Ігри для розвитку сенсорних еталонів

            Консультація на тему: 

 «Ігри для розвитку сенсорних                                                                        еталонів»

                                                                 Підготувала:

                                                   Омельяненко О.В.

 Людина весь час прагнула пізнати, зрозуміти і дослідити та пояснити світ в якому вона живе. Про багатство навколишнього світу, звуки і фарби, запахи і температуру, величину та багато іншого ми дізнаємось за допомогою органів відчуття. На основі відчуттів виникає більш складний психічний процес – сприймання. На відміну від відчуттів сприймання є відображенням цілісних предметів, що мають ряд властивостей. Так, дивлячись на гроно винограду, ми сприймаємо його єдиним предметом, що є одночасно соковитим, гладеньким, зеленим, смачним, ароматним. Цілісність такого сприймання залежить від сенсорного розвитку людини. Можна зробити припущення, що від розвитку сенсорних відчуттів залежить ким людина стане в майбутньому, а також, чи буде вона більш талановитою та успішною, від інших. Тому сенсорний розвиток є основним видом виховання дітей раннього віку.

Під час сенсорних дидактичних ігор та вправ дитина вчиться пізнавати навколишній світ. Важливо навчити дітей дивитись, слухати, обстежувати з задоволенням, помічати незвичне, значиме, цікаве. З сприймання предметів та явищ навколишньої дійсності починається пізнання, розвивається здатність порівнювати, узагальнювати, об’єднувати, відрізняти. Під час пізнання світу дитина прагне його зберегти, вдосконалити, примножити.

Під час адаптаційного періоду дитина не цікавиться новим оточенням, іграшками. Її нервова система перебуває в стані збудження, або гальмування. В цей період діти можуть мати поганий сон, апетит, втрачати навички самообслуговування. Тут важлива роль відводиться педагогу, який має викликати у малюка позитивні емоції, зацікавленість до нових умов та об’єктів спілкування. На допомогу приходять сенсорні, пальчикові ігри та ігри забави. Доведено, що діти які займаються сенсорними іграми мають міцний сон, тому, що маніпуляції з дрібними предметами та іграшками здійснюють масаж кисті рук, на якій знаходяться біологічно активні точки. Такий самомасаж позитивно впливає на нервову систему, розслабляє та заспокоює її. Також вони вміють самостійно гратись і не просяться на руки, тому що здатні зосереджуватись, зацікавлено обстежувати та розглядати іграшки. Малюк з розвиненою моторикою рук має добре сформовану мову. Сучасні батьки приділяють мало часу пальчиковим та сенсорним іграм. Ось чому все більше дітей мають логопедичні вади. Така взаємозалежність була відома ще нашим предкам, вони вміло використовували пальчикові ігри разом з словесним супроводом (потішками, забавлянками).

Сенсорні ігри – це унікальний засіб розвитку дрібної моторики пальців рук та мови.

На розвиток дрібної моторики впливають:

• сенсорні ігри;

• пальчикові ігри з використанням художнього слова, потішок та забавлянок;

• ігри з водою, піском, снігом;

• самообслуговування;

• зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

• пізнання світу природи та речей шляхом обстеження, спостереження, експериментування;

• фізичні вправи (повзання, лазіння по драбині тощо).

 «Сенсорно-пізнавальний розвиток» – напрям діяльності групи дітей раннього віку. Базовий компонент дошкільної освіти в освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» визначає змістовні складові: сенсорні еталони, пізнавальна активність, сенсорно-пізнавальна компетенція. Результатами освітньої роботи є – оволодіння дітьми назвами сенсорних еталонів; вміння класифікувати предмети за їх якісними та кількісними ознаками; орієнтуватись в часових та просторових відношеннях; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між різними явищами природнього та соціального довкілля. А головне, при ознайомленні з властивостями предметів та явищами навколишньої дійсності вміло використовувати набуті знання для практичної діяльності.

Організація та проведення сенсорних занять у формі дидактичних ігор. Дорослий ставить перед дітьми завдання в ігровій формі. Протягом усього заняття дотримується певний сюжет. Успішність проведення занять залежить від готовності дітей діяти відповідно вказівки та поставлених завдань. Такі вміння дітей розвиваються під час сенсорних ігор, вправ, що проводяться індивідуально чи з підгрупою дітей.

При організації сенсорних ігор слід дотримуватись правил:

 – створення позитивної атмосфери;

– використання зацікавлюючого моменту;

– розміщення дорослого на рівні та навпроти дитини;

– здійснення дзеркального показу;

– підготовка пальчиків до виконання завдання (масаж, самомасаж, пальчикові ігри);

– здійснення показу та пояснення з одночасним виконанням «дорослий – дитина»;

 – стимулювання, заохочення, похвала.

Слід пам’ятати! Не організовуйте гру перед сном, чи прийомом їжі, якщо малюк вередує, чи знаходиться в збудженому стані.

Етапи проведення сенсорної гри

1. Демонстрація дитині матеріалів до гри (кільця, кружечки, кубики, стрічки…), можливість їх роздивитись, обстежити, погратись.

2. Виконання завдання дорослим з чітким поясненням.

3. Пропозиція виконати певне завдання малюкові (відкрити відерце, нанизати на стержень кільця…).

4. Допомога дорослого м’якими рухами, направлення руки дитини, якщо малюкові важко впоратись з завданням.

5. Виконання завдання дорослого разом з дитиною.

6. Багаторазове самостійне повторення дії малюком.

Нова сенсорна гра планується і проводиться три дні підряд, а потім може використовуватись ще декілька разів протягом місяця.

Етапи розвитку сенсорних здібностей

1) Формування сенсорних еталонів – загальноприйнятих зразках зовнішніх властивостей предметів. В якості сенсорних еталонів кольору виступає сім кольорів спектру та їх відтінки по насиченості, форми – геометричні фігури, величини – система вимірювання, слуху – фонеми рідної мови, музичні та природні  звуки. Щоб уявлення дітей були різнобарвними не потрібно обмежуватись чотирма кольорами, необхідно використовувати похідні кольори, також додати білий та чорний. Обмеження в кольорах веде до помилок сприймання і тому оранжевий колір малюк починає сприймати як жовтий. Під час навчання не обов’язково, щоб дитина називала колір, достатньо вживати і розуміти слова «той самий», «схожий», «подібний». При ознайомленні з геометричними фігурами кругом, квадратом, овалом, прямокутником слід розвивати вміння впізнавати, називати та діяти з ними, а не аналізувати кількість кутів та сторін. Ознайомлення з величиною відбувається на основі порівняння двох однорідних предметів «велике яблуко», «мале яблуко». Як ускладнення порівняння величини предметів не схожих один на одного «малий котик», «велика собака».

2) Навчання способів обстеження предметів, уміння розрізняти їх форму, колір, величину, виконувати усе складніші окомірні дії. Спочатку обстеження предметів та порівняння їх проходить за допомогою маніпулювання та дослідження:

– порівняння величини за допомогою прийомів «прикладання», «накладання»;

– порівняння кольору за допомогою зорового аналізатора та прийому «накладання», користуючись поняттям «ховається», «відрізняється»; – експериментування з предметами зображувальної діяльності (фарби, модулін, солоне тісто), природніми матеріалами (вода, глина, пісок, камінчики, насіння…) Далі з розвитком зорових аналізаторів, спираючись на уже здобутий досвід, порівняння предметів здійснюється за допомогою зору.

3) Розвиток аналітичного сприйняття: вміння орієнтуватися в поєднанні кольорів, виділяти частини з цілого, визначати форму предметів, розрізняти окремі вимірні величини. У дітей раннього віку наочнодійове мислення. Тому у дитини розвивається вміння співставляти, аналізувати, виділяти, знаходити відмінне та схоже тільки під час маніпулювання та дослідження властивостей предметів.

Одним із основних завдань дошкільної освіти стоїть створення розвивального життєвого простору в закладі, забезпечення атмосфери, сприятливої для виявлення та розвитку здібностей, свідомої поведінки дитини.

Створення сенсорного розвивального середовища, осучаснення предметноігрового простору має здійснюватись як в групі, так і на ігрових майданчиках з метою активізації пізнавальної активності та здатності дитини самостійно обирати об’єкти та предмети для гри, спостереження, експериментування, дослідження. Природа має безпосередній вплив на розвиток всіх аналізаторів. Дорослий вчить прислухатись до співу пташок, шелесту вітру, дзюрчання струмка; розрізняти кольори веселки, запахи квітів.

Для занять необхідно використовувати різновид дидактичних іграшок з різним характером ігрових дій, що залежать від їх конструкції:

1. Іграшки для нанизування, що мають наскрізний отвір, призначені для нанизування на стрижень, мотузочку (пірамідки з кілець, кубів, трикутників; різновид шнурівочок, намисто, лабіринти з просуванням та прокочуванням).

2. Рамки, втулки, площинні та об’ємні геометричні фігури для угрупування і співвідношення величини, кольору, форми. Кубики Нікітіна та логічні блоки Дьєнеша.

3. Об’ємні геометричні фігури для побудови башточок, місточків та інших елементарних споруд, що сприяють розвитку просторового відчуття.

4. Іграшки-тренажери, дидактичні ляльки в сезонному вбрані з різноманітними застібками ґудзиками, наліпками, гачками, шнурівками для розвитку м’язів кисті руки та формування навичок самообслуговування, набори для купання ляльки та вкладання спати.

5. Дидактичні картини зі змінною тематикою, що формують у дітей просторові, часові відношення (дерево в різні пори року; частини доби – день та ніч; де живе – на дереві, на подвір’ї, в нірці…).

6. Народні іграшки: музичні (свищики, тріскачки, брязкальця), розбірні (матрьошки, башточки), для катання (коники, люльки, візочки).

7. Столики для ігор з водою та піском (пасочки, граблі, совочки, відерця, сачки, вудочки, іграшки, що плавають та тонуть), коробки з кольоровим тлом та різними сипучими наповнювачами (піском, кавою, крупами).

8. Природній матеріал (камінчики, мушлі, шишки, жолуді, каштани, насіння).

9. Покидьковий матеріал (коробочки, ґудзики, ниточки, котушки). Перспективне планування напряму роботи групи дітей раннього віку :

 вересень - Гра «Переливання води» - дати поняття дітям про властивості води та предметів «тонуть, плавають».

Гра «Ловись рибка» - розвивати координацію правої та лівої руки при виловлюванні сачком з води великих та дрібних предметів.

Гра «Умиємо ляльку» - формувати позитивне ставлення до гігієнічних процесів і культури харчування, закріпити послідовність дій у процесах умивання.

Гра «Промінчики сонечка» - розвивати дрібну моторику під час гри з прищіпками, готувати руку до письма.

 Гра «Різнокольорові краплі» - розвивати координацію м’язів кисті рук, сприяти концентрації уваги, розрізняти кольори.

Гра «Перекладання намистинок» - розвивати увагу, дрібну моторику, вчитись контролювати свої рухи.

Гра «Шорсткі предмети» -розвивати тактильні відчуття, вміння розрізняти предмети на дотик.

Заняття «Повітряні кульки» -формувати кольорові уявлення, зосереджуючи увагу на кольорових властивостях різних предметів; учити співвідносити та називати кольори різних предметів, розуміти слова «різний колір», «такий самий»; розвивати мовленнєву активність; вчитися малювати предмети круглої форми; розвивати дрібну моторику руки.

Заняття «Склади пірамідку» - розвивати вміння дітей одягати кільця різної величини на стержень; вчити групувати предмети за величиною «великий», «маленький»; виховувати впевненість у власних діях.

Заняття «Матрійки гуляють» - розвивати вміння дітей порівнювати предмети за величиною за допомогою прийоми «прикладання», складати частини малюнка в одне ціле; вчити виконувати прості дії «розкривання», «закривання», «прикладання»; виховувати бережне ставлення до народної іграшки.

жовтень Гра «Кільця з великими дірочками» - вчити дітей одягати кільця з великими дірочками, розвивати координацію рухів рук під зоровим контролем.  

Гра «Кільця з малими дірочками»- продовжувати вчити дітей діяти з предметами: знімати та одягати на стержень пірамідки кільця одного розміру.

Гра «Одягнемо ляльку»-  формувати позитивне ставлення до гігієнічних процесів, закріпити послідовність дій у процесах одягання, правил поведінки за столом.

жовтень Гра «Рамки-вкладки» - розвивати вміння співвідносити площинне зображення і його контур, обводити пласкі фігури.

Гра «Раз застібка, два застібка» - розвивати дрібну моторику, координацію рухів руки, вольові зусилля, формувати навички самообслуговування.

Гра «Чарівна торбинка» - розвивати дотиковий аналізатор і дрібну моторику.

Заняття з елементами аплікації «Листочки кружляють» -  розвивати вміння дітей обстежувати предмети природнього довкілля, відчуття ритму при аплікації з листочків; вчити порівнювати предмети за кольором та формою, викладати композицію з листочків; виховувати бережне ставлення до природи.

 Заняття «Намистинки для Яринки» - розвивати вміння узгоджувати рухи руки та ока, дрібні м’язи кисті рук; вчити нанизувати намисто на мотузочку; виховувати бажання бути корисним.

Заняття «Кубики та ковпачки» - закріплювати уявлення про предмети різної форми. Продовжувати розвивати дрібну моторику пальців.

листопад Гра «Смужка» -  формувати кольорові уявлення, вчити визначати закономірності у чергуванні кольорів, розуміти значення слова «наступний», вимовляти назви кольорів, розвивати дрібну моторику лівої та правої руки.

Гра «Потяг» - спонукати дитину до спільної діяльності, формувати кольорові уявлення, вчити розуміти зміст віршованих загадок, розвивати дрібну моторику лівої та правої руки.

Гра «За нашим столом» - знайомити з правилами поведінки за столом, розвивати вміння визначати смакові якості, запах, конституцію їжі: холодне – гаряче, солодке – солоне, рідке – густе, тверде – м’яке.

Гра «Добери кришечку» - розвивати дрібну моторику, давати уявлення про навколишній світ

Гра «Розкладемо за кольором» - розвивати дрібну моторику, чутливість, зорові аналізатори

Заняття «Пришиваємо ґудзика» - учитися розрізняти форму предмета, розмір; спонукати до активного мовлення; закріпити поняття «пришити», «застібнути»; розвивати дрібну моторику руки.

Заняття «Групування предметів за формою» -  розвивати вміння дітей порівнювати та групувати предмети за формою; вчити групувати предмети різко різні за формою.

Заняття «Подарунки для звірят»(логічні блоки Дьєнеша) - розвивати зорові аналізатори, вміння порівнювати предмети; вчити дітей групувати предмети за кольором, розміром, товщиною.