном та хрестоносцями було укладено угоду, за якою купці та паломники з Європи отримали можливість вільно відвідувати Єрусалим протягом трьох років. Єрусалим залишився за мусульманами. Захоплення Акри Філіппом II Августом і Ричардом Левине Серце.

Фрідріх I Барбаросса. Філіпп II Август. Річард I Левове Серце. Леопольд V (герцог Австрії)Брали участь у Третьому хрестовому поході

ЧЕТВЕРТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІДНа початку був запланований як військова експедиція проти мусульман з метою визволення Єгипту. Замість звільнення Північної Африки від мусульман, лицарське військо взяло в облогу столицю Візантії. У 1204 р. Константинополь було захоплено хрестоносцями. Сучасник так розповідав про пограбування міста: «Те, що не згоріло, було розграбовано. Армія, розсипавшись містом, почала грабувати, - так багато, що воістину не можливо було визначити кількість чи цінність здобичі. Тут і золото, і срібло, посуд, коштовне каміння, сукна і шовк, хутряний одяг — узагалі все найкраще, що можна було відшукати у місті».

РИЦАРСЬКІ ОРДЕНИ - це військово-чернечі організації, підпорядковані безпосередньо Папі Римському. Їхнім завданням був захист із зброєю у руках християнських паломників у Святій землі. Наймогутнішими серед них стали ордени госпітальєрів, тамплієрів і тевтонців. Люди, які входили до цих орденів, були водночас і рицарями, і ченцями. Очолювали ордени великі магістри, які підпорядковувалися лише папі римському.

Перший орден — тамплієрів («храмовників») — був заснований у 1118 р. Назва цього ордену пов’язана з тим, що його головна резиденція розташовувалася на місці зруйнованого стародавнього юдейського храму (з французької «темпль» — храм). Другий орден — іоаннітів (госпітальєрів) — дістав свою назву від госпіталю Св. Іоанна біля Храму Гробу Господнього. Незабаром утворився третій орден — Тевтонський (Німецький), або Пресвятої Діви Марії.

Наслідки хрестових походів. Знайомство з культурою народів Сходу, піднесення національних культурнові побутові звички, зорема, гігієна, поширення нових культур, рослин та продуктів харчування (огірки, дині, кавуни, абрикоси, чорнослив, ізюм, цукор із цукрової тростини),розвинення морської середземноморської торгівлі між Сходом та Заходом, завдяки якій збагатилися міста-держави Італії — Венеція та Генуя. Значні людські втрати,зруйнування Константинополя — центра східнохристиянської культури,знищення багатьох пам’яток культури,бібліотек, палаців,погіршення відносин між Європою і країнами Сходу, християнським та ісламським світами