Ігри з подвійним обличчям

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Департамент освіти і науки Одеської облдержадміністрації

Ізмаїльське  районне наукове товариство учнів

                                                                                         Відділення: хімії і біологія

                                                                            Секція: медицина     

Ігри з «подвійним обличчям»

                                                                  Роботу виконав:

               Іванов Олександр Іванович

                         учень 9-Б класу 

Орлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів,

   Ренійського ОТГ, Ізмаїльського

                                                                  району , Одеської області

                                                                  Керівник:

                                                                  Пінтілє Людмила Юріївна,

               вчитель  інформатики та хімії

               Орлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів,

  Ренійського ОТГ, Ізмаїльського

                                                                  району , Одеської області

Рені,2020

Зміст:

I. Вступ............................................................................................ 2 стор

I I.Теоретіческая частина............................................................ 4стор

2.1. Що таке координовані ігри, «групи смерті»,

ігри з «подвійним обличчям»?................................... …………....4стор

2.2. Винекнення і розповсюдження координованих

інтернет  ігор ................................................................................... 5стор

2.3. Види і мета координованих інтернет ігор.......................... ... 6стор

2.3.1. «Синій кит»…………………………………………………..6стор

2.3.2. «Червона сова»……………………………………………….7стор

2.3.3. «Біжи або помри»…………………………………………….7стор

2.3.4. «Руфінг»………………………………………………………7стор

2.3.5. «Космічний ковбой»…………………………………………8стор

2.3.6. «Шопліфтинг»………………………………………………..8стор

2.3.7. «Вогняний челендж»…………………………………………8стор

2.3.8. «Виклик стрибка»…………………………………………….8стор

2.3.9. «Момо»………………………………………………………..9стор

2.3.10. Замість післямови……………………………………………9стор

2.4. Про тенденції……………………………………………………10стор

2.5. Чим притягують підлітків «групи смерті».............................. .11стор

III. Практична частина: ..................................................................12стор

3.1. Дослідження і аналіз інформації про жертв ігор з «подвійним обличчям» в Україні……………................................................................ .12стор

3.2. Рекомендації фахівців…………………………………………..13стор

3.2.1. Рекомендації шкільного медпрацівника (додаток відео «Рекомендації шкільного медпрацівника»)

3.2.2. Рекомендації шкільного психолога (додаток відео «Рекомендації шкільного психолога»)

3.2.3. Рекомендації психологів і експертів з кіберполіції України…13стор

3. 3. Анкетування. Опитування старшокласників в нашій школі ......15стор

3. 3. Розробка рекомендацій. Розробка критеріїв ................................16стор

VI. Висновок...........................................................................................17стор

Література ................................................................................................18стор

V. Додаток................................................................................................19стор

5.1. Анкета ............................................................................................. ..19стор

5.2. Розробка рекомендацій. Розробка критеріїв …………………...... 20стор

І. Вступ

Мета: дослідити і проаналізувати способи та методи впливу інтернет «координованих ігор».

 Актуально.

За останні роки виготовлення комп'ютерних ігор перетворилося на цілу галузь. Грають всі: від маленьких дітей до пенсіонерів, від академіків до домогосподарок.

Більш тверезий погляд на речі показує, що є підстави для тривоги. Щоб зрозуміти, що саме викликає тривогу, потрібно порівняти інтернет розважальні  ігри з іграми які маєють на меті психологічний вплив на підлітків.

У соцмережах з’явилися групи, в яких кваліфіковані психологи доводять дітей до самогубства, про це повідомляє департамент кіберполіції Національної поліції України. Зараз поліцейські з різних регіонів країни повідомляють про вдалі заходи із запобігання таким випадкам та закликають батьків бути уважнішими до своїх дітей. Психологи ж наполягають на тому, що суїцидальні настрої притаманні підліткам, особливо зі все більшим зануренням у віртуальний комп’ютерний світ

Координована підліткова гра – це ігри з подвійним обличчям, поширена переважно в соціальних мережах (зокрема, ВКонтакт,Instagram, Telegram та інші і), кінцевим підсумком якої є доведення гравця до самогубства. За матеріалами розслідувань правоохоронних органів та незалежних розслідувань, координуванням та поширенням цієї гри в Інтернеті займаються адміністратори так званих «груп смерті». Зазвичай у гру втягуються підлітки віком від 12 до 16 років, хоча є повідомлення про спроби вербування в гру і молодших дітей.

Гра зі смертю в підлітковому віці здається способом довести сміливість, мужність, везіння, винятковість та власну обраність (у чому впевнені майже всі діти в цьому віці). Фальшива дружба, маніпуляція дитячою свідомістю через екрани, моторошні завдання й загроза життю… На жаль, це не сюжет детективу чи трилера, а реальність.

 Потреба мого дослідження полягає в тому, щоб довести до відома підлітків, справжню мету інтернет ігор з «подвійним обличчям».

Предмет та об'єкт дослідження є інтернет координовані ігри, їх способи та методи впливу на підлітків.

Мета:

• Формування у підлітків свідомості про правильний вибір інтернет ігор;
• Донесення підростаючому поколінню інформації про мету та наслідки координованих інтернет ігор;
• Сприяння виробленню активної життєвої позиції;
• Здійснення просвітницької роботи для підлітків і батьків;
• Виховання у підлітків довіри до дорослих у випадку потрапляння у вплив координованих ігор.

Методи дослідження:

- дослідження джерел з даної проблеми;

- аналіз і пошук інформації в мережі Інтернет;

- інтерв’ю з фахівцями;

- опитування;

- створення соціального відеоролику.

Гіпотеза дослідження: якщо розкрити реальну мету інтернет координованих ігор та показати наслідки виконання завдань гри,  то можна відбити  бажання у підлітків зіграти у такі ігри.

II. Теоретична частина.

2.1. Що таке координовані ігри, «групи смерті», ігри з «подвійним обличчям»?

Координація - це діяльність, спрямована на узгодження, упорядкування дій у керованій системі, приведення їх у відповідність з поставленою метою. Координація являє собою функцію управління, яка здійснює інформаційний обмін і має на меті розподілити діяльність в часі, забезпечити взаємодію різних учасників загального процесу в інтересах виконання поставлених цілей.

Координатор - спеціальне посадова особа, що відповідає за координацію діяльності.

Координовані ігри – організовує координатор, який виконую пошук гравців, програмує завдання і час їх виконання.

«У соцмережах з’явилися групи, в яких кваліфіковані психологи доводять дітей до самогубства», - таку заяву зробили в українській Кіберполіцї. Та пояснили, фанати таких спільнот називають себе китами, тому що тварини асоціюються у них зі свободою. Підлітки вступають у такі групи, а далі… «Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео. Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі, та обговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», - вчинити самогубство», - пояснили в Кіберполції.

Насправді, подібні групи існують не перший місяць у соцмережі «Вконтакті». Ще в травні 2016 року про них почали писати в російській «Новой газете», стверджуючи, що з листопада 2015 року по квітень 2016-го 130 учасників подібних груп покінчили життя самогубством. Одна з цих груп носила назву «Розбуди мене о 4:20». Що цікаво, приблизно навесні 2016 року в Хмельницькому на будинку, що на розі вулиць Кам’янецької та Проскурівського підпілля з’явився «4:20». І він й досі там є!

Хмельницький. Лютий 2017 року. Перехрестя Кам’янецької-Проскурівського підпілля (біля "Мисливства та рибальства").

2.2. Винекнення і розповсюдження координованих інтернет  ігор.

Перша найвідоміша координована інтернет гра «Синій кит» стали популярними серед російських підлітків від листопада 2015, після того, як користувачка однієї з таких груп, Рената Камболіна (в соціальній мережі відома як «Ріна Полінкова») з Уссурійська, студентка технічного коледжу, скоїла самогубство, кинувшись під потяг, зазнявши сам процес на відео, та залишивши на своїй сторінці в соціальній мережі пост «Ня. Пока». У лютому 2017 року в Іркутську 15-річна Юлія Константинова і 16-річна Вероніка Волкова зістрибнули із 14-поверхового будинку, виконавши останнє, 50-те завдання у грі «Синій кит». Згідно цього розслідування, жертвами цих «груп смерті» стали 130 підлітків. Наслідком цієї публікації стало те, що адміністрація соціальних мереж стала блокувати акаунти з імовірними суїцидальними постами, а частина кураторів суїцидальних груп затримані поліцією.^[10][26][27] Проте це мало допомогло у боротьбі з поширенням гри в Росії. Навпаки, за офіційними російськими статистичними даними, у 2014 році зафіксовано 400 самогубств серед дітей, то в 2015 році їх число склало 504, а в 2016 році в Росії зафіксовано 720 дитячих самогубств.Гра розпочала поширюватися і за межі Росії, спочатку в найближчі країни з числа колишніх республік СРСР — Україну, Казахстан, Киргизстан, Білорусь, Естонію та Латвію. Пізніше повідомлення про вербування підлітків у «групи смерті» та гру «Синій кит» з'явились у Польщі та Молдові, Азербайджані, Болгарії, Іспанії, Франції, Німеччині, Португалії та Туреччині. В Інтернеті з'явились англомовні пошуки по хештегу «синій кит» (#blue whale), повідомлялось про появу італомовних хештегів на тему «синього кита». Комп'ютерна гра почала з'являтись навіть у країнах Південної Америки — Бразилії, Колумбії, Чилі, Уругваї, Венесуелі, Парагваї та Аргентині; Африки — в Кенії Алжирі і на ост рові Реюньйон; та Азії — в Китаї, Індонезії, Саудівській Аравії, Індії, Пакистаніта Бангладеш, Кувейті; у липні 2017 року кілька випадків гри в «синього кита» зареєстровані в американських штатах Техас і Джорджія. 

Правоохоронні органи, психологи та журналісти України з усією серйозністю поставились до появи смертоносної гри в країні, враховуючи те, що за повідомленням правоохоронних органів в Україні зареєстровано дві смерті підлітків, пов'язаних із «Синім китом» — в Донецькій області (Маріуполь) та Івано-Франківську. У Волинській області також з'явились повідомлення про те, що двоє 16-річних дівчат скоїли самогубство під впливом «Синього кита», проте місцева прокуратура пізніше спростувала ці твердження. У кінці липня 2017 року з'явилось повідомлення про самогубство військовослужбовця Національної гвардії України в зоні проведення АТО, ймовірно пов'язане із грою «Синій кит». З усією серйозністю поставились до появи у своїх країнах «груп смерті» правоохоронці Латвії, Італії, Польщі, Молдови, Чехії. В Румунії стурбованість появою «синього кита» висловили міністр внутрішніх справ країни та мер столиці Румунії Бухареста. У Мексиці стурбованість можливою появою «Синього кита» в країні висловили представники владних структур штату Мічоакан. Спеціальні повідомлення по школах країни про ймовірність випадків гри в «синього кита» у квітні 2017 року розіслала поліція Великої Британії. 

3.       Види і принципи координованих інтернет ігор.
   1.                  «Синій кит» (рос. Синий кит) — координована підліткова гра, поширена переважно в соціальних мережах (зокрема, ВКонтакті, Інстаграмі, Телеграмі ті інших), кінцевим підсумком якої є доведення гравця до самогубства. За матеріалами розслідувань правоохоронних органів та незалежних розслідувань, координуванням та поширенням цієї гри в Інтернеті займаються адміністратори так званих «груп смерті». Зазвичай у гру втягуються підлітки віком від 12 до 16 рокі, хоча є повідомлення про спроби вербування в гру і молодших дітей.

Гра починається після розміщення на сторінці користувача хештегів, які мають підтекст зацікавлення темою самогубства, зокрема: #явигре, #тихийдом, #синий, #синей, #f57, #синийкит, #морекитов, #ждуинструкцию, #разбуди меня в 4:20 та ряд інших. Після цього із новим потенційним гравцем зв'язується куратор групи, який спочатку опитує новенького про його проблеми, чому він зацікавився можливістю самогубства, після опитування новачку дається набір завдань, одне з яких дати посилання на сайт, який проводить геолокацію (з метою визначення точного розташування гравця, щоб у випадку його дострокової відмови мати змогу його шантажувати), пізніше повідомляється про те, що гравцеві слід підготуватися до скоєння на 50-й день після реєстрації самогубства, та що він не може вийти з гри достроково без наслідків для свого здоров'я, а також здоров'я своїх рідних та друзів. 50 днів підготовки до самогубства, ймовірно, запозичені із книги «50 днів до мого самогубства». За ці 50 днів гравець має щоденно виконувати завдання, надіслані куратором. Ці завдання постійно ускладнюються: так, у перший день гравець зазвичай має намалювати синього кита на руці або вколоти пальця; пізніше він має вирізати або виколоти на шкірі зображення кита, вбити тварину, постояти на краю даху або моста, щоденно прокидатися о 4:20 та дивитися відео із жахами, тощо.  Усі ці приготування гравець має робити в таємниці від родичів та друзів, а також щоденно має надсилати фотографію або відео зі звітом про виконане завдання. Для посилення ймовірності шантажу учасникам гри часто дається завдання зробити інтимні фотографії. На 50-й день гравець зобов'язаний зробити самогубство, часто із записом його проведення на відео. У випадку відмови куратор шантажує гравця тим, що знаючи його місце проживання, до нього можуть прийти додому та вбити його та родичів, завдати шкоди його друзям, а також опублікувати інтимні фотографії гравця у відкритому доступі. Шантаж дуже часто деморалізує підлітків, і після нього вони частіше скоюють самогубство.

2.                  «Червона сова» — координована підліткова гра, поширена переважно в соціальних мережах .

Початок гри в «Червону сову» подібний до початку гри в «Синього кита», хоча є й деякі відмінності. Гра також починається після розміщення на сторінці користувача хештегів, які дають можливість зрозуміти, що цей користувач цікавиться тим, як розпочати гру, зокрема таких: #красная сова, #совы не спят, #1:36, #жду тебя 12 дней та інших. Після цього із новим потенційним гравцем зв'язується куратор групи, який спочатку опитує новенького про його проблеми, після опитування новачку дається посилання на сайт, який проводить геолокацію (з метою визначення точного розташування гравця, щоб у випадку його дострокової відмови мати змогу його шантажувати). Після цього учасник гри отримує задання постійно бути онлайн, не спати протягом 12 діб, дивитися відео із жахами, наносити собі пошкодження, а про виконані завдання негайно звітувати куратору. За виконання завдань спочатку гравцеві обіцяють якийсь приз, проте на 12-й день йому приходить повідомлення, що він має скоїти самогубство, а за відмову розпочинають шантажувати його вбивством його або його близьких. За повідомленнями засобів масової інформації та поліції, в Україні зафіксовано офіційно 5 випадків утечі дітей з дому і кілька випадків самогубства, офіційно пов'язаних із «Червоною совою».

3.                  «Біжи або помри» - одне з завдань координованої суїцидальної гри серед підлітків, сенс завдання нібито у тому, аби пробігти перед машиною максимально близько, не потрапивши при цьому під колеса авто.

Спочатку до них ставилися з деякою недовірою, а то й іронією, поки в грудні минулого року не загинула 15-річна мешканка Маріуполя.

4.                  «Руфінг» - смертельно небезпечна «розвага» полягає в тому, щоб освоювати дахи висотних будівель. Підлітки знаходять ті, де на горищі ненадійно замкнені виходи, або ж зламують замки. Руфери теж викладають відео зі своїми «пригодами» або ж просто проводять там час компаніями. Найстрашніше в цих небезпечних справах те, що руфери намагаються навчати новачків, як правильно поводитися. В інтернеті можна знайти відео на цю тему. Вони підтримують контакти в соцмережах, навіть влаштовують самодіяльні конкурси, приз у яких… бази будинків, у яких легко потрапити на дах. Старші горе-наставники дають завдання молодшим підліткам 11–13 років зробити певну кількість кроків карнизом, перелізти на сусідній балкон. Певно, інколи діти й самі знаходять інформацію про це та влаштовують такі собі челенджі.
5.                  «Космічний ковбой» - це дуже давній спосіб досягти ейфорії, про який розповідають одне одному школярі. Раніше він був відомий як «собачий кайф». Але є свідчення, що він усе ще не втратив своєї популярності. Назва пішла через застосування собачих повідців або через те, що на початку підліток довго дуже швидко хекає, немов цуценя в спеку, присідає. Це підвищує тиск, серцебиття, прилив крові до голови. Після чого перекривають доступ кисню до мозку: легко здавлюють сонну артерію чи надавлюють на сонячне сплетіння. Коли мотузку, повідець чи рушник ослаблюють, дитина відчуває різкий перепад кровонаповнення, а з ним — відчуття, що нагадують результат вживання наркотиків. Це і називають «космічними мандрами».

У підлітка є величезний ризик дістати серцевий напад, інсульт, втратити відчуття тіла, замість послабити мотузку — випадково затягти. Його друзі можуть «перетримати» занадто довго так, що «гра» закінчиться летальним результатом. У поліції підозрюють, що частина самогубств через повішання підлітків, у яких на це не було жодних відомих причин, — якраз наслідки жахливих експериментів.

6.                  «Шопліфтинг» - ця красива назва маскує звичайнісінькі крадіжки. Завдання — щось винести із супермаркету повз касу і не бути впійманим. Щоправда, мета — не збагачення чи отримання конкретної речі, а все те саме, підліткове: перемога в змаганні, доказ, що «не слабак», авторитет однолітків. Причому вдаються до цього, за відгуками в соцмережах, не асоціали, яких п’яні батьки залишили напівголодними, а нормальні учні з нормальних, а інколи навіть престижних шкіл. Адже саме для них це — екзотика.

7.                  «Вогняний челендж» - дноа з нових горе-ігор, яку підлітки в соцмережах можуть кодувати словами «запалити не по-дитячому», «прикурити цигарку», «гра в пожежників». Ця жахлива забава захопила і США, і країни Європи, і віднедавна Україну. Підлітки підпалюють одне одного та знімають на відео. Найчастіше йдеться про волосся або жаростійкий одяг. При цьому, як їм здається, вживають усіх заходів безпеки: поруч ванна з водою, друг з відром води чи навіть вогнегасником.

Утім, після таких експериментів діти з важкими опіками регулярно потрапляють до лікарень або навіть гинуть. Вогнегасник може не спрацювати або випасти з рук розгубленого приятеля, друг просто може впасти в ступор, синтетичний одяг може миттєво зайнятися, а від болю й жаху той, на кому палають речі, здатен втратити свідомість або через дезорієнтацію рухатися в іншому напрямку від ванної.

8.                  «Виклик стрибка» - двоє з боків підсікають ноги третьому, що посередині. Жертва падає пластом на спину. Так учасники начебто випробовують себе на спритність та витривалість. А ще заробляють лайки в Інтернеті. Адже відео знімають і одразу викладають у соцмережі. Наслідком якої може бути струс мозку, травми хребта та кісток, або й смерть. Кажуть, що першоджерелом її виникнення називають США.
9.                  «Момо» - мережу сполохав новий онлайн-монстр, який залякує підлітків та може викрадати дані користувачів. Смертельно небезпечна гра розсилає загрози і схиляють до суїциду завдання. Але якщо раніше гра була в популярному месенджері WhatsApp, то тепер з'явилася в соцмережі "ВКонтакте", куди українські підлітки, незважаючи на заборони, заходять через проксі-сервери.

Вперше про гру під назвою "Момо" почули у Південній Америці близько двох місяців тому.

Страхітливе створіння у вигляді жіночого погруддя на курячих ніжках з мертовно-блідим обличчям та виряченими очима начебто залякувало користувачів у мережі та обіцяло їм швидку смерть.

Згодом, 25 липня, місцеві ЗМІ повідомили про самогубство 12-річної дівчинки неподалік від Буенос-Айреса в Аргентині.

Поліція досі не підтвердила, що загибель дитини пов'язана саме з грою, втім влада висловила підозру, що хтось міг навмисно спонукати її накласти на себе руки. У дівчинки на телефоні знайшли переписку і відео у WhatsApp, пов’язані з "Момо".

У 2018 році це зображення використали для залякування. У соцмережах Момо закликала писати їй всім, "хто не боїться", а інакше погрожувала "страшним прокляттям".

Дії таких переписок завжди однакові. "Момо" може щось написати, або ж подзвонити. Поки власник телефону слухає набір страхітливих звуків, програма отримує доступ до інформації на ґаджеті.

В Україні користувачі вже також почали повідомляти про те, що бачили активність Момо в мережі.

Акаунт "Момо" вже зафіксували у Facebook, WhatsApp та "ВКонтакте". Страхітливе створіння позиціонує себе символом матері, яка померла при пологах. Начебто, вона шукає жертв, зв’язується переважно з підлітками. Якщо вони їй відповіли, починає переслідувати дзвінками. Той, хто візьме слухавку, чує дивні звуки та запевняння, що Момо все знає: де ти, що робиш, і що з тобою станеться. Після цього підлітки зводять рахунки із життям, зазначають інтернет-користувачі.

10.              Замість післямови

Батькам радять більше приділяти уваги своїм дітям, незалежно від віку. Спілкуватися, цікавитися їхні справами. Та зрозуміти, що діти цікавляться і заходять на різні сайти, так як і дорослі. Лише родинний затишок, тепло та любов допоможе дітям не піддатися на ігри невідомих.

Ось такі повідомлення вже почали надходити учням молодших класів.

І ще. Учням молодших класів на телефон надходило повідомлення з зображенням мультиплікаційних фей Вінкс. Аби діти не виконували небезпечні «поради», батькам радять пояснювати своїм чадам, що не слід вірити усьому, що присилають незнайомі номери. А, коли щось надходить, одразу показувати це або вчителям, або самим батькам.

4.        Про тенденції

«Діти, які почали грати в небезпечні ігри – у них проблеми контакту з батьками, учнями, вчителями, - каже Галина Літвінова, психолог громадської організації «Фундація «Захист прав дітей». - І необов’язково з неблагополучних родин, а з сімей, де дітям не приділяють уваги, не кажуть: «Я тебе люблю, незалежно не від чого», «Ти мені важливий», «Я тобі раджу»... Чимало дітей, які вступили в так звані «групи смерті», з більш-менш забезпечених сімей. Поки батьки заробляють гроші, у них є все, окрім батьківської уваги та піклування. Про любов та турботу не потрібно говорити, це слід робити. Діти все відчувають».

Коли в Україні заговорили про «групи смерті», зацікавленість у них зросла. До прикладу, за даними ресурсу «trends.google», темою «4.20»

 «Синім китом» якщо задати пошук по західній Україні, то…

5.                Чим притягує підлітків «групи смерті»

Данні групи розраховані на дітей, які проходять період становлення – 13-14 років, вони намагаються довести, що чогось варті. А з «того боку» працюють дуже класні психологи.

Причини зацікавленості підлітків до «груп сметрі»:

1. У дітей в такому віці відсутня критика і життєвий досвід.
2. Їх легко спокусити таємничістю, альтернативними групами, спілкування в мережі Інтернет.
3. Підлітки залучаються до гри, як в життя, і в життя, як у гру.
4. Сприймають ігрові моменти, як в альтернативну реальність.
5. Притягують ігри, побудовані на таємниці, на сильних емоціях.
6. Нерозуміння з боку оточуючих.
7. Цькування в реальному життя.
8. Недовіра до дорослих, батьків.

3. Практична частина.

3.1. Дослідження і аналіз інформації про жертв ігор з «подвійним обличчям» в Україні

•              5 грудня 2015 року в м.Гайсині, Вінницької області, повісився семикласник, виконавши останнє завдання «групи смерті»;

•             в грудні 2016-го в Маріуполі скоїла суїцид 15-річна дівчина, яка була учасницею однієї з таких «груп смерті»
•             П'ятикласник, знайдений 8 березня 2018року повішеним у селі Шевченкове Кілійського району Одеської області, захоплювався суїцидальною «грою» «Синій кит».
•             30 травня 2018 року, в Києві на вулиці Хрещатик 16 –літня дівчина, учасниця групи «Синій Кит» порізала собі вени. Дівчину госпіталізували.
•             28 серпня 2018 року, на одному із сайтів виявлено статтю «Перша жертва гри «Момо» в Україні: 13-річна дівчина стрибнула з шостого поверху»
•             У Черкасах через небезпечну гру «Підпали друга» 11-річна дівчинка потрапила до Першої міської лікарні. Про це на своїй сторінці у «Facebook» повідомив речник Управління ДСНС у Черкаській області Костянтин Проценко.28 вересня 2019 року, до опікового відділення Першої міської лікарні з важкими опіками верхньої частини тулуба, було госпіталізовано 11-річну дівчинку. Як стало відомо, опіки вона отримала, коли її власноруч підпалив 10-річний брат.
•             Біжи або помри - спочатку до них ставилися з деякою недовірою, а то й іронією, поки в грудні минулого року не загинула 15-річна мешканка Маріуполя.

За період 2017 – 2020 роки:

•                   Департамент кіберполіції Національної поліції України виявив більше 50 «груп смерті», куди входило більше 1500 користувачів;
•                   Було затримано 7 кураторів «груп смерті»
•                   Виявлено місцезнаходження та врятовано більше 500 осіб, які виконували завдання «груп смерті».

3.2.  Рекомендаціїї фахівців

3.2.1. Рекомендаціїї шкільного медпрацівника (додаток відео «Рекомендації шкільного медпрацівника»)

3.2.2. Рекомендації шкільного психолога (дадаток відео «Рекомендації шкільного психолога»

3.2.3. Рекомендації псилогів та експертів з кіберполіціїї України

Експерти з кіберполіції рекомендують батькам приділити більше уваги психологічному стану дитини й вчасно зауважити підліткові проблеми:

1.        Підозрілу поведінку дитини;
2.        Замкнутість;
3.        Не бажання спілкуватись з однолітками, батьками;
4.        Самовільне залишення дому.
5.        Перевіряти шкірні покриви дитини на наявність пошкоджень та в разі їх виявлення з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження у формі кита.
6.        Перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах та групи, користувачем якої вона є, стежити за спілкуванням у приватних чатах, однак робити це за згодою та в присутності дитини. Для цього необхідно мати відповідний рівень довіри, більше спілкуватися й проводити час разом. 
7.        Звертати увагу на коло спілкування дитини.
8.        Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними гуртками.
9.        Обов’язково контролювати, які фото- та відеофайли є в гаджетах дитини.
10.   Встановлювати функцію “батьківський контроль” на всіх гаджетах дитини, попередивши її про це.

Єдиними ліками, які допоможуть уберегти молодь від небезпечних для здоров'я і життя занять, вважають експерти, будуть якісь позитивні захоплення дитини. Батькам потрібно подбати, щоб їхні діти реально були зайняті, захоплені чимось цікавим і корисним. Тоді у них не буде багато зайвого часу, аби вигадувати собі розваги і робити дурниці.

Інколи важко слухати, бо

 а) дитина не вміє себе виразити (і чим більше грає, тим більша імовірність, що на спілкування не лишається часу і комунікаційні уміння не розвиваються);

 б) у батьків немає часу і не вистачає терпіння вислуховувати детальну розповідь сюжету гри, дитячі оповіді про персонажів чи якісь рівні та ігрові проблеми (тому від цих розповідей найчастіше відмахуються як від несерйозного, неважливого, пустого). Але якщо ми не ведемо наших дітей у грі, є велика імовірність, що гра починає вести нашу дитину в реальності. Не просто забирає час життя, а втручається в реальність, вимагаючи певних дій, і, як виявляється, небезпечних.

Батьки відповідають за життя дитини, мабуть, скоро і кібернедогляд теж з’явиться як новітнє поняття. Сьогодні вже ввели в обов'язки батьків забезпечення права дитини на вільне від екранів середовище життя. Це відповідальність батьків. Безпека дитини - це відповідальність батьків, хоч і в кіберсередовищі. Але часто цілком відповідальні батьки не знають, як діяти, щоб убезпечити від таких ризиків.

Найкращий шлях профілактики смертельних квестів 

 1) розвиток інтересів дитини поза інтернетом, в реальності;

 2) збереження довіри у стосунках, контакту, для того, щоб дитина бачила в батьках джерело допомоги в складнощах і зверталася.
Що дитині подобається? Наскільки вона має сталий інтерес? Якщо не має, то скільки ви зробили пропозицій спробувати щось нове, і ще раз, і ще раз?

Це не обов'язково нові гуртки чи щось організоване. Це може бути будь-яка справа, що робиться разом (приготування їжі, наведення чистоти і краси в оселі, підготовка подарунків, спільний перегляд фільмів чи читання книги) з розмовою про відчуття, думки, здобутки, які віднайдено в цій справі, побільше гумору і веселощів. І про ігри також говорити, допомогти дитині пройти період захопленості, регулювати час, «торгуватися» («ти з'їси цю цукерку тільки через мій суп»), укладати угоди, карати згідно з домовленостями (щоб розвивати волю в дитини, а не принижувати її) і т.д. 
На жаль, до ігр ставлення у дорослих виявляється у крайнощах. Спочатку нічого не регулюється, а потім, як дізнались про небезпеку, - все заборонити. Крайнощі не подіють адекватно.

•                  Формуйте інтереси поза інтернетом.
•                  Розмовляйте про життя і про ігри також. І в цій розмові про життя, небезпеки, проблеми, свою долю, свій шлях, про ігри, спільноти, небезпеки в іграх, зв'язок з життям - ви дізнаєетсь потрібну вам інформацію.
•                  Не питайте «чи знаєш ти таку-то гру», спитайте «а чи хтось розповідав тобі про ігри, які не тільки на екрані відбуваються, а виходять за межі, в реальному житті щось треба робити, і що ти думаєш про це?».
•                  Не кажіть: «ти ж мені зразу скажи, якщо хтось таке буде пропонувати», а скажіть «а що ти зробиш, якщо тобі таке запропонує хтось?» Начебто те саме, але трохи інакше. 

3.3. Анкетування (Додаток 1).

Опитування старшокласників в нашій школі.

Мета: провести опитування серед старшокласників і дізнатися чи багато хто знає про координовані ігри та «групи смерті».

Хід роботи: дослідження провів серед учнів старших класів з 9 по 11 клас (додаток, анкета).

Висновок:  було опитано 68 учнів на питання чи вірите ви що від ігор і інтернету можна увійти в залежність тільки 38% опитаних вірять. Що виходить, суспільство не вірить в це. На питання чи чули або читали про координовані ігри так - 55%. На питання про пошук небезпечних ігор 7%(5 учнів)  відповіли що так. Бажання зіграти було у 12% (8учнів), але страх наслідків був сильніший. Виконати хоч одне завдання – 0 ученів і це хороший показник (мал.1).

мал 1

Опитування учнів про які координовані ігрі чули або знають, показав наступні результати: найбільше відомі ігри – «Синій кит» та «Разбуди меня в 4:20».

На питанння «Чи знаєте ви, мету і наслідки такої гри?» - 100% учнів відповіли так.

3.4. Розробка рекомендацій. Розробка критеріїв  (Додаток 2).

Мета: розробити рекомендації для учнів на основі думки фачівців та створити соціальний відеоролик із опрацьованих матеріалів, для попередження  вступу до «груп сметрі» та участь у координованих іграх.

Хід роботи: я за час підготовки дослідницької роботи прочитав багато літератури та на основі рекомендацій психологів, мед працівника, кіберполіції України  склав критерії і рекомендації (див. додаток) та мотивуючий соціальний відеоролик.

Висновок: після розробки критеріїв і рекомендацій, я прочитав лекцію на цю тему і продемонстрував соціальний відеоролик на класних годинах і уроках інформатики, публікація і розповсюдження в Інтернеті.

IV. Висновок.

Безсумнівно, в наш час без інтернету неможливо, так само неможливо навіть уявити собі, що немає комп'ютерних ігор.

Інтернет потрібна річ, але тільки в тому випадку якщо їм не захоплюватися і не зловживати. Щомісяця з’являються нові ігри і кожна з них створення з метою залучити більше підлітків. Координовані ігри – це ігри з метою доведення до суіциду, небезбечні ігри, які писихологічно прив’язують пілітків.

У своєму дослідженні я виявив, що категорією координованих ігор є підлітки, більше уразливі психологічно. Координатори цих ігор приманюють дітей неімовірними призами і шантажем. Про те що підліток потрапив до такої «групи смерті» можна за такими ознаками: фізична втома, замкнутість, постійно на телефоні (ніби очікує повідомлення), дивна поведінка, дивні діі які знімає на телефон, поява малюнків на тілі.

Я вважаю, батькі і близьке оточення повинно бути уважним до підлітків, мати довірливі відносини, бути підтримкою.

У дослідженні наведені приклади, найвідоміших координованих ігор, їх методи впливу. Наведені рекомендаціїї спеціалістів, щодо запобігання та попередження вступу до «груп сметрі». На основі дослідженої інформації створено соціальний відеоролик.

 Таким чином, гіпотеза мого дослідження підтвердилася, якщо розкрити реальну мету інтернет координованих ігор та показати наслідки виконання завдань гри,  то можна відбити  бажання у підлітків зіграти у такі ігри.

Отримані мною знання мені дуже знадобляться. Тепер я знаю наскільки потрібно бути обережною з іграми та інтернетом.

Література

1.              https://stud.com.ua/31818/menedzhment/koordinatsiya_forma_organizatsiyi_spivpratsi#:~:text=Координація%20-%20це%20діяльність%2C%20спрямована%20на,у%20відповідність%20з%20поставленою%20метою.
2.              «Україна молода» - https://umoloda.kyiv.ua/number/3175/188/112750/
3.              Вікипедія - https://uk.wikipedia.org/wiki/Синій_кит_(гра)
4.              34 суспільство - https://34.ua/v-interneti-zyavilisya-novi-nebezpechni-igri-dlya-pidlitkiv_n89581
5.              «Глузд» - https://gluzd.org.ua/articles/ihry-z-podviinym-oblychchiam-shcho-potribno-znaty-pro-nebezpeku-v-interneti-dlia-ditei/
6.              Турійська районна державна адмінстрація - http://www.turadm.gov.ua/press-tsentr/item/4948-nebezpechni-ihry-dlia-pidlitkiv
7.              Газета «Галичина» - https://galychyna.if.ua/analytic/do-uvagi-batkiv-i-vchiteliv-v-ukrayini-sered-pidlitkiv-z-yavilasya-nova-smertelno-nebezpechna-gra/
8.              Освіторія - https://osvitoria.media/experience/p-yat-nebezpechnyh-igor-pidlitkiv-zvernit-na-nyh-uvagu/
9.              Медия Сапенс - https://ms.detector.media/media-i-diti/post/16028/2016-02-09-yak-navchiti-ditei-onlain-bezpeki-devyat-interaktivnikh-resursiv/
10.         Городищенська районна державна адміністрація - http://www.gorrda.gov.ua/archnews/arch0919.html
11.         Вікипедія - https://uk.wikipedia.org/wiki/Червона_сова_(гра)
12.         Укрмедія - https://ukr.media/incidents/292253/
13.         5 канал - https://www.5.ua/suspilstvo/nova-smertelna-hra-momo-chomu-vona-liakaie-ditei-i-iak-vid-nei-zakhystytysia-176035.html
14.         КорреспонденТ - https://ua.korrespondent.net/ukraine/events/3814747-hrupy-smerti-v-ukraini-yak-kyty-vbyvauit-ditei
15.         Уніан - https://www.unian.ua/incidents/1784847-u-kievi-politseyski-vryatuvali-15-richnu-divchinku-vid-ostannogo-zavdannya-grupi-smerti.html
16.         Буг - http://bug.org.ua/article/scho-take-hrupy-smerti-ta-yak-vberehty-svoyu-dytynu-vid-nyh-150633/
17.         ye.ua- https://ye.ua/syspilstvo/28985_Grupi_smerti___tisyachi_pidlitkiv_z_Hmelnichchini_ta_poradi_psihologa.html

V. Додаток .

5.1. Анкета.

1.        Чи знаєте ви що можна увійти в залежність від інтернету ігор?

Так чи ні

2.        Чи чули або читали ви про координовані ігри?

Так чи ні

3.        Чи шукали координовані ігри в інтернеті?

Так чи ні

4.        Чи було у вас бажання спробувати ступити у таку гру?

Так чи ні

5.        Чи виконували хоч раз завдання з координованих ігор?

Так чи ні

6.        Які з наведених ігор вам відомі (ставим +)

5.2. Критерії і рекомендації.

Індикатори прояву суїцидальної загрози

•                  Втрата інтересу до звичних видів діяльності;
•                  раптове зниження успішності навчання;
•                  незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;
•                  погана поведінка в навчальному закладі;
•                  незрозумілі або часті, повторювані зникнення з дому та прогули школи;
•                  збільшення споживання тютюну, алкоголю або наркотиків;
•                  інциденти із залученням правоохоронних органів, участь у правопорушеннях.

Ознаки суїцидальної поведінки

Поведінкові:

•        будь-які раптові зміни в поведінці і настроях, особливо такі, що віддаляють від близьких;
•        схильність до необачних і нерозсудливих вчинків;
•        надмірне споживання алкоголю чи таблеток;
  •        відвідування лікаря без очевидної потреби;
  •        роздавання дорогих речей або грошей;
  •        придбання засобів скоєння суїциду;
  •   підбиття життєвих підсумків, упорядкування справ, підготовка до самогубства;
  •   нехтування зовнішнім виглядом.

Словесні:

•   запевнення в безпорадності і залежності від інших;
•   прощання;
•   розмови або жарти про бажання померти;
•   повідомлення про конкретний план суїциду;
•   подвійна оцінка значущих подій;
•   повільне, маловиразне мовлення;
•   самозвинувачення.

Емоційні прояви:

•   подвійність емоцій і почуттів;
•   безпорадність, безнадія;
•   переживання горя;
•   ознаки депресії;
•   почуття провини або невдачі, поразки;
•   надмірні побоювання або страхи;
•   почуття власної малозначущості;
•   неуважність, розсіяність або розгубленість.

Депресивні прояви підлітків із суїцидальною поведінкою

•   почуття суму, нудьги, відчуття втоми, порушення сну, соматичні скарги, непосидючість, неспокійність, фіксація уваги на дрібницях, надмірна емоційність, замкненість, розпорошена увага, агресивна поведінка, неслухняність, схильність до бунту, зловживання алкоголем або наркотиками, погана успішність  у навчанні, прогули занять у школі.

Висловлювання підлітків, схильних до суїцидальних спроб:

•                 скарги на відсутність сенсу життя: «Навіщо мені жити?», «Який сенс у тому, що я живу?»;
•                 висловлювання «Мені все набридло!», «Не хочу нікого бачити, не хочу нічим займатися!»;
•                 скарги на погані передчуття: «Я відчуваю, що скоро помру!»;
•                 підвищений, стабільний інтерес до питань смерті, загробного життя, поховальних ритуалів;
•                 словесні натяки на смерть, що наближається: «Потерпіть, недовго вам залишилося мучитися!», «Ви ще пошкодуєте, але буде пізно!»;

Дії підлітків, схильних до суїцидальних спроб:

•                 наведення особливого порядку в своїй кімнаті, серед своїх особистих речей, роздача деяких речей товаришам, остаточне з’ясування стосунків;
•                 раптовий, без видимих причин, напад спокою, смиренного стану після стресу або тривалої депресії;
•                 таємні приготування до чогось, що підліток відмовляється пояснювати;
•                 тривалий стан внутрішньої зосередженості, що не було раніше для підлітка характерним, відсутність бажання спілкуватися з друзями, родичами, ходити в гості, гратися, вести активний спосіб життя.

Деякі з цих ознак мають «подвійне» значення, тобто можуть свідчити не тільки про суїцидальні загрозу, а й про інші особистісні проблеми, кризи в житті юної людини. Але психологу, соціальному педагогу, вчителю і вихователю ніколи не слід забувати про «суїцидальну тему» при появі цих ознак. Для уточнення висновку про наявність суїцидальної загрози доцільно використовувати спеціальні психодіагностичні засоби – карти, опитувальники, тести.

Основні правила надання допомоги потенційним суїцидентам

1. Не панікуйте. Демонструйте спокій і рішучість. Спокійна, виважена поведінка (нічого особливого не сталося) сприяє виявленню з боку суїцидента довіри до вашої особи.

2. Створіть турботливу, доброзичливу атмосферу. Вона є могутнім підбадьорливим засобом. Безумовне прийняття такої людини допоможе вам проникнути в її ізольовану душу.

3. Підштовхніть до розмови. Якщо людина перебуває в депресивному стані, вона має потребу говорити, а не слухати когось. Сповнена сильних почуттів відчуження, вона не завжди готова сприймати ваші поради, відгукнутися на ваші думки й потреби. Вона страждає від болю, але не бачить виходу. Залишайтесь спокійним і уважним слухачем, намагаючись не пропустити будь-якої значущої інформації.

4. Дійте так, ніби ви не обмежені в часі для бесіди. Обмежуючи час спілкування з пригніченою людиною, ви можете стати каталізатором скоєння суїциду.

5. Намагайтеся працювати над відродженням надії й шукати альтернативи. Важливо допомогти суїцидальним особам зрозуміти, що не потрібно зупинятися на одному полюсі емоцій. Людина може любити і водночас інколи відчувати ненависть: сенс життя не зникає, навіть якщо воно завдає душевних страждань.

6. Не будьте шокованими й не виявляйте відрази. У жодному разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови про самогубство,  спробуйте не висловлювати обурення тим, що почули. Це може принизити почуття суїцидента і примусити почуватися ще більш непотрібним.

7. Дозволяйте суїцидентам відчувати жалість до себе. Але не сперечайтеся й не пропонуйте невиправданих утішань. Прагніть тактовно шукати сфери, у яких людина відчуває значущість і сенс свого життя й діяльності.

8. Переконайтеся, що ви використали всі можливі методи.

Рекомендації батькам з профілактики маніпуляцій в Інтернет - іграх

 1. Змиріться з тим, що ви не можете повністю контролювати життя підлітка. Якщо ви почнете тиснути на нього і забороняти користуватися   Інтернетом, він буде робити те ж саме, але таємно від вас.

  2. Скільки б часу   у  вас не забирала робота та інші справи, ви повинні находити час для дітей. Важливо показати дитині, що ви в будь-який момент готові її вислухати. Дайте їй можливість подружитися з вами.

 3. Якщо підліток розмістив на своїй сторінці фрази або ілюстрації на тему самоприниження, нанесення собі каліцтв, це тривожний знак. Слід насторожитися, якщо на його сторінці часто зустрічаються медузи, кішки, метелики, єдинороги і кити, що пливуть вгору, фотографії порізів на руках. Запитайте дитину, що це означає, обов’язково звичайним тоном. Уважно вислухайте  відповідь дитини.

 4. Деякі підлітки можуть чинити опір вам щосили. В цьому випадку краще разом піти до психолога.

 5. Якщо раніше ваші відносини не були дуже теплими і довірчими, не варто в одну мить намагатися стати зразковим батьком. Не варто займатися самодослідженням на тему "Чи хороший я батько?".

 6. За деякими даними, невідомі погрожують з'ясувати за IP-адресою, де живе підліток, і вбити всю його сім'ю, якщо той не вчинить суїцид. Запам'ятайте: IP не дає жодної інформації про особу людини! Єдине, що може зробити зловмисник, - звернутися із запитом до провайдера, який не стане ділитися з невідомою особою конфіденційною інформацією.

 7. Набагато більше можна дізнатися, вивчивши особисті сторінки підлітка. Там, як правило, зазначено, в якому районі міста він живе, у якій школі навчається, з ким з однокласників дружить, ким працюють батьки. Видаліть разом із дитиною дані, якими можуть скористатися зловмисники.

 8. Якщо ви хочете встановити на смартфоні дитини програму стеження, варто обов'язково попередити її про це й отримати згоду. Багато підлітків не сприймають грубе втручання дорослих у своє життя. Якщо дитина захоче продовжити "гру" без вашого відома, вона це зробить.

 9. Не читайте новини про суїциди і не піддавайтеся істерії, яка нагнітається в Інтернеті.

Що можна зробити для профілактики і боротьби з таким явищем,

як "групи смерті" в соцмережах?

Прес-служба Департаменту кіберполіції України повідомляє про заходи, до яких слід вдаватися дорослим, щоб вберегти свою дитину від небезпечних флешмобів.

У кіберполіції відзначають, що особливу увагу потрібно звертати на зображення кита, який для підлітків є символом свободи.

 Зокрема, щоб підлітки не потрапили в такі групи, батькам треба більше уваги приділяти психологічному стану дитини.  Також необхідно:

1. Встановити функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини за її згодою.

2. Перевіряти шкіру дитини на наявність тілесних ушкоджень, особливо порізів. У разі виявлення з'ясувати, за яких обставин вони з'явилися.

3. Перевіряти акаунти дитини в соцмережах, поставивши її до відома. Варто час від часу перевіряти і стежити за групами, до яких долучився підліток.

4. Обов'язково переглядати фото і відеофайли з гаджетів дитини.

5. Звертати увагу на коло спілкування підлітка.

6. Стежити, щоб у вільний час дитина була зайнята чимось корисним, наприклад,  відвідувала спортивні або культурно-мистецькі  секції.

Що робити?

•              «Правила гри» постійно змінюються. Якщо раніше необхідно було вступати в різні групи, то тепер дітям достатньо в своєму статусі написати деякі хештеги російською - #синий кит, #тихий дом, #разбуди меня в 4:20, #я уже не жилец, #хочу в игру, #я в игре, #жду инструкций, #жду куратора.
•              Психологи радять батькам, в яких немає акаунтів у соцмережах, завести їх, та в такий спосіб контролювати свою дитину. Єдине «але»… не сваріть їх, якщо часом щось побачите чи виявите, що вони є учасниками підозрілих груп. Якщо дитина в групі, то поцікавтеся в неї, з ким дружить, з ким спілкується, що там цікавого, про що говорять. Але якщо дитина дозволяє це, ми можемо контролювати, але непомітно. Без дозволу не слід цього робити. Інакше дитина може образитись, бо вона така ж особистість, як і дорослі, потребує уваги, і щоб з нею рахувалися. Зазвичай в такі групи вступають ті, в кого немає теплого контакту з батьками. Тому вони починають шукати такі контакти в інших – хто їх буде підтримувати, розуміти. Інколи батьки, не знаючи усіх психологічних та вікових властивостей, просто не знають, як себе поводити дітьми. А це ж такий вік, коли з’являються перші уподобання, перші стосунки.
•              Підлітки починають експериментувати. Це і цигарки, і спиртне, і наркотики. На першому етапі це може зняти напругу та відчути себе членом суспільства. Це для них важливо. Ось ці експерименти зі смертю якраз можуть довести не до жартів. Батькам потрібно розповідати, що після смерті немає більше життя. Що такі ігри, а вони подаються в вигляді гри, можуть завершитися катастрофічно. Батькам не потрібно боятися говорити про смерть. «Так, я розумію, що ти хочеш пограти, можливо, тебе щось там зацікавило, але ти маєш знати, що це небезпечно. І це не природно, коли діти помирають раніше за батьків. Коли я буду старенька, хто мені допомагатиме?
•              Причина, чому діти сидять на сайтах, як правило, це непорозуміння з батьками.
•              У підлітковому віці, що дуже важливо, відбувається становлення дитини в суспільстві. Дуже важлива для неї повага і підтримка в цей момент. Ми тебе любимо, ми тобою цікавимося, підтримуємо. Батькам інколи здається, що вони все дають своїй дитині, матеріально її підтримують, а вона чомусь незадоволена. Але потрібні ще духовні цінності та душевні.

Є версія, що дітей до самогубства підштовхують психічнохворі дорослі.

•              Коли ми донесемо дитині значення всього, що відбувається в цій групі, вона сама звідти вийде. Розповідати, пояснювати, але не наполягати чи забороняти. Бо все, що забороняється, потрібно порушити. Просто задайте собі питання: «Що я можу зробити, аби моя дитина вийшла з тієї групи?». Думаю, кожна мати та батько, які люблять свого сина чи доньку, знайдуть відповідь на це запитання.