Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми й мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності ( поема «Давня казка

Про матеріал

поглибити в учнів уявлення про погляди Лесі Українки на призначення мистецтва і митця; вчити їх сприймати художній твір у єдності змісту й форми; дослідити у творі «Давня казка» ідею вільної творчості, вільнолюбства людини; розвивати в учнів навички роботи з художнім текстом, виразного читання; вміння логічно мислити, робити висновки

Перегляд файлу

Ідея  вільної  творчості,  вільнолюбства  людини.

Проблеми й мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності (ліро-епічна поема «Давня казка»)
8 клас, українська література

Мета: поглибити в учнів уявлення про погляди Лесі Українки на призначення мистецтва і митця; вчити їх сприймати художній твір у єдності змісту й форми; дослідити у творі «Давня казка» ідею вільної творчості, вільнолюбства людини; розвивати в учнів навички роботи з художнім текстом, виразного читання; вміння логічно мислити, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати в учнів високі моральні якості — гуманізм, щирість, ненависть до зла, несправедливості.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Лесі Українки, текст програмового твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Опитування в учнів напам’ять поезії Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати».

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Впізнай поетичний твір Лесі Українки»

Як я так високо стояла,
Хай була б я весь вік одинока.
(«Ви щасливі, пречистії зорі»)

Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне.
(«Хотіла б я піснею стати»)

Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
(«Давня весна»)

Тож підіте і скажіте,
Що поки я буду жити,
Не подумаю довіку
Зброї чесної зложити.
(«Давня казка»)

Та чого там, люди добрі,
За новинками впадати?
Може, часом не завадить
І давніше пригадати.
(«Давня казка»)

Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
(«Давня весна»)

Якби я ваші промені мала,
Я б ніколи не мовила слова.
(«Ви щасливі, пречистії зорі»)

Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
(«Хотіла б я піснею стати»)

Якби я була зіркою в небі,
Я б не знала ні туги, ні жалю.
(«Ви щасливі, пречистії зорі»)

Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала.
(«Давня весна»)

Тільки чує — гомін, гуки,
Десь мисливські сурми грають,
Чутно разом, як собачі
Й людські голоси лунають.
(«Давня казка»)

Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.
(«Хотіла б я піснею стати»)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

 

V. Основний зміст уроку

Прославимо поетів, у яких один бог — красиво сказане,

безстрашне слово правди.

1. Історія написання твору.

«Давню казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства — серед робітників. У творі йдеться і про роль поета і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.

Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії». У час творення цієї поеми одні письменники реакційного напряму заявляли, що мистецтво потрібно лише для розваги, інші — що історію вершать царі, королі, володарі трудящих, що гнобительський лад — непорушний, вічний. Поемою «Давня казка» Леся Українка давала гостру відсіч носіям цих теорій.

2. Виразне читання, переказування цікавих епізодів твору.

3. Тема: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.

4. Ідея: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).

5. Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.

6. Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)

7. Композиція.

Твір складається з чотирьох розділів.

Експозиція: знайомство з поетом.

Зав’язка: зустріч поета з Бертольдом.

Кульмінація: конфлікт між Бертольдом і поетом.

Розв’язка: довічне ув’язнення поета, його смерть; А поетові нащадки Слово гостреє гартують.

8. Сюжет твору.

Поема починається коротеньким виступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов’язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього Раз у раз ходила молодь Пісні-слова вислухати.

Тільки чванливий нероба лицар Бертольдо глузував з поета, вважав його жебраком і навіть божевільним.

Несподівано настало лихо — почалася війна. На чолі з Бертольдом військо вирушило в чужі землі. Коли в чужих землях у поході лицарям ставало тяжко і туга обгортала їх серця, тоді співці співали ті пісні, які склав поет, і вони, викликаючи у вояків спогад про рідну країну, підбадьорювали їх та додавали одваги.

Зайшовши далеко в чужі землі, опинившись серед чужих людей, втомлене і зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, а далі кинулося до зброї, щоб примусити його припинити війну і повернутися назад.

У цю хвилину виступили співці і піснею, якої їх навчив поет, вгамували військо, запаливши в ньому бойовий дух. Лицарі з словами:

Ми готові йти до бою,
Краще смерть, ніж вічний сором!
— кинулися в бій і перемогли ворога.

Так поет своїм словом, своєю піснею допоміг війську здобути перемогу.

Але з перемоги воїнів скористався Бертольдо. Він награбував на війні «всього без ліку», а король нагородив його ще землею і графським титулом. Знову в панському палаці почалися свята і розваги.

Привчившись до грабунків на війнах, Бертольдо діяв так і в своїй країні. Він нещадно експлуатував доведений до відчаю народ, який готувався до повстання. Серед людей шириться пісні про рівність і волю. Разом з народом виступають співці і поет.

Бертольдо знає, яку велику силу мають художнє слово і пісня. Щоб вирвати з рук народу цю грізну зброю, він запропонував поетові стати його придворним співцем, обіцяючи йому за це багатство і славу. Поет з гідністю відмовився від «золотих кайданів» і слави з панських рук, залишився вірним народові. Тоді Бертольдо наказав своїм слугам кинути поета до в’язниці. Поет загинув, але лишилися між людьми його правдиві і запальні слова, залишилися молоді нащадки, які взяли собі у спадок поетові пісні і продовжували боротьбу з гнобителями.

Народ повстав і вбив пана Бертольда. Та залишився по ньому молодий нащадок, який продовжує будувати тюрми і гнобити людей. Між нащадками поета і графа продовжується боротьба. Таким закінченням поеми Леся Українка підкреслює, що боротьба трудящих за своє визволення неминуче триватиме до того часу, поки в ній не переможе народ.

 

9. Мовно-виражальні засоби.

а) Поетичний синтаксис: антитеза, інверсія, фразеологізми. («Час летів, немов на крилах», «Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зложився», «Золотих не хочу лаврів», «спіймати вітра в полі»).

б) Тропи (епітети, метафори, порівняння): сумна діброва, римисоколята, думи-чарівниці; «сонечко червоне заховалось за діброву», «час летів», «розливався людський стогін всюди хвилею сумною», «пісні ідуть по людях» і т. д.

в) Лексика твору: загальновживані слова, архаїзми із західноєвропейської літератури, фольклору (граф, графство, герольди).

г) Особливості вірша: в його строфах заримована лише половина рядків.

Золотих не хочу лаврів,
З ними щастя не здобуду,
Як я ними увінчаюсь
То поетом вже не буду.

Такі вірші називаються напівбілими, або римованими.

Чотиристопний хорей, яким написано «Давню казку», з одного боку, сприяє стрімкому розгортанню сюжету, з другого — наближає вірш до розмовної мови казки, передає ритм часу, протягом якого наростає конфлікт між групами людей.

д) Іронія і сатира в поемі.

В іронічному плані вживаються слова «лицар» і «лицарство» щодо Бертольда та його воїнів. На Україні «лицар» — мужня, саможертовна, благородна людина, захисник волі. Таким лицарем Леся Українка вважала поета:

Нас таки чимале військо,
Маєм свого отамана,
Він у нас одважний лицар…

В іронічному плані написані окремі рядки «поетових пісень».

У сатиричному плані показано взаємини між графом Бертольдом і народом.

10. Проблеми і мотиви твору.

— роль митця в суспільстві;

— служіння музі й народові;

— суть людського щастя, вдячності;

— воїни заради збагачення.

 

11. Обговорення змісту І, ІІ розділів поеми. Бесіда за питаннями.

— Чи полюбляєте ви читати казки. Чому?

— Яке значення має казка для малечі?

— Чому Леся Українка полюбляє додавати до назв своїх творів прикметник «давня»? Наприклад, «Давня весна», «Давня казка».

— Як дорослі ставляться до казок?

 

І розділ

— Про що застерігає Леся Українка читача у вступі до твору? (Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. … Може, часом не завадить І давніше пригадати)

— Чому поетеса вважає, що не варто забувати про старе?

— Яку винагороду прагне отримати авторка за розповідь казки? (А мені, коли не лаврів, То хоч бубликів дай в’язку)

— Чи не нагадує це кінцівку народних казок?

— Чому у творі не зазначається країна, де відбуватимуться події казки? (Бо у казці, та ще в віршах, Все можливо, добрі люди»)

— Як письменниця характеризує поета? (Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів Не позичений, а власний … На обличчі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не був він теж поганий,— От собі — людина божа!)

— Що мала на увазі Леся Українка, говорячи про героя твору: «От собі — людина божа!»?

— Чому, живучи самотньо, поет не був одиноким? (До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні-слова вислухати)

— Як до героя твору ставилися люди? Про що це свідчить? (Що могли, то те й давали, Він до всього був догодний)

— Чим пояснити любов поета до діброви?

— Яким чином він «оживляв сумну діброву»?

— Що порушило спокій митця під час його перебування насамоті з дібровою? (Тільки чує — гомін, гуки, Десь мисливські сурми грають, Чути разом, як собачі Й людські голоси лунають)

— За яких обставин відбулася зустріч поета з лицарем?

— Як письменниця характеризує лицаря? (Та лихий такий, крий боже!)

— У чому виявилася самовпевненість поета під час розмови з лицарем?

— Як на ваш погляд, яким лихом погрожував лицар поетові? (Слухай, ти, втікай лиш краще, Бо пізнаєшся ти з лихом!)

— Чи перелякався через це любимець народу? (Ей, я лиха не боюся, З ним ночую, з ним і днюю… Ти втікай, бо я, мосьпане, Не таких, як ти, полюю!)

— Чим закінчилась перша зустріч героїв? (А ти тут завджи, небоже, Хайно їхатиму з гаю, А ще дам тобі гостинця, А тепер часу не маю)

— Яким був результат полювання мисливців? (Розтеклись ловці по гаю, Полювали цілу днину, Та коли б же вполювали Хоч на сміх яку звірину!)

— Якою була друга зустріч лицаря з поетом?

— Чим є воля для поета? (Так, я вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці, Що для них нема на світі Ні застави, ні границі)

— Чому він її порівнює з вітром у полі?

— Як поставився лицар до виконання пісні поетом? (Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі!)

 

ІІ розділ

— Про що свідчить вміння поета сприймати музику природи і спів людей?

— Як зустрів поет Бертольда у своїй хаті?

— Що змусило лицаря завітати у вечірню пору до поета?

— Яким чином кохання заполонило душу лицаря? (Закохався я і гину,— Каже лицар,— вдень і вночі Бачу я перед собою Ясні оченьки дівочі)

— Від чого страждав Бертольдо?

— Чому поет не відмовився допомогти лицареві?

— Про що співав Бертольдо у серенаді до Ізольди?

— Що схвалював лицар у поета? (Ти своїм віршем чудовим Чарував усю громаду…)

— Як Бертольдо охарактеризував Ізідору? (А вродлива!… не сказати!..)

— Що свідчить про примхливий характер коханої лицаря? (Найчастіші діаманти Сяють ясні та прозорі, Та не може дорівнятись Ні один з них Ізідорі! … Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі, Та не може дорівнятись Ні одна з них Ізідорі!)

— Як Ізідора сприйняла спів Бертольдо? Яку він подяку отримав у неї за це?

 

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

І розділ

1. Яку винагороду хоче отримати поетеса за розповідь казки?
а) Лаври;                                                   б) увагу та слухняність дітей;                  

в) в’язку бубликів;                            г) склянку меду.

2. Країна, в якій відбуватимуться події казки:
а) Франція;            б) невідома;             в) фантастична;                      г) Англія.

3. Леся Українка визначила жанр свого твору, а саме:
а) казкова поема;                                              б) лірична оповідь;
в) філософська казка;                                     г) казка у віршах.

4. Поета у творі поетеса називає:
а) нещасним і талановитим                                 б) уважним і кмітливим;
в) сором’язливим і спритним;                     г) пунктуальним і винахідливим.

5. Про яке невміння поет зізнається у творі?
а) Танцювати;                                           б) малювати;
в) співати;                                               г) виразно декламувати власні поезії.

6. «Стоголосою луною по світу розносилась» поетова:
а) пісня;                      б) слава;                          в) поезія;                    г) щирість.

7. Хто раз у раз відвідував поета?
а) Селянські діти;                                                б) молодь;
в) місцеве панство;                                              г) люди похилого віку.

8. Слово поета «всім давало»:
а) піднесеність і бадьорість;                                         б) розвагу і пораду;
в) можливість позбутися всього лихого;
г) користь і впевненість у самовизначенні.

9. Герой твору не відчував ні голоду, ні холоду, бо отримував допомогу від:
а) Господа;                   б) простого люду;                   в) кобзарів;               г) князя.

10. Щодня поет полюбляв приходити до:
а) гаю;               б) річки;                в) лісного струмка;         г) селянських малюнків.

11. Кому з героїв твору належать слова: «Гей! — обережно, Віку збавити людині!»?
а) Мисливцю;                  б) поету;                        в) селянину;                     г) лицарю.

12. Лицар, вперше зустрівшись з поетом, порівняв його з:
а) диким звіром;             б) птахом;            в) старцем;             г) примарою діброви.

13. Поет не сподобався лицарю через те, що він:
а) образив лайливим словом вельможу;
б) відмовився піднятися, бо лежав на самісінькій стежині;
в) виявився розумнішим за пана;
г) не став на коліна перед ним.

14. Характеризуючи лицаря, поетеса назвала його:
а) лихим;             б) жорстоким;           в) підступним;               г) легковажним.

15. Рими у поета —:
а) молодята;                 б) перепілочки;               в) промінчики;              г) соколята.

16. Перша зустріч героїв була миттєвою через:
а) складні погодні умови;                                             б) поранення лицаря;
в) небажання спілкуватися одне з одним;
г) те, що лицар не мав часу і поспішав на полювання;

17. Поет подякував панові за:
а) чемне ставлення його до себе;                     б) щедрість, бо той дав йому гроші;
в) послугу, яку намагалися надати мисливці лицаря;
г) те, що той подарував збірку творів французьких письменників.

18. Зустрівшись вдруге, лицар хотів дати поетові:
а) спробувати шматки м’яса запеченого вепряка;            б) рушницю на пам’ять;
в) гроші;                                                          г) можливість виявити свій талант.

19. Своїм багатством поет уважав:
а) сонце;                   б) небо;                      в) повітря;                  г) океан.

20. Поет був задоволений тим, що мав:
а) талант до написання творів;                      б) щастя;
в) багато грошей;          г) можливість захистити лісових тварин від мисливців.

21. Повертаючись з роботи, сільська молодь приязно привіталася до:
а) мисливців;              б) лицаря;                в) старця;                        г) поета.

22. Музичний інструмент, за допомогою якого поет мав можливість продемострувати свою майстерність:
а) сопілка;                 б) гармонь;                       в) гітара;                       г) мандоліна.

23. Щастя для поета — мати:
а) великий гонорар за свої поезії;                             б) волю;
в) графство;                               г) повагу до себе від лицаря.

ІІ розділ

1. Літнім вечором поет, сидячи у своїй хатині, слухав пісні, що лунали:
а) по полю;              б) у діброві;                в) біля річки;             г) вулицею села.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

 

VII. Підсумок уроку

 

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

 

IX. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять уривок з твору «Давня казка»; дібрати матеріал для характеристики образів поеми.

 

Примітка. Уривок напам’ять:
а) від слів «Навіть трудно розказати…» до слів «Мов крізь землю провалився» або
б) від слів «Золотих не хочу лаврів…», кінчаючи словами «золоті надіть кайдани!».

 

 

1

 

docx
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
441
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку