І розцвітуть червоні маки

Виховна година

І розцвітуть червоні маки

Мета: розширити та поглибити знання ліцеїстів про рідну Батьківщину, учити висловлювати своє ставлення до держави;

формувати громадянські уявлення та патріотичні почуття приналежності до української нації, розвивати мислення, пам'ять, уміння осмислювати духовні цінності;

виховувати любов до Батьківщини, відповідальність за майбутнє своєї держави.

Обладнання: географічна карта України, відеопрезентація «Привіт, світе. Я-Україна»,   паперові квіти маки.

                       Хід виховної години

 І. Організаційний момент. Емоційне налаштування.

Слово класного керівника: Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місця, де вона народилась, де минуле її дитинство. То родинне вогнище – маленька батьківщина кожної людини, де живуть ваші мама й тато, дідусь і бабуся, сестри, брати, друзі. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас – вийде наша велика держава Україна. Кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе. Бо Батьківщина – як рідна мама, її ані купити, ані заслужити, вона одна у кожного і дається від народження.

«Бо можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину» - писав великий патріот України ХХ ст. В.Симоненко.

І живе на цій благословенній землі величний народ. Ім'я йому – українець, українці.

Пропоную вашій увазі відео презентацію «Привіт світе, Я - Україна» (https://www.youtube.com/watch?v=kC2hyiMR1Qg&t=46s)

Слово класного керівника:  Так, добра слава про українців лунає на весь світ. Бо ми – веселі, життєрадісні працьовиті, мудрі і головне – миролюбні.

Кожен народ має свої таланти, свої скарби, державні та народні символи, якими дорожить і які любить і поважає. Маємо і це все ми.

Пропоную вам зібрати нашу «Народну скарбничку» , наше завдання з’єднати дві частини  народних прислів’їв.

                                       Земля там найкраща,                              де вродився ти!

                                      Де рідний край-                                        там і рай.

     Людина без вітчизни,   як соловей без пісні.

Нема в світі кращої, як своя сторона.

  Всюди добре, а вдома найкраще.

   Батьківщина – мати, умій за неї постояти

    Пташка красна своїм пір'ям а людина – знанням.

                                      За рідний край-                                    життя віддай.

Слово класного керівника:  Дякую вам за активну участь. Діти, а ви знаєте, наш народ нескоренний, непереможний, ми маємо в серці те, що не вмирає, чого немає ніякий народ у світі. Ми – українці дуже сильна нація, як вміє воювати так і співпереживати, допомагати. Україна – це супер, це демократична європейська країна, з якою треба рахуватися. довго, багато років, ще починаючи з далеких 90-х років наш північний сусід виношував цей жахливий план - воєнного втручання і зазіхання на нашу цілісність і незалежність.

Нас хочуть принизити, поставити на коліна, хочуть забрати і розділити нашу державу на окремі республіки, області. Але так просто нашу націю не перемогти. Нам чужого не треба, але й свого не віддамо. І це завдяки мужності, неабиякій силі духу, героїзму наших воїнів, яких призвали на службу, які добровільно взяли в руки автомат і встали на захист кордонів суверенної України. Воювати можна з почуттям ненависті, з розпачем з болем і гнівом, але перемагати лише з почуттям любові. І саме з такими благородним людським почуттям відвойовують кожен клаптик української землі наші доблесні воїни – хоробрі серця.

Які образи виникають у нашій уяві, коли ми чуємо слово «Україна»? Пропоную перевірити це  за допомогою вправи «Коло асоціацій».

Прийом “Асоціації”

На дошці записане (вертикально) таке рідне для нас слово — УКРАЇНА. До кожної з літер ми маємо підібрати слово, що характеризувало б нашу державу.

      У (  унікальна)

      К ( квітуча)

      Р (рідна)

      А ( автономна)

      Ї (І) (ідеальна)

     Н (незалежна )

     А -  А головне, що вона -  наша!!

 Слово класного керівника : Тема нашої виховної години « І розцвітуть червоні маки» є невипадковою,  адже в українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах.

  Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає.

Хочу вам прочитати легенду  Наддніпрянщини про цю чудо-квітку .

ЛЕГЕНДА ПРО МАК

  Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали кочівники-печеніги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це печеніги і вирішили захопити дівчат у полон. Підстерегли вони, коли загін воїнів залишив місто і пішов у похід, та й оточили місто з усіх сторін. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу.

 Та побачили їх вороги і оточили з усіх сторін. І звернулася тоді найвродливіша дівчина, донька воєводи, із проханням до матінки-землі:

— Матінко-земле, врятуй нас від неволі, від життя страшного у печенігів-нечестивців. Допоможи нам знищити їх!

І зглянулася земля-матінка на сльози дівчат-полонянок. Тільки доторкнеться до дівчини печеніг, як вона стає квіткою-маком, червоною, як жар і красивою, як самі дівчата.

 Так і не змогли вороги захопити в полон жодної дівчини. Потомилися печеніги і вирішили спочити. Та тільки розсідлали коней і лягли на землю, як поснули непробудним сном. Це дівчата наслали на них сон-дрімоту, відплатили за себе.

 Рано-вранці поверталися із походу воїни. І побачили вони червону, як жар, долину маків, а біля них сплячих ворогів-печенігів. Кинулися вони на печенігів і повбивали всіх. І коли пролилася остання крапля крові печенігів, кожна квітка маку ожила і стала дівчиною. У руках дівчата тримали червоні квіти маку і подарували їх воїнам-визволителям.

 І земля-матінка залишила на згадку про цей бій квіти маку. Вони щороку виростали на цій долині і радували око людям своєю красою. А коли хтось гинув у боротьбі з ворогами, то цвіт маку вплітали у вінок – він був символом печалі й туги.

Мак – є одним із символів та оберегів нашого народу. Маковими цвітом розмальовували стіни, печі осель. Ці малюнки – обереги захищали оселю від  усього поганого.

– Маки ми можемо побачити на вишиваних рушниках, скатерках, і навіть на картинах відомих  художників.

Слово класного керівника : Квіти маку є на нашому національному одязі. Квіти на плахті й на корсеті символізують доброту, щирість душі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока. Маками прикрашали  вишиванки  незаміжніх  дівчат. Мак також вважався символом роду, так як в його голівці поміщається сімсот, сімсот дві або сімсот три зернини.

Є у нашого народу свято, яке пов’язане із маком, відзначається 14 серпня. Це день, як кажуть у народі, « Маковія». У цей день у церквах святять воду, квіти й мак та готують страви з маком.

У кожного з вас є паперова квітка маку, напишіть своє побажання для нашої неньки -України і приклейте на карту нашої держави , щоб ці квіти розцвіли у кожному куточку нашої Батьківщини, і принесли нам мир та були оберегами для нашого народу.

Заключна частина виховної години .

Слово класного керівника: Ми усі впевнені, що перемога буде за нами, тому що ми обороняємось, захищаємось. З нами Бог, віра, надія справедливість і велика любов. Впевнена, цю війну виграють наші хлопці – добровольці й волонтери. Попри всі трагедії, які принесла війна у нас, в Україні побільшило любові. Так, власне любові, а не ненависті. Матінка Божа своїм покровом нас охороняє, оберігає, а те що зараз відбувається на деяких частинах України, Бог дає нашому народу ще одне випробування і терпіння, а ми від цього стаємо ще сильнішим духом і розумом.

І на останок давайте розшифруємо криптограму і дізнаємось, які слова сховані під нею .

 Інтерактивна вправа «Криптограма»

Бог дав найкращу землю,її потрібно берегти !

        Слово класного керівника: Рідна земля, як мати – добра, щира, мила. Вона готова захистити кожного з нас. Але й людина у свою чергу має бути готовою захистити й рідну землю, заради неї піти в бій, на подвиг, коли це необхідно, тобто бути справжнім патріотом своєї Батьківщини. А в мирний час самовіддано трудитись, щоб країна була багатою – тоді всім житиметься добре, заможно і безпечно. Дякую всім за увагу!