Імітаційна рольова гра до теми " Господарське життя населення Русі-України 10 - першої половини 11 ст."

Тип гри : імітаційна рольова

Підтип : неретроспективна ( ділова)

Тема : господарське життя населення Русі – України в 10 – першій половині 11 ст. Причини появи міст.

Навчальна мета : Очікувані результати ( після цього уроку учні зможуть):

-          Знати: якими промислами займалися русичі; види занять селян та їх знаряддя праці; з яких частин складалися міста та їхні функції; які ремесла набули особливого розвитку в Київській державі; чим торгували русичі з іншими країнами та  їх торговельні шляхи.

-          Розуміти: що таке « трипільська сівозміна», «рало», «соха» та як селяни боролися з виснаженням землі; які поселення ставали містами; що було мірилом вартості товарів у Русі – України в 10 – першій половині 11ст.

-          Уміти : характеризувати розвиток сільського господарства, ремесла й торгівлі; назвати причини та наслідки появи міст; робити порівняльні  висновки щодо життя в селі та місті.

Специфічна мета :  ця гра допоможе учням удосконалити вміння працювати в трійках; виховає в учнів прагнення до самопізнання та самоствердження; вільно висловлювати власну думку та аргументувати її фактами; реалізувати можливості показати себе перед іншими; розвинути вміти самостійно працювати з матеріалами, джерелами історії та інтернет- ресурсами; формулювати запитання ; імітувати представників різних інтелектуальних груп.

Задум :  рольова гра називається « В гостях у Смолія Валерія Андрійовича ». Смолій В. А. - це  журналіст, редактор  “ Українського історичного журналу”  , який писатиме статтю про господарське життя населення Русі – України та причини появи міст у 10- першій половині 11 ст. До редакції в гості він запросив найкращих істориків, урбаністів та археологів свого міста, які займаються дослідженням історії України , щоб взяти в них інтерв’ю, дізнатись у них чимало цікавої та корисної інформації для читачів журналу, щодо теми, яку він хоче висвітлити у своїй статті. Вони завітали до нього не тільки з словесною інформацією, але й доказами ( світлинами, писемними джерелами, різними зображеннями археологічних знахідок, таблицями)

Обладнання : підручник « Історія України»  7 клас. Автори: Г. Хлібовська, О. Наумчук, М. Крижановська, О. Бурнейко. Видавництво. Тернопіль: Астон, 2020р.( параграф 8);  карта  Київської держави в 10 – першій половині 11 ст.; уривок з « Повісті минулих літ» про один із торговельних шляхів Русі- України; таблиця « Ефективне перевезення товарів із Новгорода до Києва морським і суходільним транспортом ( можна взяти з підручника с. 59); світлини: однозубе рало, потрійна соха, терем князя Ярослава Мудрого( реконструкція в парку Київська)  золотий браслет, намисто, срібний перстень, золота скронева прикраса з емаллю, срібна гривня; зображення із   « парку Київської Русі» за посиланням:  https://images.app.ggoo.gl/Gj4Dx9cFSmaQ4gJC7; таблиця « Трипільська сівозміна» ( можна видрукувати з підручника) ; мультимедійна дошка, проектор; декорації « редакції журналу».

Підготовчий етап :  вчитель ознайомлює учнів із фабулою гри; ділить клас на три групи по три учасники в кожній, вибирає ведучого. Перша група- це « історики», які мають опрацювати матеріал про розвиток промислів та сільського господарства у 10 – першій половині 11 ст. в Русі- Україні, друга група- «урбаністи», які мають донести класу причини появи міст,  спосіб життя й заняття в місті, на які частини поділялось місто, третя група- « археологи», які розкажуть про розвиток ремісництва та торговельні зв’язки з іншими країнами ; вчитель пропонує учасникам рольової гри деякий матеріал( параграф в підручнику, інтернет- ресурси,  письмові джерела,  ілюстрації, таблиці), який вони можуть використати у своїй інформаційно- пошуковій роботі, також вони можуть знайти матеріал самостійно, але вчитель, обов’язково, повинен його перевірити, щоб він відповідав вимогам програми; учасники гри підбирають костюми( діловий стиль), декорації для « редакції журналу»; вчитель допомагає ведучому ( журналісту) формулювати питання, пропонує йому ряд питань, які він може поставити « запрошеним гостям»; вчитель контролює весь процес гри, дає поради та рекомендації.

Правила гри :  учасникам гри не порушувати регламенту ( 3-5хв.); чітко та виразно доносити учням навчальний матеріал; майстерно відіграти свою роль; учням класу виконувати поставлені вчителем завдання, вступати в обговорення, аналізувати, характеризувати.

Перебіг гри : вчитель оголошує тему, мету, план вивчення нової теми( учні записують в робочий зошит); на екран мультимедійної дошки ( можна написати на дошці, якщо немає мультимедії) вчитель виносить  завдання, яке учні будуть виконувати протягом рольової гри. Завдання : заповнити порівняльну  таблицю « Життя в селі та в місті в 10 – на поч. 11 ст. в Русі – України» ( таблиця складається з трьох колонок: 1 – спосіб життя та заняття в селі; 2-спосіб життя та заняття в місті ( за такими критеріями:  місце  проживання, спосіб їхнього  життя , заняття та знаряддя праці ) ; 3- висновки ( порівняти за вищезгаданими критеріями умови та спосіб життя в місті та в селі)  ); вчитель пропонує учням  переглянути рольову гру « В гостях у Смолія Валерія Андрійовича ».

( В редакцію журналу заходять запрошені гості)

Журналіст ( Смолій): вітаю вас, шановне панство, у нашій редакції.  Я пишу статтю до нашого журналу по темі « Господарське життя  населення Русі- України в 10- першій пол. 11ст. Поява міст», тому  запросив вас для того, щоб дізнатись про найновітніші дослідження по тій темі. Звичайно, хочу використати цей матеріал у своєму тексті. Розкажіть, будь ласка( звертається до істориків), якими промислами займалося населення, які знаряддя праці вони  використовували? Охарактеризуйте сільське господарство. Що таке « трипільська сівозміна», чи потрібно було її застосовувати у боротьбі з виснаженням землі?

Історик 1. У добу середньовіччя люди дуже залежали від природи, тому вони оселялись поблизу водойм та лісів. Вони ловили рибу гарпунами – тризубцями, вудками, сітями. У лісах полювали на диких звірів луками чи рогатиною, , розставляючи пастки, чи потягуючи сіті як одноосібно , так і гуртом. Полювали на великих та дрібних тварин : ведмедів, оленів, турів, зубрів, білок, куниць, бобрів, лисиць, адже їхнє хутро можна було вигідно продати. Також добували мед  диких бджіл, збирали ягоди в лісах. Також зросло значення сільського господарства. Селяни вирощували зернові культури: жито, пшеницю, просо, ячмінь. Садили: часник, цибулю, сіяли: боби, горох, ріпу, льон. У садах вирощували черешні, горіхи, яблуні, груші, сливи.

Історик 2. Для обробітку ґрунту застосовували плуг або його  найпростіші види- рало чи соху. Тягловою силою служили худоба, воли, коні. Використовували мотики, лопати, серпи, коси,  граблі. Розводили свиней, кіз, овець, курей, качок, гусей. Земля дуже виснажувалась, тому вони використовували трипільську сівозміну. Землю ділили на три частини. Наприклад, на першій сіяли озимі культури, на другій – ярі, а на третя- нічого, вона просто відпочивала.

Історик 3 . Хочу показати вам,  який вигляд мали однозубе рало та потрійна соха ( показує малюнок). Також розгляньте таблицю « Трипільська система сівозміни» ( демонструє її на екрані мультимедійної дошки та озвучує).

Журналіст : велике дякую вам за розповідь. Панове урбаністи( звертається до учасників групи,  які представляють урбаністів), скажіть, а з яких частин складалися міста та які функції вони виконували? Які поселення перетворювались на міста? Чому, взагалі, появились міста , яке відношення мало до цього ремісництво?

Урбаніст 1. Міста складалися з двох частин: дитинця ( центральної частини) та посаду ( передмістя). Дитинець був розташований на пагорбі й укріплений оборонними мурами та валами. Вони були досить високими. Поверх валу набивали ще й палі. Будували вежі, щоб вартовий здалеку бачив наближення  ворога. Навкруг валу копали глибокий рів, який наповнювали водою. Через нього будували підйомний або швидкорозбірний міст.

Урбаніст 2 . В центральній частині міста знаходились будинки знатних людей, храми, церкви, монастирі, а в передмісті жили ремісники та купці. Якщо була загроза нападу ворогів, то вони ховались у дитинці. Тоді розбудовувались міста, які вже існували та будували нові. У міста перетворились центри племінних союзів- городища Іскоростень, Чернігів. Були різні причини появи міст. Наприклад, князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий закладали фортеці для захисту кордонів держави від кочівників. Згодом, довкола фортеці, виникли такі міста: Володимир, Берестя, Ярослав, Юр’їв. З прийняттям християнства будувались церкви, монастирі, поблизу яких утворювались нові поселення. Через втрату землі, населення почало займатись ремеслом. Ремісничі вироби можна було продати , тому такі поселення виникали на перехресті торговельних шляхів. Щоб не возити здалеку сировину, ремісники поселялися біля покладів залізної руди, глини, біля лісів.

Урбаніст 3. Я хочу показати вам світлину « Терем князя Ярослава Мудрого. Сучасну реконструкцію в парку «Київська Русь» та інші ( він виводить ту та інші світлини, які можна знайти за посиланням, які подаю у обладнаннях конспекту уроку, озвучуючи їх).

Журналіст: красно дякую вам, панове урбаністи! Скажіть, будь ласка ( звертається до археологів), які ремесла набули особливого розвитку, та які торговельні шляхи пов’язували їх з іншими державами? Чим торгували русичі, та що було мірилом вартості товарів? Які писемні джерела підтверджують цю інформацію?

Археолог 1. Ми з’ясували, що основним заняттям в містах було ремесло. За підрахунком, згідно розкопок та інших джерел, ремісники знали близько 70 спеціальностей. Найпоширеніші – це металургія та ковальство. Ковалі виготовляли з металу знаряддя праці,  зброю, ремісничі інструменти та інше. Гончарі уславились виготовленням посуду з глини. Теслярі з дерева витесували предмети побуту та меблі. Ювелір виготовляли прикраси із золота, срібла, бронзи, міді.

Археолог 2 : Важливу роль відігравала торгівля. Вона здійснювалась річковим шляхом, бо доріг будувалось мало. Мости будували з дерева. Найважливіше значення мала р. Дніпро. Через неї від Балтійського моря до Чорного моря проходив славнозвісний торговельний шлях « із варягів у греки». Мандрували також Соляним та Залозним шляхами. За кордон вивозили продукти сільського господарства та промислів: зерно, мед, віск, хутро та інше. Торгували із європейськими країнами та державами арабського Сходу. У Русь- Україну завозили предмети розкошу, шовк, прянощі, хрести, ікони та інші. Торгували, навіть, з кочовиками, у яких купували коней , овець, волів. Використовували монети арабські, візантійські, західноєвропейські. Князь Володимир започаткував карбування златників та срібників, а також були срібні злитки- гривні, які спочатку використовували як одиницю ваги. Місце, де велась торгівля, називали торжищами, торжками, торговищами. Найбільшим був Бабин торжок у Києві.

Археолог 3. Про один із торговельних шляхів писав літописець Нестор: « ...а у верхів’ях Дніпра- волоком до Ловаті, а по Ловаті можна увійти в Ільмень, озеро велике. Із цього озера випливає Волхов і впадає в озеро велике Нево, і усте того озера впадає в море Варязьке( Балтійське). І по тому морю можна плисти до Рима, а від Рима можна приплисти по морю до Царгорода, а від Царгорода можна плисти в Понт- море ( Чорне море), у яке впадає Дніпро – ріка( цей уривок з літопису  учень, який грає роль 3- го археолога, розповідає біля карти та  показує географічні місця, про які йде мова) .

Археолог 1. Пропоную вам подивитись, який вигляд мали ремісничі ювелірні вироби ( показує світлини, де зображено золотий ланцюжок, намистинка з товстою позолотою, срібний перстень та  інші). Ось такий вигляд мала срібна гривня, яка важила близько 164 г ( її можна зробити або намалювати на папері і вирізати).

Журналіст:  велике дякую вам, що згодились завітати до мене, за той матеріал, який ви подали мені. Надіюсь, що нашим читачам буде цікаво читати та розглядати ілюстрації, які я обов’язково додам із інформаційним матеріалом.

Підсумок гри. Закріплення матеріалу.

-          Вчитель підводить підсумки гри. Словесно оцінює роботу учнів із рольової гри.

-          Презентація  таблиці,  яку учні заповнювали під час гри.

-          Якими промислами займалось населення Русі- України?

-          Які причини появи міст ви запам’ятали?

-          Чи можна стверджувати, що появі міст передував розвиток ремесла?

-          Що означає вислів: « із варягів у греки»?

Методичні рекомендації : рольову  гру можна проводити на будь- якому етапі уроку, незалежно від його типу. Вона підвищує інтерес учнів до вивчення теми, взагалі, до вивчення предмету. Через гру краще та легше запам’ятовується матеріал, вчитель не читає лекції,  адже, матеріал вивчений самостійно, запам’ятовується на 90% більше. Навіть, ті учні, які не хочуть читати тексти в підручнику, побачивши гру, щось та й запам’ятають.