Ігрові естафети: види, добирання, організація

Ігрові естафети: види, добирання, організація

 

Види естафет

   Зважаючи на способу дій учасників, естафети розподіляються на почергові та спільні.

  В першому виді естафет учасники одне за одним виконують раніше обумовлені дії.

 

   Почергові естафети можуть бути:

а) на місці, без пересування учасників;

б) із переміщенням будь-якими способами;

в) із переміщенням і додатковими діями — наприклад, подоланням
перешкод.

 

Спільні естафети характеризуються:

а) груповим пересуванням, де успіх керує злагодженістю дій усіх членів
команди;

б) почерговим пересуванням із подальшими колективними діями.

 

    Є також естафети, які займають проміжне положення, в яких учасники діють почергово невеликими групами.

 

    Естафети класифікуються також за кількістю завдань. Естафети, в яких виконується одне завдання (біг на певну відстань, ведення м'яча, перенесення вантажу) називаються простими, а за наявності двох і більше завдань — комбінованими.

 

    Завдання естафети виконуються двома способами:

а) завчасно обумовленим способом, що використовується під час повторення
та закріплення пройденого матеріалу;

б) довільним способом, коли учасникам надається право обирати
найраціональніший або найзручніший для них варіанту.

 

    За способом організації (за шляхом переміщень учасників) естафети розподіляються також на лінійні, в яких команди шикуються в колону чи шеренгу, рухаються до протилежного пункту та назад («човниковим» способом) або виконують завдання «ланцюжком» (наприклад, передачі м'яча на місці з почерговим переміщенням гравців); колові, в яких або самі гравці рухаються по колу, або команди шикуються в коло та, стоячи на місці, передають естафету по «ланцюжку» (напрямок руху в один бік), та зустрічні, в яких половина учасників кожної команди розташовується на протилежному боці майданчика, а переміщення гравців або передача естафети йде назустріч одне одному.

 

   Естафети розподіляються також за видами фізичних вправ: гімнастичні, легкоатлетичні, водні тощо. Вони можуть бути тематичними або комічними. Інколи в них використовуються серії різних вправ і кожний гравець або група учасників виконують своє особисте завдання.

 

Команду-переможця в естафеті визначають за такими показниками:

•      швидкість виконання завдання;
•      чіткість і якість виконання;
•      загальна оцінка.

 

Упертому випадку результат можна фіксувати двома способами:

а) за моментом фінішу останнього учасника;

б) за кожним учасником окремо, а потім за загальною сумою балів, набраних
командою.

 

   У другому випадку діє бальна система — виграє команда, яка припустилася найменшої кількості помилок. У третьому випадку необхідно виконати завдання не лише швидко, але якісно з дотриманням встановлених правил, тому що за кожну помилку команді нараховуються штрафні бали, для цього необхідно завчасно визначити «вартість» можливого порушення (в секундах чи балах).

 

 

Добирання естафет

 

   Організатор гри повинен чітко визначитися, з якою метою він обирає те або інше ігрове завдання. Це можуть бути загальноосвітні завдання — закріплення та вдосконалювання вивчених раніше рухових дій у нових, незвичних умовах: на тлі емоційного збудження, у поєднанні конкретної вправи з іншими руховими діями тощо. Наприклад, на заняттях із баскетболу чи гандболу корисно використовувати естафети з веденням, передачею та ловінням м'яча, влученням м'яча в ціль та іншими.

 

   Добираючи естафети, можна наголошувати на розвитку певних рухових здібностей: швидкості, стрибучості, координації рухів, а також уміння узгоджувати свої дії з діями товаришів, швидко переключатися від одних дій до інших тощо.

 

   Можливо поставити на перший план виховні завдання. Наприклад, для виховання почуття колективізму в естафеті використовуються завдання, успіх яких залежить від узгодженості дій учасників, їхньої взаємодопомоги та взаємостраховки. Для виховання сміливості, рішучості доцільно використовувати вправи, пов'язані з певним ризиком, або такі, що потребують виявлення вольових зусиль. Для виховання кмітливості та творчого мислення можна давати ускладнені завдання, в яких успіх залежить від тактики подолання перешкод або добирання найраціональніших способів виконання рухових дій.

 

   Часто добираються естафети, які забезпечують комплексне розв'язання багатьох завдань. Наприклад, серія простих естафет зі зміною вихідних положень та різними діями учасників під час проведення ранкової гімнастики, спортивної години в групі подовженого дня чи фізкультурного свята у класі.

 

  Особливе місце займають естафети в змаганнях «Веселі старти» та масових фізкультурних святах, таких як «Тато, мама і я — спортивна сім'я». Під час складання програми таких заходів враховується їх видовищність та склад учасників; завдання можуть мати тематичну спрямованість («Туристи в поході», «Збір врожаю» тощо). Має неабияке значення порядок проведення естафет — наприкінці програми свята зазвичай використовується найскладніша і захоплююча комбінована естафета для усіх учасників.

 

Таким чином, добираючи естафети, необхідно враховувати:

• форму заняття;
• цільову настанову;
• склад групи (вік, стать, кількість виконавців та ін.);
• рівень фізичної та технічної підготовки учасників;
• види їхньої діяльності перед грою та безпосередньо після її закінчення;
• матеріально-технічні умови проведення (розміри зали, майданчика, наявність інвентарю тощо).

 

 

Організація естафет

 

  Обов'язковою умовою чіткої організації естафет є своєчасна та добре продумана підготовка місць їх проведення. З урахуванням поставлених завдань, видів і змісту естафет керівник розмічує, встановлює орієнтири, завчасно готує необхідний інвентар.

 

  У школах доцільно мати обладнання та інвентар, спеціально виготовлений для проведення естафет: ходулі, мішки, стійки, прапорці, кільця, набори дощок, кеглі, бар'єри тощо.

 

  Розмічаючи майданчик та розставляючи інвентар, на шляху руху учасників для зручності дій та з метою профілактики травматизму слід дотримуватися таких правил:

 

  Якщо перешкода долається стрибком у довжину з розбігу, то за ним залишають вільний простір до 4-5 м.

  У місцях зіскоків із високих перешкод слід покласти мати (якщо естафети проводяться у залі) або передбачити ями з піском чи тирсою (під час проведення їх на відкритому майданчику).

 

  Висоту перешкод для перелітання, стрибків, зіскоків, бігу по вузькій опорі регулювати з урахуванням віку та підготовленості учасників.

 

  Використовуючи в естафетах перевороти, слід наголосити, щоб гравці виконували їх із місця або не більше як з двох-трьох кроків розбігу.

 

  На шляху руху не повинні розташовуватися предмети, через які учасник може спіткнутись.

 

  Розташування команд, інтервал між ними та шлях руху учасників слід спланувати так, щоб не допустити можливість зіткнення.

 

  Якщо перешкода складна, то доцільно забезпечити в місці її подолання страховку.

 

  Під час організації естафет із дітьми молодшого шкільного віку не рекомендується виконувати перевороти; біг по вузькій доріжці, рейці чи гімнастичній лаві; лазіння по канату; біг до стіни з торканням до неї у зв'язку з високою небезпекою отримати внаслідок цього травму.

 

   Пояснення естафети повинно бути стислим і зрозумілим. Необхідно розповісти мету дій кожного гравця та всієї команди загалом, а також умови визначення переможців. Потім повідомити умовні сигнали початку та закінчення естафет. Після закінчення естафети слід відповісти на запитання, які виникли в учасників, та урегулювати всіх конфліктних ситуацій. Іноді трапляється, що естафети втрачають педагогічну цінність через недостатню організацію. Тому під час їх проведення необхідно дотримуватись правила: естафету слід вважати закінченою лише тоді, коли всі члени команди зайняли свої місця в строю та вирівнялися. Для підвищення організованості та дисципліни упродовж проведення естафет необхідно дотримуватися правил: не вибігати зі строю, не кричати та ін., за порушення яких команда може бути покарана штрафними балами чи навіть поразкою.

 

  В естафеті дуже важливо об'єктивно визначити команду-переможця. З цією метою потрібно вчасно фіксувати всі порушення правил і враховувати їх під час підбиття підсумків.

 

  Підсумки підбиваються після кожного повторення естафети. При цьому зазначаються причини перемог і поразок, підкреслюється ефективність розумних, швидких і чітких дій. Це підвищує загальноосвітню та виховну роль естафет під час занять фізичними вправами.

 

Естафети

 

1. Поїзд

 

Участь беруть тільки хлопчики. Капітан команди («потяг»), решта учасників — «вагони». За командою «Увага!» «потяг», причепивши до себе один «вагон» (руки на плечах у капітана), виходить на лінію старту. За командою «Руш!» «потяг із вагоном» оббігає прапорець, потім оббігає навколо своєї команди і причіпляє другий «вагон». Якщо в дорозі «вагони» розчепилися, «потяг» повинен зупинитись та причепити «вагон», який відчепився. Перемагає команда, яка швидше у повному складі завершить «маршрут».

 

2. Зі скакалкою

 

Участь беруть тільки дівчатка. У дівчинки, яка стоїть першою у колоні, є скакалка. За командою «Увага!» всі учасники команди підходять до лінії старту. За командою «Руш!» перша дівчинки починає бігти стрибками на скакалці, оббігати прапорець можна без стрибків. На зворотному шляху дівчинка пересувається у такий же спосіб і на лінії старту передає скакалку наступній учасниці. Перемагає команда, останній учасниця якої першою перетне фінішну лінію.

 

3. Конкурс капітанів

 

Капітани виконують підтягування на перекладині. Перемагає той, який підтягнеться більшу кількість разів.

 

Підбиття підсумків змагань, нагородження учасників.