Інформаційна стаття. Комплекс вправ для формування та корекції правильної постави. Робота у СМГ

ВПРАВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ
ТА КОРЕКЦІЇ ПРАВИЛЬНОЇ ПОСТАВИ

1. В. п. — сидячи або стоячи.

Повороти голови праворуч і ліворуч. Намагатися зберігати спину прямою, голову не нахиляти ані вперед, ані назад. (15 р.)

2. В. п. — сидячи або стоячи.

Колові обертання головою спочатку праворуч, потім ліворуч з максимальною амплітудою. (8—10 р.)

3. В. п. — сидячи на підлозі, спираючись руками ззаду.

Підняти ноги над землею на 10 - 20 см, виконуючи «ножиці» вгору — вниз; «ножиці» в сторони; кола з’єднаними ногами праворуч і ліворуч; кола розведеними в сторони ногами.

4. В. п. — лежачи на спині, прямі руки витягнуті за головою.

Набути положення сидячи зі помахом рук, підтягуючи коліна до підборіддя, а руками торкаючись носків. (7—8 р.)

5. В. п. — лежачи на спині, руки в сторони.

Згинати ноги в колінах і підтягувати їх до підборіддя.

 Набути в. п. (7-8 р.)

6. В. п. — лежачи на спині, руки витягнуті за головою.

Набути положення сидячи помахом рук, підтягуючи коліна до підборіддя, руками міцно обхопивши коліна. Набути в. п.(5-6 р.)

7. В. п. — лежачи на спині, руки витягнуті за головою.

Набути положення сидячи помахом рук з одночасним підйомом розведених у сторони ніг і дотиком руками носків. Вправу необхідно виконувати енергійно. (7—8 р.)

8. В. п. — сід на п’ятах, руки на стегнах.

Прогнути хребет у поперековому відділі, водночас підводячись на колінах, відвести тулуб назад і набути в. п. (5-—6 р.)

9. В. п. — напівприсід, руки вільно на стегнах.

Прогинати хребет у поперековому відділі вперед і назад. Поступово прискорювати темп виконання рухів. (7—8 р.)

10. В. п. — о. с.

Підйом правого плеча якомога вище, водночас перенести вагу на праву ногу і піднімаючи ліве стегно. Набути в. п., те саме виконати лівим плечем і правим стегном. Намагатися не відхилятися ані вперед, ані назад. (8—10 р.)

Постава – це фізіологічне положення тулуба у вертикальному положенні тіла людини в розслабленому стані, при якому зберігаються природні вигини хребта. При оцінці постави беруть до уваги форми та пропорції тіла, голови, плечей, грудної клітки, живота і тазу, положення ніг й ступней. Формується постава в дітей з раннього віку в процесі фізичного зростання та розвитку скелета і м’язів.

З кожним роком порушення постави в дітей діагностуються все частіше: приблизно у 17% дітей дошкільного віку та 65% учнів старшої школи. Воно може бути вродженим і набутим. Однак саме останній вид зустрічається в 90% випадків. Цьому сприяють збільшення статичних навантажень, зниження фізичної активності й низка інших несприятливих факторів сучасного життя. Найчастіше дана патологія у дітей спостерігається в період інтенсивного росту організму і в підлітковому віці.

Дітей з виявленою порушеною поставою зараховують до СМГ. Учитель фізичної культури, який проводить уроки з учнями у таких групах, повинен бути обізнаним і володіти необхідними знаннями з питань впливу фізичних вправ на організм, гігієни фізичного виховання, організації та методики фізичного виховання з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей, лікарсько-педагогічного контролю, що дозволить оптимально використовувати вправи як засоби оздоровлення чи стабілізації стану здоров’я тих, хто займається у СМГ.  

Буває таке, що з тих чи інших причин діти потрапляють до спеціальної медичної групи без достатніх підстав. Це може трапитися за побажанням батьків, чи непрофесійній рекомендації лікарів, що не враховують сучасного стану проблеми. Для визначення групи занять із фізичної культури необхідні нові підходи, які врахували б не тільки наявність паталогії (діагноз), а й ступінь функціональних порушень, фізичний розвиток, фізичну працездатність, адаптаційні можливості дитини.

Слід відзначити, що ті фізичні вправи, до яких організм погано адаптований(становлять небезпеку при передозуванні) і є вкрай потрібними в умовах обережного, суворо дозованого використання.  Вправи можуть бути виключеними лише на деякий час, після чого вони повинні поступово застосовуватися. Заборона може стосуватися рухів, які не мають прикладного
значення. Жодна фізична вправа, яка має прикладне значення, не може бути протипоказаною взагалі, без вказівки періоду, продовж якого діє заборона. Не видаляти, а дозовано використовувати з урахуванням ступеня пристосованості організму - одне з |важливих завдань фізичного виховання у спеціальній медичні групі.

Показання та протипоказання щодо виконання фізичних вправ при захворюваннях (за П.В. Шликовим)