Ігрові технології на різних етапах уроку

Ігрові технології на різних етапах уроку

Місце й роль ігрових технологій на уроках інформатики залежать великою мірою від розуміння учителем функцій і класифікації педагогічних ігор. Використовуючи класифікацію ігор та дидактичні цілі гри, було підібрано вправи для кожного етапу уроку. Але спочатку розглянемо кожен етап досконаліше.

І. Мотивація знань – це підготовчий етап, коли виникає момент створення позитивного емоційного налаштування засвоєння навчального матеріалу. Учитель разом із дітьми ставить мету уроку і обов'язково її аналізує, щоб визначити кінцевий результат уроку. На цьому етапі уроку учні стають не об'єктами, а суб'єктами навчання, активними його учасниками. Через створення проблемної ситуації педагог передбачає накреслення мети уроку. Це не відразу й не раптово, але відразу ж піде опора не так на пам'ять, як на мислення дітей. І засоби навчання є частково – пошукові, і діяльність учнів  більш продуктивна.

Тут можна використовувати такі ігри:

 

Клас ділиться на 2 команди. Під час повторення чи узагальнення теми «Пристрої ЕОМ» до дошки викликаються по одному учаснику з низки завдань , їм пропонується завдання, заповнити таблицю . Визиваються 2 учні, за кожен крок вони мають назвати пристрої введення чи пристрої виведення інформації.

Набираючи слова, складач вирішив пожартувати, приголосні він вставив, а голосні пропустив. Знайди невідомі літери на тему «Пам'ять комп'ютера».

2. Актуалізація знань - це перенесення вже наявних знань у нову ситуацію щодо змісту теми і цілей уроку через постановку проблемних завдань. Діти повинні зуміти застосувати знання та відтворити їх. Отже, на уроці іде процес повторення. Розглянемо мету процесу актуалізації знань: активізація особистого досвіду кожного у навчанні, формування в дитини зацікавленості у засвоєнні досліджуваного матеріалу. Результатом цього етапу уроку з'явиться образ досліджуваного об'єкта. Щоб самому отримати зворотний зв'язок, вчитель формулює завдання, які виконують всі учні (наприклад: розкажіть одна одній, запишіть як виведення у зошиті, складіть схему, покажіть …). На цьому етапі можна запропонувати такі ігри:

Установіть відповідність між зображаннями пристроїв та їх призначенням. Для цього складіть обидві частини кожної картки.

Світлофор — це довга смужка картону (завдовжки 9 см, шириною 4 см), яка з одного боку обклеєна червоним папером, з другого — зеленим. «Працює» світлофор дуже просто: під час проведення усного опитування всі учні сигналізують учителеві, чи знають вони відповідь на запитання (зелений бік — готовий відповідати, червоний — не готовий). Учитель пояснює учням, що, піднявши червону картку і заявивши про незнання, учень відмовляється від відповіді. Показавши зелену, відповідає. Під час проведення усного опитування можна зробити так: запросити двох-трьох відповідальних учнів до дошки і доручити їм роль помічників учителя. Помічникам слід заздалегідь видати підготовлені аркуші, на яких написані прізвища учнів і розкреслена таблиця. Через п'ять хвилин проведення усного опитування в учителя, по-перше, є чітке уявлення, що із запропонованого на попередньому уроці (темі) учні засвоїли добре матеріал, а до чого варто повернутися ще раз. По-друге, помічники здають учителеві таблиці, в яких уже підсумована кількість правильних відповідей, і вчитель справедливо й аргументовано виставляє оцінки за усне опитування.

— Які ви знаєте об'єкти операційної системи Windows?

— Що таке вікно?

 — У яких режимах можуть відкриватися вікна?

— 3 яких елементів складається вікно?

— Які дії можна виконувати з вікнами?

— Які кнопки керування вікнами ви знаєте?

— Які типи вікон ви знаєте?

— Для чого призначені програмні вікна?

— Для чого призначені діалогові вікна?

— Для чого призначені інформаційні вікна?

— Як змінити розміри вікон?

— Яке вікно називають активним, як його відрізнити від інших?

— Чи можуть бути активними відразу декілька вікон?

— Що таке контекстне меню?

— Як викликати контекстне меню?

 

 

 

Під час вивчення теми «Інформація і інформаційні процеси» учням пропонується заповнити таблицю.

Під час вивчення теми «Застосування ЕОМ» учням потрібно записати сфери виробництва, де використовуються комп'ютери, можна вести цю гру усно, кожен ряд називає почергово сферу виробництва.

Учитель читає фрази з помилковою інформацією з певної теми. За появи помилки у тексті треба було підняти жетон. Та команда, яка знайде більше помилок, виграє. Можна надати тестові завдання, але учні повинні відповідати стосовно питань лише «так» і «немає».

Питання по темі «Програмне забезпечення».

Текстовой редактор виробляє обчислення.

У графічному редакторі можна побудувати окружність.

Операційна система - спеціальна дитяча програма для вставки символів.

Архиватор може знайти заражену вірусом програму.

Калькулятор виконує арифметичні обчислення в двійковій системі.

У текстовому редакторі Блокнот можна вставити таблицю.

Електронні таблиці виконують побудову діаграм.

    

Учитель читає словосполучення, а учні повинні відповісти, про які частини комп'ютера йдеться:

Жорсткий, як…

Намагнічений, як…

Глобальний, як…

Маніпульованим, як…

Монохромний, як…

         

- Зараз кожен з вас має назвати будь-який пристрій комп’ютера та його призначення, але повторюватись не можна.

У наступний текст вставте  правильні слова та словосполучення:

• Заходьте до комп’ютерного класу тільки .. ( з дозволу учителя).
• Не вмикайте та не вимикайте комп’ютер без … ( дозволу учителя).
• Сидіть прямо, на відстані від екрана щонайменше .. (50-60) см.
• Працювати на клавіатурі потрібно … (чистими, сухими) руками, не натискаючи на клавіши без… (потреби чи навмання).

Під час роботи не торкайтеся .. (з’єднувальних проводів та проводів живлення, задньої стінки монітора та системного блоку).

3. Формування нових знань. Мета - формування знань лише на рівні осмислення сутності понять. Якщо ми визначаємо мету вивчення нового матеріалу через термін «формувати …», ми вже створюємо ситуацію на уроці суб'єктно - об'єктних відносин вчителя з учнями. Формулюючи мету уроку як «організацію умов формування …», ми створюємо умови розвитку суб'єктно-об'єктних відносин. Результатом цього етапу уроку будуть основні характеристики досліджуваних явищ, а висловити результати можна через формулювання, визначення поняття самими учнями, таблицю, схему, модель тощо.

У практичній частині уроку завдання вчителя: створення умов формування вміння застосувати теоретичні знання практично, використовуючи диференційований підхід до учнів.

На цьому етапі можна використовувати гру під час роботи з книжкою.

 

Перед вами текст. Швидко та уважно прочитайте його. Тепер розділимося на дві команди. Нехай ліва команда задаватиме питання, а права відповідатиме. Це змагання на найкращу відповідь і краще питання про навчальному тексту. В процесі гри будуть враховуватися активність учасників команд і, звісно, кількість та глибина поставлених уголос запитань, якість відповідей, також гумор, оригінальність, винахідливість.

Учитель. Команди, вкотре уважно прочитайте текст. Тепер в 1 - 2 хвилини ліва команда придумає свої цікаві питання (можна коротко записати), права - обговорить текст, виділить у ньому головне, щоб оцінити якість поставлених питань. Будь ласка, готуйтеся до турніру.

Учитель. Будь ласка, права команда, запитуйте, а ліва команда постарається відповісти. Почали!

Оцінюється проведена гра. Ведучий визначає переможців.

4.Закріплення знань. На цьому етапі потрібно закріпити знання учнів, домогтися розуміння правильного використання отриманих алгоритмів на вирішення приватних завдань, контроль і коригування в різний спосіб виконання завдань. Умовами досягнення позитивних результатів є використання кількох однотипних завдань, виконання яких нетривале за часом і спрямоване на виявлення особливо значимих знань і умінь для наступної самостійної діяльності учнів, раціональне місцезнаходження вчителя у тому, щоб одночасно побачити й контролювати дії всіх учнів, сидячих за комп'ютерами, вміння вчителя надати екстрену допомогу учням, не знижуючи темпу роботи всього класу.

Опишіть алгоритми і системи команд виконавця в казках «Ріпка», «Курка Ряба», «Морозко», «Колобок» та інших.

Приклад розгалуженого алгоритму до казки «Золота рибка».

На дошці заготовлені приклади перекладу одиниць виміру інформації та деякі відповіді. Вирішивши приклади, учні повинні прочитати закодоване слово.

0,5Кб = ____ Б

1,2 Мб = ____Кб

0,3Гб =_____ Мб

1024 Мб = ____Гб

2700Кб = ____ Мб

3600 Б = _____Кб

К=1228,8Кб; А=307,2Мб; С=512Б; Р=3,51Кб; Е=2,63Мб; Н=1Гб.

Учитель пропонує учням по черзі називати пристрої для роботи з даними, повторюючи всі пристрої, названі попередніми учнями. Наприклад, перший учень називає факс; другий – факс, телефон; третій – факс, телефон, плеєр тощо.

Учитель починає фразу і показує на одного з учнів, який повинен закінчити фразу. Варіанти завдань: Материнська …(плата). Системний …(блок). Компакт …(диск). Жорсткий …(диск). Лазерний …(принтер) . І так далі.

 

 (повторення правил техніки безпеки)

- Заходити до комп’ютерного кабінету потрібно …(спокійно, не поспішаючи).

- Від монітора сиди на відстані … (не менше ніж 50 см).

- На клавіші потрібно натискати .. ( плавно, без різких ударів).

- Суворо забороняється торкатися .. (роз’ємів, проводів, кабелів).

- Суворо забороняється вмикати і вимикати апаратуру без …(дозволу вчителя).

 (працюємо у Microsoft Word). Мета: класифікація об'єктів за формою.

Мешканці казкової країни отримали нові квартири, а розібратися, де чиє помешкання не можуть, тож і просять допомогти.

Виконавши вправу перетягуванням героїв мишкою, діти пояснюють, чим схожі і чим відрізняються їх будиночки.

5. Процес узагальнення і оцінювання відповідей учнів. Це - створення ситуації спілкування, що дозволяє кожному учню  проявити його самостійність, ініціативу до способів роботи з вивчення теми, тобто, це момент уроку, де кожен висловлює своє ставлення щодо нього. Також це порівняння досягнень учнів із цілями уроку і самооцінка зацікавленості учня із засвоєнням матеріалу.

Учитель бачить кінцевий результат діяльності кожної дитини на уроці через завдання, що дозволяють «матеріалізувати» уявлення, отримані на уроці як схеми, таблиці, графіки, правила і т.д.

Учням пропонується швидко прочитати текст параграфа (чи запропонований учителем) і скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом. Запитання мають охопити весь матеріал і врахувати найменші дрібниці. Визначається найдовший список запитань. Учні дають відповіді на них. Учитель відзначає найбільш активних гравців.

6. Результат уроку. Під час оцінювання іде процес матеріалізації відповідей учнів. Тож за що ставимо оцінку «5»? « Мені відомі…», тобто за відтворення вивченого. За що - «8»? «Мені відомі і розумію, що кажу, наводжу приклади…». Тож за що - «11»? « Мені відомі, розумію, наводжу приклади, можу застосувати на другій ситуації…». Іноді доцільно акцентувати увагу на основних поняттях чи основних думках пройденого матеріалу.

    

Розгадайте основні поняття, які вивчалися сьогодні на уроці по темі «Глобальна мережа». На дошці відбито лише голосні літери даних слів . Потрібно відгадати слово.

Рефлексія

Наприклад, учням пропонуються підсумкові формули: «Для мене сьогодні важливим було...», «Сьогодні я дізнався про...», Мені хотілося б в майбутньому дізнатись про..., навчитись... ».