ФРИДЕРИК ШОПЕН
(1810 – 1849)
Великий польський композитор, засновник польської музичної класики, визначний піаніст, педагог.
1810 1815 1817 1823 – 1826 |
Народився у містечку Желязова Воля поблизу Варшави 1 березня. Мати (полька) – співала та грала на фортепіано, батько (француз) – вчитель, грав на скрипці та флейті. Сім'я проживала у маєтку графа Скарбека. Переїзд до Варшави. Заняття на фортепіано під керівництвом сестри Людвіки, згодом у педагога Войцеха Живного. Перший публічний концерт пройшов успішно. Вивчення французької та німецької мов, інтерес до історії Польщі, читання художньої літератури. Успішне навчання у ліцеї. Хобі – малювання карикатур, акторська майстерність. Інтерес до народної музики. |
Полонез сіль - мінор для фортепіано (1817). |
1826 1829 1830 |
Пісня «Бажання» (присвячена К. Гладковській). Для фортепіано з оркестром: 2 концерти (1829, 1830), варіації (1828), рондо (1828), фантазія (1829); для фортепіано: 3 сонати (1828 – 1844), фантазія (1841), 4 балади (1835 – 1842), 4 скерцо (1832 – 1842), 4 експромти (1834 – 1842), 21 ноктюрн (1827 – 1846), 4 рондо (1825 – 1834), 27 етюдів (1829 – 1839), 17 вальсів (1827 – 1847), близько 60 мазурок, 15 полонезів (1817 – 1846), 25 прелюдій (1831-1839), тарантела (1841), болеро (1833), 3 екосези (1830), баркарола (1846), колискова (1844); соната для віолончелі і фортепіано; 18 пісень для голосу і фортепіано (1829 – 1847). Останній твір – мазурка фа – мінор. |
|
1831 1830-ті 1835, 1836 1837 1838 – 1839 1849 |
Приїзд до Парижу. Знайомство та дружба з Г. Гейне, Ж. Санд, А. Мюссе, О. Бальзаком, Е. Делакруа, В. Белліні, Г. Берліозом, Ф. Лістом, Ф. Мендельсоном та іншими, дружба з А. Міцкевичем. Завоювання Парижа як піаніст-віртуоз. Приватне викладання. Роман із Авророю Дюдеван (Жорж Санд). Виїзд до Німеччини. Смерть друга Я. Матушинського, пізніше – батька. Незабезпечене матеріальне становище, сварка та розрив із Ж. Санд. Хвороба легень. Виїзд у Лондон. Дає концерти, уроки. Зиму провів на острові Майорка (Іспанія). Смерть на руках сестри. Урочистий похорон у Парижі. Похований поряд із могилою друга В. Белліні, а серце відправлено на батьківщину до костелу Святого Хреста. |