ЗАТВЕРДЖЕНО
ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА (АДАПТОВАНА)
З ФІЗИКИ
для
на навчальний рік
Індивідуальна навчальна програма (адаптована)
укладена на основі навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів
«Фізика. 7-9 класи», рекомендованої Міністерством освіти і науки України
(наказ МОН № 804 від 07.06.2017)
Індивідуальну навчальну програму (адаптовану) розробила
|
Зміст навчального матеріалу |
Кількість годин |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці (відповідно до навчальної програми) |
Адаптація |
|
Розділ 1. ТЕПЛОВІ ЯВИЩА Рух молекул і тепловий стан тіла. Температура. Термометри. Температурна шкала. Теплова рівновага. Залежність розмірів фізичних тіл від температури. Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості твердих тіл, рідин і газів. Внутрішня енергія. Способи зміни внутрішньої енергії тіла. Види теплообміну. Кількість теплоти. Розрахунок кількості теплоти при нагріванні/охолодженні тіла. Кристалічні та аморфні тіла. Температура плавлення. Розрахунок кількості теплоти при плавленні/твердненні тіл. Пароутворення і конденсація. Розрахунок кількості теплоти при пароутворенні/конденсації. Кипіння. Температура кипіння. Рівняння теплового балансу. Згорання палива. Розрахунок кількості теплоти внаслідок згорання палива. Теплові двигуни. Принцип дії теплових двигунів. ККД теплового двигуна. Лабораторні роботи: № 1. Вивчення теплового балансу за умов змішування води різної температури. № 2. Визначення питомої теплоємності речовини. Демонстрації: 1. Дифузія газів, рідин. 2. Розширення тіл під час нагрівання. 3. Модель броунівського руху. 4. Зміна внутрішньої енергії тіла внаслідок виконання роботи. 5. Принцип дії теплового двигуна. 6. Моделі теплових двигунів |
32 |
Знаннєвий компонент: розуміє властивості теплового руху; особливості руху атомів i молекул речовини в різних агрегатних станах речовини; фізичні властивості твердих тіл, рідин і газів; знає фізичні величини (температура, внутрішня енергія, кількість теплоти, питома теплоємність, питома теплота плавлення, пароутворення, згорання палива) та їхні одиниці; знає способи вимірювання температури; принципи побудови температурної шкали Цельсія; два способи зміни внутрішньої енергії тіла; види теплообміну; види теплових машин; пояснює графіки теплових процесів (нагрівання/ охолодження, плавлення/ тверднення, пароутворення/ конденсація); залежність розмірів фізичних тіл від температури. Діяльнісний компонент: застосовує набуті знання в процесі розв’язування задач різних типів та виконання лабораторних робіт; застосовує рівняння теплового балансу; аналізує графіки теплових процесів; пояснює принцип дії теплових двигунів; користується термометром, калориметром; дотримується правил безпеки під час проведення експериментів. Ціннісний компонент: аналізує переваги і недоліки впливу теплових машин та інших засобів теплотехніки на довкілля; усвідомлює необхідність використання енергозбережувальних технологій; оцінює роль видатних учених у розвитку знань про теплоту |
Диференційована технологія навчання: спостереження за посильністю засвоєння навчального матеріалу; використання тестових завданнь, відповідно до рівня засвоєння навчального матеріалу; письмові відповіді на поставлені питання; розв’язування полегшених вправ та задач; збільшення часу на виконання вправ; зменшення кількості завдань для самостійного розв’язання. Метод вербальних і наочних підказок: використання опорних карток, карток-підказок, навчальних схем, інтерактивних аркушів, індивідуальних робочих карток з теми; розв’язування задач за шаблоном.
|
|
Розділ 2. ЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ Електричні явища. Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди електричних зарядів. Взаємодія заряджених тіл. Закон Кулона. Закон збереження електричного заряду. Електричне поле. Електричний струм. Дії електричного струму. Провідники, напівпровідники, діелектрики. Струм у металах. Джерела електричного струму. Електричне коло та його основні елементи. Сила струму. Амперметр. Електрична напруга. Вольтметр. Електричний опір. Залежність опору провідника від його довжини, площі перерізу та матеріалу. Реостати. Закон Ома для ділянки кола. Послідовне й паралельне з’єднання провідників. Робота й потужність електричного струму. Закон Джоуля—Ленца. Електронагрівальні прилади. Природа електричного струму в розчинах і розплавах електролітах. Закон Фарадея для електролізу. Електричний струм у газах. Безпека людини під час роботи з електричними приладами й пристроями. Лабораторні роботи: № 3. Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра й вольтметра. № 4. Дослідження електричного кола з послідовним з’єднанням провідників. № 5. Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників. Демонстрації: 1. Електризація різних тіл. 2. Взаємодія наелектризованих тіл. 3. Два роди електричних зарядів. 4. Подільність електричного заряду. 5. Будова й принцип дії електроскопа. 6. Електричний струм і його дії. 7. Провідники і діелектрики. 8. Джерела струму: гальванічні елементи, акумулятори, блок живлення. 9. Вимірювання сили струму амперметром. 10. Вимірювання напруги вольтметром. 11. Залежність сили струму від напруги на ділянці кола й від опору цієї ділянки. 12. Вимірювання опору. 13. Залежність опору провідників від довжини, площі поперечного перерізу й матеріалу. 14. Будова й принцип дії реостатів. 15. Послідовне й паралельне з’єднання провідників. 16. Електроліз. 17. Струм у газах |
38 |
Знаннєвий компонент: знає поняття електричного заряду, механізми електризації, характер взаємодії заряджених тіл; розуміє природу електричного струму в різних середовищах; знає фізичні величини (сила струму, напруга, опір провідника, робота і потужність електричного струму, електрохімічний еквівалент) та їхні одиниці; формулює закони Кулона, збереження електричного заряду, Ома для ділянки кола, Джоуля-Ленца, Фарадея для електролізу; знає умови виникнення електричного струму; розрізняє види електричного розряду в газах. Діяльнісний компонент: застосовує закони Кулона, збереження електричного заряду, Ома для ділянки кола, Джоуля-Ленца, Фарадея для електролізу, формули сили струму, напруги, опору для послідовного й паралельного з’єднання провідників, залежності опору провідника від його довжини, площі перерізу та питомого опору матеріалу, роботи і потужності електричного струму в процесі розв’язування фізичних задач різних типів та під час виконання лабораторних робіт; графічно зображає електричне поле; креслить схеми простих електричних кіл; складає прості електричні кола; користується вимірювальними приладами для визначення сили струму, напруги, опору; розраховує спожиту електричну енергію за допомогою побутового лічильника електроенергії; дотримується правил безпеки під час роботи з електричними приладами й пристроями. Ціннісний компонент: оцінює параметри струму, безпечні для людського організму, можливості захисту людини від ураження електричним струмом; оцінює роль видатних учених у розвитку знань про електрику; оцінює значення енергії електричного струму в сучасному житті |
Диференційована технологія навчання: спостереження за посильністю засвоєння навчального матеріалу; використання тестових завданнь, відповідно до рівня засвоєння навчального матеріалу; письмові відповіді на поставлені питання; розв’язування полегшених вправ, задач; збільшення часу на виконання вправ; зменшення кількості завдань для самостійного розв’язання.
Метод вербальних і наочних підказок: використання опорних карток, карток-підказок, навчальних схем, інтерактивних аркушів, індивідуальних робочих карток з теми; розв’язування задач за шаблоном.
|