Пропоную розробку інтегрованого заняття з української літератури для 10 класу за темою: "І. Франко. Лірична драма “ Зів'яле листя" – шедевр інтимної лірики.
Дослідження звертання простого ускладненого речення (на матеріалі
поезії І.Франка)"
План заняття
Тема. І. Франко. Лірична драма “ Зів’яле листя” – шедевр інтимної лірики.
Дослідження звертання простого ускладненого речення (на матеріалі
поезії І.Франка).
Мета: поглибити знання про І.Франка; творчо осмислити і відтворити події, що відбувалися в житті поета; з’ясувати особливості пристрасних почуттів та майстерність їх втілення у збірці «Зів’яле листя»; дослідити стилістичне використання звертань у поезії І.Франка, оволодіти необхідними навиками правильного інтонування речень із звертаннями, правильно пояснювати розділові знаки у реченні; виховувати любов і шану до видатних діячів української культури, чистоту й благородство почуттів, розуміння неперевершеної краси інтимної лірики І.Франка.
Тип уроку: інтегроване заняття
Методи і прийоми: бесіда, виразне читання поезії, робота з опорним конспектом, використання прийомів інтерактивного навчання (лінгвістичне лото, «мозковий штурм», «мікрофон», «незакінчені речення», робота в мікрогрупах),проблемні питання.
Міжпредметні зв’язки: українська література , українська мова, народознавство.
Обладнання: хрестоматія, таблиці, роздатковий матеріал, опорний конспект «Ускладнене речення».
СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ :
4. Питання, що обговорюються:
4.1 Кохання в житті І. Франка.
4.2 Історія створення збірки «Зів’яле листя».
4.3 Дослідження звертань у поезії І.Франка.
5. Підведення підсумків, узагальнення матеріалу:
6. Видача домашнього завдання : ( диференційоване завдання )
Література:
вивчити вірш “Чого являєшся мені у сні ?” напам’ять.
Мова:
Дослідити місце інших ускладнених компонентів і інтимній ліриці І.Франка
Хід заняття
Сьогодні ми з вами маємо чудову нагоду помандрувати країною Любові! Це почуття осяває душу, залишається солодким болем-спогадом… Поети називають цей стан душі «болісними солодощами». Любов – одвічна тема поезії, музики, сенс повноцінного життя. Любов’ю «хворіли» в усі епохи, тому про неї так багато написано. Але повторень немає, бо неповторні самі люди, і кожна любов велична.
Сподіваюсь, що ми з вами зможемо правильно зрозуміти ті складні обставини в життя Івана Франка, про які сьогодні піде у нас мова.
Перед тим, як поринути в світ особистого життя поета, давайте згадаємо:
У житті кожної людини настає кохання. Воно може тихенько підкрастися, а може увірватися в душу могутнім поривом. «Тричі явилася любов» Іванові Франку, і тричі поет втратив надію на щастя. Відкрити світ його людських почуттів і страждань, прагнення особистого щастя допоможе нам чудова збірка інтимних віршів «Зів’яле листя». Важко знайти у світовій літературі більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими негодами і нещасливим коханням, як збірка «Зів’яле листя».
Про особисте життя людей, а особливо видатних, треба говорити дуже делікатно і обережно, бо це той бік життя людини, який часто не залежить від неї. Отже, про жінок у долі Франка піде сьогодні мова.
Перше кохання - Ольга Рошкевич
У листі до А.Кримського від 26 серпня 1988 року І.Франко писав: «Ще в гімназії я влюбився у дочку руського попа Ольгу Рошкевич. Наша любов тягнулась 10 років».
Ольга – перша і незабутня любов поета. Вперше Франко побачив Ольгу у 1874 році, їй було тоді 20 років. Ольга добре знала німецьку і французьку мови, збирала етнографічні матеріали, складала вірші. Франко писав до неї багато листів, вони були теплів, душевні:
«При щирій любові наше щастя повинно рости, не зменшуватись! Нічого тужити за минулим, ми молоді, світ ще усміхнеться нам, - жити хороше, любити хороше! Прощай, моє серце! Цілую тебе з щирою душею. Твій Іван».
12 червня 1877 року Франко і його товариші були заарештовані. Батько почав дорікати Ользі знайомством із Франком. 14 вересня 1879 р. під тиском батьків вона виходить заміж за богослова Володимира Озаркевича. Цей шлюб дуже пригнітив Франка. Із своїм чоловіком Ольга жила нещасливо. Франко відчуває себе спустошеним, неспроможним жити далі. Він не звинувачує Ольгу, бо розуміє, що вона вийшла заміж без кохання:
Не знаю , що мене до тебе тягне,
Чим вчарувала ти мене, що все,
Коли погляну на твоє лице,
Чогось мов щастя й волі серце прагне.
І в груди щось метушиться, немов
Давно забута згадка пил зелених,
Весни і цвітів, - молода любов
З обійм виходить гробових, студених.
І.Франко (1880р.)
Ользі Рошкевич Франко присвятив найніжніші поезії. Перша частина збірки «Зів’яле листя» присвячена саме їй.
(читання поезій)
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
Чом твої устоньки – тиха молитва,
Чом твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх – для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
Друга любов – Юзефа Дзвонковська
«Велике враження зробила на мене знайомість з одною полькою,- згадує Франко, - я хотів жениться з нею, але вона відмовила…»
Вдруге Франко закохався в красуню-княгиню Юзефу Дзвонковську. Франка вчарувала її ерудиція, врода. В цю розумну та вродливу дівчину часто закохувалися молоді люди, але вона нікому не відповідала взаємністю. Юзефа відмовила Франкові свідомо, знаючи про свою смертельну недугу (хвора на туберкульоз). Про причину відмови Франко дізнався лише після смерті Юзефи (вона померла у 1892 році у віці 30-ти років).
(читання вірша напам’ять «Чого являєшся мені у сні?»)
“Другий жмуток” збірки написаний у народнопісенній манері, багато поезій з цієї частини стали улюбленими піснями та романсами (“Ой ти дівчино, з горіха зерня…”, “Червона калино, чого в лузі гнешся?..”, “Чого являєшсь мені у сні ?” та інші.) Поет в цих поезіях намагається знайти співзвучність у природі для своїх страждань.
(читання вірша «Червона калино, чого в лузі гнешся»)
Третя любов – Целіна Журовська
Целіна, на відміну від Ольги та Юзефи, входить у долю Франка раптово й різко. Вона була досить жорсткою до Франка: холодно реагувала на поезії, які Іван Франко присвячував їй.
Михайло Возняк, літературознавець, який знав Целіну особисто, писав:
«Що любив у ній, якщо любити йому, інтелектуальному, високодуховній особистості, одному з передових людей планети, світочу нації, в ній просто було нічого?!»
Але в тім-то і річ, що любов – абсолютно безкорисливе й нелогічне почуття, яке не піддається розуму, бо підлягає велінню серця. Целіна не відповідає Франкові коханням. Вона повинна вийти заміж за заможного чоловіка, крім того вона на державній службі (австрійська піддана), а закони Австрії не дозволяють заміжнім жінкам працювати на державній службі. Знову трагедія!..
Під тягарем життєвих обставин 40-річний поет втомився. Тричі йому “явилася любов” і тричі поет втрачав надію на щастя. Отже, драма в житті ліричного героя, який кохав і страждав, шукав і не знаходив свого щастя, а якщо й знаходив, воно тікало від нього , і знову самотність облягла змучену душу.
(Читання вірша «Тричі мені явилася любов…»)
Історія створення збірки «Зів’яле листя».
За композицією збірка поділяється на “три жмутки”:
І жмуток – це поезії 1886 – 1893 рр.
ІІ жмуток – поезії 1895 р.
ІІІ жмуток – поезії 1896.
Вірші в них – це “зів’ялі листочки”. Образ зів’ялого листя алегоричний, автор визначає його як “завмерле в серці кохання”. Герой віршів – чуйний, добрий, щирий, духовно багатий.
Але Франко все ж таки одружився. У травні 1886р. він вінчається з Ольгою Хоружинською, яка стала доброю матір’ю, вірною дружиною, порадником в літературі . Саме вона була редактором журналу Франка “Житіє і слово”. Разом з чоловіком збирала казки, легенди, писала статті. Але по-справжньому він її покохати так і не зміг.
Ось так любив Франко, ось такою була його любов – велика, всеохоплююча, правдива. Спасибі поетові за те, що умів так кохати і мав талант донести до людей свої почуття, спасибі за те, що створив неповторну пісню великої любові, яка лунатиме вічно.
На другій частині нашого заняття ми попрацюємо з вами над деякими синтаксичними особливостями поезій Франка.
Нам відомо, що речення можуть бути ускладненими і неускладненими.
Проблемне питання:
(Демонстрація таблиці)
Так, у віршах, які ми щойно слухали, є ускладнюючі компоненти: і однорідні члени речення, і відокремлені, і вставні слова, і звертання.
Сьогодні ми попрацюємо над звертаннями, з’ясуємо, яка стилістична роль звертань у поезії «Зів’яле листя».
Від звертання починається спілкування. Воно відіграє велику роль у нашому житті. Звертання є тією чарівною указкою, що знаходить стежини до людей. Звертання використовуються в усіх стилях мовлення, в усному і писемному мовленні
Лінгвістичне лото (завдання)
За допомогою лінгвістичного лото ми зараз згадаємо основні відомості про звертання: з’єднай стрілочками правильні, на твою думку, відповіді.
1. Звертання |
1. Слова, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє |
2. Вставні слова |
2. Слова, які називають особу чи предмет, до яких звертається мовець. |
3. Поширене звертання |
3. Звертання, виражене одним словом. |
4. Непоширене звертання |
4. Звертання із залежними від нього словами. |
5. Власні звертання |
5. Такі звертання стосуються різних неживих предметів, явищ природи, географічних назв, узагальнених образів. |
6. Риторичні звертання |
6. До таких звертань належать офіційні назви, назви людей за родинними стосунками, за соціальним станом, професією, національністю. |
Зробити синтаксичний розбір речення (з поезії «Червона калино, чого в лузі гнешся?» І.Франка) Згадайте, чи може бути звертання членом речення?
Я вгору не пнуся, я дубам не пара; та ти мене, дубе, отінив, як хмара.
Прийом «Мозковий штурм»
Зараз ми простежимо, як використовує І. Франко звертання в інтимній ліриці. Кожен ряд отримає зараз по два питання, щоб визначити стилістичну роль звертань у поезії Франка.
Технологія «незакінчені речення»
Доповнюйте незакінчені речення, підтверджуйте свою відповідь прикладами з віршів збірки «Зів’яле листя», що даються на кожну парту:
Приклади до «Незакінчених речень»
Ой ти, дівчино, з горіха зерня…
б)Будь здорова, моя мила, я не твій.
в)Не дивися в той бік, моя пташко!
Проблемне питання:
Яка ж стилістична роль звертання в поезії І.Франка?
Відповідь:
Звертання у віршах поета позначає кохану, до якої звертається Франко, спонукає її слухати і відповідно реагувати. Звертання надають віршам відтінку ввічливості, благання, певної інтимності. Саме тому ці вірші і зараз є актуальними.
Прочитане на занятті – лише якась частина тієї зливи почуттів, яка рине на читача з цієї збірки. Той, хто побажає побувати в Храмі Кохання, прочитає всю збірку, не минаючи і рядка. Та й між рядками треба читати, бо саме там – тінь поетової душі.
А у вашому житті буде побільше світла, тепла і любові, хай не залишається місця для «ліричних драм»
6. Видача домашнього завдання : ( диференційоване завдання )
Література:
вивчити вірш “Чого являєшся мені у сні ?” напам’ять.
Мова:
Дослідити місце інших ускладнених компонентів і інтимній ліриці І.Франка
Роздатковий матеріал
Лінгвістичне лото (завдання)
За допомогою лінгвістичного лото ми зараз згадаємо основні відомості про звертання: з’єднай стрілочками правильні, на твою думку, відповіді.
1. Звертання |
1. Слова, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє |
2. Вставні слова |
2. Слова, які називають особу чи предмет, до яких звертається мовець. |
3. Поширене звертання |
3. Звертання, виражене одним словом. |
4. Непоширене звертання |
4. Звертання із залежними від нього словами. |
5. Власні звертання |
5. Такі звертання стосуються різних неживих предметів, явищ природи, географічних назв, узагальнених образів. |
6. Риторичні звертання |
6. До таких звертань належать офіційні назви, назви людей за родинними стосунками, за соціальним станом, професією, національністю. |
Лінгвістичне лото (завдання)
За допомогою лінгвістичного лото ми зараз згадаємо основні відомості про звертання: з’єднай стрілочками правильні, на твою думку, відповіді.
1. Звертання |
1. Слова, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє |
2. Вставні слова |
2. Слова, які називають особу чи предмет, до яких звертається мовець. |
3. Поширене звертання |
3. Звертання, виражене одним словом. |
4. Непоширене звертання |
4. Звертання із залежними від нього словами. |
5. Власні звертання |
5. Такі звертання стосуються різних неживих предметів, явищ природи, географічних назв, узагальнених образів. |
6. Риторичні звертання |
6. До таких звертань належать офіційні назви, назви людей за родинними стосунками, за соціальним станом, професією, національністю. |
Приклади до «Незакінчених речень»
Добре ти вела мене, мов мати…
Розвивайтесь, як тихе зітхання!
Що серце треплеться в грудях несамовито.
Мусиш замовкнуть і ти.
5. Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
6. а)Весно, довго ж на тебе чекати!
б)Будь здорова, моя мила, я не твій.
в)Не дивися в той бік, моя пташко!
Гіркий непомалу!
Упустив я голубочку
Та вже не спіймаю.
В нещасний час, у годину лиху
Ти породила мене на світ!
Хоч як сильно жаль мій ріс.