Інформаційно-комунікативні технологій при підготовці учнів профільного класу (філологічний профіль) до ЗНО

Інформаційно-комунікативні технологій при підготовці учнів  профільного класу (філологічний профіль) до ЗНО

ІКТ – універсальна форма активізації навчання

Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку, виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу дотримується основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші мобільні пристрої й найрізноманітніші ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для учня рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити. З іншого боку, комп’ютерний  метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше викладачам важко було знайти індивідуальний підхід до кожного. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальних запитів кожного учня.

Перед школою стоїть завдання: необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб учень активно, з цікавістю і захопленням працював на уроці, бачив плоди своєї праці і міг їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.

Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів змінюють акценти у навчанні та  вихованні учнів,  сприймання ними навколишнього світу. Істотно змінюється і характер  улюбленої практичної діяльності - гри, змінюються і його улюблені герої і захоплення. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку.

Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації.  Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.

ІКТ-компетентністю педагога будемо розглядати як здатність вчителя використовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері. А саме:

• здійснювати інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;

• оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;

• організовувати інформаційну взаємодію між учасниками учбового процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на базі засобів ІКТ;

• створювати і використовувати психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки рівня знань учнів, їх просування в навчанні;

• здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмету.

Особливості підготовки учнів профільних класів до ЗНО

Профільна спрямованість вивчення української мови насамперед проявляється в тому, що здійснюється диференціація головних завдань освоєння цього предмета в клaсах різних спеціалізацій. У класах філологічного профілю рідна мова освоюється одночасно як предмет вивчення та засіб навчання, що зумовлює своєрідність побудови змісту навчання та добір відповідних форм його реалізації. Курс мови в класах філологічного профілю містить розширені відомості із загального мовознавства, у ньому здійснюється послідовна реалізація принципу історизму шляхом упровадження методично та науково адаптованих, приступних для розуміння учнями етимологічних матеріалів, він супроводжується використанням завдань дослідницько-пошукового характеру, за допомогою яких формуються вміння самостійно здобувати нові знання, працювати з науковою та довідковою літературою різних жанрів. Загалом поглиблений курс вивчення української мови має стимулювати інтерес старшокласників до слова, створювати належні умови для його щонайглибшого осягнення, сприяти розвитку філологічного мислення майбутніх фахівців-мовників.  Поглиблений курс української мови не обмежується засвоєнням лише додаткової інформації про мову теоретичного характеру, а вибудовується з паралельним поглибленням і вдосконаленням мовленнєвої підготовки школярів. Це  передбачає не лише збільшення обсягів засвоюваного учнями теоретичного матеріалу, а створюються умови для вироблення відповідних практичних навичок з мови, уміння використовувати набуті знання в практичній мовленнєвій діяльності.

Підготовка учнів профільного класу до ЗНО – це лише одна складова багатогранної діяльності учителя та учнів у плані формування комунікативної компетентності: вміння співпрацювати в команді, вести переговори, брати участь у дискусії, усувати конфлікти.

У сучасній школі комп’ютер вважають практично ідеальним засобом навчання також із навчання гуманітарних дисциплін. Але масове використання тестових завдань, які потребують однотипних відповідей, відсутність стабільного читацького  інтересу до новинок літератури, шкідливий влив «решебников» - все це потребує від учителя активізувати комунікативні технології: передачу інформації від людини до людини. Спілкування у школі не зводиться тільки до використання мовних явищ, засвоєних учнями на уроках. Мовний матеріал стає формою вираження думки, сприяє сово вираженню особистості, її самореалізації.

Технологія підготовки учнів до виконання тестових завдань загальновідома: повторення теоретичного матеріалу, виконання вправ, тренувальні тести, корекція знань, контрольні тести. Начебто все просто, але часто результати в учнів суттєво відрізняються.

Є кілька причин цього:

 рівень засвоєння навчального матеріалу;

рівень систематизації знань;

вміння самостійно працювати над тестами різного ступеня складності;

визначити стратегію і тактику підготовки до ЗНО учням не завжди вдається.

Шляхи вирішення цієї проблеми: надання учням не тільки теоретичного матеріалу, а й способів його систематизації та представлення у вигляді опорних конспектів, презентацій, флеш-ігр. Ефективне поєднання комп’ютерних та комунікативних технологій для вирішення важливого завдання: навчати учнів свідомо та виправдано використовувати мовні засоби у різних життєвих ситуаціях. Позакласна робота у школі також сприяє виробленню усвідомленого вибору засобів впливу на аудиторію, вміння переконати однокласників, учителів, батьків – все це доповнює роботу учня на уроці, вносить новий відтінок у ставленні до навчання. Я твердо переконаний, кожен учень може засвоїти матеріал шкільної програми, свідомо його застосовувати у вирішенні життєвих проблем, бачити перспективу використання набутого в школі життєвого досвіду. Тільки у школі учні пробують реалізувати життєві проекти, а у дорослому житті набуті знання допоможуть вирішувати побутові та ділові проблеми.

Структура уроку підготовки до ЗНО може мати такий вигляд:

виділення у програмі тематичного модуля, визначення об’єму  матеріалу на якому рівні (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез чи оцінювання) учень має опанувати;

визначення основних  мовних понять для повторення, виконання системи завдань, в тому числі й тестових;

систематизація теоретичного матеріалу, використовуючи комп’ютерні технології;

розвиток мовлення: діалогічне мовлення, розповідь за поданим планом, усний твір;

виконання контрольних тестів, самоперевірка, визначення матеріалу для повторення;

консультація вчителя щодо подальшої стратегії підготовки до ЗНО, тактичні кроки учень визначає самостійно.

Уроки мови та літератури у профільному класі допомагають учням систематизувати отримані раніше знання, відшліфувати уміння, довести до автоматизну навики (грамотно писати, висловлюватись відповідно до ситуації, сприймати, оброблювати та передавати інформацію).

Важливо пам’ятати: школярам середніх класів потрібно в середньому півтори хвилини, а старшокласникам – хвилина для виконання одного типового завдання закритої форми. Таким чином, можна спланувати, що учням 10-11 класів доцільно запропонувати на тематичну атестацію приблизно 35-40, а учням 5-9 класів – 20-30 завдань. Оптимально розрахувати кількість завдань допоможе й така рекомендація : тест має бути таким, щоб не більше 5% учнів у класі могли виконати його повністю.

Одне із завдань зовнішнього оцінювання – це читання й аналіз тексту. Читання, розуміння й інтерпретація тексту – провідне загальнонавчальне вміння, потрібне для успішного навчання не лише на уроках української мови, а й у процесі вивчення інших предметів, тому вчителеві української мови варто вдосконалювати навички з цього виду навчальної діяльності  протягом року. Доцільно тренувати учнів читати й аналізувати тексти різних стилів мовлення різноманітної тематики, орієнтувати школярів не стільки на запам’ятовування фактологічного матеріалу прочитаного, скільки на усвідомлення причиново-наслідкових зв’язків, розуміння головної думки, будови й комунікативного призначення тексту, прямих і метафоричних значень слів відповідно до контексту, стилістичної ролі окремих елементів тексту, уміння чітко сформулювати відповідь за його змістом тощо. Зрозуміло, що часу на уроці для виконання такої роботи має бути відведено значно більше, ніж передбачено нормативами чинної програми для читання мовчки. Можна порадити вчителям резервний час використовувати саме для  вдосконалення навичок читання у формі, аналогічній до тієї, що й на зовнішньому оцінюванні (учні працюють 30 хвилин з текстом обсягом 600-800 слів).

Написання власного висловлювання – завершальний етап роботи на зовнішньому оцінюванні, що перевіряє, як учні засвоїли комунікативну лінію програми, сформованість їхньої мовленнєвої компетенції. Готуючи учнів до зовнішнього оцінювання, учителі повинні розвивати монологічне мовлення школярів (усне й писемне), формувати вміння створювати власне висловлювання на запропоновану тему. Старшокласникам доцільно систематично пропонувати теми для творів-роздумів на суспільно-політичні та морально-етичні теми з подальшим їх обговоренням й аналізом. Будуючи власне висловлювання, учні мають виявити вміння дотримувати структури тексту цього типу мовлення, а також висловлювати власні думки на запропоновану тему, логічно викладати їх і доречно та правильно аргументувати, добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії тощо.

Для успішного написання роботи дуже важливо, щоб учні могли не тільки правильно навести приклади, які розкриватимуть тему, а й пояснити їх, оцінити значення того чи іншого літературного твору чи героя. Важливо вправляти учнів не в переказуванні змісту творів або перебігу історичних подій, а вчити використовувати приклади для аналізу проблеми та переконливої аргументації. Дуже важливо також розвивати в учнів уміння стисло й чітко письмово формулювати власні думки в письмовій формі. Саме тому слід систематично аналізувати на уроках зміст виконаних робіт, навчати учнів розпізнавати й самостійно виправляти змістові, композиційні, стилістичні неточності й помилки.

Технологічно процес підготовки учнів до успішного написання власного висловлювання виглядає так:

аналіз теми висловлювання, виділення ключових слів у ньому;

детальний план висловлювання (теза, аргументи, проблема, літературний твір, елементи характеристики персонажу, цитати);

написання першого варіанту висловлювання;

обговорення, виправлення помилок, удосконалення написаного;

написання другого варіанту;

захист творчої роботи після перевірки вчителем чи однокласниками;

укладання збірника творчих робіт, написання своєрідних «шаблонів» - універсальний твір-конструктор.

Урок підготовки до написання твору за формою власного висловлювання проводимо у кілька етапів:

1 етап – обговорення теми висловлювання, визначення складових власного висловлювання;

2 етап – прослуховування висловлювання, обговорення змістової частини його;

3 етап – удосконалення творчої частини висловлювання: аргументація, цитати, власна оцінка проблеми, мовне оформлення твору;

4 етап – систематизація навчального матеріалу, визначення місця цього висловлювання у загальній схемі «твору-конструктора».

Все це допомагає учневі чітко уявляти технологію роботи за твором ЗНО, вдосконалювати написане, технологічно правильно вибудовувати стратегію поведінки на іспиті.

Список використаних джерел 

Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. – К.: Наукова думка, 2003.
Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. 
Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу при комп’ютерному навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атіка, 2004.