І частина. Перший урок 2023-2024 н.р. «Живе і буде жити Україна, ніхто не спинить крил наших політ!»

21.08.20231 Вже минуло літо променисте,Й дзвоник знов до школи кличе нас... Сьогодні, як і кожного року, наш НВК гостинно відчиняє свої двері перед шкільною родиною. Незважаючи на надскладні виклики часу: війну, біль, страждання - перший дзвоник лунає в усіх куточках України.

Новий 2023 - 2024 н. р. розпочинається в умовах війни, у часи, коли Україна протистоїть одній із найпотужніших армій світу, тому далеко не всі учні мають можливість переступити поріг своєї рідної школи. Та навіть у цих умовах учителі онлайн продовжать навчати вічним і незаперечним людським цінностям. Наше життя триває, незважаючи ні на що...

Живе і буде жити Україна, ніхто не спинить крил наших політ!Тема першого уроку

Стільки світанків і заходів сонця зустрічала наша чудова, щедра, невимовної краси земля! Здавалося б, ми, народ, що споконвіків проживає на цій родючій землі серед золотих розливів пшеничних ланів, повинні бути щасливими й заможними, тим більше, що відзначаємося працьовитістю й лагідною вдачею. Наша країна повинна була стати раєм на Землі! А вона протягом століть чорніла від горя, злиднів і нескінченних воєн. Річки були кривавими, землі – випалені і витоптані ногами жорстоких загарбників. А в небо здіймався стогін поневоленого і замученого народу. Це сталося тому, що багатьом щасливе життя нашої землі не давало спокою, а заздрість засліплювала очі на страждання інших, штовхала на жахливі злочини. Природа була нашій Батьківщині доброю матінкою, а історія – лютою мачухою.

Ми пережили багатьох загарбників, які приходили і йшли. Переживемо й сьогоднішнє зло. Український народ витривалий, ми вперті, ми як ніколи єдині, адже наша мета - захистити свою країну.

Наш народ – нащадки тих, хто оселився на цій землі, щоб жити й любити, і за тисячоліття ця земля стала частиною нашого серця й душі, тому ми не можемо її віддати ніколи й нікому. Проблемне запитання: Чому український народ є незламним?

А чи ставили ми собі питання: «Як так сталося, що народ «кріпаків» зайняв найбільшу та найродючішу територію в Європі?» Україна розміром приблизно така, як Британія, Румунія і Польща разом узяті.

Яким чином «сільська» мова, «малоросійськоє нарєчіє, которого нє сущєствуєт» має сукупно до мільйона слів??? Перші українські слова (мед і страва) були записані Пріском Панійським у таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України в 448 р. н.е. Як в «маленькую культуру» вмістилися 200 000 народних пісень, велика національна кухня, орнаменти, обрядовість, архітектура, колосальний живопис, перші в Східній Європі академії і книгодрук, стародавні літописи і кобзарство, гумор, театр Корифеїв і «Березіль», музика Веделя і Березовського, Сковорода і Вернадський? Такої «маленької» культури вистачило б на десять народів. Олекса́ндр Висо́цький — громадський діяч, головний режисер фестивалю Тараса Шевченка

Як вийшло, що предки «молодої держави, якій всього лише 30 років», брали столицю Візантії Константинополь ще в 907 році, знищили Хозарський каганат у 968 році...

… спалили османський флот у 1615 році, палили передмістя Москви 1618 року? І це лише верхівка верхівки айсбергу.

Справжніх синів і дочок нашої землі не міг зламати ніхто, бо вони твердо вірили в те, що …є на світі Україна, Не грудка, а земля з народом є! Вони мужньо боролися, бо кожен день нової доби був сповнений боротьби за волю, незалежність. Як той казковий птах Фенікс завжди відроджувався дух непокори нашого народу, лунав його громозвукий голос, бо «хіба умерти можна..., в гарячій захлинутись крові, коли на справедливий бій зовуть дерева у діброві.., коли у гуслях – дух Боянів?» (М. Т. Рильський «Слово про рідну матір») https://www.youtube.com/watch?v=d_ica-1kqq8

Сьогодні наша Вітчизна у смертельній небезпеці, тому кожному із нас необхідно плекати в собі патріотичні почуття, гартувати волю і силу, вірити у світлу долю рідної України, шукати для наслідування приклади героїзму і патріотизму в історичному минулому та літературних творах, що несуть у собі поклик палкого, поневоленого, але нескореного серця і бунтівної душі, що навіть у найтяжчий час не втратила прагнення до найціннішого – волі та щастя.

Останні півтора року стали найтяжчим випробуванням за роки незалежності України. У боротьбі за краще європейське майбутнє наш народ зіткнувся з агресією російської федерації.

Наші воїни мужньо захищають неподільну, соборну Україну, тому моральний обов’язок кожного громадянина зробити все можливе для Перемоги над агресором.

24 лютого 2022 рокувійна відкрила свій кривавий рахунок.

РФ напала на Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі і окупованого Криму. Широкомасштабне російське вторгнення в Україну, відкритий воєнний напад – частина російсько-української війни, розв’язаної рф 2014 року, участь у якій вона постійно заперечувала. Армія ворога обстріляла прикордонні застави, завдала ударів з повітря по понад 40 об’єктах військової інфраструктури майже усіх регіонів України. Одночасно розпочався рух танкових колон і живої сили ворога.

Російський масштабний напад на Україну став найбільшим випробуванням для нашої країни за весь час її незалежності. Йдеться про саме існування не тільки незалежної української держави, а й самої української нації. Для українців боротьба проти російської навали – це боротьба за майбутнє самого українського народу.

На початку війни «другій армії світу» вдалось захопити деякі великі і малі міста, в тому числі обласні центри Донецьк і Луганськ. Але стратегічні позиції по всьому регіону та на кордоні з росією нашим військовим вдалося утримати. Вони вирівняли лінію фронту, і від 2015 року вона змінилась несуттєво. Наразі триває позиційне протистояння. https://www.youtube.com/watch?v=LHz. U9zfaio. UЩо таке «друга армія світу»? ЗСУ – доблесна українська армія!

Російсько-українська війна точиться вже довше ніж Друга світова. Ми втратили майже 8 тисяч українських військових і цивільних, 1,5 мільйона українців вимушено залишили домівки на окупованій території. Ілюстрація Павла Кучинського. Так сталося... Покликала дорога,Бо рятувати змушені життя... Гнітить мовчання, сповнене тривоги,Часу нема зібратись до пуття. Усе, що встигли, вмістимо в наплічник,Усе, що любим — в душах і серцях. Ми повернемось через біль і відчай. У рідний дім, що виживе в боях... Тетяна Строкач

У нас є лише один вихід – захищати свою державу та її незалежність. Бо якщо пробачимо росії захоплення однієї частини України – вона точно захопить і решту країни.

Війна завершиться лише тоді, коли ворог поверне нам усі захоплені землі та звільнить з окупації всіх наших громадян. Згода на менше означає програш. А він принесе нашому народу лише більші страждання.

Навіть зараз, після півтора року війни, зухвалого повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, певна частина українців, здебільшого старшого покоління, не може зрозуміти: Чому росія прагне захопити Україну?чому так звані «братерські вузи» раптом порвалися?https://www.youtube.com/watch?v=_3p. L2bn-W4 M

ВЙІНАЦя війна не подібна на жодну іншу. Академіки намагаються знайти відповідь у прикладах з історії, на яких навчалися, але марно – там відповіді немає. Ця війна не схожа на війну в Іраці, тому що в Україні немає нафти. Вона не схожа на Другу світову війну, тому що у Путіна є ядерна зброя. Вона не схожа на війну в Афганістані, тому що більшість населення, здається, на нашому боці. Вона не схожа на холодну війну, тому що супротивник не є послідовником комуністичної ідеології. Вона не схожа на війну в Північній Кореї, оскільки росії не потрібні гроші, щоб привернути увагу, вона прагне розширення контролю.

На превеликий жаль, не просто з книжок, а на конкретних фактах ми переконуємося, що війна –– жорстока, нещадна, кривава, яка точиться прямо на наших очах, зі зруйнованими житловими будинками; мільйонами біженців, які тікають з країни майже з нічим, і не знають, що на них там очікує; кількатисячними втратами людських життів, багато з яких - діти, що загинули від поранень чи зневоднення; з прицільними артилерійськими обстрілами пологових будинків, де перебувають майбутні матері, яким от-от народжувати.

ДИТЯ ВІЙНИ... Моя дитино, крихітко маленька,Ти народилась, люба, для життя!Сміятися і гратися гарненько,А не боятись цих сирен виття... Не рятуватись знову у підвалахІ не лякатись звуків голосних. Як же для щастя нам потрібно мало —Щоб гуркіт вибухів нарешті вже затих,Щоб мир і спокій, спів дзвінкий пташиний,Щоб знов сміялось дзвінко так дитя.І об'єдналась дружна вся родина. В батьківській хаті, з світлим майбуттям... Тетяна Строкач

Ми так хотіли народитись, Побачить світ у всій красі,Любити, гратися і вчитись,Босоніж бігти по росі,В обіймах мами засинати,Читать з бабусею казки,Пишатися чудовим татом,Сміятись, мріяти, рости. Та нездійсненні наші мрії —Став світлим янголом татусь,В матусі ворог вкрав надію... Нас в небі більшає чомусь... Ми поглядаємо з хмарини,Зітхаєм подихом вітрів... Бо ненародженій дитиніТак мати хочеться батьків... А скільки їх, дітей, ненароджених через війну ?Тетяна Строкач

Лавандова сукня, лавандове поле... Зчорніла раптово лаванда від горя. Лиш мить — й обірвалось життя у дитиниІ сонячний янгол до сонця полинув... А поруч із нею — дорослі та діти,Що теж відсьогодні літають по світу.Їх в небі безкрайньому вже так багато... Війною обпалені їхні крилята... Зруйновано все — і будинки, і долі. А серце кричить: «Зупиніться! Доволі!» Та знову лютують ворожі ракети,Затягують відчай і страх нас в тенети... Лавандове поле крізь біль все ж квітує... Нові щодня рани, їх не залікуєш. Молімось, за все щоб настала розплата,І ворога ми щоб зуміли здолати!Тетяна Строкач

Російські виродки знищують наш генофонд – українські діти представляють для них найбільшу небезпеку. Бо інакше цього не можна пояснити. Міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій зазначила, що наразі ідентифіковано щонайменше 20 тисяч дітей, депортованих росією, понад 4,5 тис. з яких мають статус сироти або позбавлені батьківського піклування. На сьогодні вдалося повернути 383 дитини (станом на 15 липня 2023 р.) . Вихованців Донецької школи-інтернату №1 одними з перших вивезли до РФ. Джерело: стоп-кадр з відео

Саме 383 історії, які розповіли діти після повернення, дозволяють чітко визначити, що в росіян є такі 5 сценаріїв вивезення дітей: Перший – коли вбили батьків, і їхніх дітей примусово переселяють росіяни. Другий сценарій – коли дітей вилучають безпосередньо з родини. Окупанти позбавляють батьківських прав тих, хто не хоче ставати колаборантом, і забирають їхніх дітей силою. Третій – коли дітей відокремлюють від батьків під час фільтрації. Четвертий сценарій – створення непридатних для життя умов, і пропозиція відправити дітей в так звані «табори відпочинку та оздоровлення». І п’ятий – вивезення цих «таборів» за межі Укра-їни в невідомому напрямку у повному складі. Україна закликає міжнародні організації збільшити тиск на рф, щоб припинити депортацію дітей України, що є абсолютним геноцидом народу. Всі діти позбавлені будь-якого виду зв’язку.

Діти з Харківської області їдуть автобусом до Краснодарського краю, 6 серпня 2022 року. Фото: krd.ru«Відпочинок» та «оздоровлення» з перевихованням «Проблемні» діти з донецької та львівської областей на «перевихованні» у Чечні. Джерело: стоп-кадр з відео. На ТОТ Харківської та Херсонської областей окупаційна влада запровадила так зване «оздоровлення» дітей. Тобто дітей з родин, із дитячих установ відправляли «на відпочинок» до тимчасово окупованого Криму, на південь рф або до Республіки Білорусь. А потім відмовлялись повертати їх до батьків чи законних опікунів. На цих «відпочинках» діти замість двох тижнів перебували від двох місяців до пів року. Деякі з тих, кого вдалося повернути до України, розповідають про знущання та погрози відправити до божевільні, про жахливі умови перебування в так званих «таборах», про ідеологічне перевиховання та про те, що адміністрація та вихователі ставилися до них, як до тварин.

Я не навиджу війну!https://www.google.com/search?client=opera&q=Віталік+Білоножко+-+Я+ненавиджу+війну&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8