Індивідуальний навчальний план з хімії для учнів сімейної форми навчання

Теми навчальних занять

Дата/час проведення консультацій,

видів контролю

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів. 

Електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів. Принцип «мінімальної енергії». 

Збуджений стан атома. Валентні стани елементів. Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає 

s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі;

пояснює 

валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах атомів;

наводить приклади 

s-, p-, d-елементів.

Діяльнісний компонент

складає 

електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»;

атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах;

аналізує 

відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів;

порівнює 

можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує 

періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів;

висловлює судження 

щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів.

 Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини

Йонний, ковалентний, металічний, водневий хімічні зв’язки. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку (на прикладі катіону амонію). 

Кристалічний і аморфний стани твердих речовин. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

установлює 

види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами; 

наводить приклади 

речовин із різними видами хімічного зв’язку;

аморфних і кристалічних речовин.

Діяльнісний компонент

пояснює відмінності 

в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; 

між аморфними і кристалічними речовинами;

прогнозує 

фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей.

Ціннісний компонент

оцінює 

на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів;

висловлює судження 

щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.

Консультація з розділів: «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів» та «Хімічний зв’язок і будова речовини»

18.10.2023

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу розділів: «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів» та «Хімічний зв’язок і будова речовини». Контрольна робота.

19.10.2023

Тема 3. Хімічні реакції 

Необоротні і оборотні хімічні процеси. Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє. 

Гідроліз солей. 

Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює 

вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей; 

принцип дії гальванічного елемента;

наводить приклади 

необоротних і оборотних хімічних реакцій.

Діяльнісний компонент

складає 

рівняння реакцій гідролізу солей;

розрізняє 

необоротні і оборотні хімічні реакції;

характеризує

 суть хімічної рівноваги, гідролізу солей;

прогнозує 

можливість реакції гідролізу солей; 

рН середовища водних розчинів солей; 

добирає 

умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

експериментально визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів;

обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами; 

обґрунтовує 

значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;

вплив гідролізу солей на рН грунтів;

оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації.

Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості

Неметали. Загальна характеристика неметалів. Фізичні властивості. 

Алотропія. Алотропні модифікації речовин неметалічних елементів.

Явище адсорбції. 

Окисні та відновні властивості неметалів. Застосування неметалів.

Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Особливості водних розчинів цих сполук, їх застосування.

Оксиди неметалічних елементів, їх уміст в атмосфері.

Кислоти. Кислотні дощі. Особливості взаємодії металів з нітратною і концентрованою сульфатною кислотами.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає 

найпоширеніші у природі неметалічні елементи;

представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою; 

пояснює 

суть явища алотропії; 

відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою; 

суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів;

наводить приклади 

алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); 

взаємозв’язків між речовинами.

Діяльнісний компонент

складає 

окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; 

відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; 

реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);

реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; 

реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю;

характеризує 

застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; 

фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; 

складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами;

порівнює 

особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; 

аналізує і тлумачить результати досліджень;

прогнозує рН середовища кислотних ґрунтів; 

установлює генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук; 

проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: силікат- і ортофосфат-іони;

досліджує 

адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;

аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи усунення жорсткості води у побуті;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки на основі спостережень;

обґрунтовує

значення алотропних перетворень; 

причини існування кислотних і лужних ґрунтів; 

оцінює 

біологічне значення неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; 

найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

доводить 

практичну значущість явища адсорбції, неметалів та сполук  неметалічних елементів; 

уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації;

висловлює судження 

щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; 

кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив.

Консультація з розділу: «Неорганічні речовини і їхні властивості».

20.12.2023

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу розділу: «Неорганічні речовини і їхні властивості».

21.12.2023

Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості

Загальна характеристика металів. Фізичні властивості металів на основі їхньої будови. 

Алюміній і залізо: фізичні і хімічні властивості. 

Застосування металів та їхніх сплавів.

Основи. Властивості, застосування гідроксидів Натрію і Кальцію. 

Солі, їх поширення в природі. Середні та кислі солі. Поняття про жорсткість води та способи її усунення. 

Сучасні силікатні матеріали.

Мінеральні добрива. Поняття про кислотні та лужні ґрунти. 

Якісні реакції на деякі йони.

Біологічне значення металічних і неметалічних елементів.

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук. 

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає 

найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи;

представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою; 

пояснює 

суть явища алотропії; 

відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою; 

суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів;

наводить приклади 

алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); 

взаємозв’язків між речовинами.

Діяльнісний компонент

складає 

рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); 

окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; 

відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; 

реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);

реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; 

кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; 

реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю;

характеризує 

метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); 

застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; 

фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; 

застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; 

поширення солей у природі;

складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами;

порівнює 

фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів; 

особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; 

основ (гідроксидів Натрію і Кальцію); 

аналізує і тлумачить результати досліджень;

прогнозує рН середовища кислотних і лужних ґрунтів; 

установлює генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук; 

проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і ортофосфат-іони;

досліджує 

якісний склад солей; 

адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;

аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи усунення жорсткості води у побуті;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки на основі спостережень;

обґрунтовує

значення алотропних перетворень; 

причини існування кислотних і лужних ґрунтів; 

оцінює 

біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; 

найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

доводить 

практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів; 

уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації;

висловлює судження 

щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; 

кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив.

Консультація з розділу: «Неорганічні речовини і їхні властивості».

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу розділу: «Неорганічні речовини і їхні властивості»

Тема 5. Хімія і прогрес людства

Роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем.

«Зелена» хімія: сучасні завдання перед хімічною наукою та хімічною технологією.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Ціннісний компонент

оцінює значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем;

усвідомлює 

значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства; 

причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; 

право на власний вибір і прийняття рішення; 

відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

популяризує хімічні знання;

критично ставиться до хімічної інформації з різних джерел; 

висловлює судження 

щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень;

виробляє власні ставлення до природи як найвищої цінності.

Консультація з розділу: «Хімія і прогрес людства»

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу розділу: «Хімія і прогрес людства».