ІК Історія: Україна і світ. 8 клас.Тема: Самодержавна монархія: Московія

Історія: Україна і світ. 8 клас 

Тема: Самодержавна монархія: Московія 

Опрацюйте § 15 підручника, частину про формування самодержавства в 

Московській державі, та навчальний матеріал нижче. 

Мета уроку 

З'ясувати, як у Московській державі посилювалася влада правителя, яку 

роль у цьому відігравала православна церква, чим була опричнина та чому 
наприкінці XVI — на початку XVII століття держава пережила політичну 
кризу. 

1. Як формувалося самодержавство в Московії 

У XV–XVI століттях Московське князівство поступово перетворювалося 

на централізовану державу. Московські правителі приєднували сусідні землі, 

обмежували самостійність місцевих князів і зосереджували управління в руках 
великого князя. 

Важливу роль у цьому відіграв Іван III (1462–1505). За його правління до 

Московії було приєднано Новгород (1478) і Твер (1485). У 1480 році відбулося 
стояння на річці Угрі, яке традиційно вважають завершенням залежності 
Московії від Золотої Орди. 

Централізація посилювала державу, але водночас зменшувала 

самостійність підкорених земель і місцевої знаті. 

Самодержавство — форма правління, за якої верховна влада 

зосереджується в руках одноосібного правителя, який прагне керувати 
державою без реальних обмежень з боку інших політичних сил. 

У Московській державі самодержавство формувалося поступово. Воно 

спиралося на владу правителя, державний апарат, військо та підтримку 
релігійної ідеології. 

2. Іван IV: посилення влади царя 

 
У 1547 році Іван IV вінчався на 

царство. Титул царя підкреслював 
особливий статус правителя та його 
прагнення до верховної влади. 

На початку правління 

проводилися реформи управління, суду 
й війська. Згодом Іван IV посилив 
переслідування тих, кого вважав своїми 
противниками. 

У 1565 році цар запровадив 

опричнину — особливий порядок 
управління частиною земель, що 
перебували під його безпосереднім 
контролем. Для проведення своєї 
політики він використовував 
опричників, які переслідували 
противників царя, конфісковували 
майно та вдавалися до насильства. 

Опричнина тривала до 1572 року. Вона спричинила репресії, господарські 

руйнування, переселення населення та посилення страху в суспільстві. Отже, 
спроба зміцнити одноосібну владу мала тяжкі наслідки для держави. 

Опричнина та земщина 



Опричнина — частина земель і особлива система управління, 

підпорядкована безпосередньо цареві. 



Земщина — інші землі Московської держави, які залишалися 

поза опричниною й управлялися за звичайнішим порядком. 

Це був поділ території держави на частини з різними порядками 

управління, а не утворення двох незалежних держав. 

3. Православна церква та ідея «Москва — Третій Рим» 

У тогочасному суспільстві релігія відігравала важливу роль у формуванні 

уявлень про владу та суспільний порядок. Московські правителі спиралися на 
підтримку православної церкви, щоб зміцнювати авторитет своєї влади. 

На початку XVI століття поширилася ідея «Москва — Третій Рим», яку 

пов'язують із посланнями ченця Філофея. Її прихильники вважали Москву 
особливим осередком православного християнства після падіння Риму та 
Константинополя. 

Ця ідея мала не лише релігійне, а й політичне значення: вона допомагала 

обґрунтовувати особливу місію Московії та високий статус її правителя. 

Водночас ідеологічне обґрунтування влади не означало, що всі суспільні 

проблеми зникали або що населення завжди підтримувало політику царя. 

4. Смута — глибока криза Московської держави 

Наприкінці XVI — на початку XVII століття Московська держава 

пережила період політичної нестабільності, відомий як Смута (приблизно 1598–
1613 роки). 

Основними причинами були: 



припинення правління династії Рюриковичів; 



боротьба різних сил за царський престол; 



соціальне напруження та господарські труднощі; 



голод і невдоволення населення; 



втручання сусідніх держав у внутрішні справи Московії. 

У цей період з'являлися самозванці, тривали збройні конфлікти, 

змінювалися правителі, а держава зазнавала іноземного втручання. 

У 1613 році Земський собор обрав царем Михайла Романова, 

започаткувавши правління нової династії. 

Земський собор — станово-представницькі збори в Московській державі, 

які скликали для обговорення важливих державних питань. Він не був 
парламентом у сучасному демократичному розумінні, але міг відігравати 
важливу роль у періоди політичної кризи. 

Смута показала, що зосередження влади в руках одного правителя саме 

по собі не гарантує стабільності. На розвиток держави впливають також 
економічне становище, суспільні відносини, порядок передавання влади та 
здатність долати конфлікти. 

5. Перевір свої знання 

Виконай завдання послідовно. Відповіді запиши в зошит або надрукуй у 

документі. 

Завдання 1. Історична хронологія — 2 бали 

Розташуй події в хронологічному порядку та запиши відповідні дати. 



Запровадження опричнини. 



Приєднання Новгорода до Московії. 



Обрання Михайла Романова царем. 



Вінчання Івана IV на царство. 



Стояння на річці Угрі. 

Після цього поясни одним-двома реченнями, яка подія, на твою думку, 

найбільше вплинула на посилення влади московського правителя. 

Завдання 2. Історичний словник — 2 бали 

Поясни своїми словами поняття: 

1.

Самодержавство. 

2.

Опричнина. 

3.

Земщина. 

4.

Смута. 

До кожного поняття додай коротке пояснення, чому воно важливе для 

розуміння історії Московії. 

Завдання 3. Установи причиново-наслідкові зв'язки — 3 бали 

Заповни таблицю. 

Подія 

Причина  Наслідок 

Посилення влади за Івана III 

… 

… 

Запровадження опричнини 

… 

… 

Смута 

… 

… 

У кожному рядку наведи щонайменше одну обґрунтовану причину й один 

наслідок. 

Завдання 4. Творча робота — 3 бали 

Обери один варіант. 
Варіант А. «Радник князя» 
Уяви, що ти радник Івана III. Напиши 6–8 речень про те, як об'єднання 

земель і посилення центральної влади впливають на державу. Згадай як 
переваги, так і можливі ризики такого процесу. 

Варіант Б. «Опричнина під мікроскопом» 
Підготуй схему або короткий текст за планом: 



мета Івана IV; 



методи опричників; 



наслідки для населення; 



наслідки для держави; 



власний висновок. 

Варіант В. «Держава в кризі» 

Уяви, що ти історичний оглядач 1613 року. Підготуй повідомлення з 6–8 

речень про причини Смутного часу, його наслідки та значення обрання 
Михайла Романова. 

Завдання 5. Поміркуй — 1 бал 

Дай відповідь на запитання в 4–6 реченнях: 
Чи означає сильна влада правителя, що держава обов'язково буде 

стабільною? 

Обґрунтуй свою думку, використавши щонайменше два приклади з теми. 

Завдання 6. Підсумок уроку — 1 бал 

Заверши речення: 



Самодержавство в Московії формувалося завдяки… 



Опричнина показує, що… 



Смута довела, що… 

6. Критерії оцінювання 

Максимальна кількість — 12 балів. 

Завдання 

Максимум 

1. Хронологія та пояснення  2 бали 
2. Пояснення понять 

2 бали 

3. Причини й наслідки 

3 бали 

4. Творча робота 

3 бали 

5. Аргументована відповідь  1 бал 
6. Підсумок 

1 бал 

Разом 

12 балів 

Під час оцінювання враховуються правильність історичних фактів, 

розуміння понять, логічність пояснень, уміння встановлювати причинно-
наслідкові зв'язки та самостійно формулювати висновки. Для найвищого 
результату важливо не лише називати події, а й пояснювати їхнє значення. 

7. Як виконати та надіслати роботу 

1.

Запиши тему уроку й дату. 

2.

Опрацюй теоретичний матеріал і відповідну частину § 15 

підручника. 

3.

Виконай завдання 1–3. 

4.

Обери один варіант творчої роботи в завданні 4. 

5.

Дай відповіді на завдання 5–6. 

6.

Перевір правильність дат, написання історичних понять і 

повноту відповідей. 

7.

Надішли виконану роботу в погоджений із учителем спосіб. 

Можна виконувати завдання в зошиті або електронному документі. Для 

творчої роботи не потрібні спеціальні матеріали чи складне оформлення — 

головне, щоб відповідь була самостійною, зрозумілою та історично 
обґрунтованою. 

8. Що буде на наступному уроці? 

Наступна тема — «Становлення Російської імперії». 
Ми з'ясуємо, як Петро І змінив державне управління, військо та 

суспільство, чому проводив масштабні реформи й за яких обставин Московське 
царство було проголошено Російською імперією. 

Запам'ятай головне з сьогоднішнього уроку: формування самодержавства, 

опричнина та Смута — це різні, але пов'язані етапи історії Московської 
держави. Саме їх розуміння допоможе пояснити подальше перетворення 
держави на імперію.