Ігри на уроках в початковій школі

                ІГРИ НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

План.

І. Вступ. Вплив гри на розвиток молодшого школяра.

ІІ. Основна частина.

1. Класифікація ігор.

2. Дидактичні ігри.

3. Розвиваюче значення гри.

4. Методика проведення гри.

5. Ігрові проблемні ситуації.

III. Висновок.

 

З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дітей супроводжувалися ігровою діяльністю. Саме у грі вправи активізували рухливість, розвивали процеси мислення, викликали в неї позитивні емоції.

З переходом із умов гри до умов навчальної діяльності настає в житті дитини переломний момент. Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина ознайомлюється з великим діапазоном людських почуттів й взаємостосунків, вчиться розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, й з’являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших.

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. В грі діти й підліток перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще – спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров»я, радість дитячого життя.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися. самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має уважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

А. С. Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…» Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання.

В грі формується багато особливостей особистості дитини. Гра – це своєрідна школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка, активність. Гра – це школа спілкування дитини.

Гра тільки здається легкою. А насправді вона потребує, щоб дитина яка грається віддавала грі максимум своєї енергії, розуму, витримки, самостійності. Гра постійно стає напруженою працею і через зусилля веде до задоволення.

Ігри в школі – перш за все дидактичні, повинні приковувати нестійку увагу дітей до матеріалу уроку, давати нові знання, заставити їх напружено мислити.

Важливою являється виховна сторона. Гра вимагає від дітей уяви, вміння швидко знаходити правильне рішення.

 

Ігри можна поділити на предметні та сюжетні. Предметні призначені для пізнання повних явищ і закономірностей, крім тих, які містять зв’язки та стосунки між людьми. Сюжетність ігри характеризується тим, що охоплюють закономірності людської діяльності й спілкування. Вони поділяються на виробничі й тренінгові.

Виробничі ігри у свою чергу, поділяються на імітаційні, рольові, ділові.

Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.

Дидактична гра на уроці – не самоціль, а засіб навчання і виховання.

Рольова гра. Головна мета її – розвивати здібності школярів, прищеплювати уміння приймати правильні рішення. У рольових іграх виявляються особистість учня, його здібності та перспективи на майбутнє.

Вікторина. Її це називають грою переможців. У ній змагаються, аби швидше і повніше відповісти на поставлені запитання. Отже, вікторина – це конкурс, під час якого учні самостійно відповідають на запитання.

Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, учитель має дотримуватися вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв»язують запропоновані кросворди з вивченої теми. Отже, кросворд, з одного боку, вносить в урок елемент гри, а з іншого – сприяє глибшому засвоєнню вивченого.

Методика гри «Морозкова атака» запозичена з телевікторини «Що? Де? Коли?». Одержавши запитання чи завдання, учасники гри протягом однієї хвилини висловлюють різноманітні гіпотези, дискутують, віддаючи перевагу тій чи іншій ідеї, а по закінченню часу пропонують свою відповідь як єдине рішення.

На уроках закріплення пройденого матеріалу чи повторенні учні люблять працювати динамічними парами. Попередньо вчитель готує картки з 2-3 практичними завданнями з теми, що вивчається. Одержавши картку, двоє учнів перше завдання виконують спільно. Один учень пояснює іншому, як потрібно виконувати завдання, а той слухає, запитує або висловлює своє розуміння. Друге і третє завдання діти виконують самостійно, занотовуючи їх до зошитів, а потім перевіряють один одного з відповідним коментуванням допущених помилок.

Перелічені види ігор мають своє призначення і конкретне застосування. Так, мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він час виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зумів зацікавити учнів.

 

Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам’ятати, що процес створення гри містить ряд станів:

а) вибір теми гри.

б) визначення мети й завдань гри.

в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі.

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними.

в) відповідність гри віковим особливостям учнів.

г) різноманітність ігор.

д) залучення до ігор учнів усього класу.

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації, важливо на кожному уроці. Це особливо стосується 1 класу – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність. Тому гра має ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників.

Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені їм доцільно запропонувати рухливу гру.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).

7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий – слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.

8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма повинні бути доступними для учнів.

За допомогою загадок можна проводити нестандартні уроки у формі КВК, заочних мандрівок у світ цікавого.

Гра будується таким чином, щоб у ній брали участь усі, вона надає кожній дитині можливість випробувати свої сили в змаганні на кмітливість, пережити ситуацію поразки або успіху. Клас ділиться на команди, які, наприклад, «мандрують» до «країни чудес». Вони потрапляють в гості до Весни, Літа, Осені, Зими, розгадують загадки, а також відповідають на запитання, пов»язані з сезонними змінами в природі. Причому, треба не тільки відгадати, а й пояснити, чому так чи інакше думає дитина, її іноді правильна відповідь може бути випадкова.

На уроці кмітливості робота над текстом загадок поєднується з певною інформацією про природні явища, життя рослинного чи тваринного світу, що взагалі дуже цікавить дітей. Діти одержують домашні завдання: виготовити відгадки в малюнках, аплікації або вироби пластиліну.

І ще одною, з можливих цікавих пізнавальних ігор, являється казка. Казки використовують з метою розвитку уяви. Гра називається «Продовж казку». Дітям пропонується нібито незавершена казка, о якої треба придумати закінчення. Кожна дитина має можливість закінчити казку по-своєму, тобто має ситуацію вибору. Це зацікавлює та розвиває творче мислення і уяву.

На уроках математики можна використати такі ігри:

«Мовчанка»

Обладнання: набір карток з числами, геометричні фігури.

Зміст гри. Основне правило: учень повинен відповідати на запитання вчителя, не вимовляючи жодного слова.

«Магічний квадрат»

Зміст гри. Заповнити магічний квадрат так, щоб сума чисел, які стоять у будь-якому горизонтальному або вертикальному ряду, а також на будь-якій діагоналі квадрата, дорівнювали одному й тому ж числу.

«Зірви огірок»

Обладнання: таблиця, на якій намальована грядка, де ростуть огірки. На зворотній стороні огірків вирази.

Крім дидактичних ігор («Що було б на землі, якби зникли всі рослини? Звірі? Птахи?) можна проводити сюжетно-рольові ігри («День народження», «Відвідування хворого товариша»),

ігри на перервах («Добрий день!», «Лікар Айболить»).

ігри драматизації («Сім»я столових приборів», «Охайна і неохайна»).

 

За допомогою ігрових ситуацій опредмечуються абстрактні поняття.

На уроці математики в 4 класі під час вивчення теми «Дроби» можна використати такий ігровий момент:

Вчителька: - До нас сьогодні завітав містер Дріб. Ось подивіться, який він гарний. (намальований хлопчик, одяг якого складає орнамент з геометричних фігур розділених на одинакові частини).

А далі слід запропонувати учням самостійно скласти такі запитання на знаходження цілого від числа: знайти на малюнку однакові геометричні фігури, розділені на різну кількість рівних частин. показати їх у вигляді дробу і визначити, який з них найбільший або найменший.

Виконання цієї роботи, по-перше, дає змогу перенести частину розумових дій в дії практичні і закріпити результати в образі матеріального об’єкта, по-друге, дає можливість шукати вирішення самостійно.

Гра допомагає розвивати творчу уяву та творчі здібності дитини.

У 2 класі на урок до дітей може з’явитися казкар-чарівник (тема: «Слова, що означають ознаки предметів»).

Вчитель: Не за горами високими, не за лісами густими, не за морями глибокими, а десь тут, недалеко, була невеличка казкова держава. Були там люди щасливі, бо вміли помічати красу земну: небо голубе, хмари біленькі, першу зелень і дощик сріблястий, - все навколо викликало у них радість, захоплення. Королева Веселка сіяла в душі людей почуття доброго і прекрасного.

Одного разу трапилась біда. Злий – презлий чарівник відняв у людей радість. Він розсіяв, розвіяв усі кольори добра і радості.

Казкар-Чарівник: - Діти, я отримав від мешканців казкової держави лист-прохання. Послухайте й допоможіть їм. Введіть у текст слова –ознаки.

На кожній парні – листочки з творчим завданням (діти працюють по парах).

Не впізнати … лісу … листочки тріпочуть на … вітрі. … листя застелило … землю. … виглядають … шапочки … грибів, пишаються … підосичника. А під берізкою сховалися … грибки на … ніжках.

Під час вивчення теми «Історія нашого народу» дітям слід запропонувати ігри, які дадуть змогу усвідомити поняття роду людського основної форми людського буття, усвідомити зв»язок між поколіннями.

Гра «Сімейне дерево».

Під час цієї гри учням пропонується скласти «сімейне дерево».

Спочатку діти визначають місце кожного на сімейному дереві, а потім створюють його, працюючи у групах.

Бабуся і дідусь - плоди

Прабабуся і прадідусь - стовбур

Мама і тато - гілки

Я - корінь

Мої діти - квіти

Ця гра виховує здатність дорожити такими загальнолюдськими цінностями як життя, сім»я, батько, мати, родина.

Гра «Що таке добре, і що таке погано».

Вчитель: - Уважно подивіться на зображений овал. Він нам нагадує обличчя людини, але у нього немає ні очей, ні носа, ні рота. Правильно виконавши завдання, ми дамо змогу людині виявити своє обличчя.

Учням даються деформовані прислів’я. Їм потрібно зібрати ці прислів’я і визначити їх тему (головну думку). На дошці кожна тема розміщена у парі з умовним позначенням людського обличчя. Правильно виконуючи завдання, діти поступово заповнюють коло.

Під час проведення усного рахунку можна використати цікаві форми гри, зокрема «Допоможемо Незнайкові».

Вчитель: - Як ви вже мабуть знаєте, що Незнайко ніколи не ходить до школи, він дуже не любить вчитися, тому дуже часто допускає помилки. Ось так сталося і цього разу, він був дуже неуважним, подивіться як він обчислив вирази. Давайте допоможемо йому, виправимо помилки.

Діти активно намагаються, відповідати, щоб доказати Незнайкові, що на противагу йому вони дуже старанні, добре знають матеріал.

Можна ще використати такі ігри:

«Числа - перебіжники»

Хід гри: Учні поділені на три команди. З кожної виходить по 5 учнів. Їм роздають картки з цифрами й знаками дій. За сигналом діти складають приклади на додавання. Потім вчитель пропонує з цими ж числами утворити інші приклади на додавання (наприклад, 3+7=10 і 7+3=10). У кожній команді один з її членів записує складені вирази на дошці. Порівнюючи пари виразів, діти повторюють переставний закон додавання. Виграє та команда, яка склала більше прикладів за відведений час і сформулювала переставний закон додавання.

«Калькулятор»

Обладнання: зображення моделі мікрокалькулятора, в якому екран містить проріз для встановлення чисел, результату дій над членами, про які йдеться у математичній загадці. Її загадує вчитель.

 

«Духовне життя дитини,- писав В.Сухомлинський, - повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона- засушена квітка». Звернімо увагу, що видатний педагог ставить гру в один ряд із будь-якою активною творчістю.

        Підбиваючи підсумки, хотілося б навести ще один вагомий аргумент на користь необхідності найактивнішого використання елементів гри у навчальному процесі. Подивіться в очі учнів, які виходять з ігрового уроку, і...учителя. Перед вами - люди, котрі отримали радість від праці. Що тоді - щастя, якщо не це?!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ігрові технології на уроках

як складова виховання

творчої особистості в

початкових класах

                                                              Третякова Галина Іванівна

вчитель початкових  класів

Азовської ЗОШ І – ІІІ ст.

2012 рік

 

 

       Одним із видів інноваційних техно логій є ігрові технології. Їх

використання на уроках у початковій школі від повідає  природним

потребам дитини, адже за своєю природою гра — це найвластивіша форма

жит тєдіяльності дітей.

      У дитячому віці саме в грі відбуваєть ся вільний розвиток  особистості.

У грі за власними правилами діти відчувають себе дій сно вільними і

усвідомлюють влас не життя як свій вибір. Можна гово рити і про те, що гра

є специфічною формою прояву активності та само розвитку дитини.

      Гра в навчанні — це спосіб зробити серйозну роботу цікавою.

       Гра розвиває психологічну гнуч кість, розкутість, комунікабель ність,

емоційно-вольовий вплив. Дитина має в грі право на помилку. Вона ж є

засобом розвитку дитячої уяви, розвиває пізнавальні здібності, емоційний

бік особистості, збагачує словниковий запас. Гра — іскра, що запалює

вогник допитливості, заці кавленості та вимагає концентрації уваги учнів,

напруження їх сил. Вона має здатність організувати життя ді тей, наповнити

його змістом. Ігри — одне з найсильніших виховних засобів у руках

суспільства. Саме у грі вияв ляються і розвиваються різні сторони дитячої

особистості, задовольняється багато інтелектуальних та емоційних потреб,

складається характер.

        Використання ігрових прийомів сприяє формуван ню творчої

індивідуальності.

        Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших

школярів.  К. Д. Ушинський пи сав: «Зробити серйозне заняття для дитини

цікавим — ось завдання по чаткового навчання. Кожна здорова дитина

потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності... З перших же уроків

привчайте дитину полюбити свої обов'язки й знаходити приєм ність в їх

виконанні».

   Науковці виділяють такі типи ігор: предметні, сюжетні, рольові, ділові,

імітаційні, ігри-драматизації, творчі ігри.

     Головна особливість творчої гри – наявність уявної ситуації, в якій

дитина має можливість брати участь у різних подіях, виконувати будь-які

дії, спілкуватися зі своїми одноліт ками. У творчій грі дитина створює

навколишню дійсність. Гра повинна бути вільною та самостійною

діяльністю, що виникає за ініціативою ди тини. Ці ігри сприяють

психологічній розкріпаченості та свободі прояву особистісного «Я».

Рухливі та дидактич ні ігри розвивають відчуття, діти засвоюють лічбу, роз

вивається мовлення.

     Складовими дидактичної гри є певна пе дагогічна мета, правила, ігрова

дія та навчальне завдання. Дидактична гра як форма ігрового навчання має

сенс лише тоді, коли дидактичне навчаль не завдання приховане від дитини

за ігровою цікавою дією. Дитина не ба чить очевидну мету гри, поставлену

пе дагогом, завдяки присутності ігрових елементів: очікування і

несподіванки, загадки, руху.

      Здібності людини успішно виявляють ся лише у тій діяльності, яка

вимагає розвитку саме цих здібностей. Відпо відно, для розвитку творчих

здібностей необхідна діяльність, що містить у собі творчість.

     Творча діяльність виявля ється, передусім, в оригінальності та в розвитку

уяви. Отже, ідеальним для розвитку творчості є навчання з ви користанням

ігрових елементів, адже саме гра (особливо сюжетно-рольова, або творча)

навчає таких обов'язкових для розвитку творчості здібностей, як

моделювання, порівняння, узагаль нення, конкретизація, навчання мис

тецтва доводити, прогнозування при заповненні пропусків у тексті під час

читання, «проблемні» вміння (бачи ти, ставити, розв'язувати проблеми).

 Крім того, гра сприяє внутрішній роз кутості, без якої не може бути твор

чості. На основі ігрової діяльності у дитини формується низка психо

логічних новоутворень. Це передусім уява та символічна функція свідомо

сті, що дозволяють дитині в своїх діях переносити властивості одних речей

на інші. За довольняючи свою природну, невси пучу потребу в діяльності,

під час гри учні «добувають» в уяві все, що не доступне їм у навколишній

дійсно сті. У захопленні вони не помічають, що навчаються, розвивають

фантазію. Разом із тим у дитини виникає осмис лена орієнтація у власних

переживан нях та їх узагальнення, на основі чого можуть бути сформовані

навички їх культурного виявлення.

     Найефективнішим способом навчити дитину мислити творчо є гра,

і особ ливо гра розвивальна.

       Користь застосування ігор на уроках читання величезна. Вони

сприяють розвитку в дітей спостережливості, учать порівнювати,

аналізувати, ро бити висновки, узагальнення. Саме завдяки ігровим формам

занять  вдається залучити навіть пасивних учнів до систематичної

розумової пра ці, дати дитині відчути успіх, повіри ти в свої сили.

Психологи стверджу ють, що шестирічні першокласники здатні опанувати

навички читання. Але протягом року навчання грамоти вони опановують

здебільшого поскла дове читання. За допомогою системи ігрових форм

навчання читання пер шокласники на кінець року опано вують читання

цілих слів. Захоплю ючись грою зі словесним матеріалом, діти не помічають,

як у них форму ється низка важливих операцій, що є в основі читання.

       Почуття, як і думка, рухає творчі стю людини. Створення позитивного

емоційного фону на занятті знижує почуття невпевненості, побоювання,

тривожності. Під час інсценування на віть слабкі учні почувалися окрилени

ми, якщо у них виходила та чи інша роль, а завдяки цьому підвищувався

емоційний фон заняття в цілому.  Учні мають можливість  не тільки передати

зміст, а й вияви ти своє ставлення до акторської гри, зробити висновок.

Жваво відбуваєть ся інсценізування казок «Лисичка та Журавель»,

«Колосок»... Не має зна чення, що інсценують учні,— ціле оповідання чи

тільки фрагмент, але під час цього дійства дитина озна йомлюється з

великим діапазоном людських почуттів й взаємостосун ків, вчиться

розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти

свої особливо сті, визначати, як вони сприймають ся іншими, виникає

потреба будувати свою поведінку з урахуванням мож ливої реакції інших.

       Акторська гра стає сьогодні шко лою соціальних взаємин для кожної

дитини.   Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню друж

них

взаємин між ними.

     У цих іграх дітям необхідно  узгоджувати свої дії з діями решти

учасників гри, дотри муватись правил, бути справедливими до товаришів.

Багато ігор на уроках читання містять елементи змагання. У них хтось

виграє, а хтось програє. Такі ситуації допомагають форму вати в учнів

справедливе ставлення і до власних успіхів, і до тих, хто програв. Щоб одна

й та сама гра не на бридла, через певний час необхідно щось змінювати,

ускладнювати

за вдання, враховуючи засвоєний ма теріал, індивідуальні особливості

мо лодших школярів.

       Гра дарує щохвилинну радість, задо вольняє актуальні невідкладні

потреби, а ще — спрямована у майбутнє, тому що під час гри у дітей

форму ються чи закріплюються властиво сті, вміння, здібності, що необхідні

їм для виконання соціальних, професій них, творчих функцій у майбутньо

му. І скрізь, де є гра, панує здоров'я, радість дитячого життя.

      У процесі ігрової діяльності в учнів виробляється звичка зосереджува

тися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не

по мічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть

найпа сивніші учні.

    А. С. Макаренко писав: «Гра має важ ливе значення в житті дитини...

Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому вихо

вання майбутнього діяча відбува ється перш за все в грі...» Отже, гра, її

організація — ключ до організації виховання. У грі формується низка

особливостей особистості дитини. Гра — це своєрідна школа підготовки до

праці. У грі виробляється сприт ність, витримка, активність. Це шко ла

спілкування дитини.

   У грі найповніше виявляються інди відуальні особливості, інтелектуальні

можливості, нахили, здібності дітей. Гра — творчість, гра — праця. «Пра ця

— шлях дітей до пізнання світу»,— писав О. М. Горький.

      Пізнавальні (дидактичні) ігри — це спеціально створені ситуації, що мо

делюють реальність, з якої учням необхідно знайти вихід.

     Дидактичні ігри бажано широко  використовувати як засіб навчання,

виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спо

стережливість, кмітливість.

     Одним із видів ігрової діяльності є вікторина. Ще її називають грою

переможців. У ній змагаються, щоб швидше і повніше відповісти на

поставле ні запитання.

      Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна

використати кросворди за темами уроку чи розділу. Кросворд, з одного

боку, збагачує урок елемен тами гри, а з другого — сприяє глиб шому

засвоєнню вивченого.

     У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі.

Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу вияви ти

знання учня і вміння користува тися ними.

     Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити

думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне,

найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну ді яльність. Інколи гра

може бути ніби

фоном для побудови всього уроку. Коли учні стомлені, їм доцільно

запропонувати рухливу гру.

      Ігри важливо проводити система тично і цілеспрямовано на кожно му

уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово усклад

нюючи і урізноманітнюючи їх у міру накопичення в учнів знань, вироб

лення вмінь і навичок, засвоєння пра вил гри, розвитку пам'яті, виховання

кмітливості, самостійності, наполе гливості тощо.

      У початкових класах тільки гра дає змогу легко привернути увагу і трива

лий час підтримувати в учнів інтерес до важливих та складних предметів,

властивостей і явищ, на яких у зви чайних умовах не завжди вдається зо

середити увагу всіх учнів.

     Під час занять курсу «Основи здоров'я», «Я і Україна» використовую

такі фор ми:

 

●

дидактичні ігри («Що було б на землі, якби зникли всі рослини? звірі?

птахи?»);

 

●

сюжетно-рольові ігри («День на родження», «Відвідування хворо го

товариша»);

 

●

   ігри-драматизації («Сім'я столо вих приборів», «Охайна і неохай на»,

«Лікар Айболить»);

 

●

   вправи-тренінги, комунікативні ігри ( «Конверт життєвих ситуацій»,

«Комплі мент», «Вітання»)

      Особливо доцільно звертатися до гри на уроках математики. Матеріал,

що вивчається, здаватиметься дітям важ ким і нецікавим, якщо урок не

по жвавити грою.

       Під час проведення усної лічби можна використати цікаві форми гри,

зокре ма «Допоможемо Незнайкові», «Знайди помилку». Їх мета –

розвивати обчислювальні навички. Урізноманітнити усну лічбу допоможуть

задачі-вірші, задачі-жарти. Вони формують обчислювальні навички, навички

розв’язування задач на додавання, віднімання, множення та ділення. Також

вони сприяють розвитку кмітливості, пам’яті, мислення, виховують

уважність, інтерес до вивчення математики.

     У 1 класі при вивченні теми «Властивості предметів» можна

використовувати такі ігри, як «Чарівна торбинка», «Геометричне лото»,

«Один – багато», мета яких закріпити знання учнів з вивчених понять

«товстий, тонкий, зліва, справа, один, багато».

    До теми «Числа першого десятка» можна використати такі ігри:

«Загубилось число» (вставити пропущені числа),  «Мовчанка» (учні

показують відповідь на картці), «Засели будиночки», «Доміно» (перевірка

складу числа),  «День – ніч» (потрібно мовчки на слух розв’язати приклад

на кілька дій, а потім назвати результат)

   Робота з геометричним матеріалом ведеться на уроках постійно. Тут для

перевірки знань можна використати гру «Весела лічба» (учні називають

фігури та рахують кількість)

    Багато різних ігор використовується і на уроках навчання грамоти в 1

класі. При вивченні нових букв не обійтися без веселих ігрових віршів про

букву, що вивчається. Також можна використати загадки, ребуси,

кросворди.

 

    Гра «Відлуння» (учитель називає слова, а діти – тільки голосні звуки цих

слів)

    Гра «Веселий м’ячик» (вчитель називає звуки, учень їх зливає чи

навпаки)

    Гра «Упіймай звук» ( учні плескають, коли впізнають слово з названим

звуком)

    Гра «Додай склад» (вчитель називає склад, учні додають свій, щоб

утворити слово)

   Гра «Заміни звук» (вчитель називає слово, учні змінюють 1 звук так, щоб

утворилось нове слово, злива - слива)

   Гра «Переставлянка» (переставити звуки чи склади, щоб утворити слово )

   Гра «Ремонт» (додати голосні, щоб утворити слово, слв, брбн (слово,

барабан)

   Гра «Склади слово» (вчитель читає 3 слова, учні називають перший склад

в 1 слові, другий в 2 слові, третій в 3 слові та утворюють нове слово (вухо,

калина, спідниця - вулиця)

   Гра «Вгадай слово» (вчитель називає ланцюжок звуків, учні називають

слово)

   На уроках письма цікавими будуть не просто диктанти, а ігрові. Це

малюнкові, загадкові та ребусні диктанти.

     Гра є невід’ємною складовою уроку в початковій школі. Цінність методу

розвитку та вихован ня грою полягає у тому, що в ігровій діяльності освітня,

розвивальна і ви ховні функції тісно взаємодіють.