Індивідуальна програма розвитку дитини з особливими освітніми потребами: плануємо та впроваджуємо

Анна Волошина,

фахівець (практична психологиня),

Пирятинський інклюзивно-ресурсний центр

 

Індивідуальна програма розвитку

 дитини з особливими освітніми потребами: плануємо та впроваджуємо

 

Зібратися разом – це початок,

триматися разом – це прогрес,

працювати разом – це успіх. Г.Форд

 

Відповідно до пункту 6 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від10 квітня 2019 року за № 530 (із змінами), для забезпечення індивідуалізації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, які мають висновок, відповідно до рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності) або для дітей, які за рішенням закладу освіти отримують підтримку першого рівня, складається індивідуальна програма розвитку.

 

Що таке індивідуальна програма розвитку дитини? Як її розробити? Кого залучити до написання? Як досягнути поставлених цілей?

Індивідуальна програма розвитку – це:

•                      письмовий документ, що закріплює вимоги до організації навчання та розвитку дитини, визначає характер освітніх послуг та форм підтримки
•                      документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами та визначає конкретні навчальні стратегії і підходи до навчання дитини з особливими освітніми потребами
•                      «контракт» між закладом дошкільної освіти та батьками дитини з особливими освітніми потребами
•                      своєрідний «маршрут» навчання та розвитку дитини з особливими освітніми потребами.

 

Індивідуальна програма розвитку:

•                      розробляється командою психолого-педагогічного супроводу (не асистентом вихователя) дитини з особливими освітніми потребами, склад якої затверджується керівником закладу дошкільної освіти (примітка – діяльність команди психолого-педагогічного супроводу регламентована наказом Міністерства освіти та науки України № 1713 від 09.12.2024 року)
•                      складається на навчальний рік (у разі потреби за рішенням команди психолого-педагогічного супроводу - на літній період) за формою,  визначеною законодавством
•                      підписується всіма членами команди психолого-педагогічного супроводу, одним з батьків або іншим законним представником дитини, затверджується керівником закладу дошкільної освіти
•                      переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування
•                      зберігається у закладі дошкільної освіти не менше ніж три роки, а також обліковується у системі автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів
•                      батьки або інші законні представники дитини можуть отримати копію індивідуальної програми розвитку за вимогою у закладі дошкільної освіти та/або у системі автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів (Портал «Україна. Інклюзія»).

Індивідуальна програма розвитку має бути:

•                      індивідуалізована та функціональна (спрямована на потреби конкретної дитини)
•          ефективна (встановлені цілі повинні бути досягнуті)
•          динамічна (можливість вносити зміни у будь-який час)
•                      доступна (всі члени команди психолого-педагогічного супроводу мають доступ до програми та розуміють зазначені в ній аспекти)
•          визначена у термінах реалізації.

 

Ознаки ефективної індивідуальної програми розвитку:

•          є дієвою
•          ґрунтується на індивідуальних потребах кожної конкретної дитини
•                      містить рекомендації з організації освітнього процесу відповідно до потреб та можливостей дитини
•                      дозволяє дитині у повній мірі брати участь в житті групи/закладу дошкільної освіти та отримувати якісну освіту.

Складові успішного втілення індивідуальної програми розвитку:

•                      зацікавленість команди психолого-педагогічного супроводу та батьків дитини з особливими освітніми потребами
•          ретельна оцінка знань, умінь і навичок дитини
•                      реалістичні цілі, що визначені на основі індивідуальних потреб дитини
•          реалізовані заходи з підтримки освітнього процесу
•          оцінка та моніторинг навчальних досягнень.

 

Основою для розробки індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами є:

•                      висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від фахівців інклюзивно-ресурсного центру
•                      звіти про реалізацію індивідуальної програми розвитку попередніх років (якщо такі є)
•          безпосереднє спостереження за діяльністю дитини
•          бесіда з батьками дитини.

 

Вивчення (спостереження за дитиною, бесіди з батьками, аналіз висновку) психофізичного стану дитини з особливими освітніми потребами з метою подальшого розроблення індивідуальної програми розвитку проводиться в строк від двох тижнів до місяця.

Безпосереднє спостереження за дитиною відбувається у різних ситуаціях, у яких дитина, зазвичай, функціонує, наприклад під час ігрової діяльності, спілкування з ровесниками, прогулянки на майданчику тощо. Це є надзвичайно важливим, оскільки дає можливість з’ясувати, як різні умови та оточення впливають на здатність дитини до розвитку й навчання та її досягнення.

 

За чим можна спостерігати:

- бере активну участь у навчанні

- відчуває себе безпечно/впевнено в групі/закладі дошкільної освіти

- виражає емоції (які емоції переважають, як їх демонструє)

- намагається долати труднощі

- розуміє встановлені правила та дотримується їх

- використовує об’єкти та предмети в групі

- повторює за дорослим

- повторює за дітьми

- спілкується з дітьми

- ділиться іграшками

-    улюблена діяльність дитини

-    навички самообслуговування (що робить самостійно/з допомогою/не робить)

-   темп діяльності (повільний/швидкий)

-   реакція на похвалу, схвалення

-   реакції на зауваження.

 

Під час спостереження звертаємо увагу на вміння дитини:

•          працювати за столом
•          виконувати усні та письмові інструкції
•          працювати індивідуально та фронтально
•          чекати
•          визначати власні потреби та просити про допомогу
•          працювати в парі/групі
•          орієнтуватися на інших дій, імітувати дії

 

Знання батьків про їхніх дітей вкрай важливі для планування індивідуальної освітньої траєкторії для дитини з особливими освітніми потребами. Батьки розкажуть про:

•          сильні сторони дитини
•          потреби
•          звички
•          можливості
•          вподобання
•          особливості взаємодії дитини з дорослими та однолітками.

 

Опитувальник для батьків (автор – Наталія Гладких):

- Які у дитини сильні сторони

- Чи відвідувала дитина інші колективи? Який досвід у неї був?

- Скільки часу може висидіти за столом/з якими допоміжними засобами

- Чи бувають істерики у дитини, яка може бути причина, як проявляються

- Особливості харчування

- Навички самообслуговування

- Чи ходить самостійно в туалет/з допомогою

- Чи приймає самостійно їжу/з допомогою

- Чи одягається/роздягається/з допомогою

- Чим любить займатися (спів, танці, лего)

- Як спілкується/які допоміжні засоби для спілкування використовує

- Як реагує на заборону

- Як швидко переключається на інший вид діяльності

- Чи взаємодіє з однолітками

- Чи часто буває роздратованою, впертою, конфліктною

- Які страхи є у дитини

- Як реагує на звукові подразники

- Які є мотиватори

- Що мені, як фахівцю, потрібно знати про вашу дитину

- Ваш запит

 

Важливо наголосити, що чим докладніше батьки заповнять опитувальник, тим більше ви врахуєте потреби та особливості дитини. Опитувальник може мати вигляд готового бланку із запитаннями або ж вихователь/асистент вихователя самостійно проводять опитування батьків дитини.

 

Опитувальники для батьків, бесіди з ними та спостереження за дитиною можуть стати основою для визначення цілей розвитку та навчання дітей з особливими освітніми потребами, які команда психолого-педагогічного супроводу прописує в індивідуальній програмі розвитку. Вибір навчальних цілей відбувається з урахуванням їх доцільності та досяжності для кожної дитини окремо. Але є загальні правила визначення пріоритетів у виборі цілей.

 

 

Приклади цілей:

1. Безпека життя дитини:

•          навички власної безпеки
•          навички безпеки по відношенню до інших

2. Побутові навички:

•          одягання/роздягання
•          особиста гігієна/самостійне харчування

3. Комунікативні навички:

•          розуміння зверненого мовлення/виконання інструкцій дорослого
•          здатність відповідати (на закриті/відкриті запитання)
•          вміння попросити про допомогу

4. Соціальні навички:

•          спілкування з однолітками
•          вміння працювати в парі / в групі

5. Академічні навички:

•          розрізнення кольорів
•          вміння рахувати до 10
•          знання букв/навички читання

 

Як бачимо, академічні навички в останню чергу. Вони залежать від побутових, комунікативних та соціальних. Наприклад, якщо в дитини немає комунікативних навичок, то як її попросити порахувати до 10?

Для визначення та формування цілей для навчання й розвитку варто застосовувати систему SMART, яка визначає 5 основних характеристик цілей. Ціль має бути:

•          S - конкретна
•          M - вимірювана
•          A - доцільна
•          R - орієнтована на результат
•          T - визначена у часі реалізації

Для порівняння:

1.               Єва засвоїть поняття властивостей предметів.
2.               До кінця осені Єва буде розрізняти поняття «великий/маленький» (показувати або давати) на малюнках і предметах.

Під час формулювання цілей необхідно уникати узагальнюючих висловів (покращити, удосконалити) та суб’єктивності поглядів.

 

Моніторинг.

Моніторинг динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами дає змогу побачити наявність або відсутність позитивної динаміки розвитку дитини, визначити чи відбувається досягнення встановлених цілей, відкоригувати зміст та обсяг додаткових освітніх послуг. Оцінюючи наявність чи відсутність динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами та досягнення цілей, виходимо з характеристики -  дитина «виконує», «виконує не систематично» або «виконує з допомогою», «не виконує». Моніторинг дозволяє встановити відповідність фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям. Важливим моментом під час моніторингу є оцінювання причин не досягнення цілей, наприклад: дитина рідко відвідувала заклад дошкільної освіти, ціль для дитини була завищена, обрано недієві методи та прийоми навчання тощо.

 

Отже, бачимо, що індивідуальна програма розвитку дитини з особливими освітніми потребами не така страшна, як може здатися на перший погляд, просто потрібно зібратися командою психолого-педагогічного супроводу, окреслити чіткі межі відповідальності кожного члена команди та почати працювати. Успіхів!!!